Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Класифікація простих задач на групи.

Методика математики у початкових класах розглядає сюжетні задачі, розбиваючи їх на дві основні групи: прості і складені.

Простою називають сюжетну задачу, для розв'язування якої необхідно виконати одну арифметичну дію. Прості задачі вивчаються протягом усіх чотирьох років навчання у початковій школі.

Основне призначення простих сюжетних задач розкрити випадки застосування арифметичних дій. Таких випадків (простих задач) налічується більше 30 видів, які об'єднують у 4 основні групи: задачі на конкретний зміст арифметичних дій; задачі на зв'язки між компонентами і результатами арифметичних дій; задачі, що пов'язані з поняттям різницевого чи кратного відношення двох чисел; окремі види задач. Класифікація простих задач на групи зумовлена характером випадків застосування арифметичних дій.

1. Задачі на конкретніш зміст арифметичних дій(5 видів задач)

■ знаходження суми двох чисел -1 кл. Додавання.

Задача.На годівниці спочатку було 3 горобці. Потім прилетіли 2 синиці. Скільки всього стало птахів на годівниці9

■ знаходження остачі (різниці) - 1 кл. Віднімання.

Задача.У коробці було 5 олівців. Два олівці поставили у стакан. Скільки олівців залишилося у коробці.

■ знаходження добутку - 2 кл. Множення.

Задача.Маса одного кролика 2 кг. Яка маса шести таких кроликів?

■ знаходження частки: ділення на рівні частини, ділення на вміщення - 2 кл. Ділення.

Задача 1.Учні посадили 15 лип у три ряди порівну. Скільки лип у кожному ряді?

Задача 2.Учні посадили 15 лип по три липи в ряд. Скільки вийшло рядів9

//. Задачі на зв’язки між компонентами і результатами арифметичних дій (8 видів задач)

■ знаходження невідомого 1-го доданка - 1 кл. Віднімання.

Задача.У коробці було кілька зелених кружечків і 3 червоних. Всього 8 кружечків. Скільки зелених кружечків було у коробці9

■ знаходження невідомого 2-го доданка - 1 кл. Віднімання.

Задача.У коробці було 5 зелених кружечків і кілька червоних. Всього 8 кружечків. Скільки червоних кружечків було у коробці9

■ знаходження невідомого зменшуваного - 2кл. Додавання.

Задача.У коробці лежали олівці. Коли дівчинка взяла 7 олівців, то в коробці залишилось 18 олівців. Скільки олівців було у коробці спочатку?

■ знаходження невідомого від'ємника - 2кл. Віднімання.

Задача.На столі лежало 50 зошитів. Частину цих зошитів роздали учням, після чого залишилося 32 зошити. Скільки зошитів роздали учням?

■ знаходження невідомого 1-го множника - 3 кл. Ділення.

Задача.Невідоме число помножили на 3 і дістали 18. Знайти невідоме число. 1 знаходження невідомого 2-го множника 3 кл. Ділення.

Задача.Число 5 помножили на невідоме число і дістали 35. Знайти невідоме число. 1 знаходження невідомого діленого - 3 кл. Множення.

Задача.Задумали число, поділили його на 7 і дістали 9. Яке число задумали? знаходження невідомого дільника 3 кл. Ділення.

Задача.На яке число треба поділити 48, щоб дістати 6?

///. Задачі, що лов 'язані з поняттям різницевого чи кратного відношення двох чисел (12 видів задач) 1

збільшення числа на кілька одиниць (пряма форма) - 1 кл. Додавання.

Задача.На першій полиці 6 чашок, а на другій на 2 більше. Скільки чашок на другій полиці? 1 зменшення числа на кілька одиниць (пряма форма) - 1 кл. Віднімання.

Задача.На першій полиці 6 чашок, а на другій на 2 менше. Скільки чашок на другій полиці? 1 збільшення числа на кілька одиниць (непряма форма) 4 кл. Додавання.

