Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Завдання для самостійної роботи

Питання для самоконтролю

Марксизм- одна з небагатьох спроб в історії людства дати цілісне розуміння об'єктивного світу та місця і ролі людини в ньому, показати взаємозв'язок матеріального і духовного світів, об'єктивного і суб'єктивного, природи і суспільства, розкрити найзагальніші закони розвитку природи, суспільства та людського мислення. Причому - це спроба пояснити і змінити світ на практиці відповідно до сформульованих цілей та ідеалів водночас. Батьківщина марксизму - Німеччина. Його творці - Карл Марксі Фрідріх Енгельс,час створення - 40-і роки XIX ст.

Марксистська філософія

Основні ідеї німецької класичної філософії

В історії світової філософії етап, іменований "німецькою класичною філософією", звичайно оцінюється як грандіозний період у розвитку людського духу, вершина філософського світорозуміння.

Що дала принципово нового німецька класична думка? Головне філософське досягнення німецької класичної філософії - діалектка. Хоча і на ідеалістичній основі, вона була розроблена настільки ґрунтовно, що відкрила перед людською думкою невідомі обрії. Історизм як принцип мислення міцно ввійшов у філософський побут: світ - суперечливе ціле, що розвивається. Новою була ідея побудови системи взаємозалежних категорій. Тим самим уперше була знайдена специфічна мова філософії як науки. Філософія оперує гранично широкими поняттями, що відбивають не тільки різні сторони дійсності, але їхні взаємні зв'язки, переходи. Такі поняття гнучкі, текучі, переходять друг у друга. Визначити їхній можна тільки через їхнє місце в системі.

У німецькій філософській класиці було радикально переглянуте відношення суб'єкта й об'єкта. Усі попередні навчання грішили споглядальністю: процес пізнання представлявся їм пасивним сприйняттям образів, що надходять ззовні. Німецькі мислителі вперше проголосили (в ідеалістичній формі) активність свідомості, вторгнення суб'єкта в об'єкт і їхню безперервну взаємодію.

Сфера свідомості стала в працях класиків німецької думки в більш широких масштабах. У неї включили і несвідомі, неконтрольовані процеси. Системність думки не виключає спонтанності, це дві взаємозалежні протилежності єдиного процесу. Несвідома робота думки присутня й в одиничному акті творчості, де вирішальна роль належить продуктивній уяві. Німецька класична філософія обґрунтувала ідею суспільної закономірності, указавши на економіку як на сферу її найбільш яскравого прояву. Творення, праця, знаряддя праці стали як предмет філософського розгляду. Була почата спроба побачити в історії людства закономірні етапи прогресивного розвитку.

Новою наукою, що одержала в Німеччині ім'я і систематичну розробку (у тому числі й у працях німецьких класиків) була естетика. Попередні вчення, що ідуть у стародавність, були уривчастими і не схоплювали діалектичний характер краси.

Німецькій класичній філософії удалося сказати нове слово й у древній філософській науці етиці. Виникла ідея морального боргу як абсолютного спонукального мотиву морального поводження. Вперше у філософії була поставлена проблема ідеалу.

Такі, сумарно, найбільш видатні досягнення німецької класичної філософії.

Наступним етапом розвитку світової філософської думки стала марксистська філософія.Вона сформувалась на багатому ґрунті попередніх філософських систем. Як це нерідко буває в історії, з одного боку, її поява була обумовлена попередніми вченнями, а з другого - стала їх діалектичним запереченням. Марксистська філософія,і в цьому одна з її специфічних рис, виникла як складова більш широкого вчення - марксизму. До його складу, крім філософського вчення, входить також теорія економічного розвитку суспільства - політична економія і теорія соціально-політичного розвитку - "науковий комунізм". Ці три складові нового світобачення внутрішньо взаємопов'язані, доповнюють одна одну і зрозуміти філософське вчення марксизму можна лише в контексті їх взаємозв'язку і взаємодії.

