• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Припущення, яких необхідно дотримуватися під час аналізу беззбитковості

ДЄ

ДЄ

Де

Т_б- поріг беззбитковості (точка беззбитковості), шт;

В_пс - постійні специфічні витрати;

М_д - маржинальний дохід на одиницю продукції;

або:

Т₆ = Вп,с./Мд:Ц, (3)

де

Т_б - поріг беззбитковості (точка беззбитковості), грн.

З_пс - постійні специфічні витрати;

М_д - маржинальний дохід на одиницю продукції;

Ц - ціна реалізації одиниці продукції.

Щоб перейти в зону прибутку, виручка від реалізації кожного виду продукції має бути достатньою для відшкодування не лише змінних та постійних специфічних витрат, а й частини загальних постійних витрат, віднесеної на продукцію внаслідок розподілу їх загальної суми. В даному разі продукція досягає порога рентабельності, який визна­чається за формулою:

П =(Вп.с. + Вп.з.) / М_д, (4)

П - поріг рентабельності, шт.;

З_пс- постійні специфічні витрати;

З_пз - витрати постійні загальні;

М_д -маржинальний дохід на одиницю продукції;

або:

П_р = (Вп.с. + Вп.з)/М_д:Ц, (5)

П_р - поріг рентабельності, грн.

З_пс - постійні специфічні витрати;

З_пз - витрати постійні загальні;

М_д - маржинальний дохід на одиницю продукції;

Ц - ціна реалізації одиниці продукції.

Наведені розрахунки порога беззбитковості та порога рента­бельності можна використати для оцінки життєвого циклу продукції (мал. 1).

Відповідно до однієї із концепцій під час побудови кривої життєвого циклу продукції припускають, що розвиток кожного виду продукції від моменту впровадження на ринок до вилучення з ринку є типовим і проходить чотири стадії:

- впровадження;

- зростання;

- зрілість;

- спад (насичення).

У даному разі життєвий цикл продукції збігається з його ринковим циклом.

Відповідно до економічної моделі беззбитковості продукція протягом життєвого циклу проходить два пороги беззбитковості, а отже, й два пороги рентабельності.

Охарактеризуємо всі фази життєвого циклу продукції з точки зору внеску кожної із фаз на відшкодування витрат та формування прибутку.

Мал. 1. Життєвий цикл продукції

На етапі впровадження невелика виручка не забезпечує відшкодування прямих змінних та прямих специфічних постійних витрат. Для цього періоду характерні значні витрати, а грошовий потік має пере­важно негативне значення. Можливе швидке зростання виручки за рахунок зростання попиту. У цій ситуації підприємство повинно намагатися поліпшувати свої ринкові позиції шляхом додаткових інвестицій та стимулювання продукції, попит на яку постійно зростає.

Для етапу росту характерне зростання грошових надходжень. При цьому виручка здатна забезпечити відшкодування прямих змінних, прямих специфічних постійних і частини віднесених на дану продукцію постійних загальних витрат. Для даного етапу характерне непропорційне зростання виручки внаслідок реалізації продукції, яка має попит. Підприємство повинно продовжувати покращувати ринкові позиції шляхом додаткових інвестицій.

Для етапу зрілості характерний достатньо великий грошовий потік, оскільки витрати, пов'язані з упровадженням продукції на ринок на цьому етапі, незначні. Спостерігається повне відшкодування за рахунок виручки (доходу) всіх прямих змінних і специфічних витрат, а також усіх постійних загальних витрат, пов'язаних із виробництвом продукції та формуванням внеску в загальний прибуток підприємства. Наприкінці стадії зрілості сповільнюється зростання виручки, що пов'язано з насиченням ринку продукцією та зростанням конкуренції, а також у покупців з'являються кращі альтернативи вирішення проблем. У цей період доцільно здійснювати фінансування розробок нової продукції.

На етапі спаду (насичення) виручка та попит на продукцію продовжують зменшуватися. Внаслідок цього виручка здатна відшкодовувати прямі змінні та специфічні постійні витрати і лише частину загальних постійних витрат, віднесених внаслідок їх розподілу. Момент виведення продукції з ринку та вилучення її з виробництва залежить від здатності підприємства впроваджувати нові види продукції.

