Тема 14: Загальні положення фізичної реабілітації в спеціальних медичних групах у школах.

Специфічні особливості роботи викладача фізичного виховання ВУЗу.

Основні напрямки діяльності кафедри фізичного виховання

Відповідальність за постановку та проведення занять навчально-тренувального процесу покладені на кафедру фізичного виховання ВУЗу.

В комплекс заходів з організації педагогічного процесу кафедри входять наступні приоритетні напрями:

патріотичне виховання і розвиток спеціально значущих рис особистості студентів;
формування їх наукового світобачення;
організація поточного контролю та оцінка фізичної підготовленості студентів;
поетапне формування спортивно-технічної майстерності студентів, які займаються на відділені спортивного вдосконалення;
організація наукових досягнень з рішення прикладних задач фізичного виховання студентів;
матеріально-технічне забезпечення навчально-тренувального процесу та його фінансування;
надання оздоровчих послуг студентам та населенню;

у обов’язки викладача входить:проведення навчально-практичних занять, індивідуальна робота з відстаючими у фізичному розвитку студентів, прийом контрольних нормативів та заліків, навчально-методична робота, організація та проведення змагань;
у обов’язки старшого викладача (замісник декана з фізичного виховання):

– комплектування груп у навчальних відділеннях та контроль за переміщенням студентів на протязі навчального року, комплектування спортивних команд факультету;

– надання допомоги студентам-спортсменам, націленої на поєднання їх навчання у ВУЗі з активним заняттям спортом, проведення на факультеті роботи з наочної агітації та пропаганди спорту;

Викладач повинен систематично підвищувати рівень професійних знань вмінь і навичок, досконало володіти предметом спеціалізації (знати історію, теорію), знати методику навчання і тренування, вміти складати необхідні документи планування та звітування.

1. Реабілітація – це суспільно необхідне функціональне і соціально-трудове відновлення хворих та інвалідів, що здійснюється комплексним проведенням медичних, психологічних, педагогічних, професійних, юридичних, державних, суспільних та інших заходів, за допомогою яких можна повернути потерпілих до звичайного життя і праці, відповідно до їх стану.

Виділяють такі види реабілітації:

– медичну;

– соціальну, чи побутову;

– професійну, чи виробничу.

Складовою частиною медичної реабілітації є фізична реабілітація.

Фізична реабілітація (відновлення здібності) – це комплекс заходів, направлених на відновлення втраченої чи послабленої функції після захворювання чи травми.

2. В залежності від рівня здоров'я школярів у фізичному вихованні поділяють на три медичні групи: основну, підготовчу та спеціальну. Тому дуже важливо вміти визначати рівні здоров'я.

2.1. Здоров'я – це такий стан організму людини, коли усі його функції врівноважені із довкіллям і відсутні будь-які хворобливі зміни.

З метою оцінки здоров'я дітей та підлітків використовують 5 критеріїв: рівень фізичного розвитку, ступінь його гармонійності, відповідність біологічного віку до календарного; рівень функціонування головних систем організму; рівень фізичної підготовленості; ступінь стійкості організму до несприятливих дій довкілля; наявність або відсутність хронічних захворювань.

Визначають 5 рівнів здоров'я: низький, нижче середнього, середній, вище середнього та високий.

Фізичне здоров'я – це динамічний стан, який характеризується резервом функцій органів та систем та є основою виконання індивідом своїх біологічних та соціальних функцій.

2.2. В залежності від рівня здоров'я школярів у системі фізичного виховання розподіляють на три медичні групи: основну, підготовчу та спеціальну.

До основної відносяться учні без відхилень у фізичному розвитку та стані здоров'я, а також з незначними відхиленнями функціонального характеру, але які мають достатню фізичну підготовленість.

У підготовчу групу входять діти з невеликими відхиленнями у фізичному розвитку, без суттєвих функціональних змін та без достатньої фізичної підготовленості. Сюди відносяться й часто хворіючи діти.

До спеціальної медичної групи (СМГ) відносять учнів, що мають відхилення в стані здоров'я тимчасового чи постійного характеру, не є перепоною для занять фізичною культурою, але вимагають обмеження фізичного навантаження.

3. В залежності від характеру і важкості захворювання дітей в СМГ рекомендують поділять на дві групи: А і Б.

До групи А відносять дітей, які мають відхилення у стані здоров'я оборотного характеру. До групи Б відносять дітей з органічними, необоротними змінами в органах та системах. Ряд авторів рекомендує в СМГ об'єднувати учнів у підгрупи за характером захворювань.

4. Головна мета фізичного виховання в СМГ – підвищення рівня здоров'я для можливого переведення дітей з СМГ у основну чи підготовчу медичні групи.

Загальні задачі фізичного виховання в СМГ:

– виробити в учнях активне відношення до подолання відхилень у стані здоров'я;

– дати знання про причини виникнення хвороб;

– сформувати звичку до загартовування та систематичних занять фізичними вправами, тощо.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Структура та особливості діючої або базової програми.	\|	Тема 15 : Основи фізичної реабілітації людей похилого віку.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.