Виникнення марксизму було детерміновано конкретними соціально-економічними і політичними передумовами. В кінці XVIII ст. в Англії, на той час економічно найрозвиненішій країні Європи, почався промисловий переворот, який у XIX ст.охопив інші європейські держави. Зростав обсяг промислового виробництва, будувались нові фабрики, збільшувалась чисельність найманих робітників. На зміну феодалізму широким фронтом ішов капіталізм. Формувались нові класи - буржуазія і пролетаріат. Дедалі сильнішою ставала експлуатація найманої праці з боку буржуазії, глибшала безодня між багатством і бідністю. В середовищі робітничого класу зростає незадоволення. Поступово воно переростає у страйки, організовані виступи проти існуючого економічного та політичного ладу. Деякі з них набувають великого резонансу. Серед них - повстання ткачів у м.Ліоні (Франція) в 1831 р.і 1834 р.,сілезьких ткачів (Німеччина) у 1844 р.,революційний рух англійських робітників за демократизацію державного устрою (чартизм) у 1830-1840 рр.Соціальні конфлікти та потрясіння цього періоду, закономірно, викликали у свідомості робітників та прогресивної інтелігенції багато соціально-філософських запитань: чи може бути суспільство справедливим, без експлуатації людини людиною, і як цього досягти; які перспективи розвитку суспільства і що є його метою; як можна використати знання про навколишню дійсність на користь усім людям; чому спроби реалізувати на практиці ідеали Свободи, Щастя, Рівності, Братерства, Краси закінчуються крахом та ін. Марксизмв цілому і його філософія зокрема виникає у вигляді системи ідей, принципів, теорій, яка прагне дати відповіді на ці запитання. Велику роль у формуванні марксистського філософського бачення світу відіграв бурхливий розвиток природознавства. Особливе місце тут належить трьом великим науковим відкриттям першої половини XIX ст., які дали можливість зробити ряд нових, принципово важливих філософських висновків, сприяли утвердженню діалектичного способу мислення.

1. На початку 40-х років XIX ст.німецький природознавець Ю.Майєрвідкрив закон збереження і перетворення енергії, згідно з яким різні види енергії (механічна, теплова, електромагнітна, гравітаційна та ін.), маючи якісну специфіку, взаємодіють між собою і можуть переходити з одного виду в інший. При цьому кількісно енергія не знищується, а лише набуває іншої міри, по-іншому проявляється. Згодом цей закон назвуть першим законом термодинаміки.
За 100 років до Майєра великий російський вчений М.Ломоносов відкрив закон збереження і перетворення речовини. Відкриття закону збереження і перетворення енергії у поєднанні із законом збереження й перетворення речовини стало науковою основою для філософських висновків про не створюваність і не знищуваність матерії та руху, єдність різноманітних форм руху, їх взаємодію і взаємоперехід.

2. У 1838-1839 рр. німецькими біологами Т.Шванномі М.Шлейденомбула створена клітинна теорія живої речовини. Факт існування клітин був відомий ще в XVIIст., але тільки цими вченими було встановлено, що клітини — першооснова, анатомічні одиниці живих організмів, причому як рослинних, так і тваринних. До того ж, немає принципової відмінності між клітинами рослин і тварин, вони виконують однакові функції. Розвиток живих організмів здійснюється завдяки розмноженню клітин, їх виникненню, росту і відмиранню. Ця теорія дозволила зробити філософський висновок про єдність усіх живих організмів і про те, що основою цієї єдності є клітина.

На початку 40-х років ХІХст.англійський дослідник природи Ч.Дарвін,дослідивши величезний пласт емпіричного матеріалу в сфері біології та сільського господарства, робить висновок про еволюційний розвиток живої природи. Основні ідеї теорії щодо виникнення і розвитку рослинного та тваринного світу, походження людини Ч.Дарвін виклав у науковій праці "Походження видів шляхом природного відбору або збереження сприятливих порід у боротьбі за життя" (1859 р.). Вчення Ч.Дарвіна нанесло руйнівний удар по релігійних уявленнях про походження життя на планеті і виникнення людини.

У філософському аспекті набула належної аргументації ідея безперервності еволюції органічного світу, закономірності виникнення людини як найвищого прояву природи. Великий вплив на формування філософських поглядів К.Маркса і Ф.Енгельса справила класична німецька філософія, особливо праці Г.Гегеля і Л.Фейербаха. Німецька класика виступила теоретичною основою нового філософського світобачення. К.Маркс і Ф.Енгельскритично сприйняли і застосували на абсолютно нових засадах гегелівське вчення про діалектику як теорію розвитку і філософський метод. По-новому трактуються також філософські ідеї Фейербаха,зокрема щодо об'єктивності матерії, сутності людини, критики релігії. Якісно відрізняючись від німецької класики за духом і змістом, марксистська філософія успадкувала від неї раціоналізм як спосіб пояснення і осягнення дійсності. Віра в силу розуму, наукове знання, соціальний прогрес представлені тут максимально повно, що певною мірою визначило її оптимістичний характер і забезпечило широку підтримку цього вчення з боку багатьох послідовників. Від попередніх вчень філософія марксизму відрізняється насамперед предметом дослідження. Вона зосереджує увагу на тому, що є спільним для природної і соціальної дійсності, людського мислення, процесу пізнання, що об'єднує ці сфери, досліджує найзагальніші закономірності їхнього розвитку. Марксизм відмовляється від багатовікової традиції, яка визнавала філософію наукою наук, всезагальною теорією, знанням про все. Філософія марксизму чітко визначає своє ставлення до конкретних наук. Вона використовує знання цих наук, але кардинально відрізняється від них як предметом, так і методом пізнання. Це добре показано Ф.Енгельсому праці "Діалектика природи" (1873-1886 рр.).

