• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Порядок виконання роботи

Мета роботи

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 4

Діагностика системи запалювання карбюраторного двигуна

Вивчити методи і освоїти практичні прийоми діагностики джерел струму і приладів системи батарейного запалювання.

4.2 Загальні відомості

В процесі експлуатації автомобіля в системі електрообладнання виникають різні неполадки, які потребують діагностики, регулювання та інших робіт по технічному обслуговуванню. Об’єм цих робіт досягає 17% від загального об'єму профілактичних робіт при обслуговуванні автомобіля.

При правильному регулюванні приладів електрообладнання неполадки, що в них виникають, являються результатом природного зносу (окислення, старіння).

Характерні неполадки приладів електрообладнання.

Акумуляторна батарея: збільшений розряд, сульфітація і замикання пластин.

Генератор: забруднення кілець, знос щіток, поломка або ослаблення пружин щіткотримачів, замикання якоря на масу, обрив обмоток збудження і т.д.

Система запалювання: порушення початкової постановки кута випередження запалювання, порушення зазорів між контактами переривача і електродами свічок, пробивання ізоляції свічок і обмотки котушки запалювання, пробивання конденсатора, окислювання контактів та ін. Від роботи приладів системи запалювання залежить потужність роботи двигуна.

Одним з самих досконалих методів діагностики системи запалювання є порівняльна оцінка характеристик осцилограм на екрані електронного осцилографа. Спеціальні прилади в осцилографі дають змогу зафіксувати процеси, які проходять в первинному та вторинному ланцюгах системи запалювання за час між послідовними іскровими розрядами в циліндрах, на екрані електронно-променевої трубки для візуального дослідження.

Електронний промінь, який попадає на екран трубки, викликає характерне світіння на протязі приблизно 0.01...0.05 с. Під дією напруги, яка вимірюється, промінь переміщується по вертикалі і одночасно по горизонталі зліва направо до початку наступного періоду. Потім проходить швидке повернення променя в початкове положення і процес повторюється.

Оскільки всі періоди ідентичні, то промінь буде багаторазово проходити по одним і тим же ділянкам екрана електронно-променевої трубки, викликаючи її постійне світіння, що дає змогу візуально спостерігати, як би "заморожені" процеси зміни струму.

4.3 Обладнання і прилади

- діагностичний стенд "Мотор-тестер" Палтест ІТ-251, Елкон-300;

- стаціонарна установка автомобільного карбюраторного двигуна ВАЗ-2101;

- стробоскоп Е-102;

- електрогальмівна динамометрична установка для навантаження двигуна;

- плакати по технічному обслуговуванню автомобільного двигуна.

4.4.1 Провести зовнішній огляд електрообладнання двигуна. Візуально перевірити стан кінців проводів і клем, справність ізоляції проводів та надійність кріплення, наявність слідів підтікання електроліту, кріплення переривача-розподільника, натягнення ременя приводу генератора.

4.4.2 Ознайомитись з будовою і порядком підключення стенда ІТ-251.

"Мотор-тестер" ІТ-251 призначений для діагностування джерел електричної енергії, системи запалювання, циліндро-поршневої групи, системи живлення. В мотор-тестері для швидкого і об'єктивного діагностування систем двигуна використані сучасні електронні і електричні методи вимірювання параметрів.

На передній панелі мотор-тестера змонтовані окремі прилади (блоки): ІТ-180; ІТ-211; ІТ-220; ІТ-230. Для діагностування джерел струму і приладів запалювання, використовуються три перших блока – ІТ-180; ІТ-211 та ІТ-220.

Прилад ІТ-180 призначений для вимірювання кута випередження запалювання, роботи відцентрового та вакуумного автоматів випередження, вимірювання частоти обертання колінчатого валу двигуна в діапазонах 0-1200 і 0-6000 об/хв.

Прилад ІТ-211 призначений для перевірки акумуляторної батареї, генератора і реле-регулятора. Прилад оснащений вольтметром з діапазонами 0-10, 0-20 і 0-40В та амперметром з границями вимірювань 0-1А і 0-40А.

