Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Прогнозування та аналіз господарських рішень

Мета прогнозування

· зробити зрозумілим процес розробки рішення;

· допомогти виявити базові тенденції в досліджуваній сфері;

· визначити основні критичні зони, врахувати ризики стрибко­подібних змін;

· запропонувати варіанти стратегій досягнення ме­ти управління.

Основні завдання прогнозування:визначення проходження процесу зміни об'єкта прогнозування протягом майбутнього пе­ріоду; обґрунтування економічної доцільності розробки ГР, ви­ходячи з наявних ресурсів та пріоритетів.

Ключові принципи прогнозування господарських рішень:

Fсистемність (взаємопов'язаність і підпорядкованість про­гнозів розвитку об'єктів прогнозування та прогностичного фону);

Fкомплектність (необхідність врахування технічних, тех­нологічних, соціальних та інших аспектів діяльності підприєм­ства);

Fнеперервність (коригування прогнозу в разі появи нових даних про об'єкт);

Fваріантність (забезпечення зіставленості варіантів аналізу за різними характеристиками);

Fадекватність (урахування ймовірнісного характеру реаль­них процесів основних тенденцій та оцінка ймовірності реалізації однієї з них);

Fоптимальність (можливість вибору найкращого варіанту);

Fсвоєчасність (отримання прогнозів з визначеним ступенем точності);

F надійність (одержання надійних прогнозів);

F простота методики прогнозування для розуміння та вико­ристання.

Основні джерела інформації для прогнозування— статис­тична, фінансово-бухгалтерська й оперативна звітність підпри­ємств, організацій, установ; патентно-ліцензійна документа­ція; науково-технічна документація з результатами виконання нддкр.

Успішність прогнозування залежить від таких умов [6]:

F обся­гу та якості інформації про прогнозований процес, об'єкт управ­ління;

F правильності формулювання задачі прогнозування й об­ґрунтованості вибору методу її розв'язання;

F наявності необхід­них обчислювальних засобів і обчислювального апарата відповід­но до обраного методу.

Мета, час, умови прогнозу та специфіка розробки рішення визначають комплекс методів і прийомів прогнозування. Для прогнозування в практичній діяльності застосовують кількісні та якісні методи.

Кількісні методибазуються на інформації, яку можна отримати, знаючи тенденції зміни параметрів чи маючи статистично достовірні залежності, що характеризують продуктивну діяльність об'єкта управління. Сучасні методи прогнозування засновані на використанні різних математичних теорій. До них належать функціональний аналіз, теорія рядів, теорія екстраполяції та інтерполяції, теорія ймовірності, мате­матична статистика, теорія випадкових функцій і випадкових процесів, кореляційний аналіз, теорія розпізнавання образів.

В основу якісних методівпокладено експертні оцінки фахівців у сфері прийнятих рішень; наприклад, методи експертних оці­нок, думка журі (усереднення думок експертів у релевантних сферах), моделі очікування споживача (опитування клієн­тів) [[8]].

Вдалий вибір методу прогнозування значно поліпшує якість прогнозу, оскільки: забезпечує функціональну повноту, вірогід­ність і точність прогнозу; зменшує тимчасові та матеріальні ви­трати на прогнозування.

На вибір методу прогнозування вплива­ють: практична сутність розв'язуваної проблеми; динамічні ха­рактеристики об'єкта прогнозування в ринковому середовищі; вид і характер наявної інформації, типове уявлення про об'єкт прогнозування; комбінація фаз життєвого, ринкового циклу това­ру чи послуги; період попередження та його співвідношення з передбачуваною тривалістю ринкового, життєвого циклу, циклу розробки чи модифікації товару, послуги; вимоги до результатів прогнозування й інші особливості конкретної проблеми. Усі пере­лічені фактори слід розглядати в системній єдності, лише несут­тєві можуть виключатися з розгляду.

На практиці, вибираючи метод прогнозування, рекоменду­ється враховувати два найбільш важливі фактори — витрати й точність [[9]]. Кращий прогноз, як правило, являє собою опти­мальну комбінацію точності та вартості. У ряді випадків для отримання незалежних прогнозів використовуються одночасно кілька методів.

Сутність і принципи аналізу господарських рішень підпоряд­ковані законам діалектики та пов'язані зі специфічними принци­пами аналізу:

F принцип єдності аналізу та синтезу — розбиття певної про­блеми на окремі складові елементи з наступним розглядом їх у цілому (у взаємозв'язку та взаємозалежності);

F принцип відділення провідної ланки (принцип ранжування проблем) і другорядних проблем передбачає постановку цілей та визначення способів їх досягнення;

F принцип забезпечення порівнянності варіантів аналізу за різ­ними характеристиками (обсяг, якість, строки виконання);

F принцип кількісного визначення;

F принцип оперативності та своєчасності.

