МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Історичні етапи розвитку обліку в Росії. Розвиток обліку в Росії у ХІХ-ХХст.
Історичні етапи розвитку обліку в Росії у XX ст. висвітлюються в економічній літературі в працях Я.В. Соколова, В.А. Маздорова, Ф.Ф. Бутинця, М.С. Пушкаря. Ø Найбільш ґрунтовна періодизаці обліку в Росії, яку запропонував Я.В. Соколов : 1917 – 1918 рр.- адаптація традиційних методів обліку до нової системи рахівництва; 1918 – 1921 рр. - розвал старої системи й форм бухгалтерського обліку; 1921 - 1929 рр. - реставрація традиційної системи обліку; 1929 - 1953 рр. - деформація принципів бухгалтерського обліку; 1953 - 1984 рр. - удосконалення виробничого обліку, аналіз його організаційних структур і поширення механізованої обробки економічної інформації; 1984 - 1991 рр. - перебудова соціально-економічних відносин та спроба відродження класичних принципів бухгалтерського обліку. Починаючи з 1991 р. відбувається перехід від соціалізму (1917- 1991 рр.) до ринкової економіки. Ø В Росії бухгалтерський облік як наука починає формуватися з другої половини XIX ст. Ø У цей час у зв’язку зі збільшенням товарного виробництва набула широкого розповсюдження подвійна бухгалтерія. Ø До перших праць із теорії та методології обліку в Росії слід віднести роботи московського вченого О.В. Прокоф’єва. Найбільш популярною була його праця: „Курс двойной бухгалтерии” (1883 р.). У цій роботі автор надав практичні вказівки для вивчення техніки облікових записів у Росії. Ø Характерною особливістю обліку цих часів був пошук ученими з бухгалтерів інших, крім подвійної, систем обліку. Так, у 1870 р. Ф.В. Єзерський запропонував „потрійну” систему рахівництва. Суть її полягала у веденні тільки трьох рахунків: „Каса”, „Цінності”, „Капітал” і відкритті трьох регістрів обліку: Журналу, Головної книги й Звітної, що замінювала баланс. Крім цього, реєстрація фактів велася за трьома групувальними сукупностями: прибуток, видаток і залишок. Ø У кінці XIX ст. поряд із „потрійною” системою рахівництва виникла і „четвертна” система, яка була теоретично описана в роботі „Новая четвертная бухгалтерия” (1895 р.) І.П. Шмельовим. Ø На відміну від потрійної системи Ф.В. Єзерського четвертна система передбачала здійснення обліку за чотирьма напрямками: 1) надходження цінностей 2) витрачання цінностей 3) визначення збитків 4) визначення прибутків. Ø Одним із перших учених у Росії, хто назвав бухгалтерський облік наукою, був А.М. Вольф. Ø Слід з’ясувати, що в кінці XIX ст. у Росії з’являються професійні періодичні наукові видання з обліку. Ø Одним із кульмінаційних моментів у розвитку російського суспільства на початку XX ст. була зміна державного устрою в Російській імперії в результаті переходу влади до рук більшовиків у жовтні 1917 р. Ø Із 1917 р. по 1921 р. існувало дві тенденції щодо того, яким повинен бути бухгалтерський облік у новоствореному соціалістичному суспільстві: 1. Новаторська - пов'язана з ліквідацією єдиного грошового вимірника. 2. Консервативно-традиційна - ведення обліку так, як його вели до революції. Ø в країні утвердилася теорія про необхідність прямого управління з центру всіма її ресурсами. Причому таке управління, на думку прихильників ідеї централізації, необхідно було здійснювати не на основі сумнівного грошового вимірника, а за допомогою справжнього - натурального вимірника. Ø Гроші поступово зникали з економічного обігу в країні. Економісти вели пошук досконаліших, на їх думку, вимірників. Залежно від поглядів на цю проблему сформувалося три напрямки: 1) романтики; 2) натуралісти; 3) реалісти. Романтики вважали, що новим вимірником можуть бути: І) трудові - трудогодина, трудодень. 