• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Суспільне виробництво та його фактори

Передумовою господарської діяльності людини служить наявність виробництва, тому що розподіляти, обмінювати і споживати можна лише, те, що попередньо створено.

Суспільне виробництво – це процес, у якому люди, впливаючи на речовину природи, роблять матеріальні і нематеріальні блага і послуги. Під благами прийнято розуміти те, що задовольняє потреби людей, відповідає їх цілям і устремлінням. Усе різноманіття благ підрозділяється на два типи: природні ресурси і вироблені на їхній основі споживчі блага (матеріальні і духовні). Перші – це природні блага, а другі мають назву – економічні.

Виробництво здійснюється завдяки взаємодії трьох елементів: праці, предметів праці і засобів праці. Їх називають простими моментами праці.

Праця – це доцільна діяльність людей по створенню матеріальних і духовних благ і послуг.

Предмет праці – це те, на що впливає людина своєю працею з метою створення готового продукту.

Засоби праці– це знаряддя, за допомогою яких людина впливає на предмет праці.

Комбінація зазначених факторів визначає, наскільки виробництво здатне задовольняти вже сформовані і перспективні потреби. Щоб усім факторам надати руху, потрібно знайти правильні кількісні співвідношення між речовинними елементами виробництва і чисельністю працівників.

За характером економічної діяльності людей у суспільному виробництві можна виділити три основні сфери, або блоки галузей: основне виробництво, виробнича інфраструктура, соціальна інфраструктура.

Основне виробництво – це галузі матеріального виробництва, де безпосередньо виготовляються предмети споживання й засоби виробництва. Воно єднає сировинний, паливно-енергетичний, промисловий, агропромисловий комплекси, капітальне будівництво тощо.

Виробнича інфраструктура являє собою комплекс галузей, які обслуговують основне виробництво засобами транспорту, комунікаційного зв'язку, інформацією, рекламою, послугами кредитно-фінансових установ, консультаційних, лізингових закладів.

Соціальна інфраструктура – це нематеріальне виробництво, де надаються послуги освіти, охорони здоров'я, культурного та спортивного призначення. Обсяг і якість соціальних послуг відображає рівень життя населення, є показником економічного прогресу суспільства.

Історія людства знає три технічні революції, кожна з який породила свої принципи технології виробництва і створила відповідну економічну систему відносин. Неолітична революція (10 тис. років тому) привела до виникнення доіндустріального виробництва (2/3 робітників працювало у сільському господарстві) і простого товарного господарства; промислова революція (XVIII-XIX ст.) забезпечила розвиток індустріального виробництва (2/3 працівників було зайнято в промисловості) і створила капіталістичне товарне господарство, науково-технічна революція (із середини ХХ в.) заклала основи постіндустріального виробництва (2/3 – у сфері послуг) і дозволила перейти до соціально орієнтованого ринкового господарства.

Читайте також:

1. Абіотичні та біотичні фактори.
2. Аграрне виробництво і його особливості
3. Агрегування та факторизація
4. Акти за формою Н – 5, Н – 1 та НПВ. Нещасні випадки пов’язані з виробництвом і не пов’язані з виробництвом.
5. Аналіз загальної суми витрат на виробництво продукції.
6. Аудит витрат на виробництво продукції, виконання робіт, надання послуг
7. Безчавунне виробництво сталі
8. Біологічні небезпеки. Вражаючі фактори біологічної дії. Пандемії, епідемії, масові отруєння людей.
9. Біологічні фактори
10. Біотехнологічне виробництво незамінних амінокислот
11. Біотичні фактори
12. Біотичні фактори та їх вплив на деревні рослини

Переглядів: 676