• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Судове засідання — процесуальна форма розгляду цивільних справ

Стадія судового розгляду у процесуальній літературі визна­чається ще як «судове засідання». У ЦПК України глава 4 розділу III, якою врегульовано процесуальний порядок вирішення справ у суді першої інстанції, має назву «Судовий розгляд», а ст. 158 ЦПК України він визначений як «розгляд справ у су­довому засіданні». Отже, зважаючи на нормативне визначен­ня, розгляд справи є змістом цієї стадії, а судове засідання — процесуальною формою розгляду справи.

Суд розглядає справи протягом не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, а справа про поновлення на роботі і про стягнення аліментів — протягом одного міся­ця. Цей строк за клопотанням сторони може бути продовжений су­дом у виняткових випадках не більше як на 15 днів.

Обсяг і межі розгляду цивільних справ судами України встановлені на основі нормативного визначення принципів диспозитивності, змагальності і публічності.

Судове засідання провадиться у спеціально обладнаному залі засідань (ч. 3 ст. 158 ЦПК України). Головуючий у судо­вому засіданні, а якщо справа розглядається одноособове — суддя, повинен спрямовувати судовий розгляд на забезпечен­ня повного, всебічного і об'єктивного з'ясування обставин справи, усуваючи з судового розгляду все, що не має істотного значення для справи (ст. 160 ЦПК України), а також забезпе­чує належний виховний рівень судового процесу, спокійну ро­бочу атмосферу і належний порядок у судовому засіданні.

Всі присутні у залі судового засідання, а також сторони, інші особи, які беруть участь у справі, свідки, експерти, пере­кладачі мають додержуватися встановленого порядку у судо­вому засіданні і беззаперечно підкорятися відповідним розпо­рядженням головуючого: при вході до залу суддів присутні повинні встати, рішення суду заслуховують стоячи, учасни­ки процесу звертаються до суду словами «Ваша честь» та да­ють свої показання, пояснення, висновки і консультації стоя­чи. Цим виховується повага до суду, який здійснює правосуд­дя ім'ям України. До осіб, які порушують порядок під час розгляду справи, головуючий застосовує засоби процесуаль­ного примусу, передбачені пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 91 ЦПК Ук­раїни.

Розгляд справи провадиться шляхом послідовного вчинен­ня судом і учасниками процесу комплексу процесуальних дій, що складають певні частини (підстадії), кожна з яких має своє завдання і відповідний зміст.

Судове засідання по розгляду цивільної справи складається з чотирьох частин:

Ø підготовча;

Ø дослідження обставин справи і перевірка доказів (розгляд справи по суті);

Ø судові дебати;

Ø ухвалення і оголошен­ня рішення.

Перша частина має підготовчий характер. У ній суд вирі­шує питання про можливість розгляду справи у даному судо­вому засіданні, при даному складі суду, з секретарем судового засідання, за наявності осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу (свідків, експертів, перекладачів) та наяв­них доказах. Завдання першої частини реалізуються шляхом послідовного здійснення широкого комплексу встановлених статтями 163-172 ЦПК України процесуальних дій.

Розгляд справи розпочинається доповіддю судді, що має бу­ти пояснювальною і лаконічною: про зміст заявлених вимог та про визнання сторонами певних обставин під час поперед­нього судового засідання.

Після доповіді головуючий з'ясовує: чи підтримує позивач свої вимоги, чи визнає відповідач позов, чи не бажають сторо­ни закінчити справу мировою угодою або звернутися за розв'язанням спору до третейського суду (ст. 173 ЦПК Ук­раїни).

У процесі дослідження пояснень особи, які беруть участь у справі, можуть одна одній ставити запитання. За наявності письмових пояснень сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, пояснень, одержаних у поряд­ку виконання окремих доручень (ст. 132 ЦПК України), чи по­яснень, одержаних у порядку забезпечення доказів, суддя ого­лошує їх зміст. Після цього, заслухавши думку осіб, які беруть участь у справі, встановлюється порядок з'ясування обставин справи дослідження доказів.Свідки допитуються за правила­ми, встановленими статтями 179-183 ЦПК України.

