Загальна характеристика

ТЕМА 11. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ТА ОХОРОНИ НАДР

Значення надр у житті суспільства неоціненне. Вони є унікальним прикладним ресурсом, який має виняткову економічну цінність як частина геологічного середовища, що може використовуватися і як операційно-просторовий базис діяльності людей. У взаємозв`язку з іншим природним ресурсами надра є окремим природним об`єктом, який має особливий правовий режим.

Питання визначення поняття «надра» в сучасній літературі є дискусійним. Відповідно до ст. 1 Кодексу про надра, надра – це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння. Залишається без детального аналізу правовий зміст і повнота обсягу вказаного визначення надр, слід все ж таки звернути увагу на те, що гірниче законодавство широко використовує слово сполучення «корисні копалини», виділяє їх як об`єкт правового регулювання. Однак застосовувати ці поняття як синоніми неможливо, оскільки поняття «надра» є ширшим. Кодекс про надра визначає, що надра простягаються до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння. Стосовно геологічного вивчення нафтогазоносності надр Закон України від 12 липня 2001 р. «Про нафту і газ» дає таке визначення: «комплекс робіт (геологічне знімання, геофізичні, геохімічні, аерокосмогеологічні дослідження, прямі пошуки, буріння і випробовування свердловин, дослідно-промислова розробка, науково-дослідні і тематичні роботи, їх аналіз і узагальнення), що проводяться з метою вивчення геологічної будови і нафтогазоносності надр на певній території».

Корисні копалини, як виходять на поверхню, слід розглядати не як складову надр, а як окремі елементи природи. Тому об`єктом гірничих відносин є «корисні копалини», «гірські породи», «мінеральні ресурси» та «мінеральна сировина». Відповідно Гірничого Закону України від 6 жовтня 1999 р. корисні копалини – це природні мінеральні речовини, які можуть використовуватися безпосередньо або після їх обробки. В ст. 5 Кодексу про надра корисні копалини визначені як мінеральні речовини в надрах, на поверхні землі, в джерелах вод та газів, на дні водойм, які за кількістю, якістю та умовами залягання є природними для промислового використання, а ст. 6 цього Кодексу поділяє їх за своїм значенням на дві групи − корисні копалини загальнодержавного та місцевого значення. Віднесення корисних копалин до загальнодержавних і місцевих здійснюється Кабінетом Міністрів України за поданням Державної служби геології та надр і не є видом їх виробничо-господарського використання. Але з юридичної точки зору це спосіб розпорядження надрами у формі визначення їх правового статусу, встановлення правового режиму їх використання і охорони, умов надання в користування, тобто форма здійснення правомочностей власності.

Загальнодержавне і місцеве значення як критерій розмежування корисних копалин визначається інтересами їх народногосподарського і виробничо-економічного використання. В умовах переходу до ринкової економічної системи і лібералізації виробничих відносин у використанні корисних копалин як матеріальної бази господарської діяльності однаково заінтересовані як держава, так і регіони. Надмірна централізація, як і надмірна регіоналізація корисних копалин можуть однаково негативно впливати на розвиток виробничо-економічних відносин. Тому виникає необхідність в розмежуванні між центром і регіонами повноважень щодо здійснення права власності на надра і їх корисні копалини.

Відносини, які виникають у зв’язку з вивченням, використанням і охороною надр та використанням відходів гірничодобувного комплексу і пов’язаних із ним переробних виробництв (торфу, сапропелів та інших специфічних мінеральних ресурсів, включаючи підземні води, ропу соляних озер і заток морів) називаються гірничими відносинами.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Правове регулювання використання та охорони лісових ресурсів	\|	Використання надр

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.097 сек.