Характеристика сфери зберігання свіжих плодів та овочів

План лекції

4.1.Характеристика сфери зберігання свіжих плодів та овочів.

4.2. Характеристика способів збереження

Ключові слова: сфера зберігання, сховища, способи збереження, холодильне зберігання, регульоване газове середовище, модифіковане газове середовище.

До здійснювання переходу до ринкової економіки вважалося, що для рівномірного цілорічного постачання населення міст необхідний запас продукції. При цьому потреба в овоче-, картопле- та фрукто- сховищах розраховувалася виходячи з нормативу 90 тонн на 10 000 осіб населення.

До 1988 р. рівень забезпеченості торговельних організацій, радгоспів і колгоспів України усіма видами сховищ складав приблизно 64 %. З усіх регіонів найбільше були забезпечені: Крим — 93 %, Запорізька, Херсонська області, м. Київ – 91 %, області Донецька — 86 %, Харківська — 77 %, Дніпропетровська — 82 % Миколаївська — 86 %. У той же час ряд областей мали досить низький рівень заможності сховищами. Це області Тернопільська — 18 %, Хмельницька — 29 %, Рівненська — 36 %, Чернігівська — 39 % і т. ін. Тобто області, які не є основними виробниками плодів і овочів

Відсутність гарантованих держзамовлень на закупівлю свіжої плодоовочевої продукції та фінансових коштів на утримання і відновлення матеріально-технічної бази зберігання призвели до того, що основна маса сховищ не використовується. Наприклад, у Донецьку є 20 плодово-овочевих баз із місткістю одночасного зберігання 100 тис. Ці місткості в період 1993 - 1996 років використовувалися всього на 20 %, а ступінь їхнього зносу складала близько 60 % .

Досвід закордонних країн і наукові дослідження свідчать, що економічно доцільно розвивати будівництво сховищ із максимальним їхнім наближенням до місць виробництва. У цьому випадку на 10 - 18 % (у розрахунку; на одну тонну реалізованої продукції) знижуються транспортні витрати, на 10 – 12 % скорочуються загальні витрати коштів на зберігання, а втрати продукції при цьому скорочуються на 10 - 15 %. Останнє зумовлено меншим ступенем механічного ушкодження продукції при її багатократному навантаженні і розвантаженні і зі скороченням періоду між збиранням і закладанням на зберігання. Так, наприклад, затримка в закладанні й охолодженні плодів призводить, за кожний прострочений день, до скорочення терміну зберігання яблук і, особливо, груш на 10 - 15 днів. Це особливо виявляється для літніх сортів фруктів, а також кісточкових і ягідних культур. Виведення з користування наявної матеріально-технічної бази зберігання не компенсувалося будівництвом сховищ у місцях виробництва плодів, овочів і картоплі. У результаті зберігання свіжої плодоовочевої продукції здійснюється в умовах, що не сприяють високому виходові стандартних плодів і овочів. Існують наступні методи зберігання: у буртах і траншеях (найменш ефективне), у капітальних спеціалізованих і неспеціалізованих сховищах із застосуванням контейнерів або без них, в умовах — модифікованого газового середовища (МГС) — у герметичній тарі, з охолодженням або без нього, в умовах регульованого газового середовища (РГС) — найбільш ефективне, але дороге.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Контрольні запитання	\|	Характеристика способів збереження

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.