Прилад ІТ-153 призначений для перевірки технічного стану елементів системи запалювання і процесів згоряння в циліндрах двигуна по кривим первинної і вторинної напруги, які спостерігаються на ек­рані осцилоскопа.

Прилади ІТ-220 і ІТ-230 призначені для перевірки системи живлення і технічного стану циліндро-поршневої групи двигуна по методиці, що викладена в лабораторній роботі № 1, тому в даній роботі вони не розглядаються.

В комплекті приладу мотор-тестера входять з'єднувальні проводи з затискачами і наконечниками, пристосування для перевірки конденсаторів, розподільний трансформатор для перевірки котушок запалювання, а також три датчика: першого циліндру, високого струму і процесу згоряння.

Стенд підключається до мережі 220 В, 50 Гц. Для вмикання тесте­ра служить вимикач, який розміщений справа між приладами ІТ-220 і ІТ-230. При вмиканні стенда загорається контрольна лампа, яка розміщена поряд з вимикачем.

4.4.3 Перевірка джерел електричної енергії.

Перевірка джерел струму включає вимірювання наступних параметрів: пускового струму акумуляторної батареї; струму генератора на холостому ході і при номінальному навантаженні.

4.4.3.1 Перевірка акумуляторної батареї.

До вхідних клем приладу ІТ-211, які позначено "Вольтметр", підключити провідники з затискачами. Затискачі згідно полярності підключити до клем акумуляторної батареї. Діапазон вимірювання приладу встановити згідно мінімальної напруги акумуляторної батареї.

В ланцюг свічки запалювання першого циліндру ввімкнути датчик першого циліндру і підключити його до вхідного роз’єму на лівій стінці мотор-тестера, який позначено "Синхр".

Перемикач ІТ-251 поставити в положення "Показник частоти обертання - осцилоскоп" і вмикач мережі приладу ІТ-180 в положення "1". Ручку перемикача діапазону частоти обертання поставити в положення 6000 об/хв. Стробоскопічна лампа повинна бути підключена до роз’єму "Стробоскоп" на приладі ІТ-180.

Запустити двигун і провести вимірювання пускової напруги на клемах акумуляторної батареї. Пускова напруга 12 В батареї не повинна бути нижче 9.5 В. В іншому разі батарея несправна.

4.4.3.2 Вимірювання напруги генератора на холостому ході.

Підключення приладу згідно схемі (рис. 4.1). Після пуску двигуна і збільшення числа оборотів до 1500 об/хв. відключити затискач, підключений на масу батареї. Величина напруги повинна знаходитись в границях 12.2...13.2 В.

Рисунок 4.1 – Схема включення приладу ІТ-211 для заміру

напруги генератора

4.4.3.3 Вимірювання напруги генератора при номінальному навантаженні.

Прилад залишається підключений, як при вимірюванні напруги на холостому ході. Початкова частота обертання колінчатого валу двигуна 1500 об/хв. Відрегулювати навантажувальним опором (обертанням ручки "Регулювання опору вправо") на мінімальне значення сили струму. Після цього створити навантаження, замикаючи затискачі, які позначено "з'єднання". Обертанням ручки "Регул. опору" встановити заданий для даного генератора струм навантаження. Напруга, що підтримується генератором при номінальній силі струму повинна знаходитись в межах, які вказані заводом-виробником. При розходженні напруги необхідно відрегулювати реле - регулятор.

4.4.4 Поелементна діагностика системи запалювання.

Підготовка приладу до роботи.

В ланцюг першого циліндру підключити датчик запалювання. Датчик напруги підключити до вторинної обмотки котушки запалювання і з'єднати його провідником з гніздом на лівій стороні тестера, що позначено "Підсилення". Схема підключення датчиків показана на рис. 4.2.

