Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

ТЕРМІНОЛОГІЯ, ЯКУ ПОВИНЕН ЗАСВОЇТИ СТУДЕНТ ПРИ ВИВЧЕННІ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

У 90-их роках ХХ ст.

Тема 10.2. Формування засад ринкового господарства в Украіні

Розділ Х (ЗМ 10). Економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи та формування засад ринкового господарства в Украіні у 90-их роках ХХ ст.

 

Тема 10.1. Економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи

Завдання до індивідуальної роботи студентів під керівництвом викладача (у вигляді розширеного конспекта)

1. Сталінська індустріалізація та її наслідки.

2. Причини та наслідки голодомору 1933 року.

3. Безрезультатність перебудовчих процесів в економіці 1985-1991 рр.

Літературні джерела

[16, 17, 34, 35, 37, 46, 49, 52, 58, 60, 71, 72, 74, 81]

Завдання до індивідуальної роботи студентів під керівництвом викладача(у вигляді розширеного конспекта)

1. Проблеми і труднощі економічного розвитку України в умовах незалежності та переходу до ринкової економіки.

Літературні джерела

[16, 17, 34, 35, 37, 46, 49, 52, 58, 60, 71, 72, 74, 81]

Аллод – спадковий наділ частини продуктивної общинної землі, закріплений у приватну власність.

Автаркія –економічна політика, спрямована на господарське відособлення, створення економіки в межах окремої країни або групи країн, максимальне обмеження імпорту при одночасному стимулюванні експорту товарів і капіталів.

Ас – грошова одиниця Стародавнього Риму.

“Америка для американців” – Маніфест, виголошений 2 грудня 1823 р. п’ятим президентом США Дж. Монро, згідно з яким забезпечувалися інтереси цієї країни на внутрішньому та зовнішньому ринках.

Американський індивідуалізм – внутрішня політика президента Г. Гувера, яка ґрунтувалася на реалізації принципів індивідуалізму, що означає встановлення рівних можливостей для кожного громадянина відігравати роль відповідну до його освіти, характеру, здібностей, устремлінь, а роль, держави зводиться лише до забезпечення цієї рівності можливостей, не втручаючись в економічне та соціальне життя.

Адаптивні очікування - спираються на колишній досвід: знання наслідків певних економічних дій, урахування колишніх помилок. На підставі адаптивних очікувань корпорації пристосовуються до економічної ситуації, виробляють стратегію поведінки.

“Адхократія” -тимчасові струк­тури спеціалістів, які керують окремими проектами, відродження підприємництва всередині корпорацій.

Антимонопольні корпорації – корпорації які швидко перекидають свої капітали із галузі в галузь, із країни у країну та ламають монополістичні бар’єри між галузями.

Бенефіцій –умовна форма землеволодіння, що надавалася в пожиттєве користування за умови виконання військової служби.

Безансон –кочівний фінансовий ринок Європи у ХV ст., підконтрольний Генуї.

Бокленд– юридичне право, за яким король передавав села або цілі округи, що йому належали, з вільним населенням, яке було підвладне королю як главі держави, рицареві чи ленд-лорду, але земля не ставала приватною власністю рицаря, його влада поширювалася тільки на людей.

Бюргери – вільні повноправні жителі (ремісники, купці) середньовічних міст Західної Європи, які об’єднувалися в цехи та гільдії.

Буржуазні революції – світовий процес реформації феодального суспільства, перша хвиля якого відбулася у XVІ–XVІІІ ст.

Білль – законопроект, що вноситься на розгляд законодавчого органу у Великобританії, США та деяких інших країнах.

Біржа– організаційно оформлений ринок, що постійно функціонує, на якому торгують цінними паперами, валютними товарами або здійснюють оптову торгівлю за стандартними зразками.

Варни – станово-економічна ієрархія в древній Індії (II тис. до н. е.).

Васалітет – у Західній Європі в середні віки система відносин особистої залежності одних феодалів від інших, заможніших та могутніших.

Вершники – римські торговці та лихварі, які мали право купити земельні наділи із державного фонду за власні кошти.

Вілла– приватне спеціалізоване господарство із земельним наділом до 125 га, засноване на праці римських рабів.

Вервь– територіальна сусідська община з широкою економічною самостійністю.

Відміна кріпосного права – 19 лютого 1861 року, скасування особистої залежності селян від поміщиків, їхнє звільнення і створення органів селянського управління; наділення селян землею і визначення за неї повинностей; викуп селянських наділів.

Відруб – частина общинної землі, що закріплювалася у приватну власність з правом створення хутірського господарства.

Версальська система, започаткована 28 червня 1919 р. – система взаємодоговорів між країнами Антанти та союзниками Німеччини з метою перерозподілу економічного і політичного впливу у світовому господарстві.

Вестмінстерський статут було прийнято в 1931 р., він надавав певні політичні права домініонам щодо прийняття власних та дії англійських законів.

Воєнний комунізм – політика радянського керівництва в роки громадянської війни, спрямована на централізацію фінансових та матеріальних ресурсів на основі націоналізації землі, фабрик та заводів, комунікації державних послуг населенню та запровадження продрозкладки.

“Великий стрибок” – сталінська концепція індустріалізації, спрямована на випередження західних країн, що здійснювалася за рахунок нераціонального переливу із галузі в галузь фінансових та матеріальних ресурсів, використання дешевої робочої сили.

“Великий перелом” – проголошений Сталіним у 1930 році щодо “ліквідації куркульства як класу“, норма розкуркулювання становило 5–7 % від загальної кількості селянських подвір’їв.

ГОЕЛРО– план суцільної електрифікації країни, що передбачав будівництво перших ГЕС (Штерівської, Дніпровської та Чугуївської).

Генеральний секретаріат – створений Українською Цен­траль­ною Радою 23 червня 1917 року з метою організації економічного життя та управління господарством України.

Гетьманат – (квітень-грудень 1918 року) Законом “Про тим­часовий устрій України” гетьман створив Раду Міністрів Ук­раїнської Держави та виступив проти анархії, економічної розрухи, безробіття, загрози голоду, за відновлення приватної власності та свободи підприємництва.

Ганза (спілка) – торговельний союз 160 приморських Балтійських міст у ХIV – ХV ст.

Гідротехнічне землеробство – іригаційно-зрошувальна система землеробства Стародавнього Сходу.

Глашатай – голова управління податків у Вавилоні.