Час виведення продукції з виробництва настає, коли виручка від реалізації продукції не в змозі відшкодувати прямі змінні та прямі специфічні постійні витрати, тобто якщо напівмаржа не досягає нульового значення. Момент виведення продукції з виробництва залежить від загальної стратегії підприємства, а також від трудової, технічної та фінансової політики.

Розглянемо систематизовану ключову інформацію й розрахункові показники, необхідні для прийняття фінансових рішень на конкретному прикладі (табл. 1). Розрахунки здійснимо для обсягів реалізації окремих видів продукції й для підприємства в цілому.

Для спрощення даних, які використовуються в розрахунках, до них не включено податок на додану вартість. Проведенню розрахунків передує поділ витрат на постійні та змінні для визначення маржинального доходу. Відношення маржинального доходу (валового доходу) дає змогу визначити питому вагу валової маржі в складі виручки від реалізації.

Частка від ділення постійних витрат на коефіцієнт маржинальних надходжень допомагає одержати поріг беззбитковості (точку беззбитковості).

Різниця між фактичною виручкою від реалізації та порогом беззбитковості характеризує запас фінансової міцності підприємства.

Величина прогнозованого прибутку визначається як добуток запасу фінансової міцності та коефіцієнта валової маржі. Крім того, визначається величина операційного важеля. Результати розрахунків свідчать, що для досягнення рівня беззбитковості за звітний період необхідно реалізувати:

- 1 549 816 т продукту А за ціною 75,33 грн. за 1 т;

- 862 037 т продукту В за ціною 89,54 грн. за 1 т на експорт;

- 1 368 222 т продукту С за ціною 113,96 грн. за 1 т.

Результати аналізу фінансової міцності (табл. 1) доводять, що в звітному періоді виручка від реалізації продукції перевищила точку беззбитковості на 59,56%, або на 521125 тис.грн.

Отже, аналіз беззбитковості - це могутній засіб в управлінні підприємством, володіючи яким підприємство має можливість прогнозувати різноманітні варіанти з відповідними обсягами реалізації, величинами витрат та прибутками. Це допоможе заздалегідь вибрати найбільш вигідний варіант, при якому не лише буде відшкодовано витрати, а й отримано заплановані прибутки.

Враховуючи, що побудова моделі економічного явища передбачає ряд умовностей, необхідно їх також розглянути відносно аналізу беззбитковості. Оцінюючи економічні явища, слід пам'ятати, що будь-яка модель - це лише наближене відображення дійсності. Отже, необхідно враховувати обмеження, властиві аналізу беззбитковості, а саме:

- лінійну функцію витрат;

- лінійну функцію виручки;

- ізольований період часу;

- статичне середовище;

- стабільну структуру асортименту;

- використання кількісних і фінансових параметрів; -детермінованість параметрів.

Розглянемо більш детально кожне з цих обмежень.

3. Лінійна залежність витрат означає, що величина постійних і змінних витрат на одиницю продукції не змінюється залежно від обсягу виробництва (реалізації). Проте відомо, що постійні витрати, залежно від зміни обсягу виробництва, змінюються, а характер їх поведінки -ступінчастий. Змінні витрати на одиницю продукції теж змінюються. Так, зі збільшенням обсягів виробництва вони можуть збільшуватися (виплата заробітної плати за підвищеними тарифами) і зменшуватися (отримання знижки під час закупівлі великих партій сировини та матеріалів). З урахуванням перелічених чинників характер витрат зміниться й матиме нелінійний характер.

4. Згідно з графіком беззбитковості дохід (виручка) має лінійний характер. Передбачається, що ціна реалізації одиниці продукції не змінюється за будь-яких обсягів діяльності, тому лінію виручки відображають у вигляді прямої. У практичній діяльності, як правило, таке явище спостерігається не завжди, оскільки для додаткового приваблювання покупців та реалізації значних обсягів продукції ціни зменшують, отже, функція виручки може мати криволінійний характер.

