• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Принципи та передумови підприємництва. Економічна свобода - як основна передумова розвитку підприємництва.

План.

1.Натуральна і товарна форми суспільного виробництва; ринок та його функції (сам.вивч.).

2.Принципи та передумови підприємництва. Економічна свобода - як основна передумова розвитку підприємництва.

3.Суть і функції та процес розвитку підприємництва. Пріоритети його розвитку в Україні.

4.Потреба виникнення та суб‘єкти бізнесу, основні ознаки та рушійні сили бізнесу. Стратегія і тактика бізнесу, підприємницький, споживчий, трудовий та державний бізнес.

5.Особливості ведення бізнесу у сфері послуг (сам.вивч.).

6.Поняття підприємства. Місія, цілі, напрями діяльності підприємства.

7. Правові засади функціонування підприємств в Україні.

8. Класифікація підприємств за різними ознаками, різновиди об‘єднань підприємств та господарських товариств.

9. Державне регулювання та державна підтримка національного та розвиток міжнародного бізнесу(сам.вивч.).

1. Натуральна і товарна форми суспільного виробництва; ринок та його функції.

Історично першим виникло натуральне виробництво.

Натуральне виробництво— це тип господарювання, за якого продукти праці призначаються для задоволення власних потреб виробників, для споживання всередині того господарства, де вони вироблені.

Натуральне виробництво має такі основні риси:

а)універсальність праці;

б) замкненість виробництва;

в) прямі економічні зв'язки між виробництвом і споживанням.

Натуральне виробництво було переважною формою господарю­вання до початку капіталістичної епохи. На зміну йому поступово приходить товарне виробництво.

Товарне виробництво— це тип господарювання, за якого продукти праці виробляються відокремленими господарюючими суб'єктами не для власних, а для суспільних потреб, шляхом купівлі-продажу цих продуктів, що стають товарами.

Товарне виробництво, що виникло як протилежність натуральному господарству 7—8 тис років тому, зберігається і є ефективним сьогодні.

Воно має такі визначальні риси:

а)суспільний поділ праці;

б) повна соціально-економічна відокремленість виробників;

в) економічні зв'язки між відокремленими товаровиробниками відбуваються шляхом обміну;

г) приватна власність на результати праці;

д) продукт праці набуває форми товару.

Товар — це продукт праці, який має дві властивості;

1)здатність задовольнити певну потребу людини;

2) можливість обміну на інші товари шляхом купівлі-продажу.

Тобто товар — це продукт праці, який задовольняє певну потребу людини і виготовлений з метою обміну.

Як явище господарського життя, ринок виник внаслідок природно-історичного розвитку виробництва і обміну, що породили товарне ведення господарства.

Ринок насамперед виступає як обмін товарів, організований за законами руху товарних відносин.

Суб'єкти ринку— це фізичні та юридичні особи, що вступають до економічних відносин товарообміну та послуг в одних випадках як споживачі, в інших — як виробники. Суб'єктами є індивідуальні товаровиробники, фірми, сім'ї, організації, держава та ін.

Об'єкти ринку— це специфічні групи товарів та послуг, що мають стійкий попит, постійно надходять на ринок. Об'єктами ринку є товари, послуги, технології, інформація тощо.

Більш повно сутність ринку розкривається через функції, які він виконує. Головні з них такі: регулююча, контролююча, розподільча, стимулююча, інтегруюча.

Регулюючафункція ринку полягає у регулюванні виробництва товарів та послуг, встановленні пропорцій суспільного виробництва. Ринок сам диктує, що і скільки виробляти.

Контролюючафункція ринку визначає суспільну значущість виробленого продукту та витраченої на його виготовлення праці.

Розподільчафункція ринку забезпечує збалансованість економіки, диференціює доходи товаровиробників, виявляє переможців та переможених.

Стимулюючафункція ринку сприяє заохоченню тих, хто найбільш раціонально використовує фактори виробництва для одержання найкращих остаточних результатів, спонукає зростання продуктивності праці, використовування нової техніки тощо.

Інтегруючафункція ринку об'єднує економіку в одне ціле, роз­криваючи систему горизонтальних і вертикальних зв'язків (підприємств, галузей, регіонів), у тому числі зовнішньоекономічних. Ринок сприяє проникненню товарів у різні країни і куточки світу.

1. Так, з точки зору економічного призначення об'єктів ринкових відносин, ринок можна класифікувати як:

— ринок предметів споживання та послуг;

— ринок засобів виробництва;

— ринок науково-технічних розробок та інформації;

— ринок "ноу-хау";

— ринок праці;

— ринок цінних паперів (фінансовий ринок);

— валютний ринок.

2. Структура ринку може бути охарактеризована за адміністративно-територіальною ознакою або за географічним положенням:

— місцевий ринок;

— ринок окремих територій;

— ринок окремих регіонів;

— загальнонаціональний (внутрішній) ринок;

— світовий;

—ринок коаліцій різних країн (ЄС, СНД тощо).

3. Ринок можна характеризувати залежно від ступеня розвиненості ринкових відносин:

— розвинутий ринок;

— ринок, що формується.

4. Залежно від ступеня обмеження конкуренції розрізняють:

— монополістичний ринок;

— олігополістичний ринок;

— ринок вільної конкуренції (вільний ринок);

— змішаний ринок.

5. Відповідно до чинного законодавства виділяють:

— легальний (офіційний) ринок;

— нелегальний (тіньовий) ринок.

