• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Поняття про економічний простір, особливості його формування та структура.

Економічний простір — це господарська система, розвиток якої взаємозумовлений зв'язками між природою і суспільством та економічними відносинами між суб'єктами підприємництва. Він являє собою насичену територію, що має багато об'єктів і зв'язків між ними: населені пункти, промислові підприємства, транспортні мережі, різноманітні об'єкти ін­фраструктури загального користування. Близьким до поняття «економічний простір» є просторова (територіальна) структура економіки і просторова (територіальна) організація господарства [].

Економічний простір в широкому розумінні — це сфера гос­подарської діяльності в межах певного середовища. На міждер­жавному рівні він являє собою узгоджену взаємодію економічних суб'єктів у певній сфері господарської діяльності (валютній, мит­ній, ціновій тощо). Економічний простір характеризується зв'яз­ками, взаємодією між елементами. Його межі є динамічними — можуть звужуватися і розширюватися залежно від зв'язків між суб'єктами економічної діяльності.

сучасному етапі дослідження виявлено наступні закономірності формування економічного простору:

—впорядкованість та взаємоузгодженість. Усі елементи простору впорядковані стосовно один одного та знаходяться у взаємозалежності. Порушення існуючого балансу призводять до виникнення нового порядку речей в економічному просторі, який може задовольнити або не задовольнити господарюючих суб'єктів;

—нерівномірність розвитку елементів, що визначають еко­номічний простір. Ця закономірність проявляється у наявності високорозвинутих і депресивних регіонів, а також у прискорено­му або сповільненому перебігу процесів та явищ;

—циклічність. Внутрішню причину циклічного розвитку ста­новить складність систем, які за своєю природою є нестабіль­ними;

—розширення масштабів. Економічний простір нерозривно пов'язаний з господарською діяльністю людини і розширюється з освоєнням нею ділянок простору (не лише територій, але й спо­собів організації виробництва).

Структура економічного простору.Визначають два підходи до визначення структури економічного простору. Перший підхід базується на безпосередньому координуванні економічних зв'яз­ків, процесів та явищ у просторі і обмеженні чітко визначеними просторовими кордонами. Тут йдеться про економічний простір населеного пункту, адміністративного району, економічного ра­йону, країни, групи країн, континентів, про глобальний економіч­ний простір.

Другий підхід полягає в опосередкованому проектуванні еко­номічних зв'язків, процесів та явищ, що відбуваються в економіч­ному просторі на його координатах. При цьому просторові межі можуть бути нечіткими, виходити за межі територіальних оди­ниць, перетинатися й накладатися одна на одну, оскільки інтере­си суб'єктів господарювання не обмежуються кордонами населе­ного пункту, регіону чи країни. Чим більше таких перетинань, взаємопроникнень та накладень, тим щільнішим буде економіч­ний простір. У такому аспекті можна розглядати економічний простір підприємства, галузі, галузевого комплексу, окремого ін­дивідуума, колективу, місцевої громади тощо.

Залежно від масштабів економічних зв'язків структура еконо­мічного простору може включати глобальний, регіональний, аре­альний і локальний види.

Глобальний простір — характеризується зв'язками між те­риторіально розосередженими об'єктами, які займають значні площі (кілька країн) і мають тісні технологічні, економічні та управлінські зв'язки між державами щодо досягнення певної мети.

Регіональний простір — об'єднує виробників і споживачів то­варів та послуг в єдину економічну систему в межах регіонів України. Його об'єднуючою ланкою є загальна інфраструктура (водо-, енерго-, газопостачання тощо).

Ареальний простір — формується на обмеженій території (адміністративного району, агломерації, вузла, територіальних громад) і характеризується економічними зв'язками між підприємствами щодо використання певного ресурсу, агломераційного ефекту тощо.

Локальний простір — система економічних зв'язків, які скла­даються в процесі господарської діяльності конкретних територі­альних громад. Важливу роль регулятора формування цих локаль них економічних просторів відіграють органи місцевого само­врядування, формуючи сучасну інституційно-правову основу під­приємницької діяльності.

За якісними ознаками економічний простір може бути промис­ловим, аграрним, рекреаційним, інформаційним, де розглядають­ся зв'язки між відповідними об'єктами.

Читайте також:

1. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
2. II. Поняття соціального процесу.
3. V. Поняття та ознаки (характеристики) злочинності
4. VI.3.3. Особливості концепції Йоганна Гайнріха Песталоцці
5. VI.3.4. Особливості концепції Йоганна Фрідриха Гербарта
6. А. Особливості диференціації навчального процесу в школах США
7. А/. Поняття про судовий процес.
8. Агітація за і проти та деякі особливості її техніки.
9. Аграрне виробництво і його особливості
10. Аграрне право як галузь права, його історичні витоки та особливості.
11. АДАПТОВАНА ДО РИНКУ СИСТЕМА ФОРМУВАННЯ (НАБОРУ) ОКРЕМИХ КАТЕГОРІЙ ПЕРСОНАЛУ. ВІДБІР ТА НАЙМАННЯ НА РОБОТУ ПРАЦІВНИКІВ ФІРМИ
12. Адміністративний проступок: поняття, ознаки, види.

Переглядів: 1373