• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Південний економічний район

Основні риси Південного економічного макрорайону.Південний макрорайон розташований на півдні і південному заході України, переважно на території Причорноморської низовини та Кримського півострова. Площа становить 113 тис. км (близько 19 % території України), населення складає 7,7 млн осіб (15 %), валовий національний дохід - 13 %. У ньому виробляєть­ся 8 % промислової та 14 % сільськогосподарської продукції кра­їни, близько 10,8 % її експорту. Це єдиний район, де питома вага міського і сільського населення в його загальноукраїнській кількості майже однакова: міського близько - 15 %, сільського - 15,5 %.

До його складу входить два економічних райони: Причор­номорський (що складається з трьох областей: Одеської, Микола­ївської і Херсонської") та Автономна Республіка Крим.

Основні риси:

- винятково сприятливе геополітичне положення; значно нижчий, ніж в інших районах країни, рівень господарського осво­єння території, крім прибережної зони;

- високий рівень сільськогосподарського освоєння; досить потужний, але однобокий природно-ресурсний потенціал; неви­соке забезпечення трудовими ресурсами; розріджена система по­селень;

густота транспортної мережі нижча за середню; досить розгалужена структура виробництва; розвинені промисловість і сільсь­ке господарство, нерівномірне розміщення продуктивних сил з високою концентрацією у прибережній зоні; складна екологічна ситуація, особливо в районі великих міст та у Чорному морі.

У територіальному поділі праці економічний макрорайон представлений промисловою продукцією (машинобудування - судна, верстати, обладнання для АПК, кіноапаратура; хімія - бром, кальцинована сода, двоокис титану, лаки, фарби; промисловість будівельних матеріалів). Провідне місце в ланці спеціалізації займає високотоварний АПК, який постачає на зовнішній ринок зерно, соняшник, плодоовочеконсервну та рибну продукцію, виноград, ефірну олію, тютюнові вироби, коньяк тощо.

Розгалужені зовнішні зв'язки району, як міжнародні, так і внутрішньодержавні, склалися, перш за все, завдяки сприятливому геополітичному, транспортно-географічному положенню. Район належить до басейну Чорного моря, межує з промислово роз­виненими Донбасом і Придніпров'ям. Річка Дунай з'єднує із кра­їнами Центральної Європи, а Чорне море - із країнами Середзем­номор'я. Приморське положення макрорайону визначає своєрід­ність його функцій у державному та міжнародному поділі праці. Це перш за все:

1) транспортно-посередницькі функції, бо район виступає морськими воротами України, саме в ньому розташовані всі її чо­рноморські порти;

2) розвиток морегосподарського комплексу, у якому провід­ну роль відіграє і морське суднобудування;

3) пов'язані з приморським положенням та унікальні рекре­аційні ресурси, які лягли в основу розвитку потужного рекреа­ційного комплексу регіону.

Природно-ресурсні передумови розвитку.Поряд із рекреаційними, провідну роль у природно-ресурс­ному потенціалі району відіграють земельні ресурси. Цінні чор­ноземи займають більшість площі району. Інші ресурси досить обмежені і суттєво не впливають на формування спеціалізації го­сподарства. Мінеральні ресурси, за винятком нафти і газу Пів денноукраїнської провінції, залізної руди Керченського родови­ща, йодобромних солей у районі Сивашу, представлені числен­ними, поширеними по території родовищами сировини будівель­них матеріалів. Досить обмежені ресурси прісних вод. І опади, і поверхневий стік тут незначні, тому основну роль у прісних вод­них ресурсах відіграє транзитний стік Дніпра, Дністра, Південно­го Бугу. Особливо напружений водний баланс у Криму.

Величезне народногосподарське значення має Чорне море. Тут здійснюється промислова ловля риби. За останні роки змен­шилася кількість та видова різноманітність рибних ресурсів.

Лісові ресурси зосереджені у Криму, у балках та ярах Півні­чної і Центральної частини Причорномор'я. У Причорномор'ї, Південному районі в цілому лісистість низька і становить при­близно 5 %, майже всі ліси мають природоохоронне і рекреаційне значення.

Загальна характеристика населення.Населення в макрорайоні багатонаціональне, українці ста­новлять 52 %, росіяни - 37 %, далі йдуть болгари, молдовани, єв­реї, білоруси, татари, гагаузи.

Населення в макрорайоні зростало більш повільно, ніж в інших районах України. Тут дуже низька його густота - 68 осіб/км²(по країні - 85 осіб/км² ). Особливо це відчувається в сільській місцевості -у степовій периферійній частині вона становить 20 осіб/км².

Трудові ресурси по території району розміщені нерівномір­но, особливо в Криму. Проте частка зайнятих тут вища, ніж в ін­ших регіонах. Частка міського населення наближається до серед-ньореспубліканської і становить 66 %. Тут розташовано 5 вели­ких міст та майже 140 поселень міського типу.

