Студопедия
Новини освіти і науки:
Контакти
 


Тлумачний словник






Комп’ютеризація управління земельними ресурсами

Геоінформаційні технології.

Планово-картографічне забезпечення.

План

Тема: Планово-картографічне забезпечення, геоінформаційні технології, комп'ютеризація управління земельними ресурсами

Лекція № 18

Оператор виведення

Для виведення результатів роботи програми на екран дисплея служить процедура

write(список виведення);

До списку виведення заносять імена змінних або вирази, відокремлені між собою комами. До списку виведення мо­жуть також входити взяті в апострофи тексти. Наприклад,

write ('x= ', х);

При виконанні цієї процедури на екрані буде надру­ковано текст, що міститься між апострофами, і значення змінної х. Значення буде виведене у формі дійсного числа з плаваючою крапкою. Щоб число було виведене у формі з фіксованою крапкою, після імені змінної треба вказати два цілих числа, відокремивши їх від імені змінної та одне від одного двокрапками. Перше з цих чисел вказує, скільки позицій займає число (включаючи десяткову крапку і знак числа). Друге число вказує кількість цифр дробової частини числа. Наприклад, для друкування числа —46.17 як значен­ня змінної х процедуру друкування слід подати у вигляді

write( 'х= ', х:6:2); На екран буде виведено: х= - 46.17

Якщо після друкування треба перевести курсор на но­вий рядок, використовується процедура

writeln(список виведення);

Для переведення курсору на новий рядок використо­вується процедура виведення без параметрів

writeln;

 

 

Питання для самоконтролю

1. Що таке алгоритм.

2. Які властивості алгоритмів? Перелічить з прикладами.

3. Які існують типи величин?

4. Як записується і виконується вказівка присвоювання?

5. Як запустити інтегроване середовище програмування Turbo Pascal?

6. Опішить основні прийоми вводу програми на Паскалі.

7. Як в програмі набрати текст російською мовою?

8. Що таке компіляція?

9. Як працює оператор виводу writeln?

Література:

1. Гаевский А.Ю. Інформатика: 7-11 кл.: Учеб. пособие. – 2-е изд., доп. – К.: А.С.К., 2005. – 536 с. (с. 431 – 434, 438 – 440).

 

1.Надзвичайно важливе місце в системі управління земельними ресурсами належить планово-картографічному матеріалу, який забезпечує отримання інформації про просторове положення об’єктів, їх природний і господарський стан, правовий режим земель тощо.

Історія виготовлення планів місцевості така ж давня, як і життя людини на Землі. Нині виготовлення планово-картографічного матеріалу в Україні здійснюється з врахуванням досвіду передових країн Європи і світу в цілому.

Система управління земельними ресурсами вимагає виготовлення картографічних матеріалів двох типів - первинних і похідних. До первинних належать:

• базові кадастрові плани і карти кадастрових кварталів, зон, населених пунктів;

• кадастрові плани земельних ділянок;

• базові тематичні плани і карти (ґрунтових, геоботанічних та інших об’єктів);

• індексні кадастрові плани.

Похідні картографічні матеріали складаються на основі первинних, до яких належать кадастрові і тематичні карти (плани) адміністративних районів, стану і використання земель областей і України в цілому.

Виходячи із завдань управління земельними ресурсами, планово-картографічний матеріал за своїми ознаками поділяється на:

• правовий;

• природний;

• соціально-економічний;

• оцінний.

Правовий включає плани і карти, які відображають різні групи земельно-правових відносин:

• межування прав на землю;

• земельні сервітути;

• адміністративно-кадастровий поділ території;

• розвиток землекористування.

Такі плани необхідні, в першу чергу, органам виконавчої влади та місцевого самоврядування, особливо державним органам земельних ресурсів.

Природний - плани і карти, які відображають природні властивості та якість земель. Він має загальну частину, яка належить до всіх категорій земельного фонду, і спеціальну, яка належить до земель сільськогосподарського і лісового призначення.

У загальних рисах природний планово-картографічний матеріал включає такі плани і карти:

• природний комплекс;

• ґрунти;

• ґрунтові води;

• заболоченість;

• підтопленість;

• болота;

• крутизна схилів;

• яри і балки;

• еродованість та ерозійна небезпека;

• рослинність;

• природні кормові угіддя (для с/г і лісогосподарських земель);

• бонітування ґрунтів.

