Дивізіональна структура передбачає вирішення проблем управління шляхом розподілу організації на елементи і блоки за видами продукції (продуктова структура) (рис. 6.4), групами покупців (ринкова структура) і географічними регіонами (регіональна структура).
Навколо певного виробництва формується організаційний підрозділ з автономією у здійсненні своєї повсякденної операційної діяльності. Частина функціональних підрозділів має загальноорганізаційний статус, інші – виділяються для виконання певних функцій в окремих дивізіональних підрозділах.
Рис 6.4. Продуктова організаційна структура управління
Основні переваги дивізіональних структур:
Основні недоліки:
- більша потреба в кваліфікованих керівниках;
- потреба в складних механізмах координації і використання для них додаткових ресурсів;
- небезпека втрати єдиної політики всієї організації;
- збільшення витрат на утримання апарату управління.