Провідні галузі спеціалізації виробничого комплексу.У Південному макрорайоні розвивається досить потужне промислове і сільськогосподарське виробництво. Провідну роль відіграють машинобудування, харчова, легка промисловість. Ос нову виробництва складають потужні міжгалузеві комплекси: АПК, рибопереробний (у складі морегосподарського), машино­будівний, рекреаційний. Паливно-енергетичний комплекс незна­чний і не забезпечує район енергією. Створено Південну енерго­систему. Комплекс працює на привізній сировині.

Машинобудування досить розгалужене за структурою. Про­відне місце займає судно - та верстатобудування, сільськогоспо­дарське, точне машинобудування.

Досить розвинена хімічна промисловість району, яка пра­цює на місцевій ропі Сивашу, солях лиманів та довізній сировині.

Традиційною для району є й третя провідна галузь - легка промисловість, переважно текстильна та взуттєва.

Особливо інтенсивно розвинена тут, у складі потужного АПК, харчова промисловість. Вона базується на розгалуженому сільсько­му господарстві і включає майже всі свої виробництва. Провідне мі­сце займають консервне, молочне, ефіроолійне, рибне, м'ясне, тю­тюнове виробництво. Саме на харчову продукцію припадає май­же половина промислової продукції району. Відновлюється вино­градна промисловість після завданих їй великих збитків.

На сільське господарство припадає більше ніж 45 % усієї продукції району. Воно має зерново-тваринницький напрям з широко розвиненим садівництвом і виноградарством.

Сільське господарство високотоварне і бере активну участь у територіальному поділі праці. Ще на початку минулого століття тут сформувалась одна з основних у царській Росії зона зерново­го господарства, перш за все озимої пшениці. Сьогодні є всі мож­ливості не тільки забезпечити країну своїм зерном, але й вивози­ти його за кордон, як і раніше, у великих обсягах. На жаль, ці можливості зараз не реалізовуються. Виробляється тут також со­няшникова та ефірна олія, тютюнові вироби, вирощується виног­рад і баштанні культури.

Це основний район постачання України продукцією рибної та виноробної промисловості. Особливу роль у їх розвитку віді­грають Крим та Одеська область.

Транспорт досить розвинений. Але густота мережі незначна. Основні його види: залізничний, водний (особливо морський), автомобільний.

Добре розвинене рекреаційне господарство. Саме тут зосе­реджено приблизно 70 % усіх санаторіїв, будинків відпочинку, пансіонатів України. Вони мають і міждержавне значення, особ­ливо в Криму.

У перспективі основними напрямами розвитку господарства будуть: розбудова морегосподарського, агропромислового, рек­реаційного, машинобудівного комплексів.

Шляхи вдосконалення розміщення продуктивних сил.Важливим для Південного макрорайону є вдосконалення розміщення його продуктивних сил. Сьогодні воно досить нерів­номірне. За великої концентрації господарської діяльності у прибережній частині і Криму рівень господарського освоєння північ­ної частини території найнижчий в Україні (40-45 % від серед­нього). Це стосується густоти населення, поселень, промислових центрів. Територіальна структура промисловості взагалі мало розвинена. До її основних елементів необхідно віднести п'ять ве­ликих вузлів, які склалися навколо основних центрів та міста Севастополь. Крім загальнодержавних, є й специфічні проблеми розвитку продуктивних сил регіону. Вони пов'язані з необхідніс­тю більш ефективного розвитку міжгалузевих виробничих ком­плексів, удосконаленням технологій, економічного і соціального розвитку північних областей Причорномор'я, більш раціональ­ним використанням рекреаційних ресурсів, створенням сучасної банківської, транспортної інфраструктури, вирішенням проблем водопостачання, особливо в Криму. Бар'єри зростання для економічного розвитку - напружений водний та паливно-енерге­тичний баланс, екологічна ситуація, особливо Чорного і Азовського морів, південного берега Криму та прибережної зони Причорномор'я і, як у країні в цілому, фінансова незабезпеченість необхідних для економічної розбудови краю трансформаційних процесів.

Читайте також:

1. Адміністративно-територіальний устрій та соціально-економічний розвиток
2. Бюджети місцевого самоврядування – це бюджети територіальних громад сіл, їх об’єднань, селищ, міст (у тому числі районів у містах)(ч.3 ст.5 БК України).
3. В районі аеродрому
4. Велика депресія 1929–1933 рр. і економічний розвиток країн у 30-х рр. ХХ ст. Виникнення кейнсіанства
5. Великі географічні відкриття та їхній вплив на економічний розвиток Європи
6. Визначення та районування релігійного туризму
7. Визначення теплових навантажень для житлових районів населених пунктів.
8. Визрівання передумов скасування кріпацтва. Ска­сування кріпацтва в Західній та Східній Україні. Економічний розвиток у пореформений період
9. Відносно невисокий економічний потенціал Франції, пасивність буржуазії, зумовили відставання країни у завоюванні колоній та зовнішній торгівлі.
10. Військові тилові райони СВ
11. Військові тилові райони СВ
12. Вплив Великих географічних відкриттів на економічний розвиток Європи

Переглядів: 1846