• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Питання 1. Виникнення та етапи розвитку економічної думки

Лекція 1. Предмет і метод політичної економії

ТЕМА 1. ПРЕДМЕТ І МЕТОД ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ

1. Виникнення та етапи розвитку економічної думки.

2. Предмет політичної економії.

3. Методи пізнання економічних процесів.

Мета:одержання уявлення про предмет політичної економії, методи економічного аналізу та функції політичної економії.

Рекомендована література:

1. Башнянин Г.І. Політична економія. Підручник / Г.І. Башнянин. – К.: Ніка-Центр; Ельга, 2000. – с. 6–33.
2. Мочерний С.В. Політекономія: Підручник / С.В. Мочерний. – К.: Вікар, 2005. – 2-е вид. випр. – с. 11–36.
3. Ніколенко Ю.В. Політекономія: Підручник / Ю.В. Ніколенко. – К.: ЦУЛ, 2003. – с. 9-41.

Питання для самостійного вивчення:

1. Економічні закони, категорії, принципи.
2. Функції політичної економії.

Теоретична економіка є однією зі стародавніх наук. Вона завжди привертала увагу вчених.

Пояснюється це тим, що вивчення економічної теорії – реалізація необхідності дізнатися мотиви та дії людей у господарській діяльності, законів господарювання: від Аристотеля до нашого часу.

Сьогодні зацікавленість до економічної теорії збільшується, тому що у всьому світі відбуваються глобальні зміни.

Випускники вищих навчальних закладів повинні вміти розбиратися в широкому об’ємі економічних процесів, оцінити позитивні та консервативні тенденції суспільного розвитку, щоб самостійно виявляти свою позицію в цих процесах.

Назву науці дав Аристотель, дослідивши рабовласницьке господарство:

ойкос – будинок, господарство ойкономія

намос – вчення, закон економіка

Як наука, тобто систематизоване знання о суті, цілях та задачах економічної системи ЕТ виникла у 16 -17 століттях. Це період становлення капіталізму, зародження мануфактури, поглиблення суспільного розділу праці, розширення ринку, посилення грошового обігу.

На ці процеси економічна наука відкликається появою меркантелізма.

Меркантилізм – (італ. – „мерканто”-торговець)– відображує інтереси торгівельної буржуазії в період первісного нагромадження капіталу. Основною формулою багатства є золото і срібло, тому багатство нагромаджується за рахунок зовнішньої торгівлі.

Вони вважали, що держава повинна контролювати експорт – імпорт товарів, щоб забезпечити приріст багатства в державі – обмеженість вчення.

Представник меркантелізма Антуан Монкретьєн дає назву науці – політична економія.

Умовний етап в розвитку політичної економії

Фізіократія– (грец. „влада природи”) – джерело багатства є праця у сільському господарстві – землеробство.

Франсуа Кене спростував вчення меркантелізма про те, що багатство виникає в процесі обміну та показав, що джерелом багатства є праця, але праця у землеробстві – обмеженість вчення.

Розвиток теоретичної економіки продовжують класики – А.Сміт, Д.Рікардо.

Класична політекономія – аналізує відносини у сфері виробництва, капіталу та процес відтворення. Досліджує доходи основних класів буржуазного суспільства, механізм конкуренції, кредиту, грошового обігу, розкриває проблему економічних законів та їх обєктивний характер (А.Сміт), теорія додаткової вартості та ренти(Д.Рикардо).

Представником класичної теорії можна вважати Ф.Кене(аналіз товарного та грошового потоку).

Класична теорія є прогресивною, на її основі розвивається марксистська політекономія.

Марксизм – розробили наукову теорію про двоїстий характер праці, визначає вимір величини вартості суспільно – необхідним робочим часом, обґрунтували антагонізм капіталістичного виробництва(капіталісти – наймані працівники), обґрунтували прогресивну роль акціонерної власності і неминучість соціалізму. Недоліки марксизму – недооцінка ролі приватної власності в процесі формування нового суспільства.

На основі марксизма розвивається ленінська теорія відстрою соціалізму.

Сучасні економічні школи:

Маржиналізм– (фр. – граничний – К.Менгер, У.Дживоне) – стверджує, що ринкова економіка здатна досягти рівноваги на основі попиту і пропозиції. Ринкова ціна визначається не суспільно-необхідними витратами праці, а ступенем насиченості потреби в товарі, корисністю його останньої одиниці.

Позитивне: те, що проведен глибокий аналіз функціювання ринку та пояснення закономірності ціноутворення грошового обігу, попиту, оптимального розподілу та використання ресурса.

Тобто негатив – володіння суб’єктивного підходу до оцінки еконономічної поведінки людей, неувага до аналізу відношення власності та взаємовідносини людей в процесі виробничих відносин.

Неокласичний напрям:

· Мониторізм(М.Фрідмен) – ведуча роль в економічній конюктурі грає грошовий оберт –кількість грошей в економіці пов’язана з величиною ВНП.

· Неолібералізм(Ф.Мізес, Ф.Хаєк) – заперечення необхідності втручання держави в економіку та здатність ринку до саморегулювання.

· Інституціоналізм(Веблен Т.) - аналізує роль інститутів в ухваленні економічних рішень та в економічної діяльності. До інститутів відносять профспілки, конкуренція, податки, держава, монополія, юридичні норми.

Кейнсіанство – Дж.М.Кейнс – вважає, що без активного втручання держави в економіку економічна система не може ефективно розвиватися. Обґрунтовує макроекономічний підхід до аналізу соціально – економічних процесів.

Читайте також:

1. I. Загальна характеристика політичної та правової думки античної Греції.
2. III. Етапи розробки програмного забезпечення
3. III.Цілі розвитку особистості
4. III.Цілі розвитку особистості
5. III.Цілі розвитку особистості
6. IV. Питання самоконтролю.
7. Iсторiя розвитку геодезичного приладознавства
8. V Потреби та мотиви стимулюють пізнання себе та прагнення до саморозвитку.
9. V. Питання для самоконтолю
10. V. Питання туристично-спортивної діяльності
11. VI . Екзаменаційні питання з історії української культури
12. VІІІ. Проблеми та перспективи розвитку машинобудування.

Переглядів: 446