Соціально-економічний - передбачає соціальний та економічний характер відомостей про землю. Цей планово-картографічний матеріал передбачає оцінку екологічного стану землі, використання земель, класів привабливості територій та ін.

Оцінний - плани і карти, які містять дані оцінки земель, що впроваджуються для розрахунку плати за землю, економічного регулювання раціонального землекористування та ін.

Планово-картографічний матеріал за своїм функціональним призначенням виражається такою схемою масштабів:

• правовий -1:1000; 1:2000; 1:5000; 1:10000;

• природний-1:2000-1:10000;

• соціально-економічний -1:2000 -1:25000;

• оцінний -1:50000.

Певна річ, у кожному конкретному випадку масштаб виготовлення планово-картографічних матеріалів вимагає індивідуального підходу.

Наявний планово-картографічний матеріал (на паперових чи електронних носіях) разом з іншою земельно-кадастровою інформацією дозволить здійснювати оперативне управління земельними ресурсами. Але виготовлення доброякісного планово-картографічного матеріалу вимагає розробки такої нормативно-технічної бази, яка б враховувала всі сучасні вимоги до картографічних матеріалів, призначених для роботи в умовах ринкової економіки.

2. У різні періоди часу розвиток науки і техніки характеризувався підвищеною увагою або до інтеграції, або до спеціалізації. Обидва ці напрями розвитку на практиці «переплітаються», хоча на кожному етапі розвитку прикладних наук і технологій один з них, як правило, отримує перевагу.

Наприкінці XX ст. виник новий тип інтегрованих інформаційних систем, які отримали скорочену абревіатурну назву - ГІС (геоінформаційні системи).

Сучасні геоінформаційні системи являють собою новий тип інтегрованих інформаційних систем, які, з одного боку, поєднують методи обробки даних багатьох автоматизованих систем (АС), що раніше існували, а з іншого - мають свою специфіку в організації і обробці даних. Саме це стало основою для створення нових автоматизованих систем управління (АСУ) на основі ГІС. Це зумовлює особливе значення ГІС як сучасного засобу організації багатьох видів виробництва.

ГІС - автоматизована інформаційна система, призначена для обробки просторово-часових даних, основою інтеграції яких слу­жить географічна інформація.

Оскільки у ГІС здійснюється комплексна обробка інформації від її збору до зберігання, оновлення і уявлення, у зв’язку з цим потрібно розглянути ГІС з різних позицій.

Як системи управління ГІС призначені для забезпечення прийняття рішень щодо ефектив­ного управління земельними ресурсами. При цьому для прийняття рішень завжди використо­вують картографічні дані.

На відміну від АСУ, в ГІС з’являється безліч нових технологій просторового аналізу даних. У силу цього ГІС служать могутнім засобом пере­творення і синтезу різноманітних даних для ви­рішення задач управління.

Як автоматизовані інформаційні системи ГІС об’єднують ряд технологій або технологіч­них процесів відомих інформаційних систем типу автоматизованих систем наукових дослі­джень (АСНД), систем автоматизованого проек­тування (САПР), автоматизованих довідково-інформаційних систем (АДІС) та ін. Основу ін­теграції технологій ГІС складають технології САПР. Оскільки технології САПР досить випро­бувані, це, з одного боку, забезпечило якісно більш високий рівень розвитку ГІС, з іншого - істотно спростило розв’язання проблеми обміну даними і вибору систем технічного забезпечен­ня. Цим самим ГІС стали в один ряд з автомати­зованими системами загального призначення типу САПР, АСНД, АДІС.

Як географічні інформаційні системи ГІС включають технології (передусім технології збору інформації) таких систем, як географічні інформаційні системи (ГІС), системи картографічної інформації (СКІ), автоматизовані системи картографування (АСК), автоматизовані фотограмметричні систе­ми (АФС), земельні інформаційні системи (ЗІС), автоматизовані кадастрові системи (АКС) і т.п.

Як системи, які використовують бази даних, ГІС характеризуються широким набором даних, які збираються за допомогою різних методів і технологій. При цьому потрібно підкреслити, що вони об’єднують в собі як бази даних зви­чайної (цифрової) інформації, так і графічні бази даних. У зв’язку з великим значенням експерт­них задач, які вирішуються за допомогою ГІС, зростає значення експертних систем, що входять у склад ГІС.