Крім найзагальніших закономірностей розвитку природи, суспільства і пізнання, К.Маркс і Ф.Енгельсвключають до предмета філософії також людину, практику, відношення "людина - світ". У роботі "Людвіг Фейербах і кінець класичної німецької філософії" (1886 р.) Ф.Енгельсвисуває ідею, що філософія в цілому як форма суспільної свідомості й кожна філософська концепція зокрема, незалежно від часу її створення та проблем, що аналізуються, завжди ставлять одне й те ж питання, яке він називає основним питанням філософії (основним філософським питанням). Його суть — відношення мислення до буття. Це відношення може розглядатись як єдність двох сторін:

1) що існувало раніше — свідомість, дух чи матерія (питання про первинність і вторинність);

2) чи спроможна людина за допомогою власної свідомості пізнати навколишній світ, отримати об'єктивно істинне знання про нього (питання про пізнаваність).

Ідея Ф.Енгельсапро основне філософське питання має в собі певний евристичний потенціал, оскільки дає можливість певним чином класифікувати філософські школи і напрямки. Згідно з марксизмом,філософів, які визнають матерію первинною, а свідомість вторинною, називають матеріалістами. Тих, хто визнає первинність духу або свідомості, називають ідеалістами.

Ідеалізм, у свою чергу, постає у двох формах — суб'єктивнийі об'єктивний. Суб'єктивнийідеалізмбачить першооснову буття у свідомості суб'єкта. Об'єктивнийідеалізм як першооснову буття розглядає дух або ідею, що існує об'єктивно, поза суб'єктом.

Залежно від відповіді на другу сторону основного філософського питання філософи також були поділені на два табори: тих, хто визнавав можливість пізнання людиною навколишнього світу і отримання об'єктивно істинного знання про нього, і тих, хто таку можливість заперечував. Філософів, які заперечують можливість пізнання, називають агностиками, а відповідну філософську течію -агностицизмом. З часом основне філософське питання у філософії марксизму набуло статусу фундаментального методологічного принципу. Вся історія філософії почала розглядатись через призму боротьби матеріалізму та ідеалізму. Марксизмстав на бік матеріалізму й піддавав нищівній критиці не тільки "чистий" ідеалізм (як, наприклад, у Платона чи Гегеля), а й будь-які щонайменші відхилення в його бік.

В рамках конкретної філософської концепції виникла можливість застосувати діалектику при аналізі не лише свідомості (як у Г.Гегеля), а й природи, економічних, соціальних, політичних та інших процесів, що відбуваються в суспільстві, процесу пізнання. Безпосередніми результатами такого застосування діалектики є, наприклад, фундаментальна праця К.Маркса "Капітал"(1857-1867 рр.), праця Ф.Енгельса"Діалектика природи",багато інших. Поєднання матеріалізму і діалектики знайшло відображення в терміні, який серед інших використовується як назва цієї філософської теорії - діалектичний матеріалізм. Принципово по-новому в марксистській філософії вирішується комплекс питань, пов'язаних з життям суспільства. Попередня філософія вбачала джерело розвитку суспільства в ідеях, поглядах, теоріях, що існували в різні історичні епохи і справляли вплив на життя людей, визначали політику, мораль, економіку, характер державного устрою та ін. Філософія марксизму переносить акцент на економічне життя суспільства, насамперед на сферу матеріального виробництва. Послідовно проводить думку, що в основі суспільного розвитку лежить спосіб виробництва матеріальних благ. Саме спосіб виробництва як органічна єдність двох компонентів -— продуктивних сил і виробничих відносин — є тим стрижнем, навколо якого об'єднуються всі інші складові суспільного життя. Серед багатьох видів стосунків між людьми (політичних, правових, сімейних, моральних та ін.) як базові марксизм виділяє відносини у сфері виробництва матеріальних благ. Виробничі відносини визначають усі інші відносини між людьми і становлять суспільний базис. Матеріальне буття, економічний базис визначають суспільну свідомість (мораль, право, ідеї, теорії тощо). Таким чином, тут вперше за всю історію філософії розвиток суспільства розглядається з матеріалістичних позицій. Минуле і майбутнє людства постає як послідовний, закономірний процес зміни економічного устрою суспільства, розвитку спочатку матеріального, а вже потім духовного життя поколінь. Ось чому філософію марксизмуназивають також історичним матеріалізмом. Матеріалізм і діалектика дозволили К.Марксу та Ф.Енгельсу відкрити феномен повторюваності у суспільних процесах і тим самим довести, що й суспільство, а не тільки природа, розвивається за певними законами, виділити окремі етапи в його розвитку, які були названі суспільно-економічними формаціями, по-новому оцінити роль народних мас та окремих особистостей в історії, дати своє розуміння причин виникнення і функціонування держави, соціальних класів, їхньої боротьби між собою, показати еволюцію сім'ї та ін.

