МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Українське національне відродження ХІХ ст.Три поділи Речі Посполитої та об’єднання українських земель у складі Росії У ІІ половині ХVІІІ ст. (1772, 1793 та 1795 рр.) відбулися три поділи Польщі між Росією, Австрією і Прусією. В результаті цих поділів українські землі, що входили до складу Польщі, відійшли Росії (Правобережна Україна та Західна Волинь) та до Австрії (Північна Буковина та Галичина). Під контролем Австрії перебувало і Угорщина разом з українським Закарпаттям. З 1867 р. Австрійська імперія отримала назву Австро-Угорщини. В результаті перемоги Росії в русько-турецьких війнах у 1783 р. Кримське ханство було ліквідоване, і всі його території увійшли до складу Російської імперії. Південні українські землі отримали назву Новоросії. Почалася їх активна колонізація. Об’єднання в межах однієї держави (Росії) більшості (майже 90%) українських земель, етнічне возз’єднання лівобережних та правобережних українців, поновлення позицій православної церкви сприяли консолідації української нації. Таким чином, наприкінці ХVІІІ ст. українські землі опинилися в складі двох великих імперій – Російської та Австрійської. Розпочався новий період історії України. Тема 5. Україна у складі Росії та Австро-Угорщини (кінець ХVІІІ – початок ХХ ст.)
Україна в цей період знаходилася у складі двох імперій: 9/10 території України – у складі Російської імперії (Наддніпрянська Україна), 1/10 території України (Східна Галичина, Північна Буковина та Закарпаття) – у складі Австрійської імперії (Австро-Угорщини). План 1. Українське національне відродження ХІХ ст. а) причини піднесення національних процесів в Україні; б) національно-визвольний рух в Наддніпрянській Україні; в) національний рух в Західній Україні 2. Соціально-економічна модернізація України 3. Україна на початку ХХ ст. Ключові терміни: буржуазно-демократична революція, «Галицько-Руська матиця», Головна Руська Рада, громади, декабристи, Кирило-Мефодіївське братство, конституційна монархія, масонські ложі, парламент, Перша світова війна, політична партія, реформи, «Руська трійця», самодержавство.
Головна риса української історії ХІХ ст. – національне відродження України, а саме: - формування національної свідомості українців - зростання інтересу до української мови, історії, культури; - активізація зв’язків між західними і східними українцями; - розгортання українського національно-визвольного руху.
а) Причини піднесення національних процесів в Україні. 1. Росія та Австро-Угорщина здійснювали політику національного гноблення, прагнули перешкодити формуванню української нації, розвитку української культури. У Росії національне гноблення яскраво проявилося у циркулярі 1863 р. МВС Валуєва, який заборонив друкування і викладання українською мовою, заявивши, що «ніякої окремої малоросійської мови не було, немає і бути не може». У 1876 р. підписано Емський указ Олександра ІІ, який заборонив ввезення літератури українською мовою, українські п’єси та пісні, використання української мови в початкових школах, державних закладах. Назва «Україна» була заборонена. В Австро-Угорщині права українців також обмежувалися: обмежувалося викладання українською мовою в школах, нею не викладали у жодному вузі. Однак національне гноблення здійснювалося тут не в таких грубих формах. Австро-Угорщина, на відміну від Росії, була конституційною монархією. Тут існували певні політичні свободи, центральний парламент і крайові сейми, вибори до яких здійснювалися за участю всього населення. Українська мова і культура формально не заборонялися. У ХІХ ст. саме Західна Україна стала центром національного відродження. 2. Ще одним чинником національного відродження була давня традиція визвольної боротьби в Україні. Національно-визвольний рух ХІХ ст. став продовженням цієї традиції, набувши інших форм та змісту. 3. Формування національної інтелігенції. Одночасно в Україні відбувалися суттєві зміни у суспільно-політичній свідомості, пов’язані зі зростанням соціальної ролі міської буржуазії та української інтелігенції. Центрами підготовки інтелігенції стали міста, де діяли університети: Львів, Харків, Київ, Одеса. У цьому середовищі поширюються ідеї народності, нації та її прав, використані в гаслах Французької революції. У Західній Україні значну роль у національному відродженні відігравало уніатське духовенство. 4. Зовнішній вплив здійснили події європейського життя: - Ідеї Великої французької революції кінця ХVІІІ ст., які радикалізували українське суспільство; - Вітчизняна війна 1812 р. та зарубіжні походи 1813 р., учасники яких побачили переваги європейських форм суспільного і державного устрою. Ці процеси дали поштовх українському національно-культурному відродженню, яке стало чинником суспільно-політичних рухів в Україні, спрямованих на її соціальне та національне визволення. б) Національно-визвольний рух ХІХ ст. в Наддніпрянській Україні Читайте також:
|
||||||||
|