МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Відродження національної системи виховання і педагогіки в період становлення незалежності УкраїниКорінне оновлення освіти стало можливим з прийняттям “Акту продержавну незалежність” України (1991 рік). У грудні 1992 року відбувся Всеукраїнський з’їзд працівників освіти. Поряд з обговоренням поточних проблем і ускладнень освітянського життя з’їзд розглянув концепцію “Освіта (Україна ХХІ століття)”. Концепція перетворилася на державну національну програму “Освіта (Україна XXI століття)”, яка в листопаді 1993 року прийнята Кабінетом Міністрів і підписана Президентом України. Програма розрахована на розбудову української освіти до 2000 року і в перспективі - на початок XXI століття. У програмі визначені стратегічні завдання реформування освіти в Українській державі: · відродження і розбудова національної системи освіти як найважливішої ланки виховання свідомих громадян Української держави, формування освіченої, творчої особистості; · виведення освіти України на рівень освіти розвинених країн світу шляхом докорінного реформування її концептуальних, структурних, організаційних засад Передбачається створення на рівноправній основі недержавних навчально-виховних закладів, глибока демократизація традиційних навчально-виховних закладів. Визначені також пріоритетні напрями, основні шляхи і принципи наступного реформування освіти. Основними принципами освіти в Україні визначається: · рівність умов кожної людини для повної реалізації її здібностей, таланту, всебічного розвитку; · гуманізм, демократизм, пріоритетність загальнолюдських духовних цінностей; · організаційний зв’язок з освітою та національною історією, культурою, традиціями; · незалежність освіти від політичних партій, громадських і релігійних, організацій; · науковий, світський характер освіти; · інтеграція з наукою і виробництвом; · взаємозв'язок з освітою інших країн; · гнучкість і прогностичність системи освіти; · єдність і наступність системи освіти; · безперервність і різноманітність освіти; · поєднання державного управління і громадського самоврядування в освіті. Реформування відбувається у кожній з ланок системи освіти. В Україні встановлюється така структура освіти: · дошкільна освіта, що здійснюється у сім’ї та дошкільних закладах освіти; · загальна середня освіта, що здійснюється в середній загальноосвітній школі трьох ступенів: 1) початкова школа, що забезпечує початкову загальну освіту; 2) основна школа, що забезпечує базову загальну середню освіту; 3) старша школа, що забезпечує повну загальну середню освіту. Для розвитку здібностей, обдарованих і талановитих дітей створюються профільні класи (з проблемним вивченням окремих предметів або початкової допрофесійної підготовки), спеціалізовані школи, гімназії, ліцеї, колегіуми, а також різні типи навчально-виховних комплексів, об’єднань. · позашкільна освіта; · професійно-технічна освіта; · вища освіта, що здійснюється у вищих закладах освіти, до яких встановлено чотири рівні акредитації і відповідні їм освітньо-кваліфікаційні рівні: - молодший спеціаліст; - бакалавр; - спеціаліст; - магістр. Вони надають базову вищу освіту і повну вищу освіту; · післядипломна освіта, яка забезпечує одержання нової кваліфікації, нової спеціальності та професії; · аспірантура, докторантура; · самоосвіта. Таким чином, прийняттям Закону України “Про освіту” (1991 року) та Закону України “Про внесення змін і доповнень до закону УРСР “Про освіту” (1996 року) в Україні створені умови для відродження і розвитку національної культури і освіти: 1) сформовано новий зміст освіти, орієнтований на національну культуру, історію, традицію та впроваджено державну українську мову; 2) закладено правові основи для демократизації, багатоукладності освіти.
Читайте також:
|
||||||||
|