6. За характером продажу розрізняють:

— оптовий ринок (ринок оптової торгівлі);

— роздрібний ринок (ринок роздрібної торгівлі).

Основними засадами ринку є: повна економічна самостійність суб'єктів господарювання; вільні ціни; економічна конкуренція; розвинена ринкова інфраструктура; стала фінансово-грошова система; тісний зв'язок зі світовим ринком.

Важливим елементом відтворення ринкового середовища є ринкова інфраструктура.

Ринкова інфраструктура— це сукупність (система) підприємств і організацій, які забезпечують рух товарів, послуг, грошей, цінних паперів, робочої сили тощо. До таких установ належать: біржі, банки, дилерські та брокерські контори, служби зайнятості, оптові та постачально-збутові організації, інвестиційні компанії, страхові організації, аудиторські фірми тощо.

Головними елементами ринкової економіки єринковий механізм; методи державного регулювання; рівень та ступінь громадської свідомості; дієвий механізм соціального захисту населення.

Принципи підприємництва — це вихідні (первісні) засади, норми, правила, через які реалізується свобода підприємницької діяльності. Підприємницька діяльність відбувається на основі таких принципів:

— вільний вибір видів діяльності, які не заборонені чинним за­конодавством (окремі види діяльності можуть здійснюватися тільки державними підприємствами і організаціями, а деякі — лише на підставі спеціального дозволу (ліцензії));

— залучення на добровільних засадах до заняття підприємницькою діяльністю майна та коштів юридичних осіб і громадян;

— самостійне формування програми діяльності;

— самостійний вибір постачальників і споживачів продукції, що виробляється;

— самостійне встановлення цін відповідно до законодавства;

— вільний найом працівників;

— залучення і використання матеріально-технічних фінансових, трудових, природних та інших ресурсів, використання яких не заборонене або не обмежене законодавством;

— вільне розпорядження прибутком, що залишається після вне­сення платежів, встановлених законодавством;

— самостійне здійснення підприємцем — юридичною особою зов­нішньоекономічної діяльності;

— використання будь-яким підприємцем належної йому частки валютної виручки на власний розсуд.

Підприємництво як явище господарського життя завжди роз­вивається у певному, соціально-економічному та історичному середовищі. Саме тому для його безперервного відтворення необхідні певні передумови. Можна виділити чотири групи цих передумов — правові, економічні, політичні, психологічні.

Правові передумовипідприємництва ґрунтуються на законодавстві, нормативних актах, розроблених у країні.

Економічні передумовипідприємництва полягають у тому, що в суспільстві мають функціонувати багатосуб'єктні власники. Шляхом створення економічних передумов у нашій країні відбуваються приватизація власності, демонополізація господарської діяльності.

Політичні передумовипідприємництва полягають у створенні в країні сприятливого політичного клімату для підприємництва. Цього можна досягти на основі розробки і здійснення стабільної політики в країні. Владні структури мають захищати всі види власності, у тому числі інтелектуальну (винаходи, новаторство, нові методи організації), а також створювати сприятливий підприємницький клімат завдяки відповідній податковій, кредитній, митній політиці тощо.

Психологічні передумовипідприємництва полягають у позитивній суспільній думці стосовно підприємницької діяльності.

Економічна свобода на практиці означає право розпочинати або припиняти власну справу, купувати будь-які ресурси, використовувати будь-яку технологію, виробляти будь-яку продукцію і пропонувати її до продажу за будь-якою ціною, вкладати свої кошти на власний розсуд. Складовими економічної свободи є: економічна самостійність, економічна відповідальність, економічна рівноправність.

Економічна самостійністьполягає у наявності у підприємців права на власність, права на самостійний вибір форми власності та форми господарювання, на самостійне планування своєї фінансово-господарської діяльності, вільне розпорядження прибутком, самостійний вибір ресурсів, постачальників та споживачів виробленої продукції, встановлення різних форм, систем і, головне, розмірів оплати праці.

Економічна відповідальністьполягає у відповідальності підпри­ємця своїм майном за результати господарювання: продукцією (по­слугами), які підлягають реалізації на ринку, та прибутком, який залишається у розпорядженні підприємця після внесення платежів, встановлених законодавством. Невиконання договірних зобов'язань за строками та якістю повинно покриватися штрафними санкціями, які включатимуть не лише прямі збитки, а й вигоду, що упущена. За завдані шкоду і збиток підприємець несе майнову та інші види відповідальності, встановлені законом.

Економічна рівноправність. Йдеться про рівні (однакові) еко­номічні умови для будь-якої господарської діяльності, незалежно від форми власності та форми господарювання. Під рівними економічними умовами маються на увазі однакові для всіх ціноутворення, оподат­кування, розподіл прибутку, інвестиційна та кредитна політика, держ­контракт тощо

Читайте також:

1. II Основна частина
2. II Основна частина
3. II Основна частина
4. II. Основна частина
5. II. Основна частина
6. II. Основна частина ЗАНЯТТЯ
7. III.Цілі розвитку особистості
8. III.Цілі розвитку особистості
9. III.Цілі розвитку особистості
10. Iсторiя розвитку геодезичного приладознавства
11. V Потреби та мотиви стимулюють пізнання себе та прагнення до саморозвитку.
12. VІІІ. Проблеми та перспективи розвитку машинобудування.

Переглядів: 2995