• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Порушення водно-електролітного обміну

Є причиною багатьох ускладнень у хворих після операції. Існує три форми порушення водного обміну

І справжній дефіцит виникає внаслідок недостатнього поступання води в організм

ІІ надлишок води, зумовлений невідповідністю поступання води в організм і виведенням її з організму.

ІІІ перерозподіл води в окремих ділянках тіла, пов’язаний із зміною співвідношень електролітів.

Нормальна добова потреба людини у воді коливається від 2000 до 2500мл і залежить від маси тіла, віку, статі і ряду інших обставин.

Порушення обміну води може проявитися дегідратацією або гіпергідратацією. Слід пам’ятати, що людина виділяє за добу через нирки до 1.5л. води, через легені 400-500мл, через шкіру 500-600мл, через кишечник 200-300мл.

Для визначення необхідної кількості води при зневодненні пропонують використовувати формулу Rendall.

Vд = (1-40/Н£) * 20% маси тіла хворого

де Vд – дефіцит води 8л

Н£ - гематокрит хворого

У хірургічній практиці найчастіше доводиться мати справу з андромом дегідратації.

При цьому виділяють 4 ступені дегідратації:

а) помірний – втрата води до 5% ваги тіла

б) значний – до 7% ваги тіла

в) максимальний - до 10%

г) термінальний – більше 10% маси тіла

Порушення маси водного балансу тісно пов’язано з порушенням електролітного обміну.

Для корекції вмісту

Na 135-145ммоль/л

К 3,8-5,1 ммоль/л

Са 2,1-2,7ммоль/л

Мg 0,8-1,2 ммоль/л

використовують теж різня формули

Е= м*0,2*(К₁-К₂),

де Е – дефіцит електролітів

м – маса тіла хворого в кг

0,2 – коефіцієнт

К₁ – нормальний вміст катіонів в плазмі (ммоль/л)

К₂ – вміст катіонів у плазмі хворого на момент визначення (ммоль/л)

Слід зазначить, що здійснення патогенетичного після операційного лікування особливо у тяжкохворих, можливе лише при підтримці стабільного водно-електролітного балансу, повного енергетичного і пластичного забезпечення організму за рахунок повноцінного парентерального та ентерального харчування, з достатнім вмістом білків, незамінних амінокислот, вітамінів, жирних кислот, мікроелементів.

Зміни складу крові можуть проявлятись: низька кількість Ер. Нв, У – тозом, зсувом лейкоцитарної формули (висока кількість нейтрофилів і низька Лимф. Та Доз.)

Поряд з цим відбуваються зміни згортальних властивостей крові, які проявляються підвищенням активності коагуляційної (фібриноген, протромбін, тромбопластин, проакцелярних та ін..) і пригніченням актикоагуляційної системи крові, що створює умови для виникнення небезпечних після операційних ускладнень – емболій і трамбозів.

Для корекції анемії і гемостазу застосовують переливання Ер. Маси У-ної, тромбоцитарної маси, плазми крові, фібриногену, призначають антикоагуляніну терапію (фраксипарин, гепарин, пелентон та ін.)

Читайте також:

1. АДАПТАЦІЯ ОБМІНУ РЕЧОВИН ДО М'ЯЗОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
2. Адміністративна відповідальність за порушення аграрного законодавства
3. Адміністративна відповідальність за порушення земельного законодавства
4. Адміністративна відповідальність за порушення митних правил
5. Адміністративна відповідальність за порушення податкового законодавства.
6. Адміністративне правопорушення
7. Адміністративне правопорушення як підстава юридичної відповідальності: ознаки і елементи.
8. Адміністративне правопорушення.
9. Адміністративні правопорушення в галузі охорони здоров'я. Адміністративна відