Основні види конкретно-соціологічного дослідження

1.За метою проведення	Теоретичне дослідження спрямоване на вдосконалення й розвиток концептуальних засобів соціологічної науки. Емпіричне дослідження має на меті розв’язання конкретної соціальної проблеми через пряму чи опосередковану реєстрацію подій, характерних для досліджуваних соціальних явищ і процесів, з використанням спеціальних методів і методик.
2 За типом логічних завдань	Розвідувальне (пілотажне, зондажне) дослідження – найпростіший вид соціологічного аналізу, спрямований на пошук, більш глибоке вивчення проблеми, шляхів її вирішення, апробацію окремих підходів, методів, інструментів та процедур. Описове дослідження – більш складний вид соціо-логічного аналізу, спрямований на відображення окремих елементів та структурних ознак об’єкта, його функцій та динаміки взаємовідносин в результаті чого отримують цілісне уявлення про досліджуване соціальне явище. Аналітико-експериментальне дослідження – найбільш глибокий і складний вид соціологічного аналізу, метою якого є пошук причинно-наслідкових зв’язків, які лежать в основі досліджуваного об’єкта. Аналітико-експериментальне дослідження стає можливим завдяки розвідувальному і описовому соціологічному аналізу.
3. За способом забезпечення репрезентативності	Суцільне соціологічне дослідження спрямоване на вивчення усієї сукупності респондентів, які належать до певної спільноти, або групи (найбільшою із них може бути населення країни й більш дрібні – персонал підприємства, мешканці великого міста, села тощо). Різновидом суцільного дослідження є перепис населення. У вибірковому дослідженні на відміну від суцільного опитування репрезентативною є лише група, яка представляє думку усієї генеральної сукупності.
4. Залежно від статусу замовника та оплати праці	Держбюджетні дослідження виконуються на замовлення державних установ. Госпрозрахункові дослідження виконуються за рахунок окремих підприємств, організацій та установ.
5. Щодо об’єкта дослідження	Монографічні дослідження мають на меті вивчення певного соціального явища або процесу на одному об’єкті, який виступає представником класу подібних об’єктів (робітники, студенти тощо). Порівняльні дослідження спрямовані на вивчення об’єктів однакових за відповідними ознаками у різних умовах, або за різними ознаками у різний час в однакових умовах. Панельні дослідження, у яких порівнюються одні й ті ж особи, що належать до вибіркової сукупності, через однакові часові інтервали. Трендові (або повторні) дослідження проводяться на тому самому об’єкті без дотримання вимоги збереження попередньої вибірки. Генетичні дослідження спрямовані на вивчення походження та розвитку соціальних об’єктів.
6. За витратами часу	Експрес-дослідження (триває від 1-2 тижнів до 1-2 місяців). Короткострокові дослідження проводяться в терміни від 2-х до 6 місяців. Середньострокові дослідження (тривалість від 6 місяців до 6 років). Довгостокові дослідження можуть проводитися 3 роки і більше.
7. За масштабом проведення	Міжнародні дослідження спрямовані на вивчення процесів, явищ, які знаходяться у міжнародній сфері. Загальнонаціональні дослідження мають на меті вивчення об’єктів, які функціонують на суспільному рівні. Галузеві дослідження проводяться для вивчення об’єктів в певній сфері суспільного життя ( в сфері управління, промисловості, сільського господарства, науки, освіти, охорони здоров’я, тощо).

Класифікація соціологічного дослідження допомагає дисциплінувати і систематизувати діяльність дослідника і тим самим забезпечити надійність і ефективність дослідницької роботи.

Будь яке соціологічне дослідження проходить кілька взаємопов’язаних етапів: підготовчий етап; збір та обробка інформації; етап аналізу; реалізація результатів дослідження. На підготовчій стадії соціологи вирішують найбільш складні питання теоретичного та емпіричного плану (визначають методологічні орієнтири, розробляють методичні платформи), а також добирають виконавців, визначають терміни дослідження, встановлюють відносини із замовниками, узгоджують форми оплати праці тощо. Далі слідують процеси збору соціологічної інформації за допомогою різних методів, які є в арсеналі соціологічної науки, та її обробка на ЕОМ з використанням математики, статистики з метою кількісної оцінки ролі різних чинників у дослідницькому процесі. На третьому етапі (етапі аналізу) проводять змістовий аналіз отриманих даних, роблять узагальнення, формулюють висновки, вивчають виявлені тенденції, закономірності, складають звіт про виконання дослідження і розробляють рекомендації щодо коригування досліджуваної проблеми. Завершується соціологічне дослідження реалізацією отриманих результатів. Останні можуть бути викладені у різній формі (у формі монографії, статей, доповідей, або втілені в конкретних програмах, наказах, планах, заходах тощо).

