• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Виробничі інвестиції , їх склад

Їх види

ТЕМА 9. ІНВЕСТИЦІЇ

1. Інвестиційна діяльність та інвестиції,

У формуванні ресурсного потенціалу підприємства значну роль відіграють інвестиційні ресурси. Саме вони визначають наявні чи приховані можливості підприємства для здійснення простого і розширеного відтворення.

Формування, використання і поповнення інвестиційних ресурсів регулюється чинним законодавством України, зокрема Законом України „Про інвестиційну діяльність”.

Інвестиційна діяльність – це сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави стосовно реалізації інвестицій.

Об’єктами інвестиційної діяльності є основні фонди і оборотні кошти підприємств і організацій, цінні папери, цільові грошові внески, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об’єкти власності, а також майнові права.

Суб’єктами інвестиційної діяльності є інвестори, тобто юридичні та фізичні особи, які здійснюють вкладення капіталу (інвестування) у згаданих вище формах цінностей у відповідні об’єкти інвестування. Інвестори можуть виступати у ролі вкладників, кредиторів, покупців, виконувати функції будь-якого учасника інвестиційної діяльності.

Інвестиції – це довгострокові вкладення грошових коштів (капіталу) у підприємницьку діяльність з метою одержання певного прибутку. Юридичні та фізичні особи, що здійснюють вкладення капіталу (інвестування), називаються інвесторами.

Всі інвестиції можуть поділятись на зовнішні і внутрішні, тобто іноземні та вітчизняні, а вітчизняні, в свою чергу, поділяються на реальні (виробничі) та фінансові.

Реальні інвестиції — це вкладення капіталу у різні сфери діяльності і галузі народного господарства з метою створення нових та оновлення існуючих основних фондів ("капіталь­них" матеріальних благ). Реальні інвестиції називаються ви­робничими, поскільки вони спрямовані у виробництво, але частіше їх називають просто капітальними вкладеннями.

Виробничі інвестиції (капітальні вкладення) — це кошти, що направляються на розширене відтворення основних фондів та об'єктів соці­альної інфраструктури підприємства. Вони складаються із затрат на → реконструкцію, розширення, технічне переос­нащення діючих та спорудження нових підприємств, заміну основних фондів, що вибули, новими.

До складу капітальних вкладень входять:

Вартість будівельно-монтажних робіт (підготовка тери­торії під забудову, саме будівництво будівель і зведення спо­руд, монтаж обладнання).

Вартість технологічного, енергетичного, підйомно-транс­портного устаткування, а також інструментів та інвентаря, які включаються до складу основних фондів.

Витрати на проектно-пошукові роботи, вартість земель­них ділянок, витрати на технічний нагляд, підготовку експлу­атаційних кадрів, вартість придбаних ліцензій і патентів, інші витрати, пов'язані із підготовкою до будівництва та експлуа­тації об'єкта.

В залежності від класифікаційних ознак та напрямків використання капіталовкладень розрізняють таку їх структу­ру:

- галузеву;

- територіальну;

- технологічну;

- відтворювальну;

- структуру за формами власності.

3. Планування виробничих інвестицій, джерела їх фінансування

Етапи планування капітальних вкладень на підприємствах:

1) Обчислення необхідного обсягу виробничих інвестицій на розрахунковий період.

2) Визначення джерел фінансування капіталу.

Встановлення необхідного обсягу капіталовкладень зале­жить від економічної ситуації на ринку, яка може бути такою:

а) ринковий попит на продукцію підприємства задовільняється повністю і це не вимагає нарощування обсягів вироб­ництва на даному підприємстві. В цьому випадку повинно здійснюватись лише просте відтворення основних фондів за рахунок амортизаційних відрахувань. Необхідний розмір капі­талу визначається на основі даних про потребу в новому устаткуванні, цін на нього з врахуванням вартості його мон­тажу;

б) попит на продукцію підприємства є зростаючим, тому має сенс нарощування обсягів виробництва продукції з метою збільшення приросту прибутку. В цьому випадку необхідне розширене відтворення основних фондів і нарощування ви­робничої потужності підприємства шляхом реконструкції, технічного переоснащення, розширення виробництва за по­передньо розробленим проектом.

в) попит на пропоновану підприємством продукцію різко зменшився, вона втратила конкурентоспроможність. Підпри­ємство повинно модернізувати виробництво або організувати виробництво нової продукції. В цій ситуації слід здійснити докорінну перебудову техніко-технологічної бази виробниц­тва. Розрахунок необхідного обсягу капіталовкладень прово­дять аналогічно, як в попередній ситуації, але враховують значні розміри капітальних затрат на маркетингові досліджен­ня, можливу диверсифікацію виробництва.

Джерелами фінансування перелічених вище заходів, тобто відшкодування капітальних затрат, можуть бути:

- власні кошти підприємства у вигляді залучення частини нерозподіленого прибутку, доходи від реалізації цінних паперів;

- довгострокові кредити банків;

- залучення закордонних інвестицій та створення спільних підприємств;

- засоби державного бюджету, тобто централізовані капі­тальні вкладення.

Читайте також:

1. D-петля, що складається з 8–12 залишків, декілька з яких – дигідроуридинові.
2. I. При підготовці до переговорів визначите склад делегації і її керівника.
3. II. Анатомічний склад лімфатичної системи
4. II. Вимоги до складання паспорта бюджетної програми
5. II. За зміною ступенів окиснення елементів, які входять до складу реагуючих речовин
6. III. Вимоги до учасників, складу груп і керівників туристських подорожей
7. Аварійно-рятувальні підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, їх призначення і склад.
8. Автокореляція залишків – це залежність між послідовними значеннями стохастичної складової моделі.
9. Автомобільний пасажирський транспорт – важлива складова єдиної транспортної системи держави
10. Аграрна політика як складова економічної політики держави. Сут­ність і принципи аграрної політики
11. Адвокатура — неодмінний складовий елемент механізму забезпечення прав людини.
12. Адміністративний поділ, площа і населення українських земель у складі Речі Посполитої в першій воловині ХVІІ ст.

Переглядів: 2269