• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тема 2. Загальна характеристики ЄС та ЄСП

1. Будова ЄС.

2. Поняття опори ЄС.

3. Засоби забезпечення організаційної єдності ЄС.

4. Співвідношення ЄС та ЄСп.

5. Принципи, на яких заснований ЄС та їх правове значення.

6. Завдання і цілі ЄС та ЄСп. Їх правове значення.

7. Правосуб’єктність ЄСп.

8. Правосуб’єктність ЄС.

9. Правове регулювання набуття членства в ЄС. Процедура набуття членства в ЄС.

10. Компетенція ЄС та ЄСп.

11. Принцип субсидіарності та принцип пропорційності. Компетенція ЄС та ЄСп.

12. Правовий статус держав-членів ЄС. Питання про суверенітет держав-членів.

13. Правовий статус громадян ЄС.

Ще при розробці договору про ЄС було запропоновано поширити Європейську інтеграцію на чотири нові напрямки:

1. Спільне громадянство;

2. Економічний і валютний союз;

3. Спільну закордонну політику і політику безпеки;

4. Співпрацю правоохоронних і судових органів (у кримінальній сфері).

Виникли ключове питання: «Чи поширювати на ці галузі компетенцію співтовариств, а якщо ні, то яким має бути співвідношення цих галузей із співтовариством?»

Зрештою, як компроміс, вирішили таку галузь як економічний і валютний союз залишити ЄСп, а решту галузей – вирішувати за межами ЄСп. Однак всі ці галузі були віднесені до ЄС.

У рамках ЄС одні і ті самі керівні органи (інститути) – Комісія ЄС, Рада ЄС, Європейський Парламент, Суд ЄСП, Рахункова Палата – мали діяти з різним обсягом повноважень, за різними процедурами та з різними правовими наслідками, в залежності від того, в якій саме галузі інтеграції здійснюється співпраця.

Таким чином, унікальність будови ЄС є результатом компромісу між прибічниками повної передачі суверенітету і прибічниками часткової передачі суверенітету на користь ЄС.

Для того, щоб зрозуміти правову природу ЄС, необхідно добре знати будову ЄС. Будову ЄС передають у вигляді античного храму.

Суд ЄСп називається саме так, тому що він не вирішує питання 2 та 3 опори.

Не плутати: Рада ЄС, Європейська Рада і Рада Європи.

Рада Європи – не вивчається у курсі Право ЄС.

Рада ЄС – це інститут ЄС та ЄСп, законодавчий орган. Складається із міністрів країн, які входять до складу ЄС.

З 1993 року, Європейська Рада – не є інститутом, по суті, це орган, який надає імпульсу політичного співробітництва (ст. 13, 14 Договору про ЄС). Його рішення не є обов’язковими.

При всій різниці між різними опорами ЄС не можна стверджувати, що союз не становить єдиного цілого. Опори не є закритими організаційними структурами, оскільки були запроваджені певні об’єднуючі елементи.

Засоби забезпечення організаційної єдності.

1. Єдність нормативного масиву – установчі договори Союзу і співтовариств:

- Містять численні посилання один на одного.

- Із ст.ст. 48, 49 Договору про ЄС випливає, що договори про створення ЄСп та ЄС «становлять договори, на яких ґрунтується союз».

- Встановлено єдину процедуру перегляду установчих договорів як Союзу, так і співтовариств (ст. 48 Договору про ЄС).

- Деякі правові інститути в цілому регулюються Договором про ЄС, а в Установчому договорі про ЄСп встановлено лише окремі специфічні положення.

Існує правопорядок ЄС в цілому

Існує єдиний нормативний фундамент для усіх трьох опор – це, власне, Договір про ЄС (Розділи 1,7,8).

2. Єдині цілі (ст. 2 Договору про ЄС).

3. Єдині принципи-цінності (ч. 1 ст. 6 Договору про ЄС) – свободи, демократії, захисту прав людини, верховенства права і т.д.

4. Встановлена практика одночасного приєднання нової держави до Договору про ЄСп та Договору про ЄС.

5. Встановлена єдина процедура та єдині критерії набуття членства у ЄСп та ЄС.

6. Управління Союзом і співтовариствами здійснюються єдиною системою органів (ч. 1 ст. 3 Договору про ЄС).

7. Діяльність ЄС фінансується з єдиного бюджету (ст. 28,41 Договору про ЄС). И лише як виняток допускається автономне фінансування державами-членами окремих заходів в другій і третій опорах.

8. Процедура ухвалення рішень.

1 опора[1] 2 опора 3 опора

(соціально-економічна) (спільна політика безпеки і (співробітництво по-

Співвідношення ЄС та ЄСп

ЄС, ЄСп та Євратом є самостійними організаціями, кожна з яких створена на основі власного установчого договору, однак в організаційному плані (в силу домовленостей держав) співтовариства інкорпоровані у союзу. Як наслідок, утворилася дуже складна система підпорядкувань.

З історичної точки зору три співтовариства виникли і розвивалися як складові єдиного процесу європейської інтеграції (тому Союз та співтовариства розглядаються як єдине ціле). Проте, з юридичної точки зору їх слід відокремлювати. Тому, прийнято говорити про принцип незалежності (автономності) співтовариств. При цьому, в 60-х роках самі співтовариства починають запроваджувати і розвивати принцип функціональної єдності співтовариств. Це зроблено було з метою реалізації принципу політичної єдності.

