Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Українське національне відродження ХІХ ст.

Три поділи Речі Посполитої та об’єднання українських земель у складі Росії

У ІІ половині ХVІІІ ст. (1772, 1793 та 1795 рр.) відбулися три поділи Польщі між Росією, Австрією і Прусією. В результаті цих поділів українські землі, що входили до складу Польщі, відійшли Росії (Правобережна Україна та Західна Волинь) та до Австрії (Північна Буковина та Галичина). Під контролем Австрії перебувало і Угорщина разом з українським Закарпаттям. З 1867 р. Австрійська імперія отримала назву Австро-Угорщини.

В результаті перемоги Росії в русько-турецьких війнах у 1783 р. Кримське ханство було ліквідоване, і всі його території увійшли до складу Російської імперії. Південні українські землі отримали назву Новоросії. Почалася їх активна колонізація.

Об’єднання в межах однієї держави (Росії) більшості (майже 90%) українських земель, етнічне возз’єднання лівобережних та правобережних українців, поновлення позицій православної церкви сприяли консолідації української нації.

Таким чином, наприкінці ХVІІІ ст. українські землі опинилися в складі двох великих імперій – Російської та Австрійської. Розпочався новий період історії України.

Тема 5. Україна у складі Росії та Австро-Угорщини

(кінець ХVІІІ – початок ХХ ст.)

 

Україна в цей період знаходилася у складі двох імперій: 9/10 території України – у складі Російської імперії (Наддніпрянська Україна), 1/10 території України (Східна Галичина, Північна Буковина та Закарпаття) – у складі Австрійської імперії (Австро-Угорщини).

План

1. Українське національне відродження ХІХ ст.

а) причини піднесення національних процесів в Україні;

б) національно-визвольний рух в Наддніпрянській Україні;

в) національний рух в Західній Україні

2. Соціально-економічна модернізація України

3. Україна на початку ХХ ст.

Ключові терміни: буржуазно-демократична революція, «Галицько-Руська матиця», Головна Руська Рада, громади, декабристи, Кирило-Мефодіївське братство, конституційна монархія, масонські ложі, парламент, Перша світова війна, політична партія, реформи, «Руська трійця», самодержавство.

 

Головна риса української історії ХІХ ст. – національне відродження України, а саме:

- формування національної свідомості українців

- зростання інтересу до української мови, історії, культури;

- активізація зв’язків між західними і східними українцями;

- розгортання українського національно-визвольного руху.

 

 

а) Причини піднесення національних процесів в Україні.

1. Росія та Австро-Угорщина здійснювали політику національного гноблення, прагнули перешкодити формуванню української нації, розвитку української культури.

У Росії національне гноблення яскраво проявилося у циркулярі 1863 р. МВС Валуєва, який заборонив друкування і викладання українською мовою, заявивши, що «ніякої окремої малоросійської мови не було, немає і бути не може». У 1876 р. підписано Емський указ Олександра ІІ, який заборонив ввезення літератури українською мовою, українські п’єси та пісні, використання української мови в початкових школах, державних закладах. Назва «Україна» була заборонена.

В Австро-Угорщині права українців також обмежувалися: обмежувалося викладання українською мовою в школах, нею не викладали у жодному вузі. Однак національне гноблення здійснювалося тут не в таких грубих формах. Австро-Угорщина, на відміну від Росії, була конституційною монархією. Тут існували певні політичні свободи, центральний парламент і крайові сейми, вибори до яких здійснювалися за участю всього населення. Українська мова і культура формально не заборонялися. У ХІХ ст. саме Західна Україна стала центром національного відродження.

2. Ще одним чинником національного відродження була давня традиція визвольної боротьби в Україні. Національно-визвольний рух ХІХ ст. став продовженням цієї традиції, набувши інших форм та змісту.

3. Формування національної інтелігенції. Одночасно в Україні відбувалися суттєві зміни у суспільно-політичній свідомості, пов’язані зі зростанням соціальної ролі міської буржуазії та української інтелігенції. Центрами підготовки інтелігенції стали міста, де діяли університети: Львів, Харків, Київ, Одеса. У цьому середовищі поширюються ідеї народності, нації та її прав, використані в гаслах Французької революції. У Західній Україні значну роль у національному відродженні відігравало уніатське духовенство.

4. Зовнішній вплив здійснили події європейського життя:

- Ідеї Великої французької революції кінця ХVІІІ ст., які радикалізували українське суспільство;

- Вітчизняна війна 1812 р. та зарубіжні походи 1813 р., учасники яких побачили переваги європейських форм суспільного і державного устрою.

Ці процеси дали поштовх українському національно-культурному відродженню, яке стало чинником суспільно-політичних рухів в Україні, спрямованих на її соціальне та національне визволення.

б) Національно-визвольний рух ХІХ ст. в Наддніпрянській Україні


Читайте також:

  1. I. Епоха Відродження
  2. Архітектура і мистецтво. Українське бароко.
  3. Боротьба Директорії за відродження УНР. Занепад Української державності.
  4. В епоху Відродження
  5. Відродження національної системи виховання і педагогіки в період становлення незалежності України
  6. Відродження православ'я
  7. ВІДРОДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ
  8. Гуманізм епохи Відродження і проблема унікальної індивідуальності. Людина як творець самої себе
  9. Ґенеза та періодизація національно-культурного відродження в Україні.
  10. Дворянський період національно-культурного відродження та його особливості
  11. Дворянський період національно-культурного відродження та його особливості.
  12. Директорія. Відродження УНР




Переглядів: 965

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Політика російського царизму на ліквідацію Гетьманщини | Україна на початку ХХ ст.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.013 сек.