Транспортна рухливість населення.

Потреба людей в переміщенні залежить, перш за все, від рівня розвитку суспільства виробництва і побуту, його соціальної структури, складу населення.

Обсяги пасажирських перевезень залежить від численності населення, його рухливості, а також від характеру змін цих показників по роках. Кількість поїздок або пасажиро-кілометрів, що припадають на одного жителя держави (регіону) за рік, називається коефіцієнтом рухливості.

Отже, існують різні підходи щодо визначення рухливості населення. Традиційним показником рухливості населення стала кількість поїздок, що припадає на одного жителя за рік. Інша точка зору представляє його, як кількість пасажиро-кілометрів, що припадає на одного жителя теж за рік. Слід визначити, що для повної характеристики рухливості необхідно використовувати обидва підходи до визначення рухливості. Крім того, її необхідно визначати для кожного виду транспорту, а також – окремо для дальнього, внутрішнього міського, міжміського і приміського сполучення.

Переміщення людей територією держави, як правило, не є самоціллю, вони викликані необхідністю задоволення певних потреб. Такі поїздки здійснюються найбільш часто. Отже, кількість поїздок (обсяги перевезень) людей прямо залежить від необхідності в задоволенні різних потреб населення з використанням пасажирського транспорту.

Практика діяльності пасажирського транспорту свідчить, що рухливість міського населення значно більша, ніж сільського. Але з врахуванням можливих перспективних змін структури населення (передбачається зростання сільського населення) можна вважати, що в майбутньому положення може змінити.

Величина рухливості населення дуже відрізняється за видами транспорту: від мінімального значення – 0,07 поїздок на авіаційному транспорті, до максимального – 164 поїздки метрополітеном (табл. 4.1). На всіх видах транспорту (крім метрополітену) рухливість за період ринкових перетворень скоротилась. Найбільше скорочення сталося на річковому транспорті – у 8,0 раз, найменше на залізничному – у 1,3 раз.

До основних факторів, які визначають транспортну рухливість, відносяться наступні:

- чисельність населення держави і тенденції її змін;

- рівень матеріального благополуччя населення;

- розміщення по регіонах, областях і населених пунктах;

- розвиток санаторно-курортної мережі;

- рівень розвитку всіх видів пасажирського транспорту;

- рівень пасажирських тарифів;

- використання пільгових квитків;

- введення пільгових тарифів для певних категорій людей на всіх видах транспорту;

- розвиток промислового і сільськогосподарського виробництва і розміщення його на території держави;

- розвиток міст, поселень, де населення часто користується транспортом;

- зміни співвідношення міського і сільського населення;

- розвиток мережі шляхів сполучення;

- удосконалення технічної складової пасажирського транспорту;

- підвищення якості пасажирських перевезень.

Названі фактори діють на транспортну рухливість не ізольовано, а комплексно, взаємодіючи один з одним.

Таблиця 4.1. Рухливість населення у середньому за рік за видами пасажирського транспорту (кількість поїздок у розрахунку на одного жителя держави)

Вид транспорту	Роки

Залізничний
Морський	0,5	0,2	0,1	0,1	0,1	0,1	0,1	0,2
Річковий	0,4	0,1	0,05	0,04	0,04	0,05	0,05	0,05
Авіаційний	0,3	0,04	0,03	0,02	0,02	0,04	0,05	0,07
Автомобільний
Тролейбусний
Трамвайний
Метрополітенний

Таблиця 4.1. Середня відстань перевезень одного пасажира за видами транспорту (кілометрів)

Вид транспорту	Роки

Залізничний
Морський
у міжнародному сполученні
Річковий
у міжнародному сполученні	-	-	-	-	-
Авіаційний
у міжнародному сполученні	-
Автомобільний
у міжнародному сполученні	-
Тролейбусний
Трамвайний
Метрополітенний

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Загальна характеристика основних факторів, що визначають обсяги та структуру пасажирських перевезень	\|	Соціально-економічний потенціал України і перспективи його розвитку.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.012 сек.