Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Мережний рівень

Транспортний рівень

Прикладний рівень

Рівні стека TCP/IP

Протоколи прикладного рівня TCP/IP визначають процедури стосовно організації взаємодії прикладних процесів (програм) різних мережних комп'ютерів і форми подання інформації за такої взаємодії. По ознакам взаємодії прикладних процесів виділяють два типи прикладного програмного забезпечення: програма-клієнт та програма-сервер. Протоколи прикладного рівня зорієнтовано на конкретні прикладні завдання. Серед традиційних послуг, котрі забезпечують протоколи прикладного рівня із сімейства TCP/IP, сьогодні найбільш популярними є електронна пошта — протоколи SMTP та POP3, передавання файлів — FTP та TFTP, емуляції віддаленого терміналу — TELNET тощо.

Протоколи транспортного рівня TCP/IP надають транспортні послуги прикладним процесам. Основними протоколами транспортного рівня TCP/IP є протокол керування передаванням TCP (Transmission Control Protocol) і протокол користувальницьких дейтаграм UDP (User Datagram Protocol). Транспортні послуги цих протоколів суттєво відрізняються. Протокол UDP доставляє датаграми без установлення з'єднання. При цьому він не гарантує їхнього доставляння. Протокол TCP забезпечує надійне доставляння байтових потоків (сегментів) із попереднім встановленням транспортного дуплексного з'єднання (віртуального каналу) між модулями TCP мережних комп'ютерів.

Протоколи мережного рівня TCP/IP забезпечують взаємодію поміж мережами різної архітектури тощо. Основним протоколом мережного рівня технології TCP/IP є міжмережний протокол IP та його допоміжні протоколи: адресний протокол ARP; реверсний адресний протокол RARP (Reverse ARP); протокол діагностичних повідомлень ICMP (Internet Control Message Protocol), який надсилає повідомлення вузлам мережі про помилки на маршруті, які виникають при передаванні пакетів тощо.

Головне завдання міжмережного протоколу IP — це маршрутизація пакетів даних поміж різнотипними комп'ютерними мережами.

2. Охарактеризуйте поняття «глобальне інформаційне суспільство».

Інформаційне суспільство – це суспільство з високим рівнем розвитку інформаційних та комунікаційних технологій, які використовуються в усіх сферах життя суспільства. При цьому умовою благополуччя людини і держави стають можливість безперешкодного доступу до інформації і вміння її використовувати більшістю громадян . Можна впевнено сказати, що інформаційне суспільство глобальне за своїм характером, і не визнає кордонів.

Основними ознаками глобального інформаційного суспільства є:

1. Розвиток техніки і технології збору, обробки, зберігання, передачі інформації, доступу до неї досяг якісно нового рівня (інформаційні та телекомунікаційні системи);

2. Доступність і масовість інформації якісно змінили процеси самоорганізації суспільства. Реакція суспільства на виклики і події стала більш масовою і більш швидкою;

3. Велика кількість людей зайнята в сфері інформаційних та комунікаційних технологій. Значна частина суспільства живе за рахунок вироблення і продажу інформації;

4. Розвинена інформаційна сфера дозволяє суспільству залучати до обговорення суспільних викликів, важливих проектів і таке інше значну частину громадян, виробляти правильні рішення в інтересах усього суспільства;

5. Розвинена інформаційна сфера сприяє прозорості влади, взаємодії та взаємному впливу між громадянами і владою;

6. Оскільки сучасний рівень інформаційних та комунікаційних технологій породжує потужні технології впливу, які можуть використовуватися не на користь громадян, держава повинна здійснювати цілеспрямовану інформаційну політику в інтересах усього суспільства.

3. Де і як застосовуються автоматизовані робочі місця?

Автоматизо́ване робо́че мі́сце (АРМ) — індивідуальний комплекс технічних і програмних засобів, що призначений для автоматизації професійної праці фахівця і забезпечує підготовку, редагування, пошук і видачу на екран і друк необхідних йому документів і даних.

Автоматизоване робоче місце забезпечує оператора всіма засобами, необхідними для виконання певних функцій.

АРМ об'єднує програмно-апаратні засоби, що забезпечують взаємодію людини з комп'ютером, надає можливість введення інформації (через клавіатуру, комп'ютерну мишку, сканер тощо) та її виведення на екран монітора, принтер, плотер, звукову карту — динаміки або інші пристрої виводу. Як правило, АРМ є частиною автоматизованої системи управління.

4. Умови, необхідні для здійснення процесу управління

1. Об”єкту управління.

