МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
МАРКЕТИНГОВА ЗБУТОВА ПОЛІТИКАМетоди розповсюдження, збуту товару є третім елементом комплексу маркетингу. Для тих, хто часом ототожнює маркетинг із збутом, ще раз зауважимо, що це лише одна складова маркетингової діяльності, хоча і дуже важлива. Збутова політика фірми має органічно поєднуватись з іншими елементами комплексу маркетингу: характеристиками товару, його позиціонуванням на ринку, ціновими стратегіями, методами просування товару. Витрати на збут становлять часом до 50% роздрібної ціни товарів, тому питання розподілу своєї продукції виробники мають опрацьовувати дуже ретельно. Збутову діяльність підприємств розглядають, як звичайно, у двох аспектах. Перший передбачає пошук відповідей на запитання: „Як побудувати ефективну систему розподілу, сформувати канали збуту? Скільки і яких представників залучити цо цієї діяльності?" Другий аспект стосується організації фізичного переміщення товарів, їх транспортування і складування. Ці питання розглядає збутова логістика. 6.1. Канали розподілу товарів Канали розподілу (збуту) — це сукупність фірм чи окремих осіб, які виконують посередницькі функції щодо фізичного переміщення товарів і перебирають на себе або сприяють переданню права власності на товари на шляху їх просування від виробника до споживача. Незважаючи нате, що при використанні послуг посередників виробник певною мірою втрачає контроль за реалізацією товарів, більшість підприємців вважає вигідним залучення посередників. Це пояснюється багатьма причинами, зокрема: ■ у значної частини виробників не вистачає фінансових ресурсів для здійснення ■ посередники можуть забезпечити покупцям необхідний асортимент товарів і ■ навіть якщо виробник потенціально здатний створити власні канали розподі ■ значного зменшення витрат на реалізацію товарів через посередників досягають за рахунок скорочення кількості прямих контактів із споживачами. Графічно цей процес відтворено на рис. 6.1. У лівій частині рисунка показано, як три виробники намагаються співпрацювати з трьома споживачами методами прямого маркетингу, що потребує здійснення дев'яти окремих контактів. У правій частині показано, як участь одного посередника зменшує кількість контактів до шести, тобто на одну третину.
В—виробник П — посередник С — споживач Рис. 6.1. Скорочення кількості необхідних прямих контактів у разі участі посередника. Усі учасники каналів розподілу виконують принаймні одну з наведених далі функцій: ■збирання інформації для маркетингових досліджень; ■розповсюдження позитивної інформації про товар (участь у комуніка ■встановлення і підтримання зв'язків із потенційними споживачами; ■пристосування товару до вимог споживача, а саме — сортування, комплектування, монтаж, пакування; ■формування товарного асортименту; • проведення ділових переговорів із споживачами стосовно рівня цін та інших ■організація товарного руху: транспортування і складування товару; ■часткове чи повне фінансування витрат на функціонування каналу; кредитування; • прийняття на себе ризиків (часткове чи повне) від функціонування каналу і Практично ці функції можуть виконувати як виробник, так і посередники. Відповідь на запитання, хто має виконувати ту чи іншу функцію, залежить від того, хто може зробити це ефективніше. З появою нових можливостей будь-який канал може перебудувати свою структуру. Довжина і ширина каналів розподілу Довжину каналу збуту визначає кількість посередників, через яких товар проходить на шляху від виробника до споживача. Рівень каналу збуту — будь-який посередник, що виконує ту чи іншу роботу щодо просування товару до споживача. Канал нульового рівня, або канал прямого маркетингу складається з виробника, який продає свій товар безпосередньо споживачам (через відділ збуту, збутові філії, мережу фірмових магазинів, посилкову торгівлю тощо). В однорівневому каналі один посередник. На споживчих ринках таким посередником виступає, як звичайно, роздрібний торговець. На ринку товарів промислового призначення посередниками можуть бути збутові