Рисунок 4.2 – Схема включення датчиків для перевірки системи запалювання

Підключити до мережі прилад ІТ-153 поворотом ручки "Розвертка часу тонка". Перемикач діапазонів напруги встановити в положення "15В". Робочий перемикач приладу ІТ-153 встановити в положення "Запалювання". Робочий перемикач ІТ-251 в положення "Показник числа обертів - осцилоскоп".

Запустити двигун. За допомогою елемента «РВ тонка» здійснити налагодження зображення на екрані так, щоб з'явилася крива напруги, що відповідає числу циліндрів двигуна. Регулювання світового сигналу на екрані здійснювати за допомогою елементів управління "Яскравість", "Точка" і елементів зі стрілками, які вказують напрямок. Якщо напруга проскакування направлена вниз, то необхідно переключити елемент полярності "±".

Вимірювання напруги проскакування іскри.

Частота обертання 1000 і 2000 об/хв. Для справної системи запалювання напруга проскакування повинна знаходитись у межах 4-9 кВ (рис. 4.3-а).

Напруга нижче 4 кВ :

- між електродами свічки малий зазор;

- пробій свічки або проводу високого струму;

- порушення герметичності камери згоряння.

Напруга вище 9 кВ:

- завищений зазор між електродами свічки (рис. 4.3-б, четвертий циліндр);

- розрив у ланцюзі високого струму (рис. 4.3-в, другий циліндр).

Перевірка точності кулачка переривача.

Перемикач полярності "±" включити так, щоб імпульси запалювання були направлені вниз. Натиснути кнопку "Кулачок" і за допомогою елементів управління розмістити криві напруги на сітку екрану згідно рис. 4.4-а.

Якщо кулачок розподільника точний і не вібрує, то на правому конусі кривої з'явиться одна вертикальна лінія. При не точному розподілі іскри з'явиться декілька розмитих вертикальних ліній. Діапазон розкидання ліній не може перевищувати 3% по горизонтальній шкалі осцилоскопа. Завищене розкидання свідчить про знос втулок валика розподільника, ослаблення кріплення основи контактів переривача.

Перевірка кута замикання контактів переривача. Підключення приладу попереднє.

Елементом управління "РВ тонка" настроїти на екрані осцилоскопа один робочий цикл розподільника (рис. 4.4-б).

Початок запалювання у першому і другому циліндрах розмістити суворо в точках 0 і 100% діапазону нижньої шкали. Зафіксувати по середньому імпульсу кут замикання контактів на нижній шкалі при 1000 і 2000 об/хв.

Для 4-х циліндрових двигунів кут замкнутого стану контактів повинен складати 40-45°, для восьмициліндрового – 28-33°.

Перевірка котушки запалювання.

Підключити котушку запалювання до приладу згідно схеми на рис. 4.5. Перемикач діапазонів поставити в положення "30кВ". Робочий перемикач приладу ІТ-153 в положення "Котушка". До первинної обмотки котушки 5, що перевіряється, підключити затискачі розподільчого трансформатора 6. Витягнути наконечник проводу високого струму 3 з датчика запалювання 4.

При непрацюючому двигуні натиснути на кнопку "Котушка". На екрані з'явиться характерна крива високого струму на вторинній обмотці котушки запалювання. Криву налагодити так, щоб на екрані знаходилась у вертикальному напрямі її половина (рис. 4.6). Перемикач полярності "±" поставити в таке положення, щоб на екрані було зображення з максимальною напругою першої напівхвилі.

Справна 12-вольтова котушка запалювання повинна мати напругу першої напівхвилі – 18...22кВ, другої напівхвилі – 6...7 кВ (рис. 4.6-а).

Характерну криву напруги котушки зі зниженим опором показано на рис. 4.6-б. Така котушка запалювання підлягає заміні. На рис. 4.6-в показано криву напруги з пробитою вторинною обмоткою котушки запалювання.

Перевірка конденсатора.

Перевірку справності конденсатора можна здійснити як на автомобілі, так і зі знятого з нього за допомогою приладу ІТ-153. Схему підключення мотор-тестера показано на рис. 4.7.