Головне завдання ОПР полягає в проведенні аналізу із забез­печенням максимального зіставлення різних за своєю сутністю варіантів дій з урахуванням факторів — часу, якості об'єкта, ін­фляції, ризику, невизначеності тощо. Основні правила забезпечен­ня порівняння альтернативних варіантів:

F кількість альтернативних варіантів має бути не менша двох; формування альтернативних варіантів слід здійснювати на основі умов забезпечення високої якості та ефективності господарських рішень;

F за базовий варіант рішення доцільно брати останній із за­пропонованих варіантів; решту варіантів привести до базового за допомогою коригуючих коефіцієнтів;

F для скорочення часу, підвищення якості рішення та змен­шення витрат рекомендується широке застосування сучасних можливостей інформаційних технологій.

Основні методи аналізу господарських рішень [6;12;[10]] по­дано в табл. 3.4.

Таблиця 3.4

ОСНОВНІ МЕТОДИ АНАЛІЗУ ГОСПОДАРСЬКИХ РІШЕНЬ

Метод Характеристика
Метод порів­няння Порівняння — розгляд одного явища в зв'язку з іншим для встановлення подібностей чи відмінностей, переваг чи не­доліків між ними. Метод дає можливість оцінити роботу фірми, визначити відхилення від показників, з якими здійснюється порівнян­ня, встановити причини та виявити резерви. Основні види порівнянь: порівняння звітних і планових по­казників; планових показників і показників попереднього періоду; щоденних показників роботи підприємства; порів­няння з даними провідних підприємств, середньогалузевими даними тощо
Індексний ме­тод Метод заснований на оперуванні відносними показниками, що виражають відношення рівня даного явища до його рів­ня в минулому чи до рівня аналогічного явища, взятого за базовий. Індекси — це відносні показники, завдяки яким відносні й абсолютні відхилення узагальнювального показника можна розкласти за факторами, виявити вплив на досліджуваний показник різних факторів, виразити послідовність зміни пе­вного економічного явища. В аналітичній роботі викорис­товуються кілька форм індексів (агрегатна, арифметична тощо). Застосовується для аналізу складних явищ, певні елемен­ти яких не можна виміряти кількісно (для оцінки вико­нання планових завдань, визначення динаміки явищ і процесів). Метод не дає розрахувати абсолютні відхилен­ня узагальнювального показника за наявності більш ніж двох факторів
Балансовий метод Зіставлення взаємопов'язаних показників господарської ді­яльності, що має на меті оцінку їх взаємного впливу, ви­значення резервів підвищення ефективності виробництва. У разі застосування балансового методу зв'язок між окре­мими показниками виражається у формі рівності підсумків, отриманих у процесі різних зіставлень. Метод широко використовується в бухгалтерському обліку, статистиці, плануванні, для аналізу економічної діяльності
Метод ланцю­гових підста­новок Метод використовується для розрахунку впливу окремих факторів на відповідний загальний показник чи функцію. Завдяки цьому методу можна одержати ряд проміжних зна­чень узагальнювального показника послідовною заміною базисних значень факторів на фактичні. Різниця двох про­міжних значень узагальнювального показника в ланцюзі підстановок дорівнює зміні узагальнювального показника, зумовленій зміною відповідного фактора. У разі використання методу варто забезпечувати строгу по­слідовність підстановки, оскільки довільна зміна кількісних та якісних показників призводить до хибних результатів. Чим істотніше відхилення фактичних показників від пла­нових, тим більше розходжень в оцінці факторів, розрахо­ваних з різною послідовністю підстановки
Графічний метод Графік — геометричне зображення функціональної залеж­ності за допомогою ліній на площині, що показує істотні зв'язки й відносини. На графіках зручно знаходити значен­ня функцій за відповідним значенням аргументу. Графічний метод виступає засобом ілюстрації господар­ських процесів, розрахунку сукупності показників, оформ­лення результатів аналізу. Широко застосовуються сіткові графіки, «дерева рішень», що належать до графоматематичних методів
Факторний аналіз Передбачає встановлення сили впливу факторів на функ­цію чи результативну ознаку (корисний ефект машини, елементи сукупних витрат), що має на меті ранжування фак­торів для розробки плану організаційно-технічних заходів щодо поліпшення функції
Функціональ­но-вартісний аналіз (ФВА) Спрямований на підвищення корисного ефекту на одиницю сукупних витрат. Завдання ФВА: досягнення найкращого співвідношення між ефективністю роботи апарата управ­ління та витратами на його утримання; зниження собівар­тості вироблюваної продукції та підвищення її якості; під­вищення продуктивності праці управлінських працівників і робітників виробничих підрозділів; оптимізація викорис­тання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів; змен­шення чи усунення браку. Фахівець абстрагується від реальної конструкції та зосеред­жує увагу на функціях, що мають виконувати вироби, технологічний процес та інші об'єкти аналізу. Стосовно ФВА, функція — призначення чи здатність до визначеної дії (впливу), задоволення потреби. До функцій об'єкта, що характеризують різні його властивості (споживчо-експлуатаційні, естетичні, ергономічні, екологічні, конс­труктивно-технологічні): головні (основні) і другорядні (допоміжні); корисні, нейтральні та шкідливі; необхід­ні (відсутні), дійсні та потенційні. На основі моделі виділяються зайві та дублюючі функції; паралельно ви­значається обсяг' витрат на функції. Виключення з функ­ціональної сфери об'єкта аналізу зайвих та дублю­ючих функцій сприяє зменшенню витрат на його утри­мання. Етапи проведення ФВА: — підготовчий (популяризація методу, навчання фахівців основ ФВА, вибір об'єкта дослідження та визначення цілей аналізу, формування робочої групи, складання плану про­ведення аналізу конкретного об'єкта); — інформаційний (збір і систематизація документації за об'єктом, виявлення та формування функцій: побудова схеми взаємозв'язку складових, визначення витрат на ство­рення та функціонування об'єкта, його складових, вияв­лення зон найбільшого зосередження витрат); — аналітичний (аналіз і уточнення функцій; визначення основних, допоміжних, виявлення непотрібних функцій в об'єкті та його складових, розмежування й аналіз витрат, пов'язаних зі здійсненням функцій об'єкта, витрат на їх здійснення з аналогами; формулювання задач для пошуку нових ідей і варіантів оптимальних рішень); — творчий (уточнення напряму задач пошуку нових техно­логічних рішень і вибір методів пошуку; організація та проведення нарад стосовно висування ідей; обробка і сис­тематизація результатів творчих нарад для оцінювання за­пропонованих ідей); — дослідницький (виключення явно нездійсненних про­позицій та експертиза вибраних пропозицій; досліджен­ня й експериментальна перевірка різних можливостей виконання функцій у запропонованих варіантах, оцінка можливості реалізації вибраних пропозицій визначення витрат та економічності виконання функцій для різних варіантів рішень, ранжування варіантів і вибір оптималь­ного); — рекомендаційний (оформлення й узгодження із зацікав­леними службами рекомендацій з реалізації пропозицій ос­таточно обраних варіантів рішень уточненням розрахунків ефективності, обговорення поданих рекомендацій коміте­том ФВА та прийняття рішень, складання проекту і затверд­ження плану-графіка впровадження рекомендацій, їх пере­дача відповідним службам); — етап упровадження (узгодження плану-графіка впровад­ження рекомендацій ФВА з іншими розділами плану під­вищення ефективності виробництва, організація та кон­троль роботи з реалізації рекомендацій, заохочення діль­ниць розробки та впровадження рекомендацій, оформлення звіту про виконану роботу). Під час проведення ФВА часто вдаються до побудови функціональних моделей об'єкта, що зображуються у вигляді схем, графіків, таблиць (матриць) або в іншому вигляді
Матричні ме­тоди Матричний метод належить до об'єктивних методів розроб­ки рішень. Метод реалізує вибір кращого рішення з набору альтерна­тив на основі компромісу ознак (критеріїв), досягнутих за­цікавленими сторонами. Компроміс може бути досягнуто між двома, трьома чи більше зацікавленими сторонами, то­му матриця ознак може бути двомірна, тривимірна і т. д. Найпростішою матрицею є двомірна матриця типу «ціль— засіб», «проблема—забезпечення». У базі даних має бути низка альтернативних рішень і різних критеріїв. Завдання керівника полягає в узгодженні значень критеріїв та вста­новленні їх пріоритетів. Матриця дає безліч варіантів рі­шення, комбінації розв'язання проблеми, але сама по собі не дає способу оцінки цих варіантів. Застосовується у разі виникнення повторюваних чи подібних ситуацій та може бути використаний для прийняття будь-яких рішень у будь-якій галузі. Прикладом використання двомірних матриць може служити метод морфологічного аналізу

 

Математичні методи та методика їх застосування докладно розглядаються в [15;16;[11]]. У табл. 3.5 подано коротку характе­ристику найбільш уживаних методів.

Таблиця 3.5


Читайте також:

  1. ABC-XYZ аналіз
  2. II. Багатофакторний дискримінантний аналіз.
  3. IV. Прийняття рішень у полі четвертої інформаційної ситуації
  4. SWOT-аналіз у туризмі
  5. SWOT-аналіз.
  6. Tема 4. Фації та формації в історико-геологічному аналізі
  7. V. Нюховий аналізатор
  8. V. Прийняття рішень у полі п’ятої інформаційної ситуації
  9. VI. Прийняття рішень у полі шостої інформаційної ситуації
  10. Аварійне та довгострокове прогнозування хімічної обстановки
  11. АВС (XYZ)-аналіз
  12. Автомати­зовані інформаційні систе­ми для техніч­ного аналізу товар­них, фондових та валют­них ринків.




Переглядів: 959

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Обґрунтування господарських рішень | 

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.006 сек.