Інфляція — це стійке і відчутне зростання рівня цін, яке виникло внаслідок того, що значна частина грошової маси виявилась не забезпеченою економічними благами.

Не слід ототожнювати інфляцію з грошовою емісією (законодавчо обумовленим випуском додаткових грошей в обіг). Емісія грошей може мати як інфляційний, так і не інфляційний характер. Якщо, приміром, додатковий випуск грошей зумовлений зростанням реального обсягу національного виробництва або уповільненням руху грошей, то він не є інфляційним.

Якщо ж випуск грошей спрямований на покриття фінансування дефіциту державного бюджету чи зумовлений прагненнями уряду утримувати безробіття на рівні, нижчому за “природний” тощо, то емісія виступає як інфляційний чинник.

Вимірювання інфляції

Темп (рівень) інфляції визначається шляхом віднімання від індекса цін поточного року індекса цін попереднього року та ділення цієї різниці на індекс цін попереднього року і множенням отриманої частки на 100 %, тобто:

Де - темп інфляції;

- індекс цін у t-му році

– індекс цін, що передує року t

Виходячи із того, що інфляція — багатофакторний, багатовимірний і складний соціально-економічний процес, властивий ринковій економіці, який може бути спричинений різними подіями, необхідно розглянути, яких видів (форм) вона набуває залежно від критерію, покладеного в основу її класифікації (табл. 11.1).

Розмаїття форм вияву інфляції вимагає різних підходів до визначення причин та механізмів інфляційного процесу. Умовно всі теоретичні концепції інфляції можна поділити на дві групи: економічні та неекономічні.

Неекономічні теорії можна умовно поділити на природні (зумовлені стихійними лихами, серйозними технологічними аваріями, епідеміями тощо) та політичні — спричинені війнами, мілітаризацією економіки і т. ін. Розглянемо коротко ці концепції.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Тема: Макроекономічна не стабільність: інфляція та безробіття	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.022 сек.