Задача.На першій полиці 6 чашок, і це на 2 менше ніж на другій. Скільки чашок на другій полиці? 1 зменшення числа на кілька одиниць (непряма форма) 4 кл. Віднімання.

Задача.На першій полиці 6 чашок, і це на 2 більше ніж на другій. Скільки чашок на другій полиці? 1 збільшення числа у кілька разів (пряма форма) - 3 кл. Множення.

Задача.Синові 3 роки, батько у 9 разів старший за сина. Скільки років батькові?

■ зменшення числа у кілька разів (пряма форма) - 3 кл. Ділення.

Задача.Батькові 27 років, син у 3 рази молодший. Скільки років синові9

■ збільшення числа у кілька разів (непряма форма) - 4кл. Множення.

Задача.Синові 3 роки і це у 9 разів менше ніж батькові. Скільки років батькові9

■ зменшення числа у кілька разів (непряма форма) - 4 кл. Ділення.

Задача.Батькові 27 років і це у 3 рази більше ніж синові. Скільки років синові9

■ різницеве порівняння двох чисел - 1 кл. Віднімання.

Задача.У вазі стояло 3 гвоздики і 7 ромашок. На скільки більше стояло ромашок ніж гвоздик?

Задача.У вазі стояло 3 гвоздики і 7 ромашок. На скільки менше стояло гвоздик ніж ромашок9

■ кратне відношення двох чисел - 3 кл. Ділення.

Задача 1.Посіяли 4 кг гречки, а зібрали 40 кг. У скільки разів більше зібрали гречки ніж посіяли9

Задача 2.Посіяли 4 кг гречки, а зібрали 40 кг. У скільки разів менше посіяли гречки ніж зібрали?

IV. Окремі види задач

■ ділення з остачею - 3 кл. Ділення.

Задача.Іграшка коштує 9 грн. Скільки таких іграшок можна купити на 50 гривень?

■ знаходження частини числа - Зкл. Ділення.

Задача.У саду росло 60 дерев. Груші становили шосту частину усіх дерев. Скільки груш росло у саду?

■ знаходження числа за його частиною - Зкл. Множення.

Задача.У третьому класі 9 відмінників. Це третя частина усієї кількості учнів класу.

Скільки учнів у третьому класі?

задачі на час: тривалість, початок, закінчення події - 4 кл. Віднімання.

Віднімання. Додавання.

Задача 1.Почався, закінчився. Тривав?

Задача 2.Тривав, закінчився. Почався9

Задача3. Почався, тривав. Закінчився9

знаходження площі прямокутника - 4кл. Множення.

Задача.Побудуй прямокутник зі сторонами З см і 10 см та обчисли його площу.

4. Складена задача. Складові процесу розв'язування задач.

Задачу називають складеною, якщо для ЇЇ розв'язування треба виконати дві і більше взаємопов'язаних арифметичних дій.

Задачі на дві дії вводяться у другому класі. Вид складеної задачі визначається видами простих задач, які до неї входять.

Задача.На столі лежало 5 яблук і 3 груші. За обідом 4 фрукти з'їли. Скільки фруктів лишилося на столі?

Вид задачі:на знаходження суми двох чисел, на знаходження остачі (різниці) двох чисел.

Одним із найважливіших завдань вчителя є: навчити учнів розв'язувати задачі. Методистами виділяються такі основні складові процесу розв язування задач: ознайомлення із змістом задачі; аналіз (розбір) задачі і відшукання плану її розв'язування; розв'язання задачі; перевірка розв'язання задачі; робота над розв'язаною задачею; додаткові види роботи над задачею (творча робота).

Розглянемо особливості роботи на кожному з цих етапів.

1. Ознайомлення із змістом задачі

■ пояснення незнайомих термінів (з використанням предметної ілюстрації чи малюнків) - робиться заздалегідь, щоб не відволікатися на це під час розбору задачі;

■ сприймання тексту задачі зі слів вчителя чи самостійно;

■ виділення кожної смислової одиниці тексту (числові дані, запитання), відбувається шляхом читання тексту задачі частинами;

■ перевірка усвідомлення змісту задачі (виділення умови і запитання, пояснення того, про що йде мова в задачі, на що вказує те чи інше число, з'ясування, що було на початку події, в кінці і т.д.;

■ короткий запис задачі роблять під час 2-3 читання за визначеними стандартами: скорочення до першої голосної, } - скільки всього разом, - більше ніж, менше ніж < = > - писати не можна та ін.