В цілому марксизму властива переоцінка ролі матеріального чинника, зокрема економічного, у поясненні життєдіяльності суспільства. Значення свідомості, суб'єктивного фактора постійно підкреслювалось, але недостатньо враховувалось. Особливе місце у філософії марксизму посідає проблема людини. Якщо найбільші досягнення матеріалістичної домарксистської філософії в розумінні людини, її призначення в світі зводились до того, що людина — частка природи, активна, свідома істота, має право на свободу і потребує гуманного ставлення до себе (французький матеріалізм XVIII ст. і вчення Л.Фейербаха), то К.Маркс і Ф.Енгельсрозглядають людину не лише як продукт природи, а й як соціальний феномен. Причому акцент робиться на її соціальних характеристиках. Основні ідеї марксистського вчення з цього питання викладено у працях Ф.Енгельса"Роль праці в процесі перетворення мавпи в людину" (1876 р.), "Походження сім'ї, приватної власності та держави" (1884 р.), "Тези про Фейербаха" К.Маркса(1845 р.) та ін.

1. Які соціальні і культурні умови передували виникненню німецької класичної філософії.

2. Що, згідно Канту, визначає границі пізнання людини.

3. Що виступає кінцевою метою розвитку „світового духу” в філософії Гегеля.

4. Як Фіхте долає протиріччя філософії І.Канта.

5. Як ви розумієте поняття „тотожність” в філософі Шеллінга

6. Вкажіть на сильні та слабкі сторони марксизму.

1. В чому, на вашу думку, проявився агностицизм І.Канта.

2. Яку функцію виконує поняття "Бог" в теорії пізнання І.Канта. Обґрунтуйте свою відповідь.

3. Як ви вважаєте, чи існує протиріччя між системою та методом Г.В.Гегеля.

4. Обґрунтуйте, чому Гегель свою філософську систему вважав вінцем і вершиною філософіїї.

5. Який зміст вкладав Фіхте в свій відомий вислів: "Без суб’єкта немає об’єкта". Чи може це свідчити про соліпсизм Фіхте.

6. Як ви вважаєте, чому Шеллінг саме інтуїції, а не розуму віддавав пальму першості в пізнавальному процесі.

7. Що лежить в основі твердження Л.Феєрбаха, що не Бог створив людину, а людина створила Бога.

8. Що таке діалектичний та історичний матеріалізм в теорії марксизму. Як на вашу думку, це система чи метод?

9. В чому ви вбачаєте (якщо вона є на вашу думку) історичну заслугу марксизму.


Читайте також:

  1. II. Вимоги безпеки перед початком роботи
  2. II. Вимоги безпеки праці перед початком роботи
  3. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
  4. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
  5. Internet. - це мережа з комутацією пакетів, і її можна порівняти з організацією роботи звичайної пошти.
  6. IV. Вимоги безпеки під час роботи на навчально-дослідній ділянці
  7. V. Завдання.
  8. VII. Прибирання робочих місць учнями (по завершенню роботи) і приміщення майстерні черговими.
  9. VІ. Підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання.
  10. Адаптація персоналу: цілі та завдання. Введення у посаду
  11. Адвокатура в Україні: основні завдання і функції
  12. Аконність залишення засуджених у слідчому ізоляторі для роботи з господарського обслуговування.




Переглядів: 533

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Філософія любові Л.Фейєрбаха. | Філософія доби Відродження

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.015 сек.