2) енергетичні - в основу єдиного вимірника повинні бути покладені витрати умовної, базової одиниці енергії (ерг.); 3) предметні - умовні одиниці, що виражають величину втіленої в предметі кількості сировини і засобів праці. Натуралісти розглядали бухгалтерський облік як матеріальний, натуралістичний. Реалісти, враховуючи зростання інфляції в країні, виступали за переоцінку статей балансу на основі індексу цін. Ø з переходом до непу (1921-1928 рр.) почалося відновлення обліку. Ø Уряд приділяв значну увагу вдосконаленню бухгалтерського обліку. Ø Грошова одиниця, що з'явилась після проведення грошової реформи, дала можливість вести бухгалтерський облік в одній валюті. Ø У період НЕПу, особливо починаючи з 1924 р., виходить у великій кількості література з теорії і галузевих курсів бухгалтерського обліку (автори О.М. Ґалаґан, Я.М, Гальперін, О.П. Рудановськи .). Ø У 1924 р. створена масова громадська організація - Об'єднання працівників обліку (ОПО), яку в майбутньому було перетворено на Всесоюзне товариство сприяння соціалістичному обліку (ВТССО) зі своїми відділеннями в союзних республіках і великих промислових центрах країни. Ø У 1925 р. був створений Інститут державних бухгалтерів-експертів (ІДБЕ), основною функцією якого стала постійна висококваліфікована допомога підприємствам і трестам в організації та методології бухгалтерського обліку, а також аналізу балансу. Ø І все ж до X з'їзду РКП(б) обліку приділяли недостатньо уваги. За даними Робітничо-селянської інспекції (РСІ) в 1922 р. термінів подання звітності не дотримувалися; калькуляція і розрахунок собівартості були відсутні; ціни встановлювалися на підставі кошторисних пропозицій;. Ø Вважають, що подією, яка відкриває нову сторінку в історії вітчизняного обліку, було видання 6 квітня 1922 р. ''Положення о счетоводстве и отчетности", в якому наводилась групова номенклатура рахунків і типові форми звітності, містились важливі вказівки, з яких на увагу заслуговують наступні: списання матеріалів у виробництво рекомендовано було проводити за ціною першого придбання; переоцінку майна відображати не на рахунку Прибутків та збитків і не на рахунку Капіталу, а на спеціальному рахунку Переоцінки, який трактували як контрарний, або додатковий; фонди поділяли на основні, оборотні та спеціальні (цільові); передбачалось складання зведеної звітності. Ø Для організації бухгалтерського обліку був створений ще один нормативний документ: Новою тут була, зокрема, фантастична вимога складання заключного балансу на основі повної інвентаризації та оцінки майна, яке відображають в балансі па день його формування. Ця вимога дійсно звучала нереально, оскільки було незрозуміло, як оцінити майно на день складання балансу. Ø 9 листопада 1926 р. Раднарком СРСР видає новий документ щодо обов'язкового ведення рахівництва торговельними та промисловими підприємствами, в якому наводився поділ підприємств на декілька розрядів, і тільки торговельні підприємства не нижче V розряду і промислові не нижче VII розряду повинні були вести облік за подвійною бухгалтерією. У всіх інших випадках оподаткування проводили па підставі оборотів касової книги. Ø У грудні 1927 р. відбувся XV з'їзд ВКП(б), який дав директиви із складання першого п'ятирічного плану. Ø У 20-х рр. XX ст. облік почали вести із застосуванням обчислювальних машин. Ø Рахівники звернули увагу на найпростіший і доступний засіб - картку. Ø Картка - паспорт, який виписували під копіювальний папір одразу в декількох примірниках, що розставляли у картотеці згідно з вимогами. Ø Для 1925 р. характерним було подальше удосконалення техніки облікової справи. Окрім розповсюдження карткового кількісно-сумового обліку товарів, а також карткового обліку розрахункових операцій, з'являлись нові форми. Такими були форми В.К. Мшоха і А. Петрова. Вони вважали, що не шаховий баланс, а ордер або, правильніше, картка-ордер є базою для побудови всієї системи обліку; саме картка-ордер є останньою ланкою у ланцюгу змін, яких зазнала книга. Ø Головним висновком 30-х рр. було виведення основних "відмінностей" між капіталістичним та соціалістичним обліком: - при капіталізмі бухгалтерський облік відображає процес відтворення, що ґрунтується на приватній власності, при соціалізмі він відображає процеси відтворення, що ґрунтуються на суспільній власності; - при капіталізмі облік обмежений рамками одного підприємства, при соціалізмі ж бухгалтерський облік - це