Гомстед-акт – закон про земельні наділи у США і Канаді, який видав у 1862 р. під час громадянської війни у США 1861 – 1865 рр. уряд А. Лінкольна під тиском народних мас.

Гетьманщина – ІІ пол. XVІІ–XVІІІ ст., за сприяння гетьман­ського уряду швидко зростало старшинське землеволодіння.

Господарська економічна система – це своєрідно впорядкована система зв’язку матеріальних і нематеріальних благ та послуг із споживачами.

Гудвіл– нематеріальний актив, вартість якого визначається як різниця між балансовою вартістю активів підприємства та його звичайною вартістю, як цілісного майнового комплексу, що виникає внаслідок використання кращих управлінських якостей, домінуючої позиції на ринку товарів (робіт, послуг), нових технологій тощо.

Глобалізація —це вільне переміщення капіталу, його повне панування. Панування капіталу в гло­бальному масштабі утвердило практично єдину мету — одер­жання прибутку, особистий грошовий інтерес. Гроші стають мі­рилом людських досягнень. Кожен прагне до реалізації своїх власних інтересів, ставка винятково на приватний інтерес.

Дериватив – стандартний документ, що засвідчує право або зобов’язання придбати або продати цінні папери, матеріальні або нематеріальні активи, а також кошти на визначених ним умовах у майбутньому.

Дим – одиниця оподаткування, подвір’я, що мало певний земельний наділ майже до 15 га.

Дворище – 20 – 30 димів – об’єднання родичів, які спільно несли податкові зобов’язання.

Держава – умовне землеволодіння, що передбачало володіння вільними боярськими слугами за умови виконання служби на користь князів.

Дружини– ремісничі об’єднання за фаховою ознакою.

Дивіденд – прибуток від інвестицій, як правило, у формі готівки або акцій. Є частиною прибутку акціонерного товариства, яку щороку розподіляють між акціонерами за їхніми акціями і яка залежить від величини чистого прибутку і кількості акцій.

Директорія– створена 14 листопада 1918 року як верховний орган відновленої УНР.

Девальвація – зниження курсу національної чи міжнародної (регіональної) валютно-грошової одиниці щодо валют інших країн, міжнародних валютно-грошових одиниць.

Дирижизм – французька неоліберальна модель управління економікою, в основі якої лежить державне коригування оптимального співвідношення попиту та пропозиції, а також використання різних моделей планування, у тому числі директивна щодо державного сектора, індикативна та договірна щодо приватного сектора

“Держаний соціалізм“ - створена в 30-х рр. у СРСР табірна економіка східного деспотичного зразка.

Довгочасна періодичність в економіці– за М. Кондратьєвим, це явища основними елементами яких є оборот основного капіталу з тривалим терміном служби (близько 50 років), нагромадження вільного грошового капіталу та науково-технічний прогрес. Зміна “основних капітальних благ“ потребує значних накопичень, великих інвестицій.

Електрична революція – процес упровадження електричної енергії в усі сфери господарського життя, який розпочався у к. ХІХ ст. у США та інших провідних країнах світу.

Ергестерія– первісний великий грецький цех, який був у приватній власності і мав спеціалізований характер.

Економіка – за Арістотелем, це вид діяльності для створення багатства як сукупності споживчих вартостей.

“Економічна інтеграція“ -за Мюрдалем, – це здійснення ідеалу рівності можливостей, проголошеного Заходом (високорозвинене господарство, яке раціонально організоване та свідомо регульоване суспільством).

Економіка майбутнього –це “постсервісна економіка”, експериментальне виробництво, а її основні галузі – виробництво електронної техніки, космічні програми, використання глибин океанів, біоіндустрія тощо.

Ефективний попит – термін із концепції Дж. М. Кейнса щодо потенційно можливого і стимульованого державою попиту, забезпеченого грошима (платоспроможного); ефективний попит є тотожним національному доходу, який витрачається на споживання та нагромадження, тобто складається з особистого та виробничого попиту.

Енергетичні одиниці – за М. Бухаріним, натуральний показник вираження величини продукту, з метою вирішення проблеми виміру витрат і результатів праці.

“Жалувана грамота дворянству” – прийнята 1785 р., зумовила завер­шення процесу нобілітації козацької старшини.

Займанщина– освоєння покинутих польською шляхтою земель селянами та козаками.Другий поділ праці – відділення ремесла від землеробства.

Закони Хаммурапі – перший звід законів, який був спрямований на зміцнення економічної влади держави (Вавилон – 1792 – 1750 рр.).

Зразкове господарство – за Катоном, переважно самозабезпечуване натуральне господарство з певною ринковою орієнтацією.

Закупи – селяни-общинники, які опинилися в економічній залежності із-за позики.

Змішана економіка –форма економічної демократії, за якої наявність противаг великому капіталу забезпечується завдяки багатоваріантності шляхів розвитку ринкової економіки на основі конкуренції різних форм власності на засоби виробництва – приватної, державної, громадських організацій, кооперативів та ін.

Імунітет – у феодальному праві Західної Європи сукупність прав феодала здійснювати у своїх володіннях деякі державні фун­кції без втручання центральної влади.

Інтенданти та субделегати – за часів діяльності генерального контролера фінансів Франції Жана Батиста Кольбера (ІІ пол. XVII ст.) виконували функції агентів державного фіску, у віданні яких був збір та перерозподіл податків.

Індустріалізація – це світовий економічний процес створення великого машинного виробництва в усіх галузях господарства, який забезпечив перевагу промисловості над сільським господарством, важкої індустрії над легкою.

Імперіалізм –державно-монополістичний капіталізм.

Ієрархія – система, коли з одного центру спрямовується ряд наказів і доручень.

Інституціоналізм — концепція економічної теорії, яка в економічній системі синтезує роль соціальних, правових, організаційних, політичних, етичних, мента­льних, економічних інститутів у процесі їхнього функ­ціонування.Інжиніринг – надання послуг (виконання робіт) зі складання технічних завдань, проведення наукових досліджень, складання проектних пропозицій, проведення техніко-економічних обстежень, розробки технічної документації, а також консультації економічного, фінансового або іншого характеру, пов’язані з такими послугами ( роботами).

Інжиніринг – надання послуг (виконання робіт) зі складання технічних завдань, проведення наукових досліджень, складання проектних пропозицій, проведення техніко-економічних обстежень, розробки технічної документації, а також консультації економічного, фінансового або іншого характеру, пов’язані з такими послугами ( роботами).

Кадастр – перелік осіб для оподаткування.