В організаційному плані в рамках ЄС ЄСп відіграють ключову роль у функціонуванні ЄС,

В установчих договорах ЄС та ЄСп слово «принцип» використовується у різних значеннях. У більшості випадків мова йде про важливі правові норми загального характеру, що стосуються функціонування ЄС та ЄСп в цілому, або певної галузі, чи навіть окремого питання (наприклад, принцип сталого розвитку, принцип субсидіарності, принцип відкритої ринкової економіки і т.д.). В окремих випадках слово принцип вживається як:

1. Тип правового акту Союзу (ч. 1 ст. 13 Договору про ЄС – принципи закордонної політики);

2. Як специфічне джерело права ЄС: загальні принципи права ЄС (ч. 2 ст. 6 Договору про ЄС); загальні принципи, спільні для правових систем держав-членів ЄС (ч. 2 ст. 288 Договору про ЄС).

Найважливіше значення для правопорядку ЄС мають принципи, закріплені у ч. 1 ст. 6 Договору про ЄС.

Юридичне (прикладне) значення принципів, закріплених в ч.1 ст. 6 Договору про ЄС:

1. Членство в ЄС може бути надане лише державі, яка поважає дані принципи (ч. 1 ст. 49 Договору про ЄС).

2. Якщо буде встановлено наявність серйозного та постійного порушення цих принципів то Рада ЄС (законодавчий орган ЄС) може призупинити окремі права держави-порушниці у ЄС (ст. 7 Договору про ЄС).

Джерелами цілей і завдань ЄС та ЄСп є такі статті і договори: Розділ 1 Договору про ЄС і ч. 1 Договору про ЄСп.

Поняття, цілі і завдання ЄС та ЄСп використовуються в установчих договорах не завжди послідовно і системно. Але цілі ЄС як правило означають дві групи правоположень:

1. Цілі створення (в Преамбулі);

2. Цілі діяльності:

- Загальні (ч. 1 ст. 2 Договору про ЄС):

а) Соціально-економічна мета;

б) Зовнішньополітична (ідентичність Союзу на міжнародній арені);

в) Гуманітарна (захист прав і свобод людини);

г) Правоохоронна (простір свободи, безпеки і справедливості).

д) Організаційна (підтримання acquis comminautaire – основа правопорядку співтовариства)

- Спеціальні – ті, які визначають зміст конкретних напрямків діяльності ЄС (розпорошені по всьому Договору. Наприклад, цілі промислової політики)

Важливе значення надається державами такій політичній цілі як збереження миру.

Окрему групу утворюють цілі, встановлені у ст.ст. 11-12 Договору про ЄС (цілі спільної зовнішньої політики і політики безпеки – друга опора; ст. 29 – цілі співробітництва правоохоронних органів).

Цілі і завдання мають важливе прикладне і , відповідно, юридичне значення:

1. Їх слід враховувати при застосуванні принципу де легованості (ст. 308 Договору про ЄС) та принципів субсидіарності і пропорційності (ст. 5 Договору про ЄСп, ч. 2 ст. 2 Договору про ЄС).

2. При застосуванні теорії домислюваних (імпліцитних) повноважень.

3. Суд ЄС застосовуючи телеологічне (цільове) і систематичне тлумачення установчих договорів за допомогою цілей заповнює прогалини у праві ЄС, надає перевагу одним повноваженням перед іншими. Наприклад, введення в дію Судом ЄС принципу верховенства і принципу прямої дії права ЄС в національних правопорядках.

Правосуб’єктність ЄС та правосуб’єктність ЄСп є різні речі.

У ст. 271 Договору про ЄСп встановлено, що ЄСп має правосуб’єктність. Ця норма тлумачиться як така, що надає ЄСп міжнародну правосуб’єктність.

ЄСп є суб’єктом міжнародного права, а саме є міжнародною організацією. Правосуб’єктність ЄСп має похідний характер.

В установчих договорах немає спеціального розділу, який регулює участь співтовариства у зовнішніх зносинах. Ці норми розпорошені по всьому Договору про ЄСп.

Обсяг міжнародної правосуб’єктності ЄСп.

ЄСп має міжнародну договірну правоздатність.

Читайте також:

1. I. Загальна характеристика політичної та правової думки античної Греції.
2. Ni - загальна кількість періодів, протягом яких діє процентна ставка ri.
3. V. Поняття та ознаки (характеристики) злочинності
4. Акустичні характеристики порід
5. Афіксальні морфеми. Загальна характеристика
6. Безстатеве розмноження, його визначення та загальна характеристика. Спори — клітини безстатевого розмноження, способи утворення і типи спор.
7. Будова, принцип роботи та характеристики МДН – транзисторів
8. Будова, принцип роботи та характеристики тиристорів
9. Будова, характеристики і параметри біполярного транзистора
10. Варіаційні ряди та їх характеристики
11. Векторні характеристикимеханічного руху– переміщення, шлях, швидкіст та прискорення
12. Вивчення загальної характеристики господарства, окремих галузей господарства та міжгалузевих комплексів.

Переглядів: 2374