• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Х. Методичне забезпечення.

Підручники:

– Кремень В.Г., Ільїн В.В. Філософія: мислителі, ідеї, концепції. Підручник. – К.,2005;

– Філософія:Навч. посіб./За ред. І.Ф.Надольного.-К.,2004;

– Ящук Г.І.Філософія історії.-К.,2004.

Підручники, які підготовлені і надруковані викладачами кафедри:

– ”Філософія”. Підручник: Харків, 2000р.;

– “Історія філософії”. Підручник. Харків,2003р.;

– Програма навчального курсу “Філософія”;

– Структурно-модульна схема вивчення дисципліни;

– Питання для тестів;

– Тематика рефератів;

– Список літератури.

ХІ. Завдання для самостійної роботи.

Модуль І.

Історія філософії.

Знати:

Що таке світогляд, його структура, та історичні типи. Філософія як теоретична основа світогляду. Специфіка філософського освоєння дійсності, коло проблем, предмет, методи філософствування, функції філософії.

Особливості філософствування на Сході. Досягнення античної філософії (Сократ, Платон, Арістотель). Своєрідність розвитку філософії в умовах Середньовіччя (Аврелій Августин, Фома Аквінський). Внесок у розвиток філософії мислителів і вчених епохи Відродження. Питання методології та теорії пізнання у філософії Нового часу: Ф.Бекон, Р.Декарт, Т.Гоббс, Г.Лейбніц та інш.)

Місце німецької класичної філософії в історії світової філософської думки: І.Кант, І.Фіхте, Ф.В.Шеллінг, Г.Гегель, Л.Фейєрбах). Особливості розвитку посткласичної філософії, її головні напрями: марксистська філософія, аналітична філософія, феноменологія, герменевтика, екзистенціалізм тощо.

Виникнення і основні етапи розвитку української філософії: філософія професорів Києво-Могилянської академії, Творчість Г.С.Сковороди, академічна філософія в Україні ХІХ ст. (П.Юркевич), розвиток філософських ідей у ХХ ст.

Підсумком вивчення навчального матеріалу по модулю І повинні бути знання таких категорій: світогляд, філософія, онтологія, гносеологія, рефлексія, Дао, карма, дедукція, індукція, деїзм, природне право, інтелектуальна інтуїція, емпіризм, абсолютний дух, розсудок, душа, антиномія тощо.

Вміти:

Узагальнювати добуті знання, робити порівняльний аналіз і формувати власну думку стосовно дискусійних філософських проблем, орієнтуватися у різних філософських системах, бачити зв’язок української філософії з іншими національними філософськими системами.

Теми рефератів до модулю І.Історія філософії.

· Сутність і типи світоглядів.

· Засоби пізнання у філософії.

· Філософія і світогляд.

· Філософія і релігія.

· Онтологія і теологія.

· Історичні типи світогляду (порівняльна філософська характеристика).

· Філософія і наука (філософія і педагогічні науки).

· Філософія – любов до мудрості.

· Методологічна функція філософії.

· Світоглядна функція філософії.

· Філософія і методологія.

· Філософія і практична діяльність людини

· Філософія і мистецтво.

· Людина як вища цінність у системі філософського знання.

· Значення давньогрецької філософії для розвитку світової культури.

· Космоцетризм античної філософії.

· Рішення проблеми буття в античній філософії.

· Атомізм: генеза і сучасність.

· Сутність і особливості філософії Платона.

· Арістотель про рух та його джерела.

· Апорії Зенона: спроба сучасної інтерпретації.

· Філософія Сократа.

· Філософські витоки теоцентризму.

· Креаціонізм: спроба філософсько-наукового обгрунтування.

· Філософська природа середньовічного символізму.

· Тема бога і людини в філософії Августина.

· Філософський сенс заповітів Христа.

· Всесвіт очами М.Коперника та Дж. Бруно.

· Гуманізм і драма філософії Відродження.

· Картина світу в філософії Нового часу.

· Спільні та відмінні риси учення Ф.Бекона і Р.Декарта про науковий метод.

· Ключові моменти французької філософії ХVІІІ ст.

· Головний принцип трансцендентального ідеалізму І.Канта.

· Принципи і суперечності гегелівської філософії.

· Особливість антропологізму філософії Л.Фейєрбаха.

· Сутність матеріалістичного розуміння історії К.Маркса.

· Особливості і основні риси українського світоглядного менталітету.

· Джерела та основні ідеї філософії Київської Русі.

· Філософія у Києво-Могилянській академії.