5. Модель беззбитковості характеризує період часу, що ізольова­ний від попередніх та наступних періодів. Це означає, що обсяг вироб­ництва дорівнює обсягу реалізації. Тому запаси продукції, які є на складах, не враховуються. Проте відомо, що практично завжди існують запаси продукції.

6. Використання аналізу беззбитковості передбачає статичну модель, коли технологія виробництва не змінюється. Однак зростання обсягів випуску, як правило, вимагає зміни технології та її ускладнення. Крім того, будь-яка зміна в асортименті продукції впливає на структуру витрат і в першу чергу на величину постійних витрат.

7. Метод беззбитковості пристосований для використання в умовах однопродуктового або багатопродуктового виробництва за умови незмінності структури їх випуску. Очевидно, таке припущення прийнятне для підприємств, які випускають лише один вид продукції.

8. Модель співвідношення «витрати - обсяг - прибуток» не враховує нефінансові показники, такі як репутація постачальника (покупця), оскільки ефект падіння або зростання репутації кількісними параметрами відобразити практично неможливо.

9. Використання співвідношення «витрати - обсяг - прибуток» можливе лише в діапазоні релевантності. Передбачається, що в межах цього діапазону припущення прийнятні для реальних умов. Поза цим діапазоном вони здатні суттєво спотворити реальну ситуацію.

Незважаючи на перелічені обмеження, які слід враховувати під час аналізування беззбитковості, аналіз є цінним інструментом прогнозування і формування стратегії діяльності підприємств відносно ціни та обсягів продажу, рівня змінних і постійних витрат, а також оцінки впливу коливання попиту на величину прибутку.

Питання для самоконтролю:

1. Напівмаржа, її суть та значення.

2. Основні принципи формування стратегії діяльності підприємства залежно від зміни фінансової міцності.

3. Описати функцію постійних затрат.

4. Описати функцію змінних затрат.

5. Описати функцію змішаних затрат.

6. Операційний важіль, його суть та значення.

7. Основні припущення, яких необхідно дотримуватися під час здій­снення аналізу беззбитковості.

8. Поріг рентабельності та умови його досягнення.

9. Який вплив оподаткування на величину планового прибутку?

10. Як визначити рівень завантаження в точці беззбитковості?

11. Який характер зміни порога рентабельності у разі збільшення ціни реалізації?

12. Який характер зміни порога рентабельності у разі зменшення ціни реалізацїі?

13. Який характер зміни порога рентабельності у разі збільшення змінних затрат на одиницю продукції?

14. Який характер зміни порога рентабельності у разі зменшення змінних затрат на одиницю продукції?

15. Який характер зміни порога рентабельності у разі збільшення сукупних постійних затрат?

16. Який характер зміни порога рентабельності у разі зменшення сукупних постійних затрат?

17. Як можна визначити величину прибутку на основі суми покриття та відносної величини маржі безпеки?

18. Як визначається поріг рентабельності?

Читайте також:

1. Автомати­зовані інформаційні систе­ми для техніч­ного аналізу товар­них, фондових та валют­них ринків.
2. Алгебраїчний спосіб визначення точки беззбитковості
3. Алгоритм однофакторного дисперсійного аналізу за Фішером. Приклад
4. Аналіз беззбитковості підприємства
5. Аналіз зображувальних засобів. Застосування цілісного аналізу
6. Аналіз руху грошових коштів у контексті нової фінансової звітності Важливим завданням аналізу фінансового стану підприємства є оцінка руху грошових коштів підприємства.
7. Аналіз точки беззбитковості
8. Аналіз чутливості рівня беззбитковості до зміни основних факторів
9. Аналізу соціальної взаємодії присвячено чимало наукових теорій.
10. Аналізуюче схрещування
11. Б. Новостворена вартість, яка складається з вартості необхідного продукту (НП) і вартості додаткового продукту ( ДП).
12. Бухгалтерський баланс як інструмент аналізу

Переглядів: 1111