Органи фірми та її менеджмент.

Вибір управлінської стратегії.

Під час аналізу та вибору стратегії управління необхідно враховувати різні фактори, які умовно поділяють на два рівні: макро- і мікро-рівень.

Сучасна система управління повинна бути простою та гнучкою, її основні критерії - забезпечення ефективності та конкурентоспроможності. Вона повинна мати такі основні характеристики:

· невеликі підрозділи укомплектовуються меншою кількістю, але більш кваліфікованими людьми;

· невелика кількість рівнів управління;

· структура, що грунтується на групах (командах) фахівців;

· характер та якість продукції, графіки і процедури роботи, орієнтовані на споживача.

Стратегічне управління - одна з найсучасніших модифікацій управління підприємством (фірмою).

Визначають такі інноваційні напрями стратегічного управління;

· традиційне- фірма не прагне ні до чого іншого, крім підвищення якості продукції, яку випускає. При цьому є повна гарантія, що в довгостроковій перспективі ця фірма відстане техніко-технологічно та економічно;

· опортуністичне- фірма зайнята пошуками такого продукту, який не потребує великих витрат на дослідження та розробки, але з яким вона протягом певного часу одноосібно присутня на ринку.

· імітаційне- нову технологію купують за ліцензіями. Це дешевше, швидше та надійніше, ніж власні розробки і винаходи. Проте для адаптації винаходу та створення на його основі оригінального продукту необхідна висока спеціальна кваліфікація та комплекс заходів щодо підтримання досягнутого рівня;

· оборонне- у фірмі дослідження та розробки провадяться без претензій на зайняття провідних позицій, їх мета - не відставати від інших у технічному розвитку та підвищувати технічний рівень виробництва Це стратегія, яка не усуває ризику втрати фірмою позицій;

· залежне- великі корпорації передають для виробництва нової продукції метод її виготовлення дрібним фірмам;

· наступальне- прагнення фірми до першості на ринку. Це потребує високої кваліфікації та організаторської праці, але результати себе виправдовують. Для цього необхідно: організований, ефективний інноваційний процес; наявність новаторів, творців; не традиційно мисляче керівництво, здатне до нових ідей; можливість розподілу ризику; добрі знання ринку, маркетингова організація.

Залежно від організаційної структури фірми та вибору управлінської стратегії на основі засновницьких документів (статуту, договору) формуються органи управління. Фірма самостійно визначає структуру управління і встановлює штати з урахуванням вимог її виробництва, обсягів робіт та послуг. Якщо підприємство (фірма) функціонує у малому бізнесі, то найвищим органом управління є збори колективу, а виконавчі функції бере на себе директор (керівник, управляючий) підприємства (фірми).

Найвищим органом управління підприємств (фірм), заснованих на партнерстві (товариства з обмеженою відповідальністю, акціонерні товариства), є збори засновників (учасників, акціонерів). У зборах мають право брати участь усі засновники незалежно від їх вкладу в статутний фонд.

Функції управління найвищого органу і його компетентність визначаються статутом фірми. Збори повноважні вирішувати питання, якщо на них присутні учасники, які мають (у сукупності) більш як 60 % голосів, а з питань, що потребують одностайності, - всі учасники.

Виконавчим органом є дирекція (правління або інший орган, передбачений статутом фірми). До її компетенції належать питання поточної діяльності товариства як з організації внутрішньої роботи, так і зовнішньоекономічної діяльності. Роботою виконавчого органу керує директор (генеральний директор, голова правління, управляючий), який вибирається (призначається) зборами на строк повноважень, визначених засновницькими документами.

Контролюючим органомє ревізійна комісія, що вибирається зборами і підзвітна їм. Порядок діяльності та компетентність ревізійної комісії визначаються положенням про її роботу, затвердженим зборами.

Спостережна рада - здійснює контроль за роботою виконавчого органу. Відповідно до статуту або зборів їй можуть делегуватися й інші функції, зокрема, координація діяльності фірми, проблеми перспективного розвитку, прогнозування життєдіяльності фірми. Членами спостережної ради не можуть бути члени виконавчого органу. До складу спостережної ради можуть входити й працівники, якщо це передбачено засновницькими документами. Очолює спостережну раду її голова.

За рішенням найвищого органу (зборів) можуть бути створені й інші ланки (органи) управління.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Практика функціонування підприємств бізнесу зафіксувала такі типи організаційних структур менеджменту.	\|	Менеджер як фактор виробництва та управління бізнесом.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.