Як системи моделювання ГІС використову­ють максимальну кількість методів і процесів моделювання, які застосовуються в інших авто­матизованих системах.

Як системи отримання проектних рішень ГІС багато в чому застосовують методи автома­тизованого проектування і вирішують низку спеціальних проектних задач, які в типовому автоматизованому проектуванні не зустрічають­ся.

Як системи представлення інформації ГІС є розвитком автоматизованих систем документного забезпечення (АСДЗ) з використанням сучас­них технологій мультимедіа (технологій обро­бітку і представлення аудіо- і відеоінформації). Це визначає великі можливості перегляду вихід­них даних ГІС порівняно зі звичайними геогра­фічними картами. Технології виводу дозволяють оперативно отримувати візуальне представлен­ня картографічної інформації з різними наванта­женнями, перейти від одного масштабу до іншо­го, отримувати атрибутивні дані в табличній або графічній формі.

Як інтегровані системи ГІС являють собою приклад об’єднання різних методів і технологій в єдиний комплекс, створений при інтеграції технологій на базі технологій САПР та інтегра­ції даних на основі географічної інформації.

Як прикладні системи ГІС не мають собі рівних за широтою застосування, оскільки вико­ристовуються в управлінні земельними ресурса­ми, на транспорті, в навігації, геології, географії, військовій справі, топографії, економіці, еколо­гії тощо. Використовуючи широкі можливості ГІС, сьогодні на їхній основі інтенсивно розви­вається тематичне картографування.

Як системи масового користування ГІС до­зволяють застосовувати картографічну інформа­цію на рівні ділової графіки, що робить їх до­ступними не тільки фахівцеві, але й будь-якому користувачу.

Останнім часом більше 100 організацій і фірм розповсюджують у нашій країні зарубіжні системи для створення ГІС-технологій. При цьо­му базою створення ГІС служать так звані ін­струментальні пакети, які представляють про­грамно-технологічні комплекси.

На основі інструментальних ГІС багато фірм-виробників реалізують повний цикл робіт для картографічного виробництва, які включають: збір і обробку даних польових знімань, обробку даних дистанційного зондування (ДЗ), введення графічної і семантичної інформації, формування вихідних цифрових карт і семантичних баз да­них, аналіз і інтерпретацію вихідної інформації, отримання тематичних карт, оформлення і друк картографічного матеріалу.

При реалізації системи управління земельни­ми ресурсами можуть бути добавлені модулі, які відповідають за оперативне поновлення земель­но-кадастрової інформації, ведення кадастрових карт, оформлення і друк правовстановлюючих документів, проведення аналізу земельних діля­нок з метою оцінки просторового положення залежно від різних чинників і умов (наприклад, екологічних, сервітутів), а також модулі, які від­повідають за економічну оцінку землі.

Всистемі управління земельними ресурсами ГІС можуть використовуватися для розв’язання наступних задач:

• організаційне управління;

• конторська (офісна) праця;

• земельно-кадастрова інформація;

• земельно-кадастрові та інші знімання;

• обробка даних дистанційного зондування;

• ведення земельно-кадастрових карт;

• землевпорядне проектування;

• моніторинг і охорона земельних ресурсів;

• інформаційне обслуговування і використання земельної інформації;

• прогнозування використання земельних ресурсів;

• нарахування і контроль отримання та прогнозування майбутніх земельних платежів;

• автоматизація технології підготовки і видачі земельно-правових документів;

• забезпечення основної діяльності (фінанси, бухгалтерія, канцелярія, кадри, постачання, склад, редакційно-видавнича діяльність, реклама тощо);

• наукові дослідження;

• освіта та перепідготовка кадрів тощо.

У більшості випадків автоматизована систе­ма управління земельними ресурсами будуєть­ся на основі локальної мережі. У системі ство­рюються автоматизовані робочі місця (АРМ), які спеціалізуються на різних стадіях обробки інформації, наприклад:

• АРМ реєстрації замовлень;

• АРМ ведення чергової кадастрової карти;

• АРМ ведення бази власників землі і землекористувачів;

• АРМ обробки результатів кадастрових знімань тощо.

Реалізація земельно-інформаційних систем, як і інших спеціалізованих систем, може базува­тися на різних технічних рішеннях. Можна по­чати створювати свою систему з «нуля», а мож­на використати готові блоки третіх фірм або вести розробку на базі однієї з універсальних чи спеціалізованих САПР.