2. Завдання, норматив або критерій оптимізації величини керованої змінної.

3. Інформації про стан об”єкту управління.

4. Інформації про значення вхідних та вихідних змінних.

5. Ресурсів: матеріально-технічних, фінансових, кадрових, інформаційних.

6. Механізму аналізу ситуацій та прийняття управлінських рішень.

7. Механізму реалізації управлінських рішень.

5. Внутрішнє і зовнішнє середовище економічної системи? Дати визначення.

Сама економічна система(підприємство) створює своє внутрішнє середовище. Воно складається з таких елементів:

Ø цілі

Ø задачі

Ø структури

Ø персонал

Ø технології

Всі ці елементи взаємопов”язані так, як це представлено на рис.1.

Ціль – кінцевий результат, який повинно досягти підприємство.

Задача – робота, яка повинна бути виконана в певний час і певним способом.

Технологія – спосіб перетворення всіх видів ресурсів в продукцію та послуги.

Структура – сукупність підрозділів та їх взаємодій для досягнення цілей.

Отже, своє внутрішнє середовище економічна система створює відповідно до поставлених цілей. Тому це середовище є змінним. Система управління підприємством повинна відслідковувати функціонування всіх елементів внутрішнього середовища з тим, щоб забезпечити вирішення всіх задач та цілей підприємства найкращим чином: з найменшими затратами ресурсів, своєчасно, з належною якістю. А забезпечується це зміною параметрів складових внутрішнього середовища. Тобто, система управління повинна повинна постійно вдосконалювати технологічні процеси, структури, як виробничі так і управлінські, здійснювати навчання та перестановку кадрів, уточняти задачі структурним підрозділам та посадовим особам.

Внутрішнє середовище мусить змінюватись як за власною ініціативою, так і під дією зовнішніх факторів. А ці фактори ініціються зовнішнім середовищем економічної системи.

Зовнішнє середовище поділяється на середовище прямої дії та непрямої дії.

Зовнішнє середовище прямої дії:

Ø економічні умови, що склалися;

Ø законодавство;

Ø споживачі;

Ø постачальники;

Ø урядові та фінансові установи;

Ø конкуренти;

Ø природні умови.

Зовнішнє середовище непрямої дії:

Ø політична ситуація;

Ø науково-технічний прогрес;

Ø екологічна систуація;

Ø соціальні процеси.

Економічна система(підприємство) не може впливати на зовнішнє середовище, не може мати управлінського впливу на нього. Система може тільки адаптовуватись до впливу зовнішнього середовища, а для кращої адаптації підприємство повинно якомога точніше прогнозувати поведінку зовнішнього середовища і своєчасно змінювати своє внутрішнє середовище.

Варіант №9

1. Принципи управління соціальними системами:

- оптимальне співвідношення галузевого і територіального управління;

- економічність управління. Враховування в управлінні вимог та потреб ринку;

- птимальне співвідношення централізованого управління та місцевого

самоврядування;

- обґрунтоване роздержавлення промислових та територіальних комплексів;

- максимальне забезпечення населення робочими місцями;

- правовий і соціальний захист населення держави, регіонів та населених

пунктів.

2. Маркетингова діяльність на підприємстві забезпечується за рахунок:

- Створення служби маркетингу.

- Забезпечення регулярного збору, переробки та використання маркетингової інформації.

- Планування маркетингу.

- Маркетингового контролю.

3. Послідовність розробки товару:

- Генерація ідей.

- Фільтрація ідей.

- Розробка концепції товару.

- Економічний аналіз.

- Розробка товару.

- Ринкове тестування.

- Розгортання комерційного виробництва.

4. Об’єкт управління характеризується:

- вхідними змінними, X вх

- вихідними змінними, Х вих

- внутрішніми змінними, Х вн

- параметрами, P

- впливом зовнішнього середовища, Z зс

Вхідні змінні бувають двох видів:

- регульовані, Xр

- контрольовані, Xк

Розглянемо детальніше всі ці характеристики.

Регульовані вхідні змінні:

- потік сировини, матеріалів і комплектуючих;

- кадровий потік;

- фінансові потоки;

- науково-технічна інформація.

Контрольовані вхідні змінні:

- законодавча база;

- постанови та рішення органів влади;

- політичні фактори;

- природні фактори;

- поведінка конкурентів;

- ситуація на ринку;

- потреби ринку;

- пропозиції споживачів;

- пропозиції постачальників.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Особливості управління підприємством в ринкових умовах?	\|	Варіант 10

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.