Зразок записів результатів функціональної проби

Методика проведення проби Мартіне-Кушелевського.

Дітей попередньо навчають даному руху, щоб вони присідали ритмічно, глибоко, з прямою спиною.

Пробу проводять таким чином: дитина сідає на стільчик біля дитячого столу, їй одягають манжетку для вимірювання артеріального тиску. Через 1-1,5 хвилини (коли зникає рефлекс і збудження, викликане накладанням манжети) кожні 10 секунд визначають ЧСС до отримання 2-3 близьких показників і беруть з них середній і записують у графу «до навантаження». Одночасно визначають характер пульсу (рівний, аритмія тощо.). Після цього вимірюють артеріальний тиск. Ці дані теж записують як вихідні до навантаження. Потім, не знімаючи манжети (гумову трубку від'єднують від апарата і закріплюють за манжету), дитині пропонують зробити присідання. Присідання дитина робить під чіткий рахунок дорослого або метроном.

Після закінчення дозованого навантаження дитину одразу садять і протягом перших же 10 секунд визначають частоту серцевих скорочень, потім швидко вимірюють артеріальний тиск і продовжують підрахунок ЧСС за 10-ти секундним інтервалам до повернення її до вихідної. Після цього вдруге вимірюють артеріальний

тиск. Візуально стежать за частотою і характером зміни дихання.

Якщо частота серцевих скорочень та артеріальний тиск повертються до вихідних даних після 2 хв. - ставиться 5 балів, після 3 хв.-бали, 4 хв. і більше -2 бали.

Таблиця 4

Секунди	Частота серцевих скорочень
До навантаження 1хв.	Після навантаження 2хв. 3хв. 4хв.	Примітки
Бали:	5 3 2
				Наявність задишки, спітнілість, скарги на втому
		-
		-
		-
		-	-
			-
Артеріальний тиск, мм рт. ст.	105\70	120\75	105\75

Метод визначення фізичної працездатності (проба Руф’є). У дитини, яка лежить на спині протягом 5 хв., визначають пульс за 15 с (РІ), потім протягом 45 с вона виконує присідання (діти 3-4 років -20 разів, 5-6 років - 30 разів). Після нього дитина лягає, йу неї знов підраховують пульс за перші 15 с (P₂), а потім - за останні 15 сз першої хвилини періоду відновлення (р₃) Оцінку працездатності серця визначають за формулою:

Індекс Руф’є = 4 (P₁ - Р₂ - Р₃)- 200/10

Результати оцінюються за величиною підрахунку від 0 до 15. Meнше 3 - висока працездатність (5 балів); 4-6 - добра (4 бали); 7-9 - середня (3 бали); 10-14 - низька (2 бали); 15 і вище - погана (1 бал),

Метод спірометрії дозволяє виявити у дитина життєву місткість легень (ЖМЛ), для цього береться сухий повітряний або водний спірометр. Дитині пропонують видихнути через трубку якомога більше повітря, тобто зробити максимальний видих (повторити тричі). Стрілка спірометра покаже кількість повітря, яке видихнуте. З трьох спроб фіксується краща. При дальшому використанні мунштук дезинфікується в розчині марганцевокислого калію або борної кислоти.

Середні показники ЖМЛдошкільників наведено у табл. 5.

Таблиця 5

Середні показники ЖМЛ у дітей дошкільного віку

Вік	Стать	Показники ЖМЛ
Високий рівень	Середній рівень	Низький рівень
Бали: 5
3 роки	Х		840-500
	Д		790-400
3р. 6міс.	Х		910-550
	Д		900-550
4 роки	Х		990-650
	Д		990-650
4р. 6міс.	Х		1290-900
	Д		1240-900
5 років	Х		1490-1100
	Д		1390-1100
5р. 6міс.	Х		1590-1300
	Д		1540-1200
6 років	Х		1790-1500
	Д		1690-1400
6р. 6міс.	Х		1940-1600
	Д		1890-1500

Оцінка стану здоров'я дітей з урахуванням функціональних потреб дозволяє правильно визначити можливості організму дитини і більш чітко дозувати фізичні навантаження під час виконання вправ.

Види та методи контролю за динамікою розвитку і станом здоров’я дітей. Під час медичного огляду визначається стан здоров'я дитини, її фізичний розвиток (довжина та маса тіла, окружність грудної клітки), стан з поставою та склепінням стоп. Обмін думками між лікарем та вихователем дає можливість накреслити конкретні шляхи, спрямовані на оздоровлення дітей. Про наслідки поглибленого медичного огляду лікар доповідає на педагогічній раді з аналізом змін, що відбулися при порівнянні їх з попередніми даними. Це дає змогу встановити певні тенденції покращання або погіршення показників фізичного розвитку та стану здоров'я дітей.

При обстеженні фізичного розвитку враховуються антропометричні показники: довжина та маса тіла, окружність грудної клітки та голови (малюки першого року життя). Отримані дані порівнюються з оціночними таблицями фізичного розвитку дітей (стандартами для даного регіону).