Кріпосне право – прикріплення селян до своїх земельних наділів без права переходу від одного феодала до іншого.

Книга страшного суду – звід феодальних законів, що з’явився у XI ст. в Англії.

Копигольдери – англійські віллани та котери, переведені на грошовий оброк.

Комунальні революції – процес завоювання містами Європи економічної незалежності від феодалів.

Колонат– система стосунків між власниками землі та колонами (раби, вільновідпущенники, паупери, вільні селяни) на основі рен­тно-орендних відносин у пізній Римській імперії та Візантії.

Конфуціанство – основною ідеєю є досягнення соціального порядку, заснованого на беззаперечному підкоренні владі, що асоціювалася з мудрістю та старшинством.

Кунна грошова система – існувала в Київській Русі до грошової реформи Володимира Великого (25 куниць = 1 гривні (срібній) = 20 ногатам; 1 гривня = 160 – 196 г срібла).

Карбованець – наприкінці ХІІІ ст. срібний злиток, що дорівнював половині срібної гривні.

Кальвінізм – теологічна реформаційна течія першої половини XVІ ст., економічні та моральні засади якої лягли в основу буржуазної ідеології.

Капітал – за А. Смітом, рушійна сила економічного процесу, це запас продукції (не використаний для споживання), що дає прибуток.

Кріпосна мануфактура – підприємство приватновласницького характеру, засноване на використанні кріпацької праці та зорієнтоване на забезпечення потреб ринку.

Картель –це форма монополістичного об’єднання, учасники якого зберігають власність на засоби виробництва, вироблений продукт, мають виробничу та комерційну самостійність, але складають угоду про регулювання обсягів виробництва, умов збуту продукції (розподіляють ринок збуту) і найму робочої сили (як правило, у межах однієї галузі), визначають єдині монопольно високі ціни, умови обміну патентами на нову техніку з метою отримання монополістичного прибутку.

Концерн –це така форма монополістичного об’єднання, у якому формально самостійні підприємства різних галузей виробництва, транспорту, торгівлі, банків та страхових компаній підпорядковані повній фінансовій залежності від власників контрольного пакета акцій.

Конгломерат – це одна з форм монополістичного об’єднання, у якій під єдиним фінансовим контролем зосереджені компанії, які функціонують у різних технологічно не пов’язаних між собою галузях.

Консорціум –це сучасна форма об’єднання монополій, які створюються для розмежування інтересів монополій, які конкурують у галузі виробництва та збуту певного товару.

Кейнсіанство – один із напрямів економічної думки, в основі якого лежить теза про необхідність та значущість державного регулювання економіки за допомогою широкого застосування державою фіскальної, грошово-кредитної політики та інших активних заходів впливу на ринковий механізм, який не здатний у короткостроковому періоді швидко відновлювати повну зайнятість, а тому необхідне стимулювання сукупного попиту держави.

Концесія – середні підприємства, які передавалися в оренду іноземним інвесторам.

Колективізація – система насильницьких заходів радянської влади, спрямованих на усуспільнення індивідуальних селянських господарств.

Кейнсінізм -інтеграція макроаналізу і неокласичної теорії.

“Кліометрія” (від грецьк. кліо – муза історії та метріо – вимірювати) -нової економічна історія, що сформувалася на основі досліджень як у галузі економічної історії, так і економетрики, що, у свою чергу, привело до появи нової концепції щодо дослідження економічних явищ.

Комунітаризм –принцип альтернативної школи, за яким загальносуспільний інтерес є пріоритетним щодо приватного, індивідуального інтересу, а економічна спроможність суб’єкта господарювання залежить від успіхів національної економіки.

Конверсія –перепрофілювання промисловості з випуску військової продукції на виробництво товарів широкого вжитку і навпаки.

Конкурентний ринок — за Ойкеном, це рамки, в яких відбуваються складні вияви численних факторів — як економічних, так і технологіч­них, ідеологічних, правових, соціальних, політичних, психологі­чних, етичних, культурних, ментальних.

Кредит – кошти та матеріальні цінності, які надаються у користування юридичним та фізичним особам на визначений строк та під проценти.

Ленд-ліз – система надання в довгострокову оренду матеріальних ресурсів з відстрочкою сплати орендної плати.

Лен (феод) –спадкове землеволодіння дрібних феодалів.

Лихварство– позика під проценти.

Латифундія – багатогалузеве приватне господарство із земельним наділом до 500 югерів, засноване на праці римських рабів.

I Литовський статут – пр. 1529 р., який встановлював право шляхтичів на рухоме майно за умови військової служби на користь магната.

II Литовський статут – пр. 1566 р., який встановлював право відчуження шляхетської вотчини без дозволу Великого князя.

III Литовський статут – пр. 1588 р., який упроваджував кріпосне право в українських землях.

Люстрації – періодичні описи державного майна для обліку при­бутків; проводили як уряд Речі Посполитої, так і російський уряд.

Лобі –організовані групи тиску на уряд та законодавчі установи, щоб домогтися ухвалення законів чи постанов в інтересах певних політичних партій чи соціальних груп.

Лібералізм – це зовнішньоекономічна політика, за якою митні органи виконують тільки реєстраційні функції, не збирають імпортного та експортного мита, не визначають ніяких кількісних або інших обмежень.

Лобізм –це різні способи впливу окремою групою, аж до підкупу, представників влади з метою прийняття вигідних для цієї групи виборців політичних рішень.

Майбутнєце суперіндустріалізація, тобто продукт величезних капіталів та “адаптованих” ТНК.

Монетаризм – економічна теорія, що ґрунтується на тезі про визначальну роль грошової маси, яка перебуває в обігу, у реалізації державної політики стабілізації економіки, функціонуванні та розвитку останньої.

Молоді азійські тигри – Південна Корея, Малайзія, Тайвань, Гонконг та Сінгапур.

Майєри –німецькі селяни, які перетворилися в короткотермінових орендарів землі.

Митрокомія –вільна сусідська община з широким самоуправлінням та з правом приватної власності на землю, яка стала також адміністративною одиницею і платила податки державі.

Магдебурзьке право – право на самоврядування, завойоване в ході комунальних революцій, пізніше надавалося державною владою.

Мікроліти і макроліти – первісні знаряддя праці.

Міста-поліси – міста-держави аристократично-демокра­тич­ного характеру, засновані греками у Північному Причорномор’ї у VI – III ст. до н. е.

Муніципія – у Стародавньому Римі місто з правом самоврядування.

