Прислівники займенникового походження

Прислівники числівникового походження

Прислівники прикметникового походження

Найбільша група прислівників прикметникового походження утворилася на основі форм називного відмінка нечленних прикметників. Прислівниковий суфікс -о історично є флексією називного відмінка однини якісних прикметників середнього роду нечленної форми: весело, спокійно, гордо, мудро, ясно, розумно, розгонисто.

Рідше зустрічаються прислівники на -е, співвідносні з членними прикметниками середнього роду називного відмінка однини: байдуже, боляче, рішуче.

Багато прислівників твориться від сполучення прийменника з непрямими відмінками, зокрема:

а) від форм родового відмінка однини давніх нечленних прикметників з прийменниками: завидна, згорда, згарячу, стиха, замолоду, досита, допізна, зліва, наприклад: Згорда мовив побратим на теє: «Не подоба лицарю втікати!» (Л. У.);

б) від форм давального відмінка нечленних прикметників з прийменниками: помалу, потроху, потиху;

в) від форм знахідного відмінка: вправо, вліво; вручну, нашвидку;

г) від форм давального відмінка відносних прикметників на -ськ (ий), -цьк(ий) з прийменником по- та суфіксом -ому-; по-батьківському, по-парубоцькому, по-богатирському (паралельні форми з суфіксом -и: по-батьківськи, по-парубоцьки, по-богатирськи).

Прислівників, утворених від числівників, у сучасній українській мові небагато. Вони утворилися:

а) від збірних числівників у формі знахідного відмінка з прийменником у- (в-) або на-: удвоє, втроє, вчетверо..., удесятеро; надвоє, натроє;

б) від порядкових числівників у формі знахідного відмінка з прийменником у- (в-) або по-: вперше, вдруге, втретє..., увосьме, вдев'яте, вдесяте, по-перше, по-друге, по-третє..., по-дев'яте, по-десяте;

в) від кількісних числівників у формі місцевого відмінка і прийменника у- (в-): удвох, утрьох, учотирьох, уп'ятьох, ушістьох, усімох, увісьмох, удев'ятьох, удесятьох.

Прислівники двічі, тричі утворилися від кількісних числівників дві і три і суфікса -чі, прислівник заодно - від кількісного числівника одно і займенника за.

Прислівники, утворені від колиніх займенникових форм, сприймаються в сучасній українській мові як непохідні, первинні.

Відзайменникові прислівники виникли в результаті злиття давніх займенників къ, тъ, съ з різними суфіксами, з прийменниками або шляхом стягнення і скорочення самих займенникових форм: там, тут, так, коли, інколи, туди, куди, сюди, тоді, доки, звідки, доти, досі та ін. Від форми знахідного відмінка множини займенників на -о утворилися прислівники стільки, скільки.

Від давніх прислівників за допомогою часток, прийменників або через поєднання цих прислівників між собою виникли такі прислівники, як деколи, деінде, де-де, де-не-де, коли-не-коли, так-сяк, туди-сюди, абикуди, абиколи, абиде, нікуди, ніколи, ніде, десь, колись, кудись, якось, де-небудь, будь-де, відколи, відтак, повсюди, подекуди. Від сучасних займенникових форм у сполученні з прийменниками утворилися прислівники по-моєму, по-своєму, по-нашому, по-вашому, нащо, зовсім, внічию.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Морфологічний склад прислівників	\|	Загальна характеристика прийменника як частини мови.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.017 сек.