Перемикач приладу ІТ-153 встановити в положення "С", перемикач полярності в положення "-".

На корпусі конденсатора, що перевіряється, під'єднати великий затискач 1 датчика 2, а до виводу конденсатора під'єднати малий затискач 3. Провідник 4 під'єднати на вхід "С" з лівої сторони тестера.

На екрані осцилоскопа встановиться характерний еліпс. Ручкою управління "С" обертати до випрямлення еліпса в пряму лінію (рис. 4.8).

За допомогою ручок управління перемістити пряму в сітку і на шкалі "C/Q" відлічити відхилення, яке у справного конденсатора повинно не перевищувати дві поділки. Якщо не вдається настроїти еліпс в пряму, або у прямої відхилення перевищує дві поділки, конденсатор несправний.

Перевірка процесів горіння в циліндрах двигуна.

Прилад і датчики підключити по схемі, рис. 4.9. Провідник від датчика високого струму 1 під’єднати до датчика горіння 2. Встановити перехідні наконечники 3 на свічки запалювання 4 і з’єднати їх з датчиком горіння.

Перемикач діапазонів приладу ІТ-153 поставити в положення «Горіння»; робочий перемикач приладу ІТ-251 поставити в положення «Запалювання»; робочий перемикач приладу ІТ-251 поставити в положення «Показник число обертів - осцилоскоп»; перемикач полярності поставити в положення «+». Завести двигун. На екрані осцилоскопу з’являться характерні криві процесу горіння (рис. 4.10). Налагодження розвертки провести ручкою управління «РВ тонка». Перевірити роботу двигуна по процесам горіння при 1000 і 2000 об/хв.

При нормальній роботі двигуна висота кривих, що характеризують процеси горіння, повинна складати 3-6 поділок (рис. 4.10-а). На рис. 4.10-б показано характерну криву детонаційного горіння, причиною якого може бути дуже раннє запалювання або використання невідповідаючого ступені стиску сорту палива.

Перебої в роботі свічки одного з циліндрів показані на рис. 4.10-в, колильне запалювання на рис. 4.10-г.

а) нормальна крива напруги; б) збільшений зазор між елементами свічки 4-го циліндра; в) розрив в колі запалювання 2-го циліндра

Рисунок 4.3 – Осцилограма напруги проскакування іскри

а) б)

а) точності кулачка переривника; б) кута замкнутого стану контактів переривника

Рисунок 4.4 – Характерна осцилограма при перевірці

Рисунок 4.5 – Схема включення приладу ІТ-251 при перевірці

котушки запалювання

Рисунок 4.6 – Характерні криві напруги при перевірці котушки запалювання

Рисунок 4.7 – Схема включення приладу ІТ-251 при перевірці конденсатора на двигуні

Рисунок 4.8 – Характерна осцилограма при перевірці конденсатора

Рисунок 4.9 - Схема включення приладу ІТ-251 для

процесів горіння

а) нормальне горіння; б) детонаційне горіння; в) перебої в роботі свічки одного з циліндрів; г) колильне запалювання

Рисунок 4.10 – Осцилограми процесів горіння 4-и тактного карбюраторного двигуна

Перевірка випередження запалювання.

Вимірювання кута випередження запалювання, що створюється відцентровим та вакуумним регуляторами, здійснюється за допомогою приладу ІТ-180. Сутність методу полягає в тому, що за допомогою стробоскопічної лампи висвічується помітка на маховику або шківу колінчастого валу, а потім на різних режимах роботи двигуна або утримують потенціометром приладу помітку в стабільному стані і відраховують кут на стрілочному приладі ІТ-180, або безпосередньо, по зміщенню помітки, відраховують кут випередження запалювання.

Підготовка приладу до роботи.

