• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Історичні типи власності

- общинна;

- приватна;

- суспільна;

Зараз у країнах зі змішаною економічною системою існує два основних типи власності:

1. Приватна – виражає такі відносини між людьми, за яких результати й умови виробництва привласнюються індивідуально.

Її форми:

- індивідуальна;

- сімейна;

- особлива колективна: акціонерна, кооперативна.

2. Державна – виражає такі відносини між людьми, за яких результати й умови виробництва привласнюються спільно, всіма членами суспільства (державою).

Її форми:

- загальнодержавна;

- комунальна, тобто власність адміністративно - територіальних одиниць: міста, району, села.

Є інша типологія власності, за якою у суспільну власність включають державну і колективну.

НТР привела до появи нового виду власності - інтелектуальної, котра може бути і державною і приватною.

Змішана економіка характеризується розмаїттям типів і форм власності, що має об'єктивні причини:

1. Неоднаковий рівень розвитку продуктивних сил у різних галузях і сферах економіки:

2. З розвитком НТП у виробництві йде процес концентрації (укрупнення) підприємств та їх диференціація (великі підприємства розпадаються на малі). У зв'язку із цим структура виробництва перебудовується, ускладнюється, з'являються нові ланки, нові суб'єкти й форми власності. За наявності різноманітних типів і форм власності вони взаємодіють, переплітаються, доповнюють одна іншу, створюють конкурентне середовище, повніше реалізуються економічно.

1. Тенденції розвитку відносин власності в економіці України. Роздержавлення та приватизація в Україні.

На момент проголошення незалежності, тобто в 1991 році в Україні склалася така структура власності:

- державна власність 90%;

- колгоспно-кооперативна;

- власність громадських організацій;

- особиста власність.

Монополія, тобто виключне право держави на власність, ліквідувала конкуренцію, відчужувала трудящих від власності, стримувала НТП.

Зміна економічної системи в Україні почалася з перетворення відносин власності шляхом роздержавлення і приватизації.

Роздержавлення – перетворення державної власності в недержавну.

Воно означає:

- скорочення державного сектора економіки;

- ліквідацію монополії держави на власність;

- скорочення втручання держави в економіку.

Шляхи роздержавлення власності:

1). Комерціалізація державних підприємств, тобто надання їм більшої самостійності, звільнення від опіки держави.

2). Приватизація – тобто відчуження державного майна на користь фізичних і недержавних юридичних осіб.

При цьому повинна зберігатися й державна власність, що пояснюється двома причинами:

1). Треба усувати слабкі ланки в економіці;

2). Треба стимулювати НПТ, зокрема шляхом державного фінансування фундаментальної науки.

Принципи приватизації:

- законність;

- пільги трудовим колективам;

(першочерговий викуп підприємства за конкурсом та виплатою;

право працівників першочергової купівлі акцій за номіналом);

- рівність прав покупців;

- пріоритет українським громадянам;

- безкоштовна передача частини майна громадянам;

- дотримання антимонопольно-конкурентного законодавства.

Державна програма приватизації в Україні передбачає кілька способів приватизації:

- оренда із правом викупу майна;

- продаж з аукціону;

- продаж за комерційним конкурсом;

- продаж за некомерційному конкурсі;

- акціонування;

- продаж на виплату.

Першочерговій приватизації в Україні підлягають дві групи об'єктів:

1).Ті, що працюють на споживача (торгівля, громадське харчування).

2).Ті, що стримують стабілізацію державного бюджету (збиткові, незавершене будівництво).

Не підлягають приватизації:

- золотий і валютний запаси;

- майно Збройних сил;

- майно органів державної влади і управління;

- об'єкти науки і культури, що фінансуються з бюджету (школи, лікарні);

- атомні електростанції;

- комплекси з виробництва зброї, наркотичних речовин та ін.

Оцінка вартості підприємств, що приватизуються, здійснюється за відновною вартістю основних виробничих фондів і оборотних коштів з врахуванням їхньої потенційної рентабельності та ринкових цін на майно.

В Україні в результаті реформування відносин власності шляхом роздержавлення і приватизації, практично завершилася мала та середня приватизація і почалася приватизація великих об'єктів як „Криворіжсталь”, „Укртелеком” та інші).

Склалися й законодавчо закріплені такі форми власності:

- приватна;

- колективна;

- державна.

Допускається існування також змішаних форм власності, власності інших держав, власності міжнародних організацій і юридичних осіб інших держав.

Читайте також:

1. А/. Право власності.
2. Аграрне право як галузь права, його історичні витоки та особливості.
3. Адміністративний захист об’єктів інтелектуальної власності від недобросовісної конкуренції
4. Адміністративно-правовий захист об’єктів інтелектуальної власності
5. Адміністративно-правовий захист права інтелектуальної власності
6. Б/. Право приватної власності.
7. В. Усунення перешкод у здійсненні права власності – негаторний позов. (ст. 391 ЦКУ).
8. Валютно-фінансова інтеграція в Європі: історичні, економічні та інституційні засади
9. Вартість є однією з основних ознак товару. Щоб продати права на об'єкти інтелектуальної власності чи ви­користати їх у власному виробництві, необхідно визначити їхню вартість.
10. Вид підприємства – це класифікація підприємств залежно від форми власності.
11. Видатки підприємств комунальної форми власності.
12. Види власності.

Переглядів: 1089