Меркантилізм – напрям економічної думки XVІ–XVІІІ ст., представники якого ототожнювали багатство країни з грішми (золотом, сріблом), розглядаючи гроші як найважливіший засіб економічного зростання, а джерело багатства бачили в зовнішній торгівлі з досягненням активного торговельного сальдо.

Мануфактура – підприємство приватновласницького характеру (як правило), засноване на ремісничій техніці і технології, використанні вільнонайманої робочої сили та зорієнтоване на забезпечення потреб ринку.

“Майстерня світу” – Великобританія к. XVІІІ – п. XІX ст.

Монополії це великі господарські об’єднання, що перебувають у приватній власності (індивідуальній, акціонерній чи груповій) і здійснюють контроль за ринками за допомогою концентрації матеріальних та фінансових ресурсів, науково-технічного потенціалу з метою отримання монопольного прибутку.

Міжнародний поділ праці –це спеціалізація окремих країн на виробництві певних товарів для потреб світового ринку.

Молоді азійські тигри – Південна Корея, Малайзія, Тайвань, Гонконг та Сінгапур.

“М’яка інфраструктура” - збільшення економічних прав людини – зміцнення прав власності, чесність і відповідальність за виконання контрактів, терпимість до інакомис­лячих, гарантії прав меншин тощо.

Матеріальні активи – основні фонди та оборотні активи у будь-якому вигляді.

Менеджмент - теорія організації і розвитку гнучкого, швидкого, перебудовного, ефективного та динамічного виробничого колективу великої корпорації, в основі якої лежить не фактор виробництва, а фактор продуктивності.

“Меритократія” -влада осіб, які мають найбільші заслуги перед суспільством і приходять на зміну технократам.

Метаекономіка –економіка,де враховується вплив таких потужних неекономічних факторів, як демографія, освіта, нові технології, тип психології людей, рівень культури тощо.

Міжгалузева спеціалізація –це орієнтування на виготовлення окремих видів промислової продукції.

Монетаристська політика - досягнення стабільних темпів приросту грошової маси, що на основі ринкового саморегулювання покликано забезпечити зростання виробництва та високу зайнятість.

“Метатеорія“ економічних систем – за Чаяновим, це можливість співіснування та взаємодія визначених ним п’яти економічних систем, через ринок і ціни. Він переконливо доводить, що сімейно-трудове господарство має більшу стійкість, виживаність, ніж господарство, засноване на найманій праці, оскільки здатне миритися із тимчасовим зниженням ринкових цін, а також схильне виплачувати більш високу орендну плату.

Нобілітет – оточення римських імператорів, яке мало виняткове право на володіння земельними наділами із державного фонду безкоштовно.

Надлишковий продукт – частина продукту, що залишався у первісного виробника після споживання.

Неолітична революція – перехід людства від привласнюючого характеру життєдіяльності до ведення відтворюючого усвідомленого господарства.

“Новий курс Ф. Рузвельта” – економічна програма, що передбачала серію ліберальних реформ, спрямованих на вихід США з економічної кризи, теоретичною основою програми стали погляди англійського економіста Дж. М. Кейнса про державне регулювання економіки для безперебійної роботи ринкового механізму.

“Нова економічна політика“ – термін вперше було вжито на Всеросійській продовольчій нараді 16 червня 1921 року, хоча початком її впровадження вважається прийняття 21 березня 1921 року Х з’їздом РКП(б) постанови “Про заміну розкладки натуральним податком“, що ґрунтувалася на відносно широкому використанні ринкових механізмів і стимулів, її запровадження повинно було врятувати економіку країни від повного розвалу.

Неолібералізм – течія в некласичній теорії, яка визнає потребу у регулювальному втручанні держави в соціально-еконо­міч­ні процеси, але обмежує його свідомим створенням інституціональних умов, що забезпечуватимуть моделювання бажаного економічного та соціального ладу на основі вільного, конкурентного ринку, що саморегулюється.

Ноу-хау –технічні знання, досвід, секрети виробництва, документально оформлені, передача яких зумовлюється при укладанні ліцензійних договорів та інших угод, оскільки ноу-хау охороняється законодавством.

Неоконсерватизм, або тетчеризм, – радикальна економічна програма уряду консерваторів М. Тетчер, ідеологічною основою якої були такі елементи: сприяння вільному підприємництву; розвиток особистої ініціативи; проповідування крайнього індивідуалізму; повернення суспільства до “вікторіанських цінностей” (повага до закону, порядку, релігії, сім’ї; бережливість, трудолюбство тощо).

Нематеріальні активи – об’єкти інтелектуальної, в тому числі промислової власності, а також інші аналогічні права, визначені у порядку, встановленому відповідним законодавством, об’єктом права власності платника податку.

Нерезиденти – юридичні особи та суб’єкти господарської діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва), з місцезнаходженням за межами України, які створені та здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства іншої держави.

Нова економіка - визначається як “економіка знань“, а сама галузь, яка виробляє і розповсюджує інформацію, як “індустрія знань”, а все суспільство – як “суспільство знань”.

Олігополія –панування невеликої кількості фірм, компаній у виробництві та на ринку.

Ордолібералізм -західнонімецька неоліберальна доктрина, що отримала назву від щорічника “Ордо”, який видавався у Фрайбурзькому університеті з 1948 р.

Основний психологічний закон, встановлений Дж. М. Кейн­сом, – закон відставання сукупного споживання від зростання сукупного реального доходу, це пов’язано з тим, що частина національного доходу зберігається, заощаджується, не повертаючись у господарський оборот.

Община-марка – німецька сусідська община, яка володіла власністю на землю.

Основна продуктивна сила – трудові ресурси, зайняті в основних галузях виробничої діяльності.

Окняжіння – процес одержавлення общинних земель князями.

Оренди– спеціальний податок з селянських та козацьких промислів.

Опціон – стандартний документ, який засвідчує право придбати (продати) цінні папери (товари, кошти) на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією ціни на час укладення такого опціону або на час такого придбання за рішенням сторін контракту.

Посесійна мануфактура – підприємство, створене державою і передане у приватну спадкову власність, засноване на використанні кріпацької праці та вільнонайманої робочої сили.

Подимне – державний податок із селянських та козацьких дворів, який спрямовувався до скарбниці Війська Запорізького.

Перший поділ праці – відділення кочового тваринництва від осідлого ведення господарства.

Патріархальне рабство – система господарських відносин Стародавнього Сходу, яка спиралася на боргове рабство.

