Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Комбінування роботи без зняття напруги з контактної підвіски

 

Деякі ремонтні роботи на контактній підвісці проводять як комбіновані, тобто частину робіт виконують під напругою, частина - зі зняттям напруги з устаткування, що перевіряється, але не з контактної підвіски. Як виняток наряд-допуск видається в цьому випадку на дві категорії робіт.

Однією з таких робіт є перевірка стану, регулювання і ремонт секційного раз'єднувача без зняття напруги, виконувана бригадою електромонтерів контактної мережі з 5 чоловік: електромонтери 6,5 і 3-го розрядів-по одному, 4-го розряду-двоє. Таку роботу можна виконати, якщо в шлейфах секційних раз'єднувачів є врізні ізолятори ВІ (мал. 5.39). Цю ж роботу можна проводити і із зняттям напруги з секцій контактної підвіски, в цьому випадку скорочується склад виконавців до 3-х чоловік і час роботи приблизно в 3 рази, але такий варіант вимагає перерви в русі поїздів не менше, чим на 0,5 г.

Рисунок 5.39. Схема відключення шлейфу секційного розєднувача від контактної підвіски: НТ – несучий трос; КП – контактний провід; ШП – шунтуюча перемичка; НЛ – трьохметрова драбина; ЄС – електричний з’єднувач; ШШ – шунтуюча штанга; ПШШ – переносна шунтуюча штанга; ВІ – врізний ізолятор; ІВ – ізолююча знімна вишка

Перед роботою без зняття напруги перевіряють цілісність і справність заземлення опор. Якщо в ланцюзі заземлення опори є захисний пристрій, його шунтують перемичкою перетином 50 мм2, що підключається спочатку до рейки, а потім - з боку опори. Цю роботу виконують в діелектричних рукавичках. Потім готують схему живлення контактної мережі без раз'єднувача, підмета перевірці і ремонту: при включеному за наказом енергодиспетчера раз'єднувача або після перевірки його включеного стану з ізолюючої знімної вежі завішують шунтуючі штанги на контактні дроти обох гілок ізолюючого сполучення (або секційного ізолятора) так, щоб перемичка не заважала проходу полозів струмоприймачів по секційному ізолятору і підключають шунтуючі перемички (див. мал. 5.30) сполучними затисками до поперечних електричних з'єднувачів обох гілок сполучення (або секційного ізолятора). Загальний перетин шунтуючої перемички повинен складати не менше 70 % перетини однієї з гілок контактної підвіски.

Якщо шунтуючий раз'єднувач знаходиться на відстані більше 600 м від секційного ізолятора, то шунтуючу перемичку встановлюють за допомогою діелектричних штанг.

Шлейфи раз'єднувача знімають при відключеному положенні раз'єднувача в наступній послідовності (див. мал. 5.39). Спочатку завішують з робочого майданчика ізолюючої вежі шунтуючі штанги (ЦИТЬ) на контактні дроти з обох секцій і навісні сходи (НЛ) завдовжки 3 м на трос, що несе. Виконавець піднімається по сходах, завішує переносну шунтуючу штангу (ПШШ) по обидві сторони врізного ізолятора (ВІ), від'єднує кінці шлейфу разом з утримувачем проводів від поперечного електричного з'єднувача (ЕС), переставляє їх на шлейфи за врізними ізоляторами і тимчасово закріплює. При цьому шунтування врізного ізолятора переносними шунтуючими штангами виконують для вирівнювання його потенціалів з контактною мережею з обох боків, а шунтуючі штанги зрівнюють потенціали контактної мережі з ізолюючою знімною вежею.

Відключення шлейфів раз'єднувача із заземляючим ножем на одному приводі проводять при включеному раз'єднювачі і відсутності ЕРС на секції контактної мережі.

Рисунок 5.40. Схема секційного розєднувача з відключеними заземлюючими шлейфами

 

Потім знімають переносні шунтуючі штанги з шлейфів врізного ізолятора, а також шунтуючі штанги з контактного дроту і навісні сходи. Електромонтери переміщають ізолюючу знімну вежу до іншого шлейфу секційного раз'єднувача і аналогічним чином від'єднують його від контактної мережі.

На кожен відключений шлейф раз'єднувача завішують заземляючу штангу. Включають раз'єднувач (раз'єднувач із заземляючим ножем повинен знаходитися у включеному стані), а шлейфи раз'єднувача, від’єднанні від контактної мережі, закорочують за допомогою болтових затисків мідною шунтуючою перемичкою перетином не менше 50 мм2 (мал. 5.40).

Далі за роботу на секційному раз'єднувача проводять із зняттям напругу.

