Податковий контроль: організація та порядок здійснення

В українському законодавстві запропоновано підхід, за яким в адмініструванні податків виділяється сегмент податкового контролю. Виходячи із законодавчого визначення, під ним пропонується розуміти систему заходів із встановлення правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування, іншого законодавства, інспектування питань дотримання якого покладено на контролюючі органи. Логіка Податкового кодексу показує, що він не тотожний контрольно-перевірочній роботі, оскільки передбачає (як внутрішні складові або шляхи забезпечення):

- ведення обліку платників податків;

- інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності органів державної податкової служби;

- перевірки та звірки.

З огляду на це точніше було б сказати, що в такому разі податковий контроль - це система заходів не лише із встановлення правильності, повноти і своєчасності сплати податків, а й частково із забезпечення зазначеного.

Отже, однією із складових податкового контролю є облік платників. Всі платники податків підлягають взяттю на облік або реєстрації в органах державної податкової служби. При цьому вирізняють основне та неосновне місця обліку. Основне місце обліку відповідає місцю проживання особи, місцю знаходження юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів. Неосновне місце обліку - місце розташування (реєстрації) підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування чи об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність. Для обліку за неосновним місцем платник повинен подати заяву у відповідний податковий орган протягом 10 робочих днів після створення (відкриття) названих підрозділів або реєстрації зазначеного майна.

За основним місцем взяття на облік платників податків юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів здійснюється, як правило, після їх державної реєстрації чи включення відомостей про них до відповідних державних реєстрів. Усі фізичні особи реєструються в органах державної податкової служби шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб платників податків. При цьому якщо фізична особа є підприємцем або має намір провадити незалежну професійну діяльність, то вона також підлягає взяттю на облік в органах державної податкової служби як самозайнята особа.

Облік платників податків ведеться за податковими номерами (реєстраційними номерами облікової картки платника податків). Облікова інформація про платників податків накопичується у автоматизованих реєстрах, ведення яких забезпечується органами державної податкової служби (Єдиному банку даних про платників податків юридичних осіб, Державному реєстрі фізичних осіб платників податків, реєстрі платників податку на додану вартість, реєстрі неприбуткових організацій, реєстрі великих платників податків та інших реєстрах).

Орган державної податкової служби повинен взяти на облік самозайняту особу не пізніше наступного робочого дня з дня отримання наданих документів і відомостей (за відсутності підстав для відмови у їх розгляді, визначних статтею 65 Податкового кодексу). Не пізніше наступного дня з дня взяття на облік платнику надсилається або видається відповідна довідка.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Визначення сум податкових та грошових зобов'язань платників податків	\|	Адміністрування податкового боргу

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.