“Податний устав” – один із перших письмових документів, що врегульовував фіскальні відносини (Єгипет – 257 р. д. н. е.).

Принципат – у Стародавньому Римі форма рабовласницької монархії, за якої зберігалися республіканські установи, але влада фактично належала одній людині – принцепсу (першому у списку сенаторів); існувала з 27 р. до н. е. до 198 р. н. е.

Пауперизм – масові злидні вільного населення в Римі.

Парцела– невеликий наділ землі, який надавався власником в оренду римським колонам.

Прекарій – довічне володіння земельним наділом.

Пронія– довічне з правом успадкування надання земль та нерухомого майна за умови здійснення військової служби, завдяки їй була створена система військово-податкових ділянок, на яку спирався адміністративний та військовий устрій Візантії в останні віки її існування.

Панські селяни – кріпаки.

Протекціонізм – політика держави, спрямована на захист національної економіки від іноземної конкуренції через пряме або непряме обмеження імпорту товарів.

Первісне нагромадження капіталу – це історичний процес відокремлення дрібних виробників від засобів виробництва, примусового позбавлення їх приватної власності та перетворення у бідних продавців своєї робочої сили, що передував власне капіталістичному нагромадженню.

Промисловий переворот– це загальносвітовий процес переходу від мануфактурного виробництва з ремісничою технікою і технологією до фабрично-заводського розширеного товарного виробництва, створеного на основі використання машинної техніки і технології та вільнонайманої робочої сили.

“Програма Гіндебурга” – мілітарна господарська програма Німеччини напередодні Першої світової війни, яка передбачала збільшення випуску військової продукції до 75 % від загального обсягу виробництва усієї продукції.

“Просперіті“ (або “американське процвітання“) – цикл економічного піднесення 1922–1929 рр.

План Дауеса, прийнятий на Лондонській конференції 16 серпня 1924 року міжнародною комісією експертів на чолі з американським банкіром Чарльзом Дауесом (термін дії 1924–1929 рр.), передбачав пом’якшення репараційного тиску на період досягнення економічної стабілізації у Німеччині; збільшення прямих інвестицій у німецьку економіку; встановлення контролю міжнародної комісії експертів над німецьким бюджетом, грошовим обігом та кредитом, залізничним транспортом.

План Юнга – запропонований у 1930 р. союзниками щодо становища Німеччини, передбачав припинення окупації Рейнської області; зменшення репарацій із терміном сплати 59 років; відміну контролю над економікою Німеччини та ін.

Примусове картелювання – з 1933 р. процес примусового об’єднання підприємств у групи, а об’єднання груп підприємств здійснювалося за галузевими та територіальними ознаками.

Продподаток– справлявся в натуральному вигляді та встановлювався на хліб, картоплю, насіння олійних культур, яйця, молочні продукти, шерсть, шкіру, льон, тютюн (фактично в одному податку було поєднано декілька фіскальних механізмів, заснованих на натуральних внесках); розмір податку та терміни здачі продуктів підлягали доведенню до селян щорічно навесні до початку польових робіт.

Протекціонізм – економічна політика держави, спрямована на захист вітчизняних виробників від конкуренції з боку іноземних фірм.

План Маршалла – план післявоєнного економічного впорядкування Європи, метою якого був розвиток економіки на “принципах індивідуальної свободи, вільних інститутів і справжньої незалежності”, Європа розглядалася як єдиний економічний простір, на що вказував міжнародно-правовий договір між країнами (Великобританія, Франція, Італія, Бельгія, Данія, Нідерланди, Норвегія, Ірландія, Іспанія, Швеція, Люксембург, Австрія, Швейцарія, Португалія, Греція, Туреччина та ФРН).

План Доджа-Макартура – це план повоєнного устрою Японії, що передбачав соціально-економічні реформи з метою повернення японського суспільства до буржуазних ліберальних цінностей.

“Провали“ держави (уряду) -це випадки, коли держава (уряд) не спроможна забезпечити ефективний розподіл та використання суспільних ресурсів.

Промислова переорієнтація – план, що реалізовувався в 1976–1980 рр. у Франції, спрямований на підтримку конкурентоспроможних галузей промисловості та ТНК, розвиток зовнішньої торгівлі, реалізацію галузевих програм.

“Підприємницька економіка” -ініціатива дрібних децентралізованих колективів всередині самих корпорацій.

Розподільний соціалізм – шведська теоретична модель демократичного суспільства, яка базується на визнанні справедливого розподілу, соціальної рівності як основних ознак соціалізму; спирається на приватну власність і перерозподіл суспільних доходів у напрямі їхнього вирівнювання на засадах солідаризму.

Реконверсія –переведення економіки країни після закінчення війни на виробництво продукції мирного часу.

Рейганоміка – економічна політика президента Р. Рейгана, в основу якої покладено лібералізацію економічних процесів, зокрема, зменшувалися корпоративні та особисті податки з громадян, бюджетні витрати, згорталися соціальні програми, відбувалося дерегулювання підприємництва.

Раціональні очікування - опираються на наукові прогнози, що враховують функціонування реальної економічної моделі: динаміку цін, витрат, рівень ставки процента, наслідки конкретної економічної політики, вплив урядових рішень на макроекономічні показники тощо.

Реконверсія –переведення економіки країни після закінчення війни на виробництво продукції мирного часу.

Розподільний соціалізм – шведська теоретична модель демократичного суспільства, яка базується на визнанні справедливого розподілу, соціальної рівності як основних ознак соціалізму; спирається на приватну власність і перерозподіл суспільних доходів у напрямі їхнього вирівнювання на засадах солідаризму.

Репарація – у міжнародному праві вид матеріально-правової відповідальності. Передбачає відшкодування державою завданих нею під час воєнних дій збитків. Виплату звичайно обумовлюють у мирному договорі.

“Руська правда” – звід феодальних законів XI ст., розроблений Ярославом Мудрим.

Рядовичі –селяни-общинники, які опинилися в економічній залежності із-за невиконання умов договору.

Революція цін – самодевальвація грошових систем європейських країн та перерозподіл багатства у зв’язку із великими географічними відкриттями.

Рантьє – особа, яка живе за рахунок доходів від цінних паперів чи на відсотки від наданого у кредит капіталу.

Революція Мейдзі – започаткована 1868 р. імператором Мацухито; ряд соціально-політичних та економічних реформ, що сприяли розвитку капіталістичних відносин у Японії к. ХІХ ст.