· Філософія Г.Сковороди.

· Ідея філософії серця у світогляді М.Гоголя.

· Гуманізм філософії Т.Шевченка.

· Ноосферна концепція В.Вернадського.

· Позитивна філософія І.Франка.

· Філософія щастя В.Винниченка.

· Російська філософія: становлення і характерні риси.

· Основні тенденції некласичної філософії кінця ХІХ ст.

· Еволюція позитивізму.

· Основні концепції філософської антропології.

· Філософія Ф.Ніцше.

· Еволюція релігійної філософії ХХ ст.

· Неофрейдизм: за і проти.

· Чи є екзистенціальна філософія гуманістичною?

Модуль ІІ.

Онтологія.

Знати:

Що означають категорії: онтологія, буття, небуття, субстанція, матерія, рух, простір, час, система, Всесвіт, розвиток, діалектика, якість, кількість, міра, протиріччя, заперечення, заперечення заперечення.

Зміст свідомості та її структуру, основні концепції свідомості.

Вміти:

Користуватися філософськими поняттями та категоріями, законами, ідеями, принципами діалектики у процесі аналізу будь-яких проблем: у повсякденному житті; у навчальній діяльності; економічного та соціально-політичного розвитку України, світових подій. Узагальнювати нові добуті знання, порівнювати їх із здобутими знаннями із попередніх тем і інших курсів.

Теми рефератів до модулю ІІ.Онтологія.

· Методологічні функції категорії матерії.

· Матерія як субстанція.

· Соціальні властивості простору і часу; системне вимірювання Всесвіту.

· Відображення як всезагальна властивість матерії.

· Відображення та інформація.

· Виникнення і розвиток психіки як форми відображення дійсності.

· Визначальна роль соціальності у виникненні свідомості.

· Структура і рівні свідомості.

· Діалектика як теорія розвитку.

· Діалектична суперечність як джерело розвитку.

· Проблема буття у творі М.Гайдеггера “Час і буття”.

· Віртуальна реальність, онтологічний аспект.

· Сучасний образ світу: ознаки прихованої віртуальності.

· Категорії діалектики.

· Що таке душа людини?

· Взаємозв’язок біосфери, ноосфери і техносфери.

· Саморозвиток як особистісна система.

· Проблема часу у феноменологічній філософії.

Модуль ІІІ.

Гносеологія.

Знати:

Сутність, структуру, основні закономірності пізнавального процесу, гносеологічні поняття та категорії: суб’єкт, об’єкт, істина, види істини, похибка, емпіричний рівень пізнання, теоретичний рівень, практика; методи та форми наукового пізнання; сутність наукового пізнання , факт, гіпотеза, концепція, теорія.

Вміти: робити аналіз пізнавальної діяльності учнів на основі філософського світогляду, розрізняти істину від похибки, застосовувати практику як критерій істинних знань; використовувати методи і форми наукового знання у процесі наукових досліджень, застосовувати філософські категорії – ідею, гіпотезу, концепцію, теорію при здійсненні наукових проектів.

Теми рефератів з модулю ІІІ. Гносеологія.

· Проблема діалектики суб’єкта і об’єкта в сучасній гносеології.

· Проблема істини і хибності в сучасній гносеології.

· Проблема критерію істини в сучасній філософії.

· Практика та її основні функції в пізнанні.

· Наукові пізнання як вид духовної діяльності та спосіб освоєння дійсності.

· Основний зміст сучасної методології наукового пізнання.

· Діалектика як теорія пізнання.

Модуль ІV.

Соціальна філософія.

Знати:

Поняття соціального, соціуму. Проблеми соціальної філософії: суспільство та його структуру, людину у системі соціальних відношень, суспільство як соціально-практичний спосіб буття людини. Теоретичні моделі суспільства у сучасній філософії. Принципи наукової концепції суспільства. Поняття суспільного прогресу та його критерії. Основні парадигми виміру суспільства.

Причини походження і закономірності розвитку науки. Причини, наслідки і типи наукових революцій. Сучасна НТР.

Рушійні сили та суб’єкти суспільного розвитку.

Роль матеріальних та духовних чинників розвитку суспільства.

Культуру як інобуття людського духу, людинотворчі функції культури та функції науки та культури.

Сутність прогнозування, типи прогнозів, форми, методи та функції прогнозування. Суть глобальних проблем сучасності: причини, методи, рішення, роль коеволюції у цьому процесі. Роль філософії у формуванні футурологічних проектів.

