Тема 4. Козацько-гетьманська держава

Восени 1656 р. відбулося три старшинські ради, на яких козаки вирішили, не пориваючи союзу з царем, шукати інших союзників та захищати інтереси України від будь-яких посягань. На основі цих рішень Гетьман розпочав створення антипольської коаліції держав у складі Швеції, Трансільванії, Бранденбургу, Литви.

Союзники під проводом Трансільванського князя Д'єрдя (Юрія) ІІ Ракоці розпочали військові дії і навіть захопили Варшаву, але в цілому похід виявився невдалим. Територіальні претензії нових союзників на західноукраїнські землі, а також неузгодженість дій перекреслили перемоги, здобуті безпосередньо на території Польщі. Це прискорило смерть Б.Хмельницького влітку 1657 р., що у свою чергу стало головною причиною того, що побудова Української держави залишилася незавершеною.

Державотворча діяльність Богдана Хмельницького.Видатним явищем національно-визвольної війни стало виникнення козацької держави, котра мала всі необхідні атрибути функціонування.

На чолі козацької держави стояв Гетьман, котрий скликав ради, відав фінансами, керував військом, проводив дипломатичні зносини з іншими державами. Б.Хмельницький провів поділ країни на полки й сотні, які стали територіальними одиницями управління.

Полковники, сотникиі отамани здійснювали не лише військову, а також цивільну владу у своїх районах. Вони розпоряджалися усім земельним фондом, який складався з колишніх королівщин та земель, залишених шляхтою. Переважна частина цих земель розподілялась між козаками, які за службу не одержували платні грішми. Полковники також організували фінансову справу на підлеглій їм території. Державний скарб поповнювався за рахунок ярмарків, млинів, винокурень, броварень, корчмів тощо. Повністю належали скарбові кордонні мита: “індукта” від ввезення товарів та “евекта” – від вивозу. У джерелах є згадки про карбування восени 1652 р. власної монети, однак самих монет не виявлено.

Українська держава мала кордони, укріплені військовими заставами. Перевага козацької адміністрації проявлялася і в тому, що всі накази зі столиці Чигирина дуже швидко доводилися до віддалених місцевостей та виконувалися без затримки.

При гетьманові знаходився найвищий суд, який розглядав апеляції, що надходили від полкових і сотенних судів, а також деякі справи, з якими прохачі йшли просто до гетьмана. Для вирішення особливо важливих справ могли створюватися окремі судові комісії. На місцях кожен стан мав свій суд, але на першому місці стояли козацькі суди. Останнім підлягали не тільки козаки, але також міщани й селяни, особливо за вбивство, розбій, крадіжки тощо.

Держава Богдана Хмельницького мала міжнародне визнання, вона була визнана багатьма європейськими країнами. Очевидці свідчать, що в гетьманській столиці одночасно перебували посольства Австрії, Трансільванії, Московії, Туреччини, Криму, Польщі, Венеції, Швеції та інших держав. У свою чергу, українські посольства відправлялися в іноземні країни.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Козацько-селянські повстання у 1620 – 1630-х рр.	\|	Україна після Богдана Хмельницького. Руїна.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.