//. Аналіз (розбір) задачі і відшукання плану її розв'язування Примітка. Для простої задачі на цьому етапі здійснюється вибір арифметичної дії, з обов'язковим обгрунтуванням цього вибору.

■ усвідомлення зв'язків між величинами, через відтворення реальної ситуації, моделлю якої є дана задача (предметне моделювання, інсценування, практичні дії з наочними посібниками;

■ вербальний (словесний) розбір задачі здійснюється двома основними способами або синтетичним (від числових даних до запитання) або аналітичним (від запитання до числових даних). Розглянемо способи аналізу задачі.

Суть синтетичного способу розбору задачі полягає у тому, що з сукупності числових даних складеної задачі вибираємо одну пару чисел і до неї ставимо відповідне запитання. Потім беремо другу пару чисел (одне з даних вже може бути результатом першої дії)і добираємо відповідне запитання. Таким чином, утворюються наступні прості задачі. В останній простій задачі ставиться основне запитання складеної задачі. Число, яке дістали внаслідок розв'язання останньої простої задачі, є відповіддю на запитання складеної задачі.

Задача,На урок праці принесли 7 аркушів зеленого паперу і 5 жовтого. На виготовлення коробки витратили 4 аркуші. Скільки аркушів паперу залишилося?

Учитель.Що відомо про папір, який принесли на урок праці? (На урок праці принесли 7 аркушів зеленого паперу і 5 жовтого). Що можна знайти на підставі цих даних (Кількість аркушів зеленого і жовтого паперу разом). Якою дією? (Додаванням).

Якщо відомо скільки аркушів паперу було всього і скільки аркушів витратили на виготовлення коробки, то про що можна дізнатися9 (Скільки аркушів паперу залишилося. Для цього треба виконати дію віднімання.)

У результаті цієї дії ми дізналися, скільки аркушів паперу залишилося. Отже, відповідь на запитання задачі знайдено. Розв'язання виконуємо за таким планом.

1) Скільки аркушів зеленого і жовтого паперу разом?

2) Скільки аркушів паперу залишилося?

Особливість аналітичного способу в тому, що спочатку визначають необхідні прості задачі (складають план розв'язування), а вже потім розв'язують.

Учитель.Про що запитується в задачі? (Про кількість аркушів паперу, що залишилася). Чи можна про це дізнатися відразу? (Ні). Чому? (Невідомо, скільки аркушів паперу було всього).

Про це можемо дізнатися9 (Так, оскільки відома кількість зеленого та жовтого паперу окремо).

На скільки дій задача9 (На дві).

Про що дізнаємося з першої дії? (Про кількість аркушів зеленого і жовтого паперу разом). Як її знайти? (До кількості аркушів зеленого паперу додати кількість аркушів жовтого паперу).

Про що дізнаємося з другої дії9 (Про те, скільки аркушів паперу залишилося). Як знайти, скільки аркушів паперу залишилося? (Від загальної кількості паперу відняти кількість, яку витратили на виготовлення коробки).

Слід звернути увагу на те, що на етапі аналізу задачі арифметичні дії не виконуються, операції з числами не відбуваються.

Кожен із розглянутих способів словесного розбору задачі має позитивні і негативні сторони. Синтетичний спосіб легший для дітей, але не виключає зайвих проб. Аналітичний спосіб гарантує правильне розв'язання задачі, він більш цілеспрямований щодо складання плану розв'язування задачі, але для задач на три і більше дій він громіздкий.

Надавати перевагу одному способу методично не виправдано. Слід застосовувати обидва, розпочавши роботу над складеними задачами із синтетичного. При самостійному розв'язуванні задач учні самі обирають собі найзручніший спосіб. Не виключене також застосування аналітико-синтетичного прийому.

