Практика функціонування підприємств бізнесу зафіксувала такі типи організаційних структур менеджменту.

Організаційна структура і функції менеджменту.

Організаційна структура управління фірмою визначається її учасниками, засновниками. Виділяють дві структурні форми менеджменту, централізовану і децентралізовану.

Централізована- всі менеджери різних служб зведені разом і підпорядковані віце-президенту з управління. Подібна форма - повністю інтегрована і функціональна організація. Вона була типовою для підприємств колишнього Союзу.

Децентралізована - надає менеджерам різних підрозділів можливість здійснювати всі функції щодо їх діяльності, самостійно, несучи повну відповідальність за функціонування своєї ділянки перед віце-президентом у цій сфері.

На практиці відбувається зіставлення централізації та децентралізації, що забезпечує оперативність і реальність управлінських рішень. Організаційні структури повинні бути гнучкими, мати пристосовуваність, швидко реагувати на обставини, що змінюються.

· лінійна- включає два організаційних елементи - виробництво та реалізацію продукції. Цю структуру використовують невеликі фірми з однорідною і нескладною технологією. Система проста. ЇЇ легко зрозуміти і застосувати, підпорядкування здійснюється ієрархічно: зверху - вниз;

· лінійно-штабна - формується створенням спеціалізованих служб (штабів) при кожному лінійному керівництві. Призначення цих служб - вивчення відповідних проблем з метою надання допомоги керівникові для прийняття рішень. Недолік - зростає кількість зв'язків, збільшуються управлінські витрати, знижується оперативність управління; .

· функціональна- спроба пристосувати традиційні структури до умов швидкого зростання обсягів і складності промислового виробництва. Відповідальність за процеси виробництва покладається на функціональних менеджерів, підпорядкованих головній штаб-квартирі фірми;

· дивізійна - будується не за функціональною ознакою, а за продуктами, ринками або групами споживачів, що обслуговуються. Кожна організація продуктивно-ринкова одиниця (відділення) має свої підрозділи виробництва, збуту, планування;

· матрична - використовується фірмами, продукція яких має відносно короткий «життєвий цикл» і часто змінюється, а також фірмами, що провадять великі дослідницькі та дослідно-конструкторські роботи з обмеженими виробничими циклами. Це рухлива, гнучка структура. При розробці нових проектів, продуктів організовуються групи, які передаються менеджеру, що управляє цим процесом. Після виконання робіт співробітники повертаються до своїх підрозділів;

· орієнтована на пошук нового - основним принципом є поточне виробництво та збут освоєних прибуткових продуктів, які об'єднуються у групу поточного виробництва, а розробка нових продуктів та технологій - у пошукову групу. У пошуковій групі створюється дослідне виробництво, новий продукт випробовується на ринку. Після позитивного ефекту проект передається до групи поточного виробництва;

· множинна -застосовується у великих компаніях, що включають безліч підприємств з різною структурою управління.

Управління фірмою здійснюється за такими напрямами:

· перспективи в галузі дослідження та розвитку;

· оперативна діяльність;

· робота з кадрами (персоналом);

· фінансова діяльність.

Відповідно до цього менеджмент фірми поділяють на три частини:

· виробничий менеджмент (включає перші три напрями),

· фінансовий менеджмент

· маркетинг.

У процесі діяльності фірми менеджмент як система управління виконує чотири основні функції:

· планування,

· організація,

· директування,

· контроль.

Планування- основа успішного здійснення всіх наступних рішень ділової одиниці бізнесу.

Організація - специфічна діяльність з налагодження координації внутрішньовиробничих осередків фірми для оптимального використання ресурсів, а також роботи адміністрації, допоміжного персоналу та Їх відповідальності.

Директування- включає три компоненти: мотивацію, лідерство та комунікацію. Мотивація- процес, завдяки якому менеджер спонукає до праці для досягнення мети, організації як засобу задоволення власного бажання. Лідерство - це вплив на інших для реалізації мети фірми. У сфері бізнесу менеджер є лідером тоді, коли він може впливати на всі підпорядковані йому підрозділи, спрямовуючи їх зусилля на виконання завдань фірми. Комунікація- це процес, пов'язаний з міжособистим та організаційним спілкуванням при передаванні інформації всередині підрозділів фірми.

Контроль - діяльність з перевірки відповідності фактичних результатів запланованим і внесення коректив у фактичний стан справ.

Система контролю передбачає:

· контроль запасів - перевірка рівня запасів з метою ритмічної роботи фірми і задоволення потреб споживача;

· виробничий контроль - передбачає порівняння планових витрат із звітними цифрами;

· контроль якості - забезпечує виробництво товарів згідно з технологією і стандартами;

· контроль продажу - інформація про обсяг продажу в натуральних та вартісних показниках;

· контроль видатків - перевірка використання грошей за призначенням і з якою метою.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Суть менеджменту.	\|	Органи фірми та її менеджмент.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.

Практика функціонування підпри­ємств бізнесу зафіксувала такі типи організаційних структур ме­неджменту.

Практика функціонування підприємств бізнесу зафіксувала такі типи організаційних структур менеджменту.