Тема: Макроекономічна не стабільність: інфляція та безробіття

План:1.Інфляція: суть, причини, види та типи (інфляція попиту, інфляція пропозиції). Дефляція

2.Соціально – економічні наслідки інфляції та антиінфляційна політика держави.

3. Форми Безробіття: фракційне, структурне, циклічне.

4. Теорії безробіття: класична, кейнсіанька, та Мілтона – Фрідмена (теорія природного безробіття). Закон Оукена.

Інфляція є одним із індикаторів макроекономічної нестабільності і фактором, від якого в значній мірі залежить соціально-економічний розвиток країни. Приборкання високої інфляції та її підтримання на сприятливому для економіки рівні є одним з ключових проблем державної економічної політики.

Ще одним ключовим питання щодо розвитку економіки я питання зайнятості. Зайнятість населення являє собою діяльність частини населення щодо створення суспільного продукту (національного доходу). Зайнятість об'єднує виробництво і споживання, а її структура визначає характер їх взаємозв'язків. Ефективне функціонування економіки пов’язане із забезпеченням повної зайнятості наявних ресурсів. В процесі динамічного розвитку ринкової економіки виникає одна з причин макроекономічної нестабільності - неповна зайнятість. У реальному економічному житті безробіття виступає як перевищення пропозиції робочої сили над попитом. Безробіття вважається, з одного боку, важливим стимулятором активності працюючого населення, а з іншого – великим суспільним лихом.

1.Інфляція: суть, причини, види та типи

Внутрішньо властивим ринковій економіці явищем є інфляція. Цей термін походить від латинського “inflatio”, що в перекладі означає “здуття, набухання”.

Ознаки інфляції почали виявлятися із широким розповсюдженням грошей в економічному житті. За такими опосередкованими ознаками, як стрімке зростання заробітної плати і цін, є підстави стверджувати, що інфляція спостерігалась у Стародавній Греції (330 р. до н. е.) при завоюванні Олександром Великим Персії та в Стародавньому Римі (301 р. до н. е.), коли Е. Діоклетіан встановив контроль за цінами на близько 1000 найменувань товарів.

Як правило, інфляційні процеси були безпосередньо пов’язані з війнами або такими лихами, як епідемії, тривалі неврожаї, іншими стихійними лихами, що зумовлювало шокові зміни в чисельності населення.

Але поява самого терміна “інфляція”, як і теоретичне усвідомлення цього явища, належить до значно ближчих нашій історії часів. Уперше цей термін був застосований для характеристики економіки в період війни 1861 — 1865 рр. у Північній Америці. Він засвідчував процес перенавантаження, “набухання” каналів грошового обігу масою грошей, яка перевищувала потребу в них економічної системи. У XIX ст. в Англії та Франції термін “інфляція” використовувався для пояснення надмірного зростання грошової маси, що зумовлювало її знецінення. Остаточно цей термін був введений у науковий обіг з метою теоретичного відображення певного стану економіки після Другої світової війни.

Найпоширенішим є розуміння інфляції як такої ситуації в економіці, за якої кількість грошей в обігу перевищує потребу в них, зумовлену грошовою оцінкою товарної маси. Наслідком такої невідповідності грошової маси до сукупної ціни товарів є знецінення грошової одиниці й загальне підвищення цін на товари та послуги.

Слід зазначити, що не будь-яке зростання цін є інфляційним. Якщо, наприклад, ціни на одні групи товарів чи послуг зростають і досить суттєво, але на інші групи зменшуються, так що загальний рівень цін не змінюється, то таке зростання цін не є інфляційним. Зростання цін, зумовлене поліпшенням якості продукції, намаганнями позитивного впливу на стан довкілля (що вимагає зростання витрат), зміною соціальних пріоритетів тощо, також не є інфляційним.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Частина перша	\|	Інфляція — це стійке і відчутне зростання рівня цін, яке виникло внаслідок того, що значна частина грошової маси виявилась не забезпеченою економічними благами.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.