Резиденти– юридичні особи та суб’єкти господарської діяльності України, які не мають статусу юридичної особи (філії, представництва), що створені та здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства України з місцезнаходженням на її території.

“Розробник знань” –новий працівник (knowledge worker), причому кожний такий професіонал у межах своєї компетенції має бути “керівником”, що ухвалює рішення.

Роялті– платежі будь-якого виду, одержані як винагорода за користування або за надання права на користування будь-яким авторським правом на літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп’ютерні програми, кінематографічні фільми або плівки, за придбання будь-якого патенту, зареєстрованого товарного знака чи торгової марки, дизайну, секретного креслення, моделі, формули, процесу, права на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу – хау).

Світове господарство –цесукупність національних господарств, зв’язки між якими здійснюються за допомогою зовнішньоекономічних відносин.

Синдикат – це така форма монополістичного об’єднання, учасники якого створюють спільну збутову контору або інший аналогічний орган з метою розподілу замовлень, придбання сировини та реалізації готової продукції.

Сальтус – спеціалізоване приватне римське господарство.

Синойкізм – у Стародавній Греції об’єднання кількох поселень або міст у єдиний поліс.

Скіфи – індоіранські кочові племена, які сформували рабовласницьку державу на території України, що існувала від VIII ст. до н. е. до II ст. н. е.

Секуляризація – перетворення церковної і монастирської власності на власність світську, державну.

Селяни-віллани – члени англійської сільської общини з наділом до 30 акрів землі та власними знаряддями праці, які сплачували ренту і відробляли панщину 3–4 дні.

Селяни-котери – залежні англійські селяни без землі або з невеликими ділянками до 7 акрів.

“Салічна правда” – звід феодальних законів у франкському королівстві.

Смерди – вільні селяни-общинники, основна продуктивна сила у сільському господарстві Київській Русі.

Селяни державні –мали право власності і платили данину (натурою, грошима), могли переходити на незаймані землі.

Селяни тяглові –жили у феодала і відробляли панщину, без права переходу.

Селяни службові –об’єднувалися у сотні; ремісники, рибалки були заможними і мали власних селян.

Століття текстилю – поч. XVІІІ – поч. XІX ст.

Століття пару – 1769–1869 рр. у світовому господарстві.

Стація – полковий податок на утримання війська.

Столипінська реформа – започаткована 9 листопада 1906 року указом “Про доповнення деяких постанов чинного закону, що стосується селянського землеволодіння й землекористування”, який передбачав руйнацію общинного землеволодіння та розвиток капіталістичних відносин на селі.

Стерлінговий блок – створений у 1931 р. з метою зміцнення англійської валюти, до якого увійшли – Данія, Норвегія, Швеція, Фінляндія, Греція, Португалія, країни Азії – Таїланд, Іран та Єгипет, а також Латинської Америки – Аргентина, Бразилія та Колумбія, валютні резерви яких зберігалися в Лондоні.

Сірий ринок – система товарообмінних угод між окремими підприємствами в повоєнній Німеччині та натуральна оплата праці.

Спонтанний економічний порядок – це ринок, інформацію про стан якого розпорошено, а її пошук потребує значних витрат.

Світові ціни – це ціни, що відображають інтернаціональну вартість товару, яка визначається головними продавцями і покупцями певних видів продукції та формується в ході здійснення великих і регулярних операцій з товаром у вільно конвертованій валюті на світовому ринку.

Торговельна війна – це прийняття урядами країн-парт­не­рів заходів для обмеження доступу на їхні внутрішні ринки експортних товарів.

Торговельний баланс– співвідношення коштів, одержаних протягом року за експорт, і коштів, сплачених за імпорт товарів і послуг. Структурно торговельний баланс складається з двох частин – з надходжень і платежів. Їхнє зіставлення утворює експортно-імпортне сальдо.

Соціально-ринкове господарство – політика Людвіга Ерхарда у повоєнній Німеччині, спрямована на формування приватної ініціативи і конкуренції в поєднанні з активною роллю держави в господарському житті.

Сформоване суспільство –за визначенням Людвіга Ерхарда, стан німецького суспільства на етапі завершення побудови соціально-ринкового господарства.

Самокерований соціалізм –французька теоретична модель демократичного суспільства, що базується на господарській авто­номії як виробничих, так і територіально-адміністративних одиниць; основними її структурними ознаками є децентралізована групова власність, демократичні форми планування, системність.

Соціальна демократія – категорія соціал-реформістської моделі демократичного соціалізму; означає наявність у суспільстві розвиненої соціальної інфраструктури і передбачає свободу вибору робочого місця, міграції в межах країни тощо.

Трапеза– первісний банк (обмінна контора) в античній Греції.

Трипільська культура – землеробська осідла цивілізація, яка охоплювала територію від Пруту до Дніпра у VI – III тис. до н. е.

Трест –це така форма монополістичного об’єднання, учасники якого втрачають не тільки комерційну, але й виробничу і навіть юридичну самостійність, підпорядковуючись єдиному контролю. Це повне об’єднання підприємств, які випускають однорідну продукцію з метою спільного виробництва та збуту.

Транспортна революція – поширення автомобільного та авіаційного транспорту на основі винайдення Отто та Дізелем різних типів двигунів внутрішнього згорання.

Трансформація суспільства –це наростання конфлікту між соціальною структурою та новою культурою суспільства, яка формується.

“Третя хви­ля” -розвиток інтелектуальних технологій та можливостей територіальної децентралізації масової інтелектуальної праці, розвиток домашньої праці спеціалістів, об’єднаних у колективи системами електронного зв’язку.

“Тред” – за С. Струмиліним, трудова одиниця виміру – трудовий день робітника першого розряду, який виконує норму виробітку на 100 %.

Урбанізація – процес виникнення феодальних міст, який охопив Західну Європу в XI–XIIIст., що пов’язано з повторним відділенням ремесла від феодальної вотчини.

Учні – продуктивна виробнича сила цехів.

Уроки –перелік повинностей, розміри та терміни сплати данини.

Устави –визначення порядку стягнення податку.

Українська Центральна Рада – створена 17 березня 1917 року як центральний орган політичної влади на Україні.

Фіск – особлива скарбниця, створена Августом Октавіаном.

Феодалізація – це перетворення аллоду в утримання; зникнення вільних общинників та поява залежних і кріпосних утримувачів; утворення феодальної власності на землю і виникнення панівного класу землевласників-воїнів.

Фолькленд – звичаєве англійське поземельне право.

