• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Свобода, право і релігія

Як форма суспільної свідомості релігія функціонально пов’язана з правом, до того ж цей зв'язок існує як на рівні правового регулювання стосунків держави і церкви, правового оформлення державної волі щодо релігії, так і на рівні власних стосунків релігії і правових систем.

Питання свободи совісті – це світоглядна, культурологічна, суспільствознавча і юридична проблема. Змістом поняття свобода совісті є право громадян сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, відправляти релігійні культи або додержуватися нерелігійного світогляду. Серцевиною поняття свобода совісті є поняття совість. Совість – це система моральних переконань особи та здатність її застосування до самооцінки власної поведінки. Совість не дається людині від народження в готовому вигляді, вона має суспільний зміст, культивується і формується в суспільстві і суспільством в результаті соціалізації особи.

Свобода совісті – це конкретне втілення свободи взагалі, свободи людини в суспільстві. Вона існує і функціонує поряд з іншими правами і свободами громадян. Отже в широкому її розумінні свобода совісті – це свобода обирати власні переконання та втілювати їх у своїй діяльності, поведінці, тощо. В цьому аспекті вона постає фундаментальною загальнолюдською цінністю, свободою людського самовизначення в духовному світі.

Ґенеза уявлень про свободу совісті як вільного, не детермінованого зовнішніми чинниками вибору сягає рабовласницького суспільства, тут особливо в умовах східних деспотій вона являє себе традиціями вільнодумства (Демокріт, Епіку, Лукрецій Кар), в 16-18 вт. реформація, спрямована проти середньовічного абсолютизму, мала в якості своїх ідеологів також і апологетів свободи совісті – відомих вчених і філософів Монтея, Спінози, Дж. Локка, Вольтера, Месьє, Гольбаха, Дідро та ін.

Право на свободу совісті проголошувалося в конституціях, інших законодавчих актах більшості держав світу. В колишніх соціалістичних країнах реалізація свободи совісті значно деформувалася, помічався помітний крен в площину однобічної атеїзації, що супроводжувалося приниженням ролі релігії в суспільному житті.

В Україні право на свободу совісті гарантується Конституцією (ст. 51), законами «Про свободу совісті та релігійні організації». Здійснення свободи совісті в Україні обмежується лише за необхідності охорони громадського порядку, життя, здоров'я , моралі, інших прав і свобод, воно запобігає як примусовій або надмірній клерикаризації, так і атеїзації в державі.

[1] Див.: Ferre, F. Bacic modern philosophy of religion/ - London, 1967.-C.30-82

[2] Див.: Колодний А. Релігія // Релігієзнавчий словник. –К., 1996. –с.279

Читайте також:

1. A) правові і процесуальні основи судово-медичної експертизи
2. I. Загальна характеристика політичної та правової думки античної Греції.
3. IV. Відмінність злочинів від інших правопорушень
4. V. Класифікація і внесення поправок
5. А. Правобережну Україну.
6. А/. Право власності.
7. Аграрне право
8. Аграрне право та законодавство США, Німеччини, Франції, Великої Британії, Ізраїлю, Польщі, Росії
9. АГРАРНЕ ПРАВО УКРАЇНИ
10. Аграрне право як галузь права, його історичні витоки та особливості.
11. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
12. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства

Переглядів: 441