На секційних раз'єднувачах РСУ-3,3 постійного струму з ножами рубаючого типу (мал. 5.41)

очищають ізолятори від забруднень і оглядають їх, перевіряючи відсутність сколовши площею більш 3 см2, тріщин, порушень закладень в місцях з'єднань і оконцеваній ізоляційних деталей. Перевіряють щільність контактів у вузлах підключення шлейфів до раз'єднувачу. При виявленні нагріву (зокрема, «квітів мінливості») або перекосу контуру раз'єднувач контактної мережі типу такти перебирають, їх поверхні зачищають наждачним полотном до металевого блиску.

Перекіс ножа або одностороннє прилягання його до нерухомих «губок» не допускається (мал. 5.42). Щільність прилягання ножів в «губках» регулюють зміною натиснення сталевої пружини. Корозія або розрив пружини не допускаються.

Рисунок 5.41. Розєднувач контактної мережі типу РС - 3,3 4000: 1 – тяга приводу; 2 – ричав; 3 – рухома головка; 4 – привід живлячого фідера; 5 – рухомий ніж роз’єднувача; 6 – ізолятор; 7 – ламель; 8 – пружина; 9 – основа; 10 – дугогасячі роги

 

При включеному положенні раз'єднувача перевіряють відстань від нерухомих контактів до контактного майданчика рухомого ізолятора, яке повинне складати 6±2 мм. Не дотримання цього розміру при включенні раз'єднувача може привести до удару і пошкодження опорних ізоляторів.

Оглядають і зачищають рухомий ніж і нерухомі «губки» наждачним полотном до металевого блиску, видаляючи напливи і задирки.

Дугогасячі рогу повинні мати гладку, без задирок поверхню, правильну форму і щільний контакт в місці зіткнення. При відключенні раз'єднувача розрив електричного ланцюга між дугогасячими рогами повинен відбуватися після розбіжності основних контактів не менше, чим на 10 мм. Відстань між дугогасячими рогами у відключеному положенні має бути не менше 100 мм, а їх знос - не більше 10 % поперечного перетину.

Перевіряють надійність кріплення важеля 2 на осі рухомого ізолятора стопорним болтом, з'єднання тяги 1 з приводом і важелем рухомого ізолятора раз'єднувача (див. мал. 5.41), наявність мастила в підшипнику і у разі потреби напресовують в нього мастило ЦИАТІМ-201 або ЖСТКЗ-65 до появи в стиках свіжої мастила. Наносять мастило ЦИАТІМ-101 також і на контактні поверхні.

Рисунок 5.42. Основні пошкодження секційного роз’єднувача

 

 

Перевіряють полягання ізолюючої вставки в тязі (відсутність механічних пошкоджень або слідів перекриттів), випробують включення і відключення раз'єднувача моторним приводом.

Рисунок 5.43. Положення контактних ножів розєднувача РЛНД – 35: 1 – при включеному роз’єднувачі; 2 – при відключеному розєднувачі

 

При ревізії раз'єднувачів РЛНД-35, вживаних на контактній мережі змінного струму, окрім вказаного виконують перевірку збігу осей горизонтально-поворотних контактних ножів (мал. 5.43), які при включеному положенні раз'єднувача повинно збігатися з точністю до 1 °, а зсув точки перетину осей (посередині між колонками раз'єднувача) при цьому не повинен перевищувати 5 мм. У відключеному положенні контактні ножі повинні обернутися на 90+1 °. Відхилення від приведених значень усувають зміною довжини внутрішньополюсної тяги.

Крім того, перевіряють динамометром контактне натиснення і регулюють його зміною затягування гайок на шпильках ламелей. Витягаюче зусилля при відключенні раз'єднувача повинне знаходитися в межах 160-200 Н (16-20кгс).

Після перевірки стану і ремонту раз'єднувача виконують відновлення схеми живлення контактної мережі. Для цього підключають шлейфи раз'єднувача до контактної мережі в наступному порядку (див. мал. 5.40):

знімають перемичку з шлейфів раз'єднувача;

знімають заземляючі штанги з шлейфів раз'єднувача і відключають його, при цьому раз'єднувач із заземляючим ножем на одному приводі повинен залишатися включеним;

підключають по черзі шлейфи до поперечних з'єднувачів на контактних проводах (заздалегідь завісивши переносні шунтуючі штанги з обох боків врізного ізолятора, очистивши контактні поверхні проводів від забруднення ганчіркою, змоченою в бензині, і зачистившись їх наждачним полотном до металевого блиску).

Підключення шлейфів раз'єднувача із заземляючим ножем на одному приводі проводять за відсутності ЕПС на даній секції і при включеному положенні раз'єднувача.

Після приєднання шлейфів раз'єднувача до контактної підвіски по команді керівника робіт включають раз'єднувача, переміщають знімну ізолюючу вежу під встановлений шунт на ізолюючому сполученні або на секційному ізоляторі і при завішених на обидві гілки підвіски (секції) шунтуючих штангах знімають шунтуючу перемичку між секціями.

