Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Класифікація витрат за основними ознаками

Витрати підприємства як об’єкт управління в системі контролінгу та їх класифікація

ТЕМА 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ОБ’ЄКТІВ КОНТРОЛІНГУ

План:

2.1. Витрати підприємства як об’єкт управління в системі контролінгу та їх класифікація.

2.2. Собівартість продукції та її види.

2.3. Поняття про центри відповідальності та їх класифікація.

2.4. Моделі функціонування центрів витрат, виручки, прибутку та інвестицій.

Зміст контролінгу розкривають його багаточисельні об’єкти, які систематизуються за групами:

- виробничі ресурси, господарські процеси і їх результати;

- їх кругообіг в процесі господарської діяльності підприємства.

Об’єктом контролінгу є: господарські процеси; ресурси підприємства; фінансова діяльність підприємства; показники результативності роботи підприємства.

Класифікація об’єктів контролінгу повинна відповідати основним цілям управління. Одним із елементів діяльності підприємства є витрати.

Витрати – це зменшення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).

Класифікація витрат – засіб для вирішення задач управління. Це розподіл їх на групи за певними ознаками. Засіб для вирішення завдань управління: приймаючи рішення, керівник повинен чітко уявляти собі його наслідки.

Мета класифікації витрат – виділити із загальної маси релевантну частину (частину, на яку можна вплинути в даний момент).

Тому спосіб класифікації залежатиме від конкретної задачі, що стоїть перед керівником. Отже, класифікація витрат повинна бути пов’язаною із специфікою конкретних задач (табл. 2.1).

Таблиця 2.1

Класифікаційна ознака Елементи класифікації
Економічний елемент - матеріальні витрати; - витрати на оплату праці; - відрахування на соціальні потреби; - амортизація основних фондів та ін..

Продовження табл. 2.1

Калькуляційна стаття - сировина і матеріали; - купувальні вироби, напівфабрикати, послуги і роботи виробничого характеру; - паливо і енергія на технологічні потреби; - основна заробітна плата виробничих робітників; - додаткова заробітна плата виробничих робітників; - відрахування на соціальні потреби виробничих робітників; - витрати на підготовку і освоєння виробництва; - загальновиробничі витрати; - загальногосподарські витрати; - інші виробничі витрати; - комерційні витрати.
По відношенню до обсягу виробництва - постійні; - умовно-постійні; - змінні; - пропорційні; - прогресивні; - дигресивні.
По відношенню до собівартості - прямі; - непрямі, які відносять на собівартість пропорційно базі: основній заробітній платі виробничих робітників; прямим витратам та ін.
По складу витрат - прості (одноелементні); - комплексні (складні).
По відношенню до процесу виробництва - витрати предметів праці; - витрати засобів праці; - витрати живої праці.
По відношенню до сфери кругообігу засобів - виробничі (витрати сфери виробництва); - невиробничі (витрати сфери обігу).
По відношенню до періоду - одноразові; - поточні; - періодичні.
По відношенню до процесу планування - плановані; - неплановані.

 

Продовження табл. 2.1

По відношенню до продукції - загальні (сумарні); - витрати на одиницю продукції.
По відношенню до об’єкту управління - витрати в місцях виникнення; - витрати центрів відповідальності.

 

Основу управління витратами на підприємстві складає їх облік та планування.

Для ухвалення оптимальних управлінських рішень необхідно знати свої витрати, і в першу чергу – знати про виробничі витрати. Аналіз витрат дає можливість з’ясувати їх ефективність; чи не будуть вони надмірні; перевірити якісні показники роботи; встановити ціни; планувати прибуток і капітал.

Класифікація витрат залежно від мети управлінського обліку:

Розрахунок собівартості виробленої продукції, оцінка запасів і отриманого прибутку.

Ø вхідні і минулі;

Ø прямі і непрямі;

Ø виробничі (на продукцію) і періодичні;

Ø одноелементні і комплексні.

Ухвалення рішення і планування.

Ø постійні і змінні;

Ø що приймаються і не враховуються при оцінках;

Ø безповоротні;

Ø упущена вигода;

Ø граничні і прирістні.

Контроль і регулювання.

Ø регульовані і нерегульовані.

Таким чином, витрати необхідно розглядати одночасно в декількох аспектах:

- відносно технологічного процесу (основні витрати; накладні витрати);

- по способу віднесення витрат до об’єкту калькулювання (прямі; непрямі);

- залежно від зміни обсягу діяльності (постійні; змінні; змішані);

- за охопленням нормуванням (нормовані; ненормовані);

- за характером використання ресурсного потенціалу (повне(безвідходне) використання; використання з відходами);

- за мірою реагування на зміну обсягів діяльності (пропорційні; дигресивні; прогресивні; нейтральні);

- за відношенням до управлінського рішення (релевантні; нерелевантні; альтернативні);

- за видами діяльності формуються центри відповідальності (витрат; прибутку; виручки; інвестицій);

- за ступенем можливості регулювання (регульовані повністю; нерегульовані). Класифікація витрат за ступенем регульованості на підприємствах застосовується в поєднанні з розподілом на центри відповідальності.

 

 

2.2. Собівартість продукції та її види

Собівартість продукції (робіт, послуг) – грошове вираження витрат підприємства, пов’язаних з виробництвом та збутом продукції.

Показник «собівартість» використовується для:

- оцінки економічної ефективності використання основних і оборотних засобів виробництва;

- вибору оптимальних варіантів організації управління;

- внутрішньогосподарських і міжгосподарських економічних зв’язків;

- при вирішенні питань впровадження нової техніки, підвищення якості продукції тощо.

Підвищення ролі та значення показника собівартості в управлінні виробництвом, в оцінці діяльності та контролі викликає необхідність класифікації цього показника за багатьма характерними ознаками (табл.2.2.).

Таблиця 2.2


Читайте також:

  1. II. Класифікація видатків та кредитування бюджету.
  2. V. Класифікація і внесення поправок
  3. V. Класифікація рахунків
  4. А. Структурно-функціональна класифікація нирок залежно від ступеню злиття окремих нирочок у компактний орган.
  5. Автоматизація водорозподілу на відкритих зрошувальних системах. Методи керування водорозподілом. Вимірювання рівня води. Вимірювання витрати.
  6. Автоматичне регулювання витрати помпових станцій
  7. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
  8. Альтернативна вартість і незворотні витрати
  9. Аналіз витрат за центрами відповідальності.
  10. Аналіз витрат звичайної діяльності
  11. Аналіз витрат на 1 грн. вартості продукції
  12. Аналіз витрат на гривню товарної продукції




Переглядів: 2077

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Характеристика оперативного і стратегічного контролінгу | Поняття про центри відповідальності та їх класифікація

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.004 сек.