3. Програма – це виклад загальної концепції досліджуваного проекту, яка включає в себе програмування і правила процедур науково-практичної дослідницької діяльності.

Програма є обов’язковим вихідним документом соціологічного дослідження, яка виконує роль стрижня у дослідницькому процесі. Без неї дослідження буде нагадувати пошук методом проб і помилок, що в кінцевому підсумку може привести до нераціонального використання коштів і зусиль, витрат часу, одержання викривленої картини явища, що досліджується.

Від того, як буде складена програма, залежить кінцевий результат соціологічного дослідження, тому її розробці в соціології надається першочергове значення. Соціологічна наука виробила ряд вимог, яким повинна відповідати програма соціологічного дослідження. По-перше, програма має бути ясною і чіткою (її положення повинні бути чіткими, а елементи продумані відповідно до логіки дослідження). Інтуїтивний план програми не може замінити строгу обґрунтованість усіх вихідних правил і посилань процедури. Крім того, дотримання цієї вимоги дає можливість учасникам дослідження координувати свої зусилля і діяти в одному руслі. По-друге, програма повинна характеризуватися логічною послідовністю усіх її ланок. Не можна братися за розробку робочого плану без попереднього формулювання мети і завдань дослідження. Прорахунки в одній ланці спричиняють помилки в наступних операціях. По-третє, вона має бути гнучкою (за непередбачених обставин доводиться повертатися до вже сформульованих положень і вносити в них певні корективи).

Програма соціологічного дослідження виконує три основні функції: теоретико-методологічну, яка дозволяє визначити проблему дослідження (наукову чи практичну), підготувати умови для її вирішення, методичну, яка передбачає визначення методів збирання й аналізу інформації; організаційну, яка дозволяє спланувати діяльність дослідника на всіх етапах роботи.

Відповідно до названих функцій структура програми соціологічного дослідження складається із методологічного, методичного та організаційного розділів. Перший (методологічний) розділ програми починається обґрунтуванням проблеми дослідження. Проблема – це форма запитань, які характеризуються невизначеністю, що підлягають осмисленню та науково-практичному вирішенню. Проблема породжується соціальною дійсністю (соціальна проблема) або протиріччям між знаннями про потреби суспільства в певних діях і незнанням способів та засобів здійснити ці дії (наукова проблема) і свідомо формулюється соціологом у формі запитань, на вирішення яких направлена вся пізнавальна діяльність в соціологічному дослідженні.

Проблема стає очевидною, коли вона фіксується в якомусь соціальному явищі, шляхом виокремлення об’єкта і предмета дослідження. Об’єктом соціологічного дослідження вважається сфера соціальної реальності, яка виступає носієм проблемної ситуації і на яку спрямована пізнавальна діяльність. Такими сферами аналізу можуть бути соціальні групи, спільноти, соціальні інститути, процеси, явища. У програмі дослідження фіксуються основні ознаки об’єкта (просторові – країна, регіон, місто, підприємство і т.д.; часові – період початку і закінчення дослідження; галузеві – промисловість, освіта, медицина; соціально-демографічні – стать, вік, освіта, сімейний стан тощо). Предметом дослідження є найбільш суттєві властивості і відносини об’єкта, пізнання яких є важливим для вирішення завдань, закладених у програму. Предмет дослідження формується на основі об’єкта дослідження, але не збігається з ним.Один і той же соціальний об’єкт (наприклад, соціальну групу) можна вивчати для вирішення різних завдань, отже він передбачає безліч предметів.

Визначення об’єкта і предмета є необхідною умовою цільової орієнтації дослідницького процесу, від якої залежить уся логіка його здійснення і пізнання.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
САМОСТІЙНА РОБОТА 10 страница	\|	Мета дослідження – це загальна спрямованість дослідження, очікуваний кінцевий результат.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.017 сек.