Перед допитом свідка суд встановлює його особу, вік, рід за­нять, відношення до даної справи і стосунки зі сторонами та іншими особами, які беруть участь у ній, і попереджає під роз­писку про кримінальну відповідальність згідно зі стаття­ми 384 і 385 КК України за подання суду завідомо неправди­вих показань і за відмову дати показання та приводить його до присяги говорити правду, нічого не приховуючи і не спотворю­ючи (ч. 5 ст. 180 ЦПК України). Свідки, які не досягли шістнадцяти років, не попереджаються про кримінальну відповідальність, але головуючий роз'яснює їм обов'язок прав­диво розповісти, що їм відомо по справі. Кожний свідок допи­тується окремо, а свідки, які не дали показань, не можуть пе­ребувати у залі судового засідання під час розгляду справи.

При допиті малолітніх свідків і, за розсудом суду, неповно­літніх обов'язковою є присутність педагога, батьків або інших близьких осіб, якщо вони не заінтересовані у справі. Після допиту всіх свідків, викликаних до суду, головуючий оголошує показання свідків, зафіксовані у письмовій формі і одержані у порядку, передбаченому статтями 132, 133 ЦПК України.

Сторони й інші особи, які беруть участь у справі, можуть дати свої пояснення з приводу цих доказів або протоколів.

Дослідження речових доказів у судовому засіданні прова­диться у порядку, встановленому ст. 187 ЦПК України. Вони оглядаються судом, а також пред'являються для ознайомлен­ня особам, які беруть участь у справі, а в необхідних випад­ках — також експертам, спеціалістам і свідкам.

Якщо у справі була призначена експертиза, то після неї у судовому засіданнідосліджується висновок експерта. Спочат­ку висновок оголошується, а потім для роз'яснення і допов­нення висновку експерту можуть бути поставлені запитання судом і особами, які беруть участь у справі, оформлені письмо­во і підписані експертом, вони приєднуються до справи (ст. 189 ЦПК України).

Закінчується ця частина судового розгляду тим, що голову­ючий надає сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, можливість дати додаткові пояснення. Після їх заслу­ховування суд постановляє ухвалу про закінчення з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами і переходить до су­дових дебатів.

Право на останню репліку належить відповідачеві та його представникові.

Заключною частиною (четвертою) розгляду справи є вихід суду після судових дебатів до нарадчої кімнати для ухвалення рішення (ст. 195 ЦПК України), оголошенням орієнтовного часу його проголошення. Якщо при ухваленні рішення появиться необхідність з'ясування будь-якої обставини через повторний допит свідків або іншу процесуальну дію, суд, не ухвалюючи рішення, відновлює розгляд справи, про що постанов­ляє ухвалу. Такий розгляд провадиться виключно у межах з'ясування обставин, що потребують додаткової перевірки. Залежно від його результатів суд відкриває судові дебати із приводу додатково досліджених обставин і після їх закінчен­ня йде до нарадчої кімнати для ухвалення рішення. Але якщо з'ясування цих обставин у судовому засіданні виявилося не­можливим — постановляє ухвалу про відкладення розгляду справи.

Рішення ухвалюється з додержанням таємниці нарадчої кімнати.

Читайте також:

1. II. Критерій найбільших лінійних деформацій
2. III.4 Форматування тексту.
3. IV. Виклад інформаційного матеріалу
4. IV. Виклад інформаційного матеріалу
5. IV. Критерій питомої потенціальної енергії деформації формозміни
6. IV. Прийняття рішень у полі четвертої інформаційної ситуації
7. R – розрахунковий опір грунту основи, це такий тиск, при якому глибина зон пластичних деформацій (t) рівна 1/4b.
8. Tема 4. Фації та формації в історико-геологічному аналізі
9. V. Прийняття рішень у полі п’ятої інформаційної ситуації
10. VI. Прийняття рішень у полі шостої інформаційної ситуації
11. А.А.Налчаджан виділяє: образ тіла (тілесне Я), наявне Я (справжнє-Я), динамічне-Я, фактичне-Я, ймовірне-Я, ідеалізоване-Я, уявне-Я та інші.
12. Абсолютизація формально-технічних пошуків у мистецтві ХХ ст.

Переглядів: 857