Підходи до прийняття етично складних рішень

Етика і сучасне управління

Види відповідальності менеджерів

Питання 2. Відповідальність і етика в менеджменті

Економічна відповідальність. Оргнанізація повинна турбуватися про ефективність використання своїх ресурсів. Справжня роль бізнесу полягає у використанні його енергії і ресурсів у діяльності, яка спрямована на збільшення прибутку за умови, що він дотримується правил гри, бере участь у відкритій конкурентній боротьбі без шахрайства і обману.

Юридична відповідальність. Під юридичною відповідальністю розуміють дотримання конкретних законів і норм державного регулювання, яке визначає, що може, а чого не може робити організація.

Соціальна відповідальність. Соціальна відповідальність — це готовність відгукнутися на потреби суспільства, жертвуючи при цьому короткостроковим прибутком. Вкладення в будівництво лікарень і шкіл, філантропічні програми, безпека і висока якість продукції без забруднення навколишнього середовища, захист інтересів споживачів, охорона здоров'я і безпеки – це напрямки, куди організації повинні спрямувати частину своїх ресурсів і зусиль за соціальними каналами.

Етична відповідальність. Етично відповідальна поведінка означає суспільно корисні дії, що не передбачені законами або не відповідають прямим її економічним інтересам. Як неетичні оцінюються рішення, що дозволяють людині чи всій організації одержувати вигоди за рахунок суспільства.

В загальному значенні етика - це набір моральних принципів і цінностей, що керує поведінкою людини чи групи людей і визначає позитивні і негативні оцінки їх думок і дій.

Під етичною поведінкою слід розуміти сукупність вчинків та дій людей, які відповідають тим нормам моралі, свідомості чи порядку, що склались у суспільстві або до яких воно прямує.

Причинами неетичної діяльності можуть бути:

1. Утилітаристський підхід. Індивід, що приймає рішення, повинен розглянути вплив кожного його варіанта на всі зацікавлені сторони і вибрати варіант, що приносить задоволення найбільшому числу людей.

2. Індивідуалістичний підхід. Індивідуалістичний підхід припускає, що морально прийнятними є дії людини, що йдуть їй на користь у довгостроковій перспективі. Якщо індивід, що прагне до досягнення негайних позитивних результатів, йде на неправду й обман, він всього лише викликає анаїогічні відповідні дії.

3. Морально-правовий підхід. Морально-правовий підхід стверджує, що людина споконвічно наділена фундаментальними правами і свободами, що не можуть бути порушені чи обмежені рішеннями інших людей. Передбачається, що етично коректне рішення не повинне порушувати ці фундаментальні права людини.

У процесі ухвалення рішення повинні бути враховані наступні моральні права: право на свободу згоди; право на приватне життя; право на свободу совісті; право на свободу слова; право на належну поведінку; право на життя і безпеку.

4. Концепція справедливості. Концепція справедливості стверджує, що етично коректне рішення повинне грунтуватися на принципах рівності, чесності і неупередженості. Дана теорія вимагає, щоб менеджери визначали для себе характеристики, відповідно до яких і оцінюються дії працівників. Більшість правил і законів, що регулюють управління людськими ресурсами, грунтується на концепції справедливості.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Контролю	\|	Види ефектів виробництва, пов’язаних з удосконаленням менеджменту організації

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.