Переконавшись, що положення раз'єднувача відповідає схемі живлення і секціонування або схемі, вказаній в наказі енергодиспетчера, знімають шунтуючі штанги, закривають кришку приводу і замикають його на замок.

Закінчують відновлення схеми відключенням (у діелектричних рукавичках) шунтуючої перемички на захисному пристрої в ланцюзі заземлення опори, від'єднавши її спочатку з боку опори, а потім - з сторони тягової рейки.

Рогові розрядники і обмежувачі перенапружень (ОПН). Загальновідомо, що контактна мережа негрозоустойчива. При прямих ударах блискавки може відбуватися перекриття ізоляторів на декількох поряд розташованих опорах. Захищати контактну мережу від прямих ударів дуже складно, для цього практично на кожній опорі або поряд з нею треба ставити громовідвід. Стійкість контактної мережі по відношенню до індукованих перенапружень також порівняно невелика. Так, при подвійній ізоляції на контактній мережі постійного струму перекриття відбуваються при перенапруженнях більше 200-250 кВ.

Для захисту контактної мережі від перенапружень на опорах встановлюють рогові розрядники (мал. 5.44) або обмежувачі перенапружень (ОПН).

Рисунок 5.44. Роговий розрядник постійного струму на двох ізоляторах

На ділянках змінного струму рогові розрядники або ОПН встановлюють: з обох боків ізолюючих сполучень і відсисаючих трансформаторів (з боку контактної мережі); в кінці консольних ділянок контактної мережі, що складаються з 2 або більш анкерних ділянок, в місцях приєднання живлячої лінії до контактної мережі і пунктів угрупувань, а також на живлячій лінії на відстані не більше 200 м від тягової підстанції при її довжині більше 300 м. У місцях перетину лінії ДПР з контактною мережею з одного боку встановлюють трубчасті розрядники.

На ділянках постійного струму застосовують рогові розрядники з подвійними іскровими проміжками з повітряними зазорами по 5+1 мм (див. мал. 5.44). Їх встановлюють: у анкеровок проводів контактної мережі, зокрема на середніх анкеровках компенсованої підвіски і у штучних споруд; на ізолюючих і не ізолюючих сполученнях; на живлячих фідерах підстанцій і пунктах угрупувань, в місцях приєднання до контактної мережі і на відстані не більше 100 м від підстанції, а при довгих лініях-через кожні 1,0-1,5 км.

Перевірку стану, регулювання і ремонт рогових розрядників проводить без зняття напруга з контактної підвіски, якщо їх шлейфи підключені до контактної мережі через врізні ізолятори. За наявності проводів ВЛ, підвішених з польового боку опори під розрядником, або у випадках, коли електромонтер може наблизитися до них на відстань менше 0,8 метра, роботу проводить із зняттям напруга з цих проводів. Якщо розрядник встановлений на опорі з ізольованою консоллю, то роботу проводить із зняттям напруга з контактної мережі.

Рисунок 5.45. Схема відключення шлейфу розрядника від контактної мережі: 1 – переносна шунтуюча штанга; 2 – несучий трос; 3 – шлейф розрядника; 4 – перемичка; 5 – врізний ізолятор; 6 – поперечне електрозєднання; 7 – контактний провід

Роботу без зняття напруги починають з перевірки заземлення опори і розрядника і шунтування захисного пристрою ланцюга заземлення. Перевіряють також стан і справність заземлення кронштейна розрядника на тягову рейку або на середню точку дроссель - трансформатора. У разі заземлення рогового розрядника через кронштейн останній має бути ізольований від опори і приєднаний до тягового рейкового ланцюга двома заземляючими спусками наглухо (без захисних пристроїв). Заземляючі спуски також ізолюють від опори дерев'яними (полімерними) ізолюючими прокладками. За наявності ізоляції рогу, що заземляється, кронштейн від опори не ізолюють.

Після перевірки приступають до від'єднання шлейфу розрядника від контактної підвіски і виконують його в наступному порядку (мал. 5.45):

переносною шунтуючою штангою 1 шунтують врізний ізолятор 5 в шлейфі 3 рогові розрядники;

від'єднують перемичку 4 від шлейфу 3 і надійно закріплюють її на поперечному з'єднувачі б;

знімають переносну шунтуючу штангу 1 спочатку з шлейфу 3, потім - з несучого троса 2;

завішують заземляючу штангу на від'єднаний від контактної підвіски шлейф 3 розрядники (тобто заземляють його на рейку).

Подальшу роботу проводить із зняттям напруга з рогового розрядника, про що указується в наряді-допуску.

Після очищення від забруднень перевіряють стан ізоляторів і їх кріплень, підтягають болти і при необхідності наносять на них мастило. Не допускається гойдання ізоляторів і рогів розрядника на підставах.