Вміти:

Орієнтуватися у системі різних концепцій, думок, вірувань, цінностей, розкривати їхню гуманістичну спрямованість, взаємозв’язок між різними соціальними явищами, розкривати соціальну заангажованість соціальних груп, окремих людей. Визначити, звідки з’явилися конкретні сучасні ідеї і куди вони ведуть, тобто “дивитися у корінь”, правильно мислити, відокремлювати головне від другорядного, осмислено підходити до життя, розуміти глобальні проблеми та їх наслідки.

Теми рефератів до модулю ІV.Соціальна філософія.

· Роль раціонального у процесі розвитку суспільства.

· Проблема суспільства у німецькій класичній філософії (за вибором студента).

· Проблеми суспільства і людини в філософії Г.Сковороди.

· Соціальна філософія М.Драгоманова.

· Історіософія М.Грушевського.

· Філософія історії.

· Теорія суспільно-економічних формацій і реалії сучасності.

· Етика ненасилля.

· Зміст цивілізаційної парадигми філософського осягнення історії.

· Наука і закономірності її розвитку.

· Сенс історії.

· Методологія аналізу розвитку суспільства: формація чи цивілізація.

· Ідеали науки.

· Головні риси інформаційного суспільства.

· Культура як друга природа людини.

· Культура. Антикультура. Контркультура.

· Формування особистості як сенс і ціль культури.

· Мотиви наукового пізнання.

· Роль символів у культурі.

· Ознаки антропогенної цивілізації.

· Взаємозв’язок суспільства і природи.

· Наука і суспільство.

· Проблема нелінійності соціального розвитку.

· Порядок і хаос у розвитку суспільства.

· Філософія і майбутнє цивілізації.

· Проблема демократії у сучасній Україні.

· Глобалізм як соціальне явище: за і проти.

· Духовне життя суспільства та людини: зміст і структура.

· Техногенна цивілізація: сутність, генеза та майбутнє.

МодульV.

Філософська антропологія.

В результаті опанування філософської антропології студент мусить

Знати:

Основні етапи формування поглядів мислителів на проблему людини в історії філософії: Стародавньої Греції, Середньовіччя, Відродження, Нового часу, Просвітництва, німецькій класичній філософії, марксизмі.

Сучасні філософські підходи до розуміння людини: неотомізмом, екзистенціалізмом, фрейдизмом. Антропосоціогенез, самоцінність і сенс людського життя.

Проблема особистості як соціальний феномен історичного поступу. Людина – найвища цінність суспільства.

Вміти:

Аналізувати сучасні проблеми людини і особистості; брати активну участь у гуманістичному вихованні особистості, починаючи з самовиховання.

Теми рефератів до модулю V.Філософська антропологія.

· Психоаналіз і проблема людини.

· Проблема людини в екзистенціалізмі.

· Основні риси марксистського розуміння людини.

· Бог і людина.

· Расизм і проблема співвідношення біологічного та соціального в людині.

· Значення та межі проблеми сенсу життя.

· Специфіка розуміння особистості в різних типах культур.

· Особистість та її свобода в дзеркалі світових релігій.

· Діалектика свободи та відповідальності особистості на сучасному етапі.

· Проблема особистості як соціальний феномен історичного поступу.

· Діалектика взаємодії особистості та суспільства.

· Індивід як соціоприродна істота.

· Потреби як фактор формування особистості.

· Взаємодія інтересів суспільства й особистості.

· Людина як найвища цінність суспільства.

· Соціальна норма як фактор впливу суспільства на особистість.

· Діяльність – основа формування особистості.

· Сутність і мета гуманістичного виховання особистості.

ХІІ. Перелік питань для підсумкового контролю.

1) з модуля 1.Історія філософії.

1. Поняття світогляду, його зміст, структура.

2. Історичні типи світогляду: міфологія, релігія, філософія.

3. Філософія: наука чи світогляд?

4. Предметне самовизначення філософії (основні етапи розвитку).

5. Система філософського знання, його структура та функції.

6. Історизм філософського знання, його соціокультурна зумовленість.

7. Основні ідеї та школи Давньоіндійської філософії.

8. Головні риси та школи Давньокитайської філософії.

9. Проблема “початку” у ранній натурфілософії античності.

10. Перша спроба раціонального осмислення буття, простору, часу та руху в елейській філософії (Парменід, Зенон).

11. Особливості давньогрецького атомізму (Левкіп, Демокріт).

12. Етичний антропологізм Сократа.

13. Проблема існування загального, світ речей та ідей у філософії Платона.

14. Учення Арістотеля про причини, начало буття, людину і державу.