III. Розв 'язання задачі

Відбувається заповнення ланцюга логічних міркувань прикладами, тобто виконання арифметичних дій відповідно складеного плану розв'язування.

Задачі розв'язують усно або письмово. У початковій школі перевагу слід надавати усному розв'язанню задач.

Оформляючи розв'язання задачі у зошиті учні подають повне пояснення знайдених числових даних у разі, якщо план розв'язування у зошит не записувався.

IV. Перевірка розв 'язання задачі

Основними способами перевірки є: співставлення даних з результатом, повідомлення правильної відповіді вчителем та ін.

При записі відповіді починати треба із числових даних, у поясненнях не допускаються скорочення та іменованість. Відповідь може бути повною, напівскороченою, короткою.

Відповідь:8 аркушів паперу залишилося - повна.

Відповідь:8 аркушів паперу - напівскорочена.

Відповідь:8 аркушів - коротка.

V. Робота над розв язаною задачею

Повертаємося до тексту задачі, до шляху пошуку розв'язання, до вибору дії в кожному питанні (кожна дія складеної задачі є простою задачею), до пояснення відповіді.

VI. Додаткові види роботи над задачею (творча робота)

1. Складання оберненої задачі.

2. Розв'язування задачі іншим способом.

3. Зміна запитання задачі.

4. Зміна умови задачі.

5. Зміна сюжету задачі.

6. Зміна числових даних задачі.

Методика роботи над задачами окремих типів.

У підручника математики початкових класів є такі задачі, які традиційно називають типовими, а також задачі з типовим змістом (конкретним сюжетом).

До типових належать задачі на знаходження на знаходження четвертого пропорційного (на спосіб прямого і оберненого зведення до одиниці та спосіб

відношень), на пропорційне ділення, на знаходження числа за двома різницями, на знаходження середнього арифметичного.

До задач з типовіш змістом (конкретним сюжетом) належать задачі на час (на знаходження тривалості, початку, закінчення події), на зустрічний рух, задачі з геометричним сюжетом.

Приклади текстів задач кожного виду див. додаток.

Методика розв'язування задач окремих типів принципово не відрізняється від розгляду будь-яких інших задач нового виду, тобто містить підготовку, ознайомлення і розвиток умінь. Але доцільно виділити деякі особливості роботи над такими задачами, що необхідно врахувати на підготовчому етапі роботи.

Типові задачі з пропорційними величинами та їх розв'язування ґрунтуються на знаннях відповідних зв'язків між величинами, що перебувають у пропорційній залежності (маса предмета, кількість предметів, загальна їх маса; втрата тканини на одну річ, кількість речей, загальна витрата тканини; продуктивність праці, час роботи, маса виробленої продукції; швидкість, час, відстань; довжина, ширина і площа прямокутника).

Приклад.Щоб знайти масу предмета, слід загальну масу предметів поділити на їх

кількість.

Під час розв'язування задач на знаходження четвертого пропорційного для кожної сталої величини можна скласти два види задач. Таким чином, маємо 6 видів задач на знаходження четвертого пропорційного.


Читайте також:

  1. II. Класифікація видатків та кредитування бюджету.
  2. V. Класифікація і внесення поправок
  3. V. Класифікація рахунків
  4. А. Структурно-функціональна класифікація нирок залежно від ступеню злиття окремих нирочок у компактний орган.
  5. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
  6. Алгоритм розв’язання задачі
  7. Алгоритм розв’язання розподільної задачі
  8. Алгоритм розв’язування задачі
  9. Алгоритм розв’язування задачі
  10. Алгоритм розв’язування задачі
  11. Алгоритм розв’язування задачі
  12. Алгоритм розв’язування задачі




Переглядів: 22348

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Роль і місце задач у початковому курсі математики. Функції текстових задач у процесі навчання математики. | Л.16 СОСТАВ ОтчетностИ некоммерческих организаций

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.298 сек.