Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Прислівники займенникового походження

Прислівники числівникового походження

Прислівники прикметникового походження

Найбільша група прислівників прикметникового походження утворилася на основі форм називного відмінка нечленних прикметників. Прислівниковий суфікс історично є флексією називного відмінка однини якісних прикметників середнього роду нечленної форми: весело, спокійно, гордо, мудро, ясно, розумно, розгонисто.

Рідше зустрічаються прислівники на , співвідносні з членними прикметниками середнього роду називного відмінка однини: байдуже, боляче, рішуче.

Багато прислівників твориться від сполучення прийменника з непрямими відмінками, зокрема:

а) від форм родового відмінка однини давніх нечленних прикметників з прийменниками: завидна, згорда, згарячу, стиха, замолоду, досита, допізна, зліва, наприклад: Згорда мовив побратим на теє: «Не подоба лицарю втікати!» (Л. У.);

б) від форм давального відмінка нечленних прикметників з прийменниками: помалу, потроху, потиху;

в) від форм знахідного відмінка: вправо, вліво; вручну, нашвидку;

г) від форм давального відмінка відносних прикметників на -ськ (ий), -цьк(ий) з прийменником по- та суфіксом -ому-; по-батьківському, по-парубоцькому, по-богатирському (паралельні форми з суфіксом : по-батьківськи, по-парубоцьки, по-богатирськи).

Прислівників, утворених від числівників, у сучасній українській мові небагато. Вони утворилися:

а) від збірних числівників у формі знахідного відмінка з прийменником у- (в-) або на-: удвоє, втроє, вчетверо..., удесятеро; надвоє, натроє;

б) від порядкових числівників у формі знахідного відмінка з прийменником у- (в-) або по-: вперше, вдруге, втретє..., увосьме, вдев'яте, вдесяте, по-перше, по-друге, по-третє..., по-дев'яте, по-десяте;

в) від кількісних числівників у формі місцевого відмінка і прийменника у- (в-): удвох, утрьох, учотирьох, уп'ятьох, ушістьох, усімох, увісьмох, удев'ятьох, удесятьох.

Прислівники двічі, тричі утворилися від кількісних числівників дві і три і суфікса -чі, прислівник заодно - від кількісного числівника одно і займенника за.

Прислівники, утворені від колиніх займенникових форм, сприймаються в сучасній українській мові як непохідні, первинні.

Відзайменникові прислівники виникли в результаті злиття давніх займенників къ, тъ, съ з різними суфіксами, з прийменниками або шляхом стягнення і скорочення самих займенникових форм: там, тут, так, коли, інколи, туди, куди, сюди, тоді, доки, звідки, доти, досі та ін. Від форми знахідного відмінка множини займенників на утворилися прислівники стільки, скільки.

Від давніх прислівників за допомогою часток, прийменників або через поєднання цих прислівників між собою виникли такі прислівники, як деколи, деінде, де-де, де-не-де, коли-не-коли, так-сяк, туди-сюди, абикуди, абиколи, абиде, нікуди, ніколи, ніде, десь, колись, кудись, якось, де-небудь, будь-де, відколи, відтак, повсюди, подекуди. Від сучасних займенникових форм у сполученні з прийменниками утворилися прислівники по-моєму, по-своєму, по-нашому, по-вашому, нащо, зовсім, внічию.


Читайте також:

  1. Види грошей та їх походження
  2. Визначення походження дитини
  3. Визначення походження дитини від батьків, які перебувають у шлюбі між собою.
  4. Визначення походження дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі між собою.
  5. Виникнення (походження) держави.
  6. Виникнення (походження) держави. 1 страница
  7. Виникнення (походження) держави. 2 страница
  8. Виникнення (походження) держави. 3 страница
  9. Виникнення (походження) держави. 4 страница
  10. Виникнення (походження) держави. 5 страница
  11. Виникнення (походження) держави. 6 страница
  12. Виникнення (походження) держави. 7 страница




Переглядів: 2085

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Морфологічний склад прислівників | Загальна характеристика прийменника як частини мови.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.