Поглиблене медичне обстеження обов'язково містить докладну характеристику опорно-рухового апарата дитини. Перш за все обстежується стан кісткової системи - наявність деформацій та їх ступінь. У кожної дитини оглядають поставу, форму ніг та стоп. У дошкільному віці порушення постави та деформація стоп частіше за все мають функціональний характер і визначаються в основному недостатнім розвитком м'язів та зв'язок. Систематичне виконання фізичних вправ зміцнює опорно-руховий апарат дитини і сприяє профілактиці порушень постави та плоскостопості.

На основі комплексного медичного обстеження (органів дихання, серцево-судинної системи та ін.) діти розподіляються за станом здоров'я на три групи.

До першої групи (основної) зараховують дітей з хорошим станом здоров'я, що відповідає віковим нормам психомоторного розвитку, а також з незначними відхиленнями у стані здоров'я. Ці діти беруть участь у всіх формах фізичної культури відповідно до програми.

До другої групи (підготовчої) зараховують дітей з відставанням у фізичному розвитку, які частіше хворіють катарами, з перезбудженою нервовою системою, з функційною затримкою розвитку нервової системи. Діти, що мають бронхоаденіт та туберкульозну інтоксикацію в стані повної компенсації процесу, можуть призначатися до основної або підготовчої групи (за розсудом лікаря). Вихованці, які віднесені до цієї групи, виконують всі фізичні вправи, за винятком тих, що викликають значні фізичні напруження (лазіння по канату, при стрибках у довжину та висоту з розбігу зменшується кількість повторення).

До третьої групи (спеціальної) відносять дітей зі значними відхиленнями в стані здоров'я, хронічними захворюваннями (хворих на ревматизм, хронічний нефрит, гепатит, епілепсію та ін.).

Вихованцям, віднесеним до цієї групи, обмежують вправи на швидкість, силу та витривалість, зменшують час або дистанцію бігу та ін. При проведенні різних форм фізичної культури вони потребують обов'язкового індивідуального підходу.

В умовах дошкільного закладу заняття з лікувальної фізкультури повинні проводити медичні працівники. Дозування фізичних навантажень рекомендує лікар відповідно до стану здоров'я дитини.

Розподіл дітей на медичні групи кожні півроку переглядається. Якщо у дитини підготовчої медичної групи стан здоров'я покращується, її переводять в основну групу. Або, навпаки, після захворювання дитина з основної групи тимчасово переводиться до підготовчої.

Протипоказанням до виконання дітьми фізичних вправ можуть бути тільки такі випадки: при гострих захворюваннях з підвищеною температурою та в період видужання, при загостренні хронічних захворювань, після операцій, при травмах, при всіх заразних захворюваннях шкіри, при значних перевтомленнях.

Не слід призначати масаж та гімнастику малюкам з захворюванням шкіри підшкірно-жирової клітковини, лімфатичних вузлів, суглобів, рахіту третього ступеня та ін.

Діти, тимчасово звільнені від занять з фізичної культури, повинні перебувати під постійним контролем лікаря та вихователя. На закінчення строків звільнення від занять їм дозволяють займатися фізкультурою з обмеженням навантажень.

У дітей дошкільного віку застосовують функціональні проби на дозоване фізичне навантаження, які дають змогу виявити стан серцево-судинної та дихальної систем.

Урахування вікових та індивідуальних особливостей дитини, стану здоров'я та фізичного розвитку має особливе значення для проведення загартовуючих процедур. Тому медичні працівники дають висновок про стан здоров'я кожної дитини і розподіляють її в одну з трьох груп для проведення загартування (за дослідженнями А.О.Горюнової).

Першу групу складають здорові діти, з якими можна проводити повний комплекс загартовуючих процедур.

До другої групи відносять дітей, які перенесли хвороби, і їм на деякий час загартовуючі процедури відмінені. З дошкільниками, які часто хворіють гострими респіраторними захворюваннями, катарами верхніх дихальних шляхів, з хронічним тонзилітом, з бронхітами, з підвищеною нервовою збудливістю загартовуючі процедури можна проводити з деякими обмеженнями. Особливо обережно знижувати температуру води, повітря, зменшувати тривалість процедур, проводити часткове обливання та обтирання тіла.

До третьої групи відносять дітей з підвищеною температурою тіла при будь-якій етимології, які мають гострі та хронічні запалювальні захворювання, декомпенсовані та субкомпенсовані пороки серця, з хронічними захворюваннями нирок.

Дітям, які прийшли до дитячого садка після захворювання або з проявом великого стомлення, з погіршенням сну на декілька днів припиняють загартовуючі процедури, а потім починають їх з температури, на 2-3 °С вище досягнутої. Крім того, зменшують тривалість загартовуючих процедур, тому, що адаптаційні властивості організму таких дітей знижені. При проведенні загартування потрібен постійний лікарський контроль за здоров'ям дітей, температурою повітря та води, чистотою приміщення, індивідуальним використанням та збереженням рушничків, рукавичок для обтирання та ін. Особливої уваги потребує контроль за реакціями організму у дітей, які раніше не піддавалися загартуванню, а також у послаблених. При проведенні підсумків роботи за навчальний період (червень місяць) лікар (медична сестра) разом з вихователем підбивають підсумки роботи з загартуванням дітей своєї групи, узагальнюють дані про їх стан здоров'я та зниження кількості захворювань.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Функціональні проби длдя визначення величини фізичного навантаження	\|	Медико-педагогічний контроль процесу фізичного виховання

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.