агенти, брокери, ділери. Дворівневий канал складається з двох посередників. На споживчому ринку такими посередниками бувають оптовий та роздрібний торгівці, на ринку ТПП — промисловий дистриб'ютор і ділери. Існують канали з більшою кількістю рівнів, наприклад, трирівневий, в якому до вже згаданих посередників додаються ще підприємства дрібного гурту, що купують товари в потужних оптовиків і перепродають їх невеликим підприємствам роздрібної торгівлі, котрих великі оптовики, як звичайно, не обслуговують. Ширину каналу розподілу визначає кількість незалежних учасників на кожному рівні каналу. Існує три підходи до розв'язання цієї проблеми. ■При ексклюзивному розподілі фірма різко обмежує кількість оптових і роздрібних торгівців у географічному регіоні, використовує один чи два роздрібні магазини у конкретному торговому регіоні, яким надає виняткове право реалізувати свій ■При селективному розподілі фірма відбирає кращих посередників із тих, які ■При інтенсивному розподілі фірма використовує численних оптових і роздріб 6.2. Форми організації оптової торгівлі Оптова торгівля охоплює будь-яку діяльність у справі продажу партій товарів та послуг тим, хто купує їх для подальшого перепродажу (роздрібна торгівля) або професійного використання (промислові підприємства, організації, установи). Взаємні продажі серед організацій оптової торгівлі також є важливою складовою їх діяльності. Оптова діяльність може здійснюватись у трьох основних організаційних формах: 1) через оптові підрозділи фірм-виробників (при використанні прямих каналів 2) через незалежних оптових посередників; 3) через залежних оптових посередників;
При формуванні каналу розподілу й виборі оптових посередників, крім їхніх загальних групових характеристик, належить ураховувати й індивідуальні характеристики, зокрема: ■ діловий імідж, надійність; ■ вартість послуг; ■ якість і розміщення складських приміщень; ■ під'їзні дороги до них тощо. ■ Торгівля на замовлення товарів поштою або телефоном Інформацію про товар можна надавати у вигляді оголошень у газетах, журналах, по радіо або телебаченню. Часом таку інформацію розсилають у вигляді листів та проспектів потенційним клієнтам, прізвища яких занесені у спеціальні списки адресатів. Замовити товар можна а також за каталогами. Дедалі більшої ваги набуває інформація з комп'ютерних мереж. Замовлення надсилають поштою або приймають телефоном. Така форма роздрібної торгівлі виявилась ефективною при продажу книжок, одягу, подарунків, предметів домашнього вжитку. Раціональну форму організації роздрібної торгівлі і конкретних торговельних посередників вибирають, виходячи з цілей і фінансових ресурсів фірми з урахуванням розглянутих характеристик роздрібних підприємств. 6.4. Основи збутової логістики Важливе місце в системі збуту товару займають такі функції: —транспортування товару від виробника до споживача; —підтримання на підприємстві товарних запасів; —пакування, складування та зберігання товару; —оброблення замовлень та адміністративні витрати, пов'язані з раніше наведеними функціями. Значення цих функцій зростає у міру того, як збільшується відстань між виробником і споживачем. У господарській практиці багатьох розвинених країн широко використовують нові методи й технології доставки та розподілу товарів. Вони грунтуються на концепції логістики. Поняття та види логістики Логістика — процес управління рухом та зберіганням сировини, компонентів і готової продукції з часу сплати грошей постачальником до часу отримання грошей за доставку готової продукції споживачеві. Логістика (хоча й має глибоке історичне коріння)—доволі молода наука. Діяльність у галузі логістики має кінцеву мету, яка отримала назву „сім правил логістики". 1. Вантаж— необхідний товар. 2. Якість — необхідної якості. 3. Кількість — у необхідній кількості. 4. Час — має бути доставлений в необхідний час. 5. Місце — у необхідне місце. 6. Споживач — для відповідного споживача. 