• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

ПЗ - пояснювальна записка

СБ - складальне креслення

ВЗ - вид загальний

ТП - технологічний процес

СХ – схема

КЕ – карта ескізів

ДК – деталювальне креслення

РК – ремонтне креслення

Міністерство освіти і науки України Вінницький коледж НУХТ Курсовий проект з навчальної дисципліни “Основи технології ремонту автомобілів” ст. гр. 4-АМ-1 денного відділення Іванова Василя Петровича Вінниця - 2008

Додаток Д - Нормування основних видів ремонтних робіт

Нормування токарних робіт. Основний час токарних робіт, окрім нарізання різьби, визначають за формулою:

де – довжина оброблюваної деталі, мм;

– довжина врізання різця, мм;

– довжина перебігу різця, мм (беруть 2-3 мм);

– кількість обертів деталі за хвилину (визначається за формулою 2.19);

- подача на один оберт деталі, мм;

- кількість проходів.

Кількість проходів визначають за формулою:

де – загальний припуск на обробку, мм;

– глибина різання, мм.

Глибину різання визначають за формулою:

де – діаметр деталі до обробки, мм;

– діаметр деталі після обробки, мм;

Основний час нарізання різьби визначають за формулою:

де– довжина різьби, мм;

– число обертів інструменту при вивертуванні його з деталі;

– число заходів різьби.

Величини , V та беруть за нормативними даними . Рекомендовані значення даних величин приведені у таблиці Д1.

Таблиця Д1 – Рекомендовані режими обробки

Нормування свердлильних робіт. Нормування свердлильних робіт виконують так само, як і нормування токарних робіт. Глибину різання при свердлінні в суцільному металі визначають за формулою:

де – діаметр свердла, мм.

При розсвердлюванні отворів глибина різання визначається за формулою:

де – діаметр свердла, мм;

– діаметр отвору, мм.

Нормування зенкувальних робіт. Нормування зенкувальних робіт аналогічне нормуванню токарних робіт. Глибину різання визначають так само, як і при розсвердленні отворів.

Основний час для циліндричних зенковок визначають за формулою:

Для конічних зенковок основний час визначають за формулою:

де – довжина зенкованої поверхні, мм;

– величина врізання зенкера, мм;

, – відповідно діаметри отворів до і після розвертання, мм;

– кут при вершині конуса, град.

Нормування робіт по розвертанню отворів. При нормуванні цих робіт усі параметри режимів різання визначають так само, як і при нормуванні токарних робіт.

Основний час для розвертання циліндричних отворів визначають за формулою:

Для розвертання конічних отворів основний час визначають за формулою:

де – довжина отвору, який розвертають, мм;

– величина виходу розвертки, мм;мм;

– припуск на обробку, мм. Його заміряють на початку різання, тобто у верхній – ширшій частині конічного отвору

– кут конусності отвору, град.

Усі інші значення знаходять так само, як і при нормуванні токарних робіт.

Нормування шліфувальних робіт. При нормуванні шліфувальних робіт найвигідніший режим обробки визначають у такій послідовності:

1) за видом шліфування і матеріалом деталі, яка шліфується, вибирають шліфувальний круг (характеристику шліфувальних кругів подано у додатку П;

2) враховуючи вид шліфування і тип верстата, за таблицями довідника визначають нормальний припуск на шліфування;

3) за таблицями режимів різання визначають рекомендоване значення повздовжніх і поперечних подач, швидкості обертання деталі, кількість обертів і потужність, потрібну для різання (одержані значення необхідно порівняти з паспортними даними верстата);

4) розраховують машинний час.

При круглому зовнішньому шліфуванні в центрах, методом повздовжньої подачі та при внутрішнтому круглому шліфуванні методом врізання основний час визначають за формулою:

де – довжина повздовжнього ходу стола, мм;

– припуск на сторону, мм;

– кількість обертів деталі, об/хв;

– повздовжня подача в частках ширини шліфувального круга на один оберт деталі; беруть у межах (0,3-0,7);

– ширина круга, мм;

– глибина різання, мм

– поправочний коефіцієнт, який враховує точність шліфування. При чорновому шліфуванні ; при чистовому .