Підключити стробоскопічну лампу до входу «Стробоскоп» приладу ІТ-180. Датчик запалювання включити в ланцюг свічки першого циліндра (рис. 4.11). Після ввімкнення приладу ІТ-180 і теплової стабілізації на протязі 15 хв., встановити перемикач кутових діапазонів на панелі приладу ІТ-180 в положення «Тарування» і за допомогою елемента управління "Тарування - налагодження" встановити стрілку приладу "φ" на червону риску (максимальне відхилення). Після настроювання перемикач кутових діапазонів встановити в положення 60°. При цьому перемикач приладу ІТ-251 повинен міститься в положенні "Показник числа обертів – випередження - осцилоскоп".

Рисунок 4.11 – Схема підключення датчиків до приладу ІТ-251 при перевірці роботи відцентрового регулятора випередження запалювання

Вимірювання основного кута випередження і відцентрового регулювання випередження запалювання.

Відключити вакуумний регулятор випередження запалювання і про­водити вимірювання починаючи з 1000 об/хв.

Запустити двигун. Використовуючи стробоскопічний ефект, встановити потенціометр стробоскопу поділку шкали, що обертається на маховику шкали (кульки), навпроти нерухомої помітки. Величина випередження на холостому ході повинна відповідати даним заводу-виробника. Якщо при збільшенні частоти обертання колінчастого валу кут випередження запалювання більший за норму, то причиною є зниження жорсткості пружин відцентрового регулятора. При куті, що не міняється від частоти, відцентровий регулятор являється несправним. Якщо ж риска, що освічується стробоскопом на шківу, має нестійке положення, то можливе ослаблення кріплення контактів переривача, або знос підшипників валу кулачка.

Вимірювання вакуумного регулятора випередження запалювання.

Зафіксувати на приладі «φ» початковий кут випередження при частоті 1000 об/хв. без вакуумного регулятора. Потім до вакуумного регулятора 1 і вхідного штуцеру вакуумметра 2 підключити ручний насос 3 (рис. 4.12). Створити вакуумним насосом задане розрідження на вакуумметрі приладу ІТ-230 і зафіксувати зміну кута випередження запалювання на приладі "φ".

Рисунок 4.12 – Схема включення приладу ІТ-230 для перевірки вакуумного регулятора випередження запалювання

Під керівництвом викладача включити навантаження двигуна і зафіксувати зміну кутів випередження запалювання.

Контрольні запитання

1. Назвіть основні недоліки джерел електричного струму на автомобілі.

2. Які діагностичні параметри характеризують акумуляторну батарею і генератор?

3. Назвіть основні неполадки батарейної системи запалювання.

4. Які недоліки систем двигуна можна визначити за допомогою осцилоскопа мотор-тестера?

5. Які діагностичні параметри використовуються при оцінюванні технічного стану системи запалювання?

6. Назвіть нормативні значення основних параметрів, що характеризують систему запалювання (зазори, розряджена напруга, напруга вторинного ланцюга котушки запалювання, кути випередження та ін.).

Література: [1], с.211-220; [2], с.179-197; [3], с.50-63; [4], с.128-140; [5], с.233-308; [6], с.217-237.

Звіт

до лабораторної роботи № 4

«Діагностика системи запалювання карбюраторного двигуна»

Мета роботи:

Обладнання і прилади:

Модель двигуна:

Таблиця 4.1 - Результати діагностики системи запалювання карбюраторного двигуна

Висновки.

Читайте також:

1. II. Вимоги безпеки перед початком роботи
2. II. Вимоги безпеки праці перед початком роботи
3. III. Виконання бюджету
4. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
5. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
6. Internet. - це мережа з комутацією пакетів, і її можна порівняти з організацією роботи звичайної пошти.
7. IV. Вимоги безпеки під час роботи на навчально-дослідній ділянці
8. The peace – порядок
9. V. Виконання вправ на застосування узагальнювальних правил.
10. VII. Прибирання робочих місць учнями (по завершенню роботи) і приміщення майстерні черговими.
11. А.1. Порядок Magnoliales - магнолієцвіті
12. Аконність залишення засуджених у слідчому ізоляторі для роботи з господарського обслуговування.

Переглядів: 1466