Фригольдери – англійські селяни, які відробляли повинності, але могли покинути помістя.

Феодальна вотчина – боярське спадкове землеволодіння.

Фільварок – приватне багатогалузеве магнатське господарство, засноване на використанні праці кріпосних селян та зорієнтоване на потреби внутрішнього та зовнішнього ринків, у Річі Посполитій.

Фізіократія – течія у класичній політичні економії Франції другої половини XVІІІ ст., представники якої, гостро критикуючи меркантилізм, виходили з визначної ролі в економіці та створенні національного багатства – землі та сільськогосподарського виробництва.

Фритредерство – напрям в економічній теорії та політиці промислових кіл, основними принципами якого були – вимога вільної торгівлі та невтручання держави в економічне життя країни. Виникло у Великобританії у XVІІІ ст.

Хрематистика– за Арістотелем, вид діяльності для створення багатства як нагромадження грошей.

Хмельниччина– період з 1648 р. до 1657 р., пов’язаний з активними соціально-економічними реформами Б. Хмельницького.

Холдинг-компанія –корпорація чи акціонерна компанія, що використовує свій капітал для придбання контрольних пакетів акцій інших компаній з метою встановлення контролю над ними та управління значно більшим капіталом, ніж початковий.

“Хвилі Кондратьєва“- у західній літературі розрізняють малі цикли (тривалістю близько трьох років), великі цикли (вісім-десять років) і так звані довгі хвилі, які й отримали відповідну назву.

Цівітас – громадянська община у Римі.

Ценз– у Стародавньому Римі періодичний перепис майна для оподаткування.

Цехи – це корпоративні об’єднання виробників, що формувалися за професійною ознакою та виступали як адміністративно-територіальні, фіскальні, релігійні, військові осередки, де гарантувалися кожному учаснику певні права та привілеї, зокрема право захисту, матеріальної допомоги, переходу з одного виробничого стану в інший.

Цензитарій– феодально залежний селянин, який сплачував натуральний або грошовий оброк, чинш.

Централізована мануфактура – підприємство (виробництво), замкнуте на певній території.

Чернь –та частина населення, яка змушена була сплачувати всі податки та виконувати повинності на користь держави.

“Чорний понеділок“ – 23 жовтня 1929 року стався крах Нью-Йоркської фондової біржі, що поклало початок найжорстокішій економічній світовій кризі надвиробництва.

Червінці– десятикарбованцеві банкноти, які були випущені на основі закону від 11 жовтня 1922 р., один червінець прирівнювався до 7,7 г чистого золота (1 червінець дорівнював 10 крб казначейських білетів).

Шляхта – у Польщі, Литві, Україні, Білорусії, Чехії – це дрібне дворянство.

 

 

1. Історія економіки у системі економічних наук.

2. Наукова періодизація історії економіки.

3. Особливості господарства в епоху палеоліту і мезоліту.

4. Проблеми взаємодії людини та природного середовища у стародавньому суспільстві.

5. Суть неолітичної революції.

6. Господарство бронзового віку та раннього залізного віку.

7. Історико-економічне значення розвитку господарства первісної доби.

8. Особливості патріархального рабства у Єгипті, адміністративно-господарські документи Єгипту.

9. Особливості патріархального рабства у Месопотамії, звід законів Хаммурапі.

10. Особливості патріархального рабства у Індії. “Артхашастра” та закони Ману.

11. Особливості рабства у Китаї, економічний зміст конфуціанства.

12. Особливості східного рабства.

13. Історико-економічне значення Трипільської культури.

14. Галузі господарства та суть античного рабства у Греції.

15. Характеристика господарства царського Риму.

16. Формування класичного рабства у республіканському Римі.

17. Економічні відносини та галузі господарства ранньої Римської імперії.

18. Причини та наслідки занепаду Риму.

19. Суть колонату.

20. Економічна думка античності (“Домострой” - Ксенофонта, “Держава” та “Закони” - Платона, “Політика” та “Нікомахова етика” - Арістотеля, “Землеробство” - Катона Старшого, “Про сільське господарство” Варрона та Колумели, проекти аграрних реформ Тіберія та Гая Гракхів).

21. Фіскальні реформи Юлія Цезаря та Октавіана Августа.

22. Господарство українських земель у період від найдавніших часів до V ст.

23. Господарство: Ольвії, Херсонесу, Пантікапеї та інш. міст-полісів Північного Причорномор’я.

24. Виникнення і розвиток феодальних відносин у Західній Європі: Франція; Німеччина; Англія; Візантія.

25. Особливості формування феодальних відносин у Візантії.

26. Аграрне суспільство в Київській Русі.

27. Економічні наслідки литово-польського завоювання українських земель.

28. Другий поділ праці. Урбанізація Європи. Комунальні революції.

29. Типи міст. Магдебурзьке право. Роль міста у становленні ринку.

30. Ремесло. Структура цехової системи.

31. Регіональна та міжконтинентальна торгівля. Ганзійський союз.

32. Економічна думка середньовіччя. Учення про “справедливу ціну” Фоми Аквінського.

33. Економічна думка на Україні доби середньовіччя.

34. Податкова система середньовіччя (на прикладі Франції).

35. Особливості оподаткування в Україні в добу середньовіччя.

36. Загальні передумови генези індустріального суспільства. Соціально-економічна структура суспільства. Перерозподіл доходів.

37. Передумови Великих географічних відкрить та їх наслідки.

38. Нідерландська революція ІІ половини XVI - початку XVII ст.

39. Англійська буржуазна революція та її вплив на світовий розвиток.

40. Особливості генези капіталізму у Франції.

41. Передумови та наслідки війни північно - американських колоній за незалежність.

42. Податки козацької доби.

43. Зміни у аграрних відносинах в Україні козацько-гетьманської доби.

44. Розвиток сільського господарства у ХVІ-ХVІІІ ст.

45. Мануфактурний період української промисловості.

46. Генеза економічних поглядів: кальвінізм; фізіократія; меркантилізм.

47. Економічна думка в Україні – Конституція Пилипа Орлика, Феофан Прокопович, Іван Посошков.

48. Передумови промислової революції.

49. Перетворення Англії у “майстерню світу”.

50. Хронологія та особливості промислового перевороту у Франції.

51. Хронологія та особливості промислового перевороту у Німеччині.

52. Хронологія та особливості промислового перевороту у США.

53. “Пруський” та “американський” шляхи розвитку капіталізму в сільському господарстві.