При круглому шліфуванні методом врізання основний час визначають за формулою:

Поправочний коефіцієнт беруть .

При плоскому шліфуванні периферією круга на верстатах з прямокутним столом, при поперечній подачі на кожний подвійний хід стола, основний час визначають за формулою:

де – довжина ходу круга в напрямку подачі, мм;

– довжина повздовжнього ходу стола, мм;

– припуск на обробку, мм;

– кількість обертів деталі (виробу), об/хв;

– повздовжня подача в частках ширини шліфувального круга;

– ширина шліфувального круга, мм;

– глибина різання на один хід стола, мм;

– кількість одночасно оброблюваних деталей на столі;

– поправочний коефіцієнт, який враховує точність шліфування.

При плоскому шліфуванні торцем круга на верстатах з прямокутним столом, основний час визначають за формулою:

де – довжина ходу стола, мм, мм;

– довжина деталі, яку шліфують, мм;

– діаметр шліфувального круга, мм;

– перебіг круга, y = 20–30 мм;

– швидкість руху стола (деталі), м/хв;

– повздовжня подача в частках ширини шліфувального круга;

– кількість одночасно оброблюваних деталей;

i – кількість проходів;

– поправочний коефіцієнт, який враховує точність шліфування.

При безцентровому шліфуванні з поздовжньою подачею, основний час визначають за формулою:

де – кількість одночасно оброблюваних деталей;

– довжина поверхні, яку шліфують, мм;

– ширина шліфувального круга, мм;

– хвилинна (поздовжня) подача, мм/хв,

мм/хв,

де діаметр ведучого круга, мм;

число обертів ведучого круга, об/хв;

– кут повороту осі ведучого круга, град;

η – коефіцієнт проковзування між деталлю і ведучим кругом.

Усі інші параметри часу визначають так само, як і при токарних роботах.

Нормування хонінгувальних робіт. При хонінгуванні отворівзнімають невеликий припуск по діаметру для сталі (0,01-0,06) мм і для чавуну (0,02-0,20) мм.

Основний час при хонінгуванні визначають за формулою:

де – повне число подвійних ходів, необхідне для зняття всього припуска;

– число подвійних ходів головки;

– середня швидкість подвійного ходу головки (зворотно-поступового руху);

– довжина ходу головки, мм;

– повна товщина припуску на сторону мкм;

– товщина шару металу, що знімається за 10 подвійних ходів, мкм.

Запропоновані режими обробки при хонінгуванні зведені у таблицю Д2.

Таблиця Д2 – Режими обробки при хонінгуванні

Нормування фрезерувальних робіт. Фрезерувальні роботи виконують при відновлені деталей для обробки деформованих і наплавлених поверхонь, обробки шпонкових канавок, нарізування зубів шестерень.

При фрезеруванні розрізняють кілька видів подач:

S_z – подача на один зуб фрези, мм;

S_o – подача на один оберт фрези, мм:

де Z_ф – число зубів фрези.

S_хв – хвилинна подача, мм:

де n –число обертів фрези за хвилину.

Подачу вибирають за нормативними даними. Вона залежить від чистоти оброблюваної поверхні, жорсткості системи верстат – інструмент – деталь, глибини різання і стійкості фрези (таб.Д3).

Таблиця Д3 – рекомендовані діаметри фрез (розміри в мм)

Швидкість різання визначають за нормативами або за формулою:

де – діаметр фрези, мм;

– стійкість фрези в хвилинах машинного часу;

– подача на один зуб фрези, мм/зуб;

– глибина різання, мм;

– ширина фрези, мм;

– число зубів фрези, мм;

, ,, ,–показники степеня.

Основний час при фрезеруванні площин циліндричними фрезами визначають за формулою:

де - довжина оброблюваної поверхні, мм;

n – число обертів фрези за хвилину;

S_о – подача на один оберт фрези, мм;

y – величина врізання і виходу фрези, мм:

де y₁ – величина врізання фрези, мм;

y₂ – величина виходу фрези, мм:

де – діаметр фрези, мм.

