Причина та наслідок

Сутність та явище.

Поняття сутності схоже на поняття змісту, але це не одне і теж. Сутність визначає природу предмета, з якої витікають усі інші його сторони та ознаки.

Сутність та явище - діалектично пов"язані протилежності. За словами Гегеля, безпосереднє буття речей - це кора чи завіса, за якою ховається сутність. Це неспівпадання виявляється у тому, що всякий раз явище виглядає інакше, ніж процес, який його викликав. Більш того, явище може викривляти сутність. Наприклад, рух Сонця по небу створює неправильне уявлення про його обертання навкруги Землі. Маркс писав, що якби явище та сутність збігалися, то будь- яка наука була б зайвою.

Категорії сутності та явища відображають одну й ту дійсність, але явище виступає як одиничне, а сутність як загальне. Явище відображає зовнішнє, а сутність – внутрішнє. Явище характеризує рухоме, мінливе, сутність - більш стійке, неповторне у явищах. В цьому категорія сутності близька до категорії закону.

Форма та зміст.

Будь-який предмет складається з певних елементів. Ці елементи взаємодіють між собою і кожний елемент виконує у ньому певну функцію, тобто зміст - це сукупність усіх елементів, процесів, відносин, які утворюють цей предмет чи явище в їх єдності.

Форма - це спосіб існування об"єкта, розрізняють зовнішню та внутрішню форму. Зовнішня форма завжди пов'язана з визначенням просторовихтачасових меж існування речі. Внутрішня форма визначає спосіб зв'язку елементів.

Зовнішня форма не може існувати без внутрішньої, а внутрішня форма завжди виявляється через зовнішню. Гегель вважав, що «зміст має бути завжди оформленим, а форма - завжди змістовною».

В об"єктивному світі існує взаємодія процесів, явищ. Такі зв"язки між явищами, коли у процесі взаємодії один з них викликає інші, одержали у філософії назву причино-наслідкові зв"язки.

Причина - це явище чи група взаємодіючих явищ, що передує іншим та викликає їх. Наслідком називається явище, яке викликане діями причини.

Причинно-наслідковий зв’язок завжди спрямований від причин до наслідку, він має різні форми: однопричинний, багатопричинний, однонаслідковий, багатонаслідковий зв"язок. У світі широко поширенний також тип причинно-наслідкових зв"язків, так званий «ефект доміно». «Ефект доміно» виникає коли дія однієї причини викликає цілий ланцюг наслідків (хімічна реакція, вибух критичної маса ядерного заряду тощо).

Основні характеристики причинно-наслідкового зв’язку:

1. Часова послідовність. Причина завжди настає раніше наслідку у часі.

2. Причина залежність між явищами має місце, тоді, коли одне явище не тільки передається іншому, але і породжує інше, тобто має властивість продуктивності.

3. Необхідний характер причинно-наслідкового зв"язку. Причину не слід змішувати з приводом і умовою.

4. Причинно-наслідкові зв"язки мають загальний і універсальний характер. Це означає, що безпричинних явищ немає та існувати не може, усі мають свою причину.

5. Причинно-наслідкові зв"язки об"єктивні, вони існують у самой дійсності незалежно від волі та свідомості людей.

6. Причинність має необхідний характер у тому розумінні, що визначена причина при відповідних умовах завжди викликає один і той же наслідок. Але зв"язки між причиною та наслідком можуть носити не тільки необхідний, але і випадковий характер. .

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Одиничне, особливе, загальне.	\|	Співвідношення стихійності й свідомості в управлінській діяльності

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.