МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Соціально-економічний потенціал України і перспективи його розвитку.Для прогнозування перспективи розвитку нашого суспільства та розробки національних цільових програм економічного і соціального розвитку України важливо оцінити стан соціально-економічного потенціалу і визначити перспективу його розвитку. Складання таких програм спирається на прогнозі розвитку: I- людського; II- праце ресурсного; III- науково-технічного потенціалів; IV- інноваційно-інвестиційної діяльності. На їх підставі обґрунтовуються конкретні напрямки і пріоритету розміщення і розвитку продуктивних сил держави на будь-який перспективний термін. I. При визначенні перспектив розвитку пасажирського транспорту важливо вивчити демографічний стан нашого суспільства і чітко визначити реальні напрямки демографічного розвитку України. Для майбутнього розвитку держави важливе стратегічне значення має людський фактор, на який впливає народжуваність, смертність, міграція та склад населення. Отже, для демографічної ситуації в Україні протягом трансформаційного періоду характерним є наступне: А) падіння народжуваності; Б) зростання смертності та стабілізація її рівня; В) перехід до звуженого механічного відтворення (перевищення кількості вибулих над чисельністю прибулих); Г) зменшення абсолютної чисельності населення. А) Очікувані тенденції народжуваності не дають підстав до позитивних зрушень в демографічній ситуації країни на найближчу перспективу (до 2020 р.). лише після 2015р. при активізації державної політики в цьому плані можна розраховувати на доведення коефіцієнта народжуваності до рівня 1,35-1,45 дітей в розрахунку на одну жінку. Для підвищення народжуваності необхідно реалізовувати, перш за все в економічній сфері, наступні заходи [13]: - здійснювати поступове підвищення розмірів допомоги сім’ям на дітей до рівня мінімальної зарплати; - проведення реформи системи оплати праці у бюджетній сфері з передбаченням витрат на виховання необхідної для сім’ї та суспільства кількості здорових дітей; - впроваджувати систему надання житлових і споживчих кредитів молодим сім’ям із частковим їх погашенням при народженні дитини; - модернізувати та розвивати на якісно новому рівні систему дитячого дошкільного виховання і ранньої освіти дітей. Б) Очікувані тенденції смертності в перспективі до 2030 р. (згідно з прогнозними даними) дають підстави очікувати лише на незначне зменшення ймовірностей смерті через наступне: - тенденції смертності довготривало матимуть хвилеподібний характер; - суспільство має значні резерви зниження смертності у різних вікових груп населення (до працездатних, особливо працездатних); - у населення відпрацювався самозахист, що допомагає адаптуватися населенню до складних соціально-економічних умов при подоланні затяжної кризи протягом тривалого періоду часу; Дуже важливим для покращення демографічної ситуації, має реалізація ефективної державної політики щодо збереження і поліпшення здоров’я населення. Для її вирішення необхідно: - забезпечення необхідних розмірів фінансування програм охорони здоров’я населення; - відновити практику профілактичних оглядів населення; - запобігати поширення таких захворювань, як туберкульоз і ВІЛ/СНІД завдяки реформи системи охорони здоров’я і збільшення розмірів фінансування; - підвищувати безпеку руху на транспорті; В) Очікувані тенденції міграції населення полягають в наступному [14,15]: - зменшення інтенсивності міждержавних міграційних зв’язків з країнами СНД малоймовірне через те, що вона вже досягла низького рівня; - матиме місце зростання виїзду з України людей до країн Європи, Америки, а також до Австралії, Нової Зеландії і Ізраїлю; - обсяг прибуття до України громадян із розвинутих країн світу збережеться на нинішньому незначному рівні; - збережеться обмін громадян із афро-азіатських країн з метою прибуття їх до України на навчання і повернення їх додому після його закінчення; - можливе збільшення (за оптимістичним варіантом прогнозу) повернення етнічних українців та представників депортованих народів з країн СНД. Регулювання міграційних процесів на користь нашої держави необхідно здійснювати на державному рівні, для чого потрібно [13]: - приєднатися Україні до відповідних конвенцій МОП, статей Європейської Соціальної Хартії та ратифікувати її; - підписати угоди з іншими державами про працевлаштування громадян України в цих державах; - підвищувати рівень життя населення України, що буде зміцнювати осілість наших громадян в державі і забезпечувати її привабливість для спеціалістів з інших країн. Г) Кількість та склад населення України в перспективі буде визначатися в залежності від наступного [14,15]: - потенціал демографічного зростання України вже вичерпано повністю, що унеможливлює не лише розширене, а і просте відтворення населення, в результаті чого кількість населення буде постійно зменшуватися; - прогнозується тривалий процес старіння населення через низку народжуваність і зростання середньої тривалості життя у старших вікових груп; II. Працересурсний потенціал України у період до 2015 року буде формуватися в залежності від: - темпів нарощування позитивних