Величину врізання фрези y₁ визначають за формулою:

Фрезерування торцевими фрезами застосовують там, де потрібна велика ширина фрезерування (площина головки циліндрів) або багатостороннє фрезерування. Завдяки застосуванню фрезерних головок з великою кількістю зубів фрезерування торцевими фрезами забезпечує високу продуктивність. Глибину різання визначають за припуском на обробку.

Подачу на один зуб вибирають за номативами залежно від оброблюваного матеріалу, матеріалу фрези, глибини різання, діаметра і кількості зубів фрези та чистоти обробки (табл. Д4).

Швидкість різання вибирають за нормативами або розраховують за формулою, аналогічною формулі для фрезерування циліндричними фрезами (табл. Д5).

Таблиця Д4 – Подачі при чорновому фрезеруванні циліндричними фрезами, мм

Таблиця Д5 – Режими різання при фрезеруванні сталі циліндричними фрезами

Основний час при фрезеруванні площин торцевими фрезами визначають так само, як і при фрезеруванні циліндричними фрезами.

Величину врізання фрези визначають за формулою:

Глибина різання при фрезеруванні площин, пазів і шпонкових канавок кінцевими фрезами залежить від конструкції деталі або від припуску на обробку. Подачу S вибирають за нормативними даними. Швидкість різання і машинний час визначають за тими самими формулами, що й для фрезерування циліндричними фрезами.

Основний час при фрезеруванні шпонкових канавок кінцевими фрезами на вертикально-фрезерному верстаті визначають за формулами:

а) при фрезеруванні канавки, закритої з двох боків:

б) при фрезеруванні канавок, закритих з одного боку:

в) при фрезеруванні канавок, відкритих з обох боків:

де – глибина шпонкової канавки, мм;

– Діаметр фрези, мм;

n – кількість обертів фрези за хвилину,об/хв;

– довжина шпонкової канавки, мм;

– вертикальна подача на один оберт фрези, мм/об;

– поздовжня подача на один оберт фрези, мм/об.

Нормування зварювальних робіт. Основний час при ацетиленокисневому зварюванні визначають за формулою:

або

де – вага наплавленого металу на 1м шва, г;

– площа поперечного перерізу шва або валика, мм²;

– питома вага наплавленого металу, г/см³, (сталь – 7,8.; алюмінієві сплави – 2,8; мідь – 8,9; латунь – 8,6; цинк – 7,0;

– коефіцієнт наплавлення, г/хв;

– основний час на одне розігрівання кромок, хв;

– число розігрівів на 1 м шва.

Час на огляд і очищення зварювальних кромок, огляд, очищення, вимірювання шва нормують на 1 м шва.

Час для зміни присадного дротика визначають з норм часу на 1 см³ наплавленого шару металу.

Поштучний час визначають за формулою:

– основний час на 1 м, хв;

– допоміжний час, який витрачають на огляд і очищення кромок і зварного шва, а також для заміни присадного дротика на 1 м шва, хв;

– довжина шва або валика, м;

– коефіцієнт, який враховує умови зварювання;

– допоміжний час, який витрачають для установки, поворотів, зняття виробу та керуванням зварювальним устаткуванням, хв;

– коефіцієнт, який враховує час на обслуговування робочого місця і природні потреби працюючого.

Нормування електродугового зварювання в ручну. Основний час

ручного електродугового зварювання визначають за формулою:

де – площа поперечного перерізу шва або валика, мм²;

– питома вага наплавленого металу, г/см³, (сталь – 7,8.; алюмінієві сплави – 2,8; мідь – 8,9; латунь – 8,6; цинк – 7,0;

– коефіцієнт наплавлення, г/А∙год;

для електродів з тонкою обмазкоюг/А∙год;

для електродів з товстою обмазкоюг/А∙год;

– сила зварного струму, А.

Поштучний час на ручне електродугове зварювання визначають за формулою, як і для ацетиленокисневого зварювання.

Нормування автоматичного(електродугового під шаром флюсу,

Читайте також:

1. Звіт. Службова записка. Рапорт
2. І. Пояснювальна записка
3. Інструкція та пояснювальна записка
4. Методична записка
5. Пояснювальна записка
6. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
7. Пояснювальна записка
8. Пояснювальна записка
9. Пояснювальна записка
10. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
11. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Переглядів: 1443