7. Витрати — з мінімальними витратами. Мета логістичної діяльності вважається досягнутою, якщо ці умови виконані, тобто необхідний товар необхідної якості в необхідній кількості доставлений для відповідного споживача у необхідне місце з мінімальними витратами. Встановлено, що застосування на практиці принципів логістики дає змогу скоротити до 30—50% рівень запасів сировини та палива, до 25—30% — транспортні витрати. Учасниками логістичних операцій можуть бути такі організації та підприємства: —підприємства-виробники; —підприємства гуртової та роздрібної торгівлі; —комерційно-посередницькі організації; —транспортні організації загального користування, різні експедиторські фірми. їхні склади та транспортні засоби виконують різноманітні логістичні операції. Сучасна наука розглядає декілька видів логістики: ■закупівельна логістика, пов'язана із забезпеченням виробництва мате ■виробнича логістика, спрямована на підвищення організованості та ефектив • збутова логістика, або, як її ще називають, маркетингова чи розподільча логістика. Збутова логістика забезпечує ефективну організацію розподілу виробленої продукції. Власне збутова логістика і є предметом вивчення даного курсу. Транспортування товарів Значну частину логістичних операцій на шляху товару від виробника до кінцевого споживача здійснюють із застосуванням транспортних засобів. Витрати на транспортування товарів досягають 50% від суми загальних витрат на логістику. Завдання вибору виду транспорту вирішується з урахуванням інших завдань збутової логістики, а саме створення та підтримання оптимального рівня запасів, вибір виду упаковки тощо. " Автомобільний транспорт Одна із суттєвих переваг — висока маневреність. Цей вид транспорту забезпечує регулярність поставок та не висуває жорстких вимог до упаковки товару. Основними недоліками автомобільного транспорту є досить висока собівартість перевезень, терміновість розвантаження, можливість розкрадання вантажу та доволі низька вантажопідйомність. ■ Залізничний транспорт Цей вид транспорту добре пристосований для перевезення різних партій вантажів за будь-яких погодних умов. Залізничний транспорт забезпечує можливість доставки вантажу на значні відстані, регулярність та доволі низьку собівартість перевезень вантажів. ■ Морський транспорт Цей вид транспорту найпопулярніший на міжнародних перевезеннях. Його основні переваги — низькі тарифи та висока вантажопідйомність. До недоліків морського транспорту відносять його малу швидкість, суворі вимоги до упаковки та кріплення вантажу, низьку частоту відправлення. ■ Внутрішній водний транспорт Цей вид транспорту відрізняється низькими тарифами. При перевезенні вантажів вагою більше за 100 тонн на відстань понад 250 км цей вид транспорту найдешевший. Проте конфігурація водних шляхів зумовлює обмеженість використання водного транспорту. ■ Повітряний транспорт Основні його переваги — швидкість та можливість досягнення віддалених районів. До недоліків відносять високі тарифи та суттєву залежність від погодних умов. ■ Трубопроводний транспорт Трубопроводи — специфічний засіб транспортування, який підходить для природного газу, нафти, хімічних продуктів. Використання трубопроводів обходиться дешевше за залізничні перевезення, але трохи дорожче за водні. На вибір виду транспорту впливають шість основних факторів. Вони наведені в таблиці 6.1, яка допоможе Вам знайти відповіді на запитання вправи 6.7 із Збірника вправ. Табл. Оцінка видів транспорту*
* Максимальна оцінка критерію — 1 бал, мінімальна — 5 балів. Завдяки контейнеризації перевезень дедалі частіше вдаються до одночасного використання двох і більше видів транспорту. Контейнеризація — завантаження товарів в ящики або трейлери, що їх легко перемістити з одного виду транспорту на інший, зокрема: ■рейковий контрейлер — перевезення за допомогою залізничного й автомобільного транспорту; ■судновий контрейлер — за допомогою водного й автомобільного транспорту, ■„рейки-судно" — за допомогою залізничного і водного транспорту; ■„повітря-шоссе" — за допомогою повітряного й автомобільного транспорту. Поєднання декількох видів транспорту забезпечує відправникові певні вигоди. Наприклад, рейковий контрейлер