За допомогою шаблонів визначають форму рогів, перевіряють величину повітряного проміжку між рогами, яка має бути рівна 5+1 мм на ділянках постійного струму. На ділянках змінного струму повітряні зазори рогових розрядників мають бути по 45+5 мм кожен. Знос рогів на повинен перевищувати 10 % їх поперечного перетину. Роги зачищають напилком від напливів і підгарів.

Перевірку контактних з'єднань із зачисткою поверхонь проводять тільки при виявленні перегріву контактів.

Перевіряють кріплення шлейфу до рогу розрядника на опорному ізоляторі. Рекомендується підсилювати підключення шлейфу, встановлюючи додатковий болтовий затиск і шунт у вузлі кріплення на опорному ізоляторі. На контактній мережі постійного струму перетин шлейфу має бути не менше 25 мм2 по міді (трос ПБСМ-70), а на змінному струмі - не менше 16 мм2 (ПБСМ-50). Перевіряють підключення дроту заземлення до рогу розрядника, переконуються у відсутності яких-небудь проводів безпосередньо над роговим розрядником; по нормах вони можуть розташовуватися над роговим розрядником тільки на відстані не менше 3 м.

Рисунок 5.46. Встановлення ОПН постійного струму: 1 – кронштейн; 2 – балка розрядника; 3 – опорна планка; 4,5 – пластина з рогом; 6 – ОПН; 7 - ізолятор; 8 – з’єднуючий зажим; 9 – струговий зажим; 10 – зажим заземлення; 11 – крюковий болт; 12 – проволока з проводу МГГ – 50,70,95; 13 – провід М70

 

Заземляючий спуск має бути виконаний з двох провідників (кожен діаметром не менше 10 мм) і підключений до розрядника і тягової рейки болтовими з'єднаннями.

Для цього спочатку знімають заземляючу штангу з шлейфу розрядника. З ізолюючої знімної вежі і навісних сходів завішують переносну шунтуючу штангу 1 по обох сторонах врізного ізолятора 5, від'єднують кінець перемички і від поперечного електричного з'єднувача бі приєднують його до шлейфу 3 розрядники. Перед з'єднанням контактні поверхні зачищають серветкою, змоченою в бензині і наждачним полотном.

Розрядники залишаються одним з вузлів, що вимагають великих трудовитрат в експлуатації і щорічних оглядів перед грозовим сезоном.

Обмежувачі перенапружень підключають до контактної мережі через роговий розрядник з повітря проміжком 10+2 мм і 80+5 мм відповідно для постійного і змінного струму, зашунтірованним плавкою вставкою 12 з двох мідних проволікав діаметром 0,68 мм (мал. 5.46). Обмежувач не повинен мати порушень цілісності фарфорових покришок, плавкої вставки і бути герметичним, що перевіряють візуально один раз в рік перед грозовим сезоном. Огляд ОПН проводять з відключенням від контактної мережі. При виявленні хоч би одного з вказаних пошкоджень ОПН замінюють в строк не більше 5 днів з дня виявлення пошкодження в грозовий сезон і протягом одного місяця в іншу пору року. За відсутності запасного ОПН допускається переклад рогового розрядника в звичайний режим для збереження грозозащити. Для цього плавкі вставки видаляють, а замість ОПН ставлять перемичку перетином не менше 25 мм2 по міді. Струми витоку ОПН, що перевіряються перед монтажем, не повинні перевищувати паспортних значень (приблизно 0,30-0,65 мА), а його опір, зміряний мегаомметром, має бути не менше 3000 мОм.

Комбіновані роботи складніші, ніж роботи із зняттям напруги з контактної підвіски, вимагають відмінних знань технологічного процесу, правил техніки безпеки, тобто високій кваліфікації електромонтерів контактної мережі, але дуже вигідні тим, що не порушують графік руху поїздів, не вимагають тривалих «вікон».


Читайте також:

  1. II. Вимоги безпеки перед початком роботи
  2. II. Вимоги безпеки праці перед початком роботи
  3. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
  4. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
  5. Internet. - це мережа з комутацією пакетів, і її можна порівняти з організацією роботи звичайної пошти.
  6. IV. Вимоги безпеки під час роботи на навчально-дослідній ділянці
  7. VII. Прибирання робочих місць учнями (по завершенню роботи) і приміщення майстерні черговими.
  8. Аконність залишення засуджених у слідчому ізоляторі для роботи з господарського обслуговування.
  9. Актуальність проблеми професійної етики соціальної роботи
  10. Алгоритм роботи прозорого моста
  11. Аналіз відносних показників прибутковості (рентабельності) роботи банку
  12. Аналіз двотактних перетворювачів напруги




Переглядів: 1955

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Перевірка стану і ремонт заземлень опор контактної мережі | Експлуатація повітряних ліній електропередачі напругою до 10 кВ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.014 сек.