54. Економічні погляди А. Сміта.

55. Економічні погляди Д. Рікардо.

56. Економічні погляди Ж. Б. Сея.

57. Економічні погляди на принципи оподаткування Дж. С. Міля і А. Вагнера.

58. Критичний напрям політичної економії - С. Сісмонді, П. Прудон та К. Родбертус.

59. Економічні погляди Фрідріха Ліста. Історична школа Німеччини - Б. Гільденбранд.

60. Марксистська економічна теорія.

61. Індустріально технологічна революція останньої третини ХІХ ст. та її вплив на світове господарство.

62. Монополістичний капіталізм – основні ознаки.

63. Типи монополістичних об’єднань.

64. Особливості капіталістичної індустріалізації у: США; Англії; Японії; Німеччині; Франції.

65. Завершення формування світового ринку та зовнішньо-економічні зв’язки.

66. Причини першої світової війни.

67. Виникнення та сутність маржиналізму: А. Маршалл; А. Пігу;

68. Дж. Б.Кларк; В. Парето; Л. Вальрас.

69. “Податкова держава“ Й. Шумпетера.

70. Американський маржиналізм. Дж. Б. Кларк.

71. Альфред Маршалл – творець економікс.

72. Особливості промислового розвитку України у ХІХ ст.

73. Основні положення та економічні наслідки реформи 1861 р.

74. Столипінська аграрна реформа в українських землях.

75. Промислове піднесення в Україні на передодні першої світової війни.

76. Господарство України в 1914 - 1920 рр.

77. Економіка західноукраїнських земель. Колоніальний характер галузевої структури західноукраїнської промисловості.

78. Школа класичної політичної економії – В. Каразин, Т. Степанов, Й. Ланг, І. Вернадський, А. Антонович.

79. Революційно-демократична течія Кирилло - Мефодіївське товариство.

80. Ліберально-дворянська течія – А. О. Скальковський, Д. П. Журавський, Д. М. Струков.

81. Економічні погляди М. П. Драгоманова.

82. Вплив на економічну думку в Україні наукової діяльності –

М. Зібера, С. Подолинського, М. Туган-Барановського, Є. Слуцького.

83. Економічні зміни в господарстві воюючих країн зумовлені світовою війною.

84. Характерні риси розвитку господарства країн світу в 20-30-х рр.

85. Світова економічна криза 1929-1933 рр. та її вплив на світове господарство.

86. Господарство розвинених країн у 30-ті роки.

87. Суть американського та німецького шляхів виходу з економічної кризи 1929-1933 рр.

88. Причини Другої світової війни.

89. Економічна теорія монополістичної конкуренції - Е. Чемберлін.

90. Економічна теорія недосконалої конкуренції - Д. Робінсон.

91. Економічні погляди Дж. М. Кейнса.

92. Соціальні ідеали Дж. М. Кейнса.

93. Господарство в роки ІІ світової війни.

94. Економічні наслідки другої світової війни для світової економіки.

95. “План Маршала”.

96. Особливості та закономірності розвитку світового господарства у другій половині ХХ ст.

97. Євроінтеграційні процеси. “Спільний ринок”.

98. Особливості та закономірності розвитку країн світу – США, Великобританія, Японія, Франція.

99. Реалізація економічної програми Людвіга Ерхарда в повоєнній Німеччині.

100. Тенхнологічна революція середини 70-х рр. та її вплив на економічні процеси.

101. Повоєнне неокейнсіанство - А. Хансен, П. Самуельсон, Джоан Робінсон.

102. Повоєнний неолібералізм - Ф. Хайєк.

103. В. Ойкен – засновник Фрайбурзької школи в Німеччині. Ойкен про економічну політику, про економічну владу, про людину, що господарює.

104. Основні напрямки інституціоналізму: технократичний – Т. Веблен; юридичний – Дж. Коммонс; емпіріостатистичний – У. Мітчел; індустріально-технологічний – Дж. Гелбрейт.

105. Особливості міжнародних економічних зв’язків.

106. “Нові індустріальні держави” (П. Корея, Тайланд, Японія, Сінгапур, Індія, Бразилія).

107. Міжнародні монополістичні об’єднання кінеця ХХ ст. - початоку ХХІ ст. та їх вплив на світове господарство.

108. Кейнсінізм.

109. М. Фрідман – основоположник монетаризму.

110. Протилежності економічних теорій М. Фрідмана та Дж. М. Кейнса.

111. Трансформаційні та глобалізаційні теорії (Гуннар Мюрдаль, Пітер Друкер, Алвін Тоффлер, Д. Белл).

112. Радянська економічна система між першою та другою світовими війнами: політика “воєнного комунізму; НЕП; сталінська індустріалізація та її наслідки; голодомор 1933 року;

113. Господарство України в роки ІІ світової війни.

114. Розвиток народного господарства в 1946-1970 рр. Причини сповільнення економічного розвитку України в 60-80-х рр.

115. Економічна думка першої половини ХХ ст. (О. В. Чаянов, М. Д. Кондратьєв) та складання радянської політичної економії.

116. “Декларація про державний суверенітет України”.

117. Економічні засади закріплені в Конституції України.

118. Ринкові зв’язки України з Європейськими державами.

119. Проблеми і труднощі економічного розвитку України в умовах незалежності та переходу до ринкової економіки.

120. Роль і місце господарства України в світовому економічному розвитку.

121. Проблеми податкової реформи.

 

 


Читайте також:

  1. IV. Питання самоконтролю.
  2. V. Питання для самоконтолю
  3. V. Питання туристично-спортивної діяльності
  4. VI . Екзаменаційні питання з історії української культури
  5. А.1 Стан , та проблемні питання застосування симетричної та асиметричної криптографії.
  6. Актуальні питання управління земельними ресурсами та їх охорони
  7. Аналогія права - вирішення справи або окремого юридичного питання на основі принципів права, загальних засад і значення законодавства.
  8. Бесіда за запитаннями.
  9. Біохімічна ОБГРУНТУВАННЯ МЕТОДИКИ занять фізичною культурою і спортом з особами різного віку та статі
  10. В лекції висвітлюються питання використання мережних структур, їх недоліки та переваги.
  11. Види індивідуальних занять
  12. Види навчальних занять.




Переглядів: 1012

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Розділ ІХ (ЗМ 9). Світове господарство та основні напрямки економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції | ВАРІАНТИ ТЕСТІВ ДЛЯ ПОТОЧНОГО І ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.071 сек.