частина єдиної системи народногосподарського обліку; - при капіталізмі бухгалтерський облік - приватна справа окремих підприємців, при соціалізмі бухгалтерський облік ведуть за єдиним для даної галузі народного господарства планом рахунків; - при капіталізмі завдання бухгалтерського обліку - виявлення прибутку, при соціалізмі - відображення виконання підприємством господарського плану; - при капіталізмі дані бухгалтерського обліку є комерційною таємницею, внаслідок чого у звітності є фальсифіковані дані, при соціалізмі бухгалтерський облік повинен реально і правдиво відображати дійсність. Ø Основні ідеї щодо принципів ведення і організації бухгалтерського обліку в цей період полягали в наступному: 1) сферою застосування бухгалтерського обліку було визнане все народне господарство (а не окреме підприємство, як до цього вважав О.М. Ґалаґан); 2) паралельне існування двох дисциплін: рахівництва (теорія бухгалтерського обліку) і рахунковедення (практичне застосування рахівництва) було піддане критиці та висунуто пропозицію про створення єдиної науково-практичної дисципліни - бухгалтерський облік; 3) подвійний запис почали розглядати як метод, як прийом обліку, а не як об'єктивно діючий закон. Ø У 30-ті рр. розвитку і поширення набув оперативний облік, який зародився в перші роки радянської влади. Ø Щодо організації ведення бухгалтерського обліку існувало два погляди: 1) організація децентралізованого обліку, коли на окремий баланс виділяли окремі підрозділи підприємства; 2) централізація обліку, перевагою якої є ліквідація внутрішніх оборотів. Ø Серйозну увагу надавали проблемі складання щоденних балансів, які б відображали стан підприємства, результати його діяльності за кожен день. Ø Визнання подвійного запису як методу бухгалтерського обліку, технічного прийому призвело до утворення балансової теорії. Ø Зроблені спроби скласти єдиний (зведений) баланс народного господарства. Ø До революції калькуляцію розглядали як визначення вартості одиниці товару і поділяли на три види: 1) купівельна - витрати на придбання і доставку; 2) продажна - виручка за мінусом витрат з реалізації; 3) своєї ціни - витрати на виготовлення предметів з додаванням непрямих витрат. Ø А.П. Рудановський визначив 2 види собіварстості: - за фактичними витратами; - за нормативними витратами. Ø Він також доводив доцільність включення у собівартість тільки прямих витрат. Ø На основі цих ідей у 20-х рр. на підприємствах Росії починає розвиватися нормативний облік, основний принцип якого полягає в тому, що всі затрати, пов'язані з виробництвом і збутом, попередньо планують у вигляді норм. Розвиток нормативного методу обліку витрат у 30-ті рр. пов'язаний з іменами Є.Г. Лібермапа і М.Х. Жебрака. Ø У 1934 р. М.Х. Жебрак запропонував розділити облік виробництва на три рахунки: 1) планових витрат на виробництво; 2) відхилень від планових норм; 3) змін затверджених норм. Ø Серед причин низького рівня поширення нормативного методу можна зазначити: - мала питома вага одиничних і дрібносерійних виробництв; - відсутність техніко-економічного обґрунтування норм витрат на виробництво; - нестача засобів обчислювальної техніки та бухгалтерів необхідного рівня кваліфікації; - небажання багатьох адміністраторів виявляти внутрівиробничі резерви. Ø У 1940-х рр. поширення набуває меморіально-ордерна форма рахівництва та застосування накопичувальних відомостей. У кінці місяця у відомостях підводили підсумки, за якими складали меморіальні ордери, що містили хронологічні записи. Ø На кінець 50-х рр. меморіальні ордери були ліквідовані, а поширення набуває журнально-ордерна форма рахівництва. Журнали-ордери почали вести за кредитовим принципом. Ø У 60-ті рр. достатнього поширення набувають рахунково-перфораційні машини і, як наслідок, активно розвивається таблично-перфокарткова форма рахівництва. Ø У 70 - 80-ті рр. широкого розповсюдження набуває таблично-автоматизована форма бухгалтерського обліку. Ø У 90-ті рр. використовується діалогово-автоматизована форма бухгалтерського обліку. Читайте також:
|
||||||||
|