Освоєння ринку ГІС-рішень, орієнтованих на вищезазначених користувачів, вимагає реалізації в ГІС ще однієї ключової властивості. В опера­ційних системах і системах управління базами даних ця властивість отримала назву масштабованість (scalability). ГІС-рішення, яке масштабується, набуває властивості рости разом з розширенням інформаційної структури підпри­ємства, залишаючись при цьому адаптивним, і дозволяє розробляти специфічні додатки для офісів, проектних відділів.

3.Економічні реформи, які нині здійснюються в Україні, не привели до відчутних змін на кра­ще. Особливої уваги потребує основний економічний потен­ціал - земля. Саме вдала земельна реформа дозво­лить нашій державі вийти на передові рубежі.

Відповідно до ситуації в країні Президент, Верховна Рада та Уряд України видали низку указів, законів, постанов, які ініціювали здійс­нення земельної реформи. Наприклад, Указ Пре­зидента України від 3 грудня 1999 року «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформу­вання аграрного сектора економіки» окреслив стратегічні напрями розвитку аграрного сектора.

Для їх реалізації необхідний якісно новий механізм управління земельними ресурсами. Це особливо є актуальним, коли відбуваються трансакції із земельними ділянками (продаж, купівля, обмін, дарування, зміна цільового призначення тощо).

Створення ефективної системи управління земельними ресурсами абсолютно неможливе без застосування сучасних інформаційних тех­нологій, заснованих на використанні комп’ютер­ної техніки. Традиційна технологія збору, збері­гання, обробки та розподілу інформації між спо­живачами довела свою цілковиту неспромож­ність у забезпеченні ефективного управління земельними ресурсами. Надмірна кількість важкозводимих табличних матеріалів, які недоступ­ні для широкого кола споживачів, різна відомча належність земельно-кадастрової інформації, її дублювання, низька продуктивність праці інже­нерно-технічного персоналу земельно-кадастро­вих центрів, висока вартість наданої інформації стали серйозним гальмом на шляху ефективного управління земельними ресурсами.

Тому цілком закономірним став факт прий­няття Кабінетом Міністрів України (02.12.1997 р. № 1355) Програми створення автоматизованого ведення державного земельного кадастру на базі комп’ютерної техніки. При цьому зазначається, що органом управління з реалізації цієї Програ­ми є Державний комітет України по земельних ресурсах. Відповідно до цієї програми створено Центр державного земельного кадастру при ДЗА України та регіональні центри дер­жавного земельного кадастру в областях Украї­ни, місті Києві та ін.

Реалізація програми знаменує новий якісний етап у розвитку інформатизації в системі «суб’єкт-об’єкт» управління. Створення системи автоматизованого ведення земель­ного кадастру забезпечить функціонування циві­лізованого ринку землі, захист прав власників і землекористувачів, дозволить здійснювати ефек­тивний контроль за використанням земель та їх охороною, забезпечувати збільшення надхо­джень до бюджету коштів від плати за землю тощо. Розвиток комп’ютерних технологій дозволить органам земельних ресурсів значно розши­рити спектр світобачення в системі управління земельними ресурсами.


Читайте також:

  1. ERP і управління можливостями бізнесу
  2. H) інноваційний менеджмент – це сукупність організаційно-економічних методів управління всіма стадіями інноваційного процесу.
  3. III. КОНТРОЛЬ і УПРАВЛІННЯ РЕКЛАМУВАННЯМ
  4. Oracle Управління преміальними
  5. А. Видання прав актів управління
  6. АВТОМАТИЗОВАНІ СИСТЕМИ ДИСПЕТЧЕРСЬКОГО УПРАВЛІННЯ
  7. АВТОМАТИЗОВАНІ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ДОРОЖНІМ РУХОМ
  8. Адаптивні організаційні структури управління.
  9. Адміністративне право і державне управління.
  10. Адміністративний устрій і управління в українських землях під час татаро-монгольського панування.
  11. Адміністративні методи - це сукупність прийомів, впливів, заснованих на використанні об'єктивних організаційних відносин між людьми та загальноорганізаційних принципів управління.
  12. Адміністративні методи управління




<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Зносу матеріалів. | Трансформація форм власності на землю.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.