15. Особливості та основні школи еллістичного етапу розвитку античної філософії.

16. Основні риси та етапи розвитку середньовічної філософії: апологетика, патристика, схоластика, номіналізм (Августин Блажений, Фома Аквінський).

17. Філософія епохи Відродження: гуманізм, антропоцентризм, натурфілософія,скептицизм, утопічний соціалізм.

18. Проблема методу наукового пізнання у філософії ХVІІ ст.(Ф.Бекон,Р.Декарт).

19. Філософія Просвітництва ХVІІІ ст.

20. Гносеологічна концепція та етика І.Канта.

21. Система гегелівської філософії: проблема буття, суспільства, людини та методу.

22. Антропологічний принцип побудови “нової філософії” Л.Фейербаха.

23. Філософія у Києво-Могілянської академії.

24. Філософія Г.Сковороди.

25. “Філософія серця” Памфіла Юркевича.

26. Філософські та соціальні погляди Івана Франка.

27. Сучасна українська філософія.

28. Головні ідеї марксистської філософії.

29. Проблема людини, суспільства, буття у філософії екзистенціалізму (М.Гайдеггер, Ж.-П.Сартр, К.Ясперс, А.Камю).

30. Головні ідеї науки: еволюція позитивізму.

31. Проблема істини, методу пізнання у герменевтиці: Ф.Шлейермахер, Г.Гадамер, П.Рікер, К.Аппель.

32. Філософські ідеї феноменології: Е.Гуссерль.

33. Ірраціоналізм “філософії життя” як нова духовна орієнтація: А.Шопенгауер, Ф.Ніцше.

34. Особливості філософії прагматизму: Ч.Пірс, У.Джемс, Д.Дьюї.

35. Філософська антропологія про цінності буття та форми прояву сутності людини (М.Шелер).

36. Особливості релігійної сучасної релігійної філософії (П.Шейяр де Шарден, Г.Марсель).

37. Особливості філософії структурізму (Ф. Де Соссюр, К.Леві-Строс, М.Фуко).

2) з модуля ІІ.Онтологія.

1. Пошуки субстанційної єдності світу в історії філософії.

2. Історичні типи онтології: реалізм, спіритуалізм, монізм, дуалізм, плюралізм.

3. Онтологія і буття. Стара і нова онтологія.

4. Модуси буття: буття в собі, буття для себе, буття для іншого. Діалектика основних форм буття.

5. Проблема субстанції: генеза та сучасне бачення.

6. Матерія, рух, простір, час та їхні атрибутивні властивості.

7. Людина і буття як “мікро- “ і “макросвіт”.

8. Сучасні концепції часу: коло, лінійна, спіралевідна.

9. Соціальні властивості часу і простору.

10. Поняття свідомості, її структура та джерела.

11. Сучасні концепції походження свідомості: теологічна, натурфілософська, трудоав тощо. Свідомість і відображення.

12. Біологічні та соціально-історичні умови виникнення свідомості.

13. Рівні суб’єктивної організації свідомості: пізнавальна, емоційна та мотиваційно-вольова форми діяльності свідомості, самосвідомість, рефлексія.

14. Свідоме і несвідоме.

15. Поняття розвитку.

16. Моделі розвитку у сучасній філософії.

17. Діалектика як теорія розвитку.

18. Закон єдності і боротьби протиледностей.

19. Закон зв’язку кількісних і якісних змін.

20. Закон заперечення заперечення.

21. Категорії діалектики: зміст і форма, необхідність і випадковість, причина і наслідок тощо.

22. Категорії закону, сутності і явища та їхня роль у пізнанні і творчому пошуку.

23. Синергетика про характер розвитку Всесвіту.

3) з модуля ІІІ.Гносеологія.

1. Поняття пізнання та його види. Скептицизм і агностицизм та їхні історичні різновиди.

2. Гносеологічні категорії: суб’єкт, об’єкт, практика.

3. Філософське вчення про істину та її критерії; істина і хибність.

4. Структура та основні закономірності пізнавального процесу: чуттєве та раціональне пізнання, їх форми і взаємозв’язок.

5. Діалектичний взаємозв’язок логіки та інтуїції, пояснення та розуміння у пізнанні.

6. Практика, її визначальні ознаки та функції у пізнанні.

7. Характерні риси донаукового стихійно-емпіричного пізнання.

8. Основні складники наукового пізнання.

9. Форми наукового пізнання (ідея, проблема, гіпотеза, концепція, теорія) та їх взаємозв’язок.

