• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

ЛЕКЦІЯ 7

Де

ДЄ

V- обсяг виробництва (реалізації) продукції;

В_п- постійні витрати;

П- прибуток;

С_п- ставка податку;

Ц- ціна за одиницю продукції;

В₃-змінні витрати на одиницю продукції.

Використаємо дані попереднього прикладу (8) і підставимо конкретні значення в формулу обсягу реалізації при заданій величині прибутку з урахуванням ставки оподаткування (ставка податку на прибуток дорівнює 25%). Тоді обсяг реалізації становитиме:

V = 38801187.7+(25528697/(1-0.25)) / 75.33-52.57 = 3058909

Отже, ми одержали значення обсягу реалізації з урахуванням оподаткування, який на 388 527,4 (3 258909 - 2 870 381,6) т перевищив значення обсягу реалізації, обчисленого без урахування податку на прибуток.

Коефіцієнт маржинальних надходжень. Важливим для прий­няття управлінських рішень є показник прибутковості продукції (сума маржинального доходу в процентах від виручки) або коефіцієнт маржинальних надходжень (К ), який визначається за формулою:

К_м=М_д/В_р (13)

де К_м- коефіцієнт маржинальних надходжень;

М_а- маржинальний дохід;

В_р- виручка від реалізації.

Коефіцієнт маржинальних надходжень - важливий регулівний параметр, який широко використовується для оцінки ефективності діяльності підприємства. Маржинальний дохід, одержаний внаслідок реалізації одиниці продукції, - величина постійна й не залежить від обсягу реалізації продукції. Проте в умовах стабільних цін має дотримуватися чітка залежність між величиною маржинального доходу та обсягами реалізації продукції.

У практичній діяльності керівникам слід знати, наскільки можна скоротити обсяги виробництва, щоб не потрапити в зону збитку, чи достатній запас фінансової міцності для формування власної стратегії підприємства. Точка беззбитковості - це той рубіж, який підприємство мусить досягти, щоб вижити. Тому її часто називають порогом беззбитковості. Причому, чим вище поріг беззбитковості, тим важче його досягти. З низьким порогом беззбитковості значно легше пережити падіння попиту на продукцію. Знизити поріг беззбитковості можна нарощуванням маржинального доходу (підвищенням ціни або обсягу реалізації та зменшенням змінних витрат) або зменшенням постійних витрат.

Отже, на величину порога беззбитковості (точку беззбитковості) впливають три основні елементи: ціна реалізації, змінні витрати на одиницю продукції та сукупні постійні витрати. При цьому рівень постійних витрат свідчить про ступінь підприємницького ризику: чим більші постійні витрати, тим вище поріг беззбитковості й тим суттєвіший підприємницький ризик. Наведемо основні чинники та їх вплив на характер зміни порога беззбитковості (табл. 1).

Слід зазначити, що ідеальними умовами для успішного функціо­нування підприємства є поєднання низьких постійних витрат з високим маржинальним доходом. Операційний аналіз застосовують для пошуку найвигіднішої комбінації змінних і постійних витрат, ціни й обсягу реалізації.

Таблиця 1

Основні чинники та характер їх впливу на поріг беззбитковості (точку беззбитковості)

Часто внаслідок прийняття рішення відбувається нарощування маржинального доходу за рахунок зменшення ціни при одночасному збільшенні обсягу реалізації. Інколи прийняття рішення, яке сприятиме збільшенню обсягів реалізації, пов'язане зі збільшенням постійних витрат, наприклад на рекламу.

Існують багато інших шляхів збільшення маржинального доходу, проте всі вони зводяться до пошуку оптиРисьного співвідношення між постійними і змінними витратами.

Наскільки віддаляється виручка, одержана внаслідок реалізації продукції, від порога беззбитковості (рентабельності), характеризує запас фінансової міцності.

Запас фінансової міцності - це перевищення фактичної виручки від реалізації над порогом беззбитковості (точкою беззбитковості).