значно дешевший за автомобільні перевезення та водночас забезпечує гнучкість і зручність сполучення. Для підприємства важливо також вирішити питання щодо використання власного або найманого транспорту. Це рішення залежить від можливості найму транспортного засобу та пов'язаних із цим витрат. Необхідно врахувати і можливості підприємства утримувати власні транспортні засоби. Підтримання товарних запасів на підприємстві Більшості підприємств доводиться зберігати свій товар до моменту реалізації. Це пояснюється такими причинами: ■виробництво і продаж відбуваються у різний час і в різних місцях; ■використання виробничих потужностей потребує рівноваги виробничого З одного боку, підприємство зацікавлене в наявності таких запасів товару, які були б достатні для негайного виконання усіх замовлень своїх споживачів. З другого боку, утримання складів та значних складських запасів призводить до додаткових витрат, які входять в кінцеву ціну товару. Витрати, пов'язані з утриманням складських запасів: ■значні капіталовкладення у складські приміщення та обладнання, а також ■виплата заробітної платні працівникам складу, які забезпечують ведення кар ■зниження вартості товару під час зберігання і можлива втрата його якості. Якщо ці витрати надто великі, то товар може бути невиправдано дорогим, що знижує його конкурентоспроможність на ринку. Бажання зменшити розмір товарного запасу на складі може призвести до додаткових витрат унаслідок: ■зупинення на певний час поставок товару через його відсутність; ■підвищення транспортних витрат при закупівлі малих партій необхідного товару; ■ збільшення витрат на оформлення замовлень у зв'язку з виконанням дріб Якщо споживач робить замовлення через однакові інтервали часу, то підприємству доцільно визначити оптимальний розмір виконання замовлення за формулою: де ОРЗ — оптимальний розмір виконання замовлення, один.; А — вартість оформлення і виконання одного замовлення, грн.; S— потреба в товарі, що його замовляють, один.; і — вартість зберігання одиниці товару, грн./один. Інтервал між виконанням замовлень можна розраховувати за формулою: де N— інтервал між замовленнями, днів; I— кількість робочих днів у році. Дотримання оптимального розміру замовлення та інтервалу між його виконанням дає змогу мінімізувати витрати на утримання запасів товару та повторення замовлення з урахуванням інших факторів, зокрема використання площі складських приміщень та вартості оформлення замовлення. Ще одним напрямом підвищення ефективності утримання складських запасів є створення необхідних умов для правильного зберігання товару, забезпечення послідовності його відвантаження та контролю за видатками. Підприємству також необхідно вирішити питання про оптимальну кількість складів. Чим більше складів, тим скоріше можна доставити товар споживачеві, проте тим вищі видатки на їх утримання. Рішення про кількість складів необхідно приймати, ураховуючи бажаний рівень сервісу для споживачів та витрати на розподіл товару. Логістика передбачає надання споживачу різноманітних логістичних послуг. Логістичний сервіс неподільно пов'язаний з процесом розподілення і представляє собою комплекс послуг, що надаються в процесі постачання товарів. Всі роботи в сфері логістичного обслуговування можна погрупувати на три основні види: я передпродажні послуги (інформування клієнта, планування необхідного рівня обслуговування, зберігання товару тощо); • послуги, що надаються під час продажу товарів (підбір асортименту, пакування, транспортування тощо); ■ післяпродажні послуги (гарантійне обслуговування, зобов'язання розглянути претензії покупців, замінити товар тощо). Якість логістичного обслуговування може характеризуватись такими показниками, як надійність постачання, можливість вибору способу доставки, час виконання замовлення, наявність запасів, можливість надання кредитів, відстрочки оплати тощо. В залежності від специфіки споживача і ситуації на ринку співвідношення важливості окремих показників може змінюватись.
Читайте також:
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|