10. Особливості емпіричного та теоретичного рівнів наукового пізнання.

11. Специфічні методи наукового пізнання на емпіричному рівні (спостереження, вимірювання, експерімент).

12. Загальнонаукові методи пізнання (аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення, індукція, дедукція, моделювання).

13. Методи теоретичного рівня наукового пізнання (ідеалізація, аксіоматичний, гіпотетико-дедуктивний, історичний, логічний).

14. Філософія як методологія наукового пізнання.

15. Метатеоретичний метод наукового пізнання: поняття “парадигма” та “дослідницька програма”, “картина світу”, “стиль мислення”.

4) з модуля ІV. Соціальна філософія.

1. Проблема суспільства в історії філософії.

2. Теоретичні моделі суспільства у сучасній філософії:

ідеалістична, матеріалістична, теологічна, натуралістична,

культурологічна, технологічного детермінізму.

3. Основні принципи наукової концепції суспільства.

4. Джерела, рушійні сили та суб’єкти соціального розвитку.

5. Суспільство як система.

6. Діяльність – спосіб суспільного буття людини.

7. Суспільне виробництво, його основні компоненти.

8. Сутність сучасної науково-технічної революції та її соціальні

наслідки.

9. Філософія історії, її предмет та напрямки (цикічний,

прогресистський, регресистський).

10. Проблема суті суспільного прогресу та його критерії.

11. Сенс історії.

12. Духовне життя суспільства та людини: зміст і структура.

13. Єдність та багатоманітність історії.

14. Суспільно-економічна формація.

15. Динаміка істроичного процесу, формаційна та цивілізаційна

парадигми (К.Маркс, А.Тойнбі, М.Данилевський,

О.Шпенглер).

16. Філософське розуміння цивілізації. Основні прикмети та

суттєві риси цивілізації.

17. Основні риси техногенної цивілізації.

18. Поняття аксіології та її місце у суспільстві.

19. Структура цінностей: суб’єктивні, об’єктивні, позитивні,

негативні, істина, краса, добро, честь, правда, свобода.

20. Культура як предмет філософського аналізу, її зміст, структура та функції.

21. Культура. Антикультура. Контркультура.

22. Наука як соціальне явище.

23. Соціальні функції науки та культури.

24. Прогнозування як тип соціального передбачення.

25. Глобальні проблеми сучасності: сутність, причина виникнення, методи вирішення.

26. Філософські аспекти майбутнього: світоглядні, науково-методологічні, духовно-культурні компоненти. Ознаки антропогенної цивілізації.

27. Філософія і майбутнє цивілізації.

5) З модуля V. Філософська антропологія.

1. Сучасна наука і філософія про виникнення людини.

2. Взаємозв’язок біологічного і соціального в людині.

3. Форми життєвого світу людини: природний світ, духовний

світ, соціальний світ.

4. Сучасний філософські концепції людини: екзистенціалізм,

неотомізм, марксизм, фрейдизм.

5. Проблема людини в історії філософії (за вибором студента).

6. Проблема особистості як соціальний феномен історичного

поступу.

7. Діалектика взаємодії особистості та суспільства.

8. Людина, індивід, особистість, індивідуальність.

9. Потреби, інтереси та цінності як структурні елементи

особистості.

10. Соціальні норми та їх значення в житті особистості.

11. Сутність і мета гуманістичного виховання особистості.

12. Духовність і буття людини.

Читайте також:

1. Види пенсійного забезпечення.
2. Види соціального забезпечення.
3. Визначення пріоритетів стабілізації розвитку економіки та державне управлінське забезпечення.
4. Відкрите програмне забезпечення.
5. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА НЕДОТРИМАННЯ НОРМ ПРОФЕСІЙНОЇ ЕТИКИ ТА ЕТИКЕТУ В ПРОЦЕСІ РОЗРОБКИ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ.
6. Договори матеріально-технічного забезпечення.
7. ДОТРИМАННЯ ЕТИЧНИХ ТА ЕТИКЕТНИХ НОРМ В ДІЯЛЬНОСТІ ФАХІВЦЯ З ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ.
8. Другий та третій рівні системи пенсійного забезпечення в Україні становлять систему накопичувального пенсійного забезпечення.
9. Загальні засади права соціального забезпечення.
10. ІНФОРМАЩЙНЕ-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ
11. Лекція 3. Життєвий цикл програмного забезпечення. Стандарт ІSO/ІEC 12207: основні, допоміжні й організаційні процеси життєвого циклу.
12. Мережне програмне забезпечення.

Переглядів: 676