Як правило, цей показник вимірюється у процентах від виручки. Його ще називають «маржа безпеки». Вона вказує, наскільки може скоротитись обсяг реалізації, перш ніж підприємство перейде в зону збитків. Запас фінансової міцності (зона або маржа безпеки) харак­теризує, як далеко виручка «втекла» від порога беззбитковості.

Маржа безпеки (запас фінансової міцності) в абсолютному виразі визначається за формулою:

М_Б = (0_о-Об). (16)

Збільшення внеску на покриття маржинального доходу завжди вигідне підприємству. Тому необхідно здійснювати операційний аналіз, який дає змогу визначити запас фінансової міцності (межу або маржу безпеки).

Маржа безпеки (в %), або коефіцієнт фінансової міцності, обчис­люється за формулою:

М_Б =(0_о-Об) / Оо х 100%, (17)

деМ_Б - маржа безпеки;

Оо - обсяг очікуваної реалізації;

Об - обсяг беззбиткової реалізації.

Виходячи з суми покриття та відносної величини маржі безпеки можна визначити величину прибутку за формулою:

Прибуток % = (Сума покриття / Обсяг очікуваної реалізації) х Маржат безпеки (18)^;

Маржа безпеки - важливий показник, який підприємство мусить враховувати під час формування власної стратегії. Якщо підприємство має достатній запас фінансової міцності, то його стратегія буде спрямована на інвестування коштів у виробництво, підвищення кваліфікації кадрів, освоєння нових видів продукції та розширення ринків збуту або інвестування в цінні папери.

Якщо підприємство не має достатнього запасу фінансової міцності, то його стратегія має полягати у жорсткому контролі за витратами та оптимізацією всієї діяльності. Для такого підприємства існують обмежені можливості з точки зору інвестиційної діяльності. Однак якщо під­приємству все ж необхідно здійснювати інвестиції, слід дуже ретельно оцінити ситуацію з точки зору окупності (позитивності грошового потоку). У даному разі прийняття рішення буде пов'язане з високим ризиком, тому що фактичний обсяг реалізації надто наближений до рівня беззбитковості.

Отже, маржа безпеки для підприємства - це межа, нижче якої обсяг не може скорочуватися, інакше підприємство перейде в розряд збиткових. Розглянемо конкретний приклад розрахунку запасу фінансової міцності.

Приклад 10. Вихідні дані для визначення запасу фінансової міцності (маржі безпеки):

Плановий обсяг реалізації, т 2 715 400

Ціна реалізації, грн. 75,33

Змінні витрати на одиницю продукції, грн. 52,57

Постійні витрати за рік, грн. 35 273 807

Для розрахунку запасу фінансової міцності скористаємося формулою:

Vо = Вп / Мд

У_о- обсяг беззбитковості;

В_п- витрати постійні;

М_д - маржинальний дохід на одиницю продукції.

Vo = Вп/Мд = 35273807 (75,33-52,57) = 1549816

Запас фінансової міцності (маржа безпеки) становитиме 42,92% від планового обсягу:

,205 551 082-116 747 62-К
¹ 204 551 082 ^.

Якщо запас фінансової міцності становить менше 30% - це ознака високого ризику. Отже, для наведеного прикладу запас фінансової міцності достатній, а рівень ризику - незначний.

Виходячи з результатів розрахунків, можна стверджувати:

а) лише після досягнення обсягу виробництва 1 549 816 т за
ціною не менше 75,33 грн. за 1 т підприємство перейде в розряд
прибуткових;

б) обсяг реалізації має скоротитися на 42,92% від обсягу беззбит­
ковості, перш ніж підприємство опиниться в зоні збитку;

в) у підприємства досить надійний запас фінансової міцності, тому
його стратегія має бути спрямована на інвестування власних коштів.

Питання для самоконтролю:

1. Математичний метод визначення точки беззбитковості, його суть та значення.

2. Метод маржинального доходу визначення точки беззбитковості, їх суть та значення.

3. Графічний метод визначення точки беззбитковості, його суть та значення.

4.

5. За допомогою графічного методу проілюструвати взаємозв'язок доходу, затрат та обсягу виробництва (використовуючи бухгал­терську та альтернативну моделі).

6. Який показник використовується для рптимізаціїасортименту продукції?

7. Визначення обсягу беззбитковості у разі однопродуктового виробництва.

8. Охарактеризувати основні показники та порядок їх розрахунку для аналізу беззбитковості.

9. Суть та значення коефіцієнта маржинальних надходжень.

10. Визначення обсягу беззбитковості у разі багатопродуктового виробництва.

11. Запас фінансової міцності, суть та значення.

12. Інформація, яка використовується для прогнозування моменту досягнення точки беззбитковості (перехід підприємства до розряду прибуткових).

Тема. АНАЛІЗ ВЗАЄМОЗВ'ЯЗКУ "ВИТРАТИ-ОБСЯГ-ПРИБУТОК" ЗА УМОВ АСОРТИМЕНТУ

Мета лекції:формування знань з визначення оцінки життєвого циклу продукції, аналіз беззбитковості.

ПЛАН:

1. Аналіз залежності "витрати-обсяг продажу-прибуток" за умов асортименту.

2. Припущення, яких необхідно дотримуватися під час аналізу беззбитковості

Удосконалення операційного аналізу стало можливим на основі використання показника «напівмаржа». Він базуєтеся на класифікації витрат на постійні і змінні, а постійних, у свою чергу - на специфічні і загальні.

До специфічних належать постійні витрати, які виникають, на­приклад, у відділах матеріально-технічного постачання, маркетингу та збуту, виробничому. При цьому величину специфічних постійних витрат для різних груп продукції визначають з урахуванням запланованих потужностей. Розподіляються вони на кожен об'єкт витрат із використанням бази розподілу (нормо-годин, ваги виробленої про­дукції, часу, витраченого на виробництво кожної групи виробів). Постійні специфічні витрати - це витрати, пов'язані з вироб­ництвом і реалізацією конкретного продукту (спеціальний інструмент, витрати на реалізацію конкретного виду продукції: вартість тари, рек­лама, спрямована на реалізацію конкретного виду продукції).

Напівмаржа - це різниця між сумою покриття (маржинальним доходом) та специфічними постійними витратами. Основне призна­чення суми покриття (маржинального доходу) та напівмаржі - відшко­дування витрат і формування прибутку. Напівмаржа призначена для відшкодування загальних постійних витрат, а маржинальний дохід - для відшкодування специфічних (прямих) постійних витрат. Напівмаржа та маржинальний дохід займають проміжне місце між доходом (виручкою) і прибутком.

Вони мають важливе значення для прийняття рішень щодо ефективнішого використання виробничих потужностей окремих цент­рів відповідальності та розроблення обгрунтованіша цінової та асортиментної політики підприємства.

Маржинальний дохід призначений для покриття постійних специфічних витрат. Якщо маржинального доходу вистачає лише на відшкодування постійних специфічних витрат, то напівмаржа дорівнює нулю й справедливим буде рівняння:

М_д - В_{п с} = Напівмаржа = 0, (1)

де

М_д - маржинальний дохід;

В_пс - витрати постійні специфічні.

Якщо напівмаржа не досягає нульового значення, то продукцію необхідно знімати з виробництва, оскільки виробляти її невигідно.

Точка беззбитковості (поріг беззбитковості) визначається за формулою:

Т_б = Вп,с./М_д, (2)

Читайте також:

1. Вид заняття: лекція
2. Вид заняття: лекція
3. Вид заняття: лекція
4. Вид заняття: лекція
5. Вид заняття: лекція
6. Вступна лекція
7. Вступна лекція 1. Методологічні аспекти технічного регулювання у
8. Клітинна селекція рослин.
9. Колекція фонограм з голосами осіб, які анонімно повідомляли про загрозу вибуху
10. ЛЕКЦІЯ (4): Мануфактурний період світової економіки
11. Лекція - Геополітика держави на міжнародній арені
12. Лекція 02.04.2013

Переглядів: 1870