змін в економіці країни, -поліпшення трудової активності працездатного населення, - перерозподілу трудових ресурсів між галузями економіки в залежності від структурних її змін, - налагодження системи професійної перепідготовки кадрів для формування адаптаційних можливостей робочої сили, - поліпшення безпечності підприємств робочою силою, - детінізації зайнятості населення, - дотримання підприємствами гарантій соціального захисту людей, - підвищення ефективності заходів скорочення масового безробіття та інше. Але слід враховувати реальні складнощі це: - недоліки і масові порушення нормативно-правової бази щодо регулювання соціально-трудових відносин; - зміни під впливом зовнішніх чинників в функціонуванні підприємств різних форм власності (посилення податкового і інфляційного тиску); - зменшення інвестицій та інновацій та інше; - підвищення вартості робочої сили та інше. Через те, що загальна чисельність населення можливо буде скорочуватися швидше, ніж працересурсний потенціал, при прогнозуванні обсягів перевезень, особливо у внутрішньо міському і приміському сполученні, необхідно враховувати те, що попит на пасажирські перевезення теж буде зменшуватися але не пропорційно змінам чисельності населення [14,15]. III. Виведення України із глибокої кризи неможливо без вирішення проблеми результативної діяльності і використання новітніх технологій, для чого державі необхідно мати високо розвинутий науково-технічний потенціал. У економічному розвитку будь-якої держави важливу роль відіграє науково-технічний прогрес. Як свідчать результати наукових досліджень, понад 80% зростання валового внутрішнього продукту (ВВП) здійснюється не за рахунок нового будівництва, а за рахунок впровадження новітніх технологій [15]. Причинами низького рівня інноваційної діяльності в державі є наступні: - значне зменшення централізованих капітальних вкладень, - високий рівень податків, - складнощі в отриманні довгострокових кредитів, - відсутність значних фінансів по регіонах та інше. - недостатнє фінансування у промисловості і зменшення обсягів науково-дослідних робіт; - виконання досліджень здійснюється науковими організаціями галузевого сектору складає 64%, академічного і вузівського – 10%, заводського – 6%; - протягом трансформаційного періода відбулося різне старіння, скорочення чисельності наукових кадрів (майже на 50%), що продовжиться в майбутньому. Тому необхідно не лише зберегти науковий потенціал в умовах затяжної економічної кризи, а і здійснити за короткий термін кардинальну перебудову науково-технічної і інноваційної діяльності. Тенденції в перспективному розвитку науково-технічного потенціалу держави будуть впливати на роботу всіх пасажирського транспорту, особливо регіонів основного їх зосередження. IV. Зміна темпів інноваційної та інвестиційної діяльності в державі завдяки активному впровадженню новітніх наукових досягнень забезпечуватиме в перспективі стабільне соціально-економічне зростання в нашому суспільстві. Для цього державі необхідно терміново вирішити ряд задач [15]: - надання пільгових кредитів і державних гарантій на закупівлю капіталоємного обладнання вітчизняного виробництва; - концентрація державних фінансових ресурсів на пріоритетних напрямках; - реформування податкової системи з метою забезпечення фінансування модернізації економіки; - розвиток вільних економічних зон для збільшення привабливості інвестування модернізації виробництва. В результаті удосконалення інноваційно-інвестиційної діяльності в Україні будуть спостерігатися позитивні зміни [15]: підвищуватиметься зайнятість населення, його соціальна захищеність і матеріальна забезпеченість, надходження до бюджету, кількість підприємств-споживачів інвестиційної продукції. Через те, що в Дніпропетровській , Донецькій, Харківській, Львівській, Київській областях та м. Києві зосереджена більшість пріоритетних галузей економіки, напевно в цих регіонах слід передбачати реалізацію значних інвестицій, що призведе до зростання потреби в переміщенні людей і удосконалення пасажирського транспорту. Підвищення життєвого рівня населення на найближчу перспективу повинно стати одним із головних напрямів суспільно-економічного розвитку нашої держави. З 2000 р. в Україні спостерігається зростання важливого макроекономічного показника розвитку держави (валовий внутрішній продукт), що дає можливість оцінити рівень життя населення. Але реальна середня заробітна плата і грошові доходи змінюються зовсім по-іншому. Тому, незважаючи на наявність сприятливих чинників економічного зростання в Україні, не має твердої впевненості на позитивні зрушення в життєвому рівні населення. Слід звернути увагу на ту обставину, що протягом трансформаційного періоду населення України досить часто, спираючись на власний розум і сили, навчилося адаптуватися до складних соціально-економічних умов і подолання складнощів, заподіяних затяжною економічною кризою. Це підсилює сподівання на позитивні зрушення в життєвому рівні людей в майбутньому, що призведе до зростання обсягів пасажирських перевезень, які згідно з прогнозом до 2015 р. в порівнянні з рівнем 2003 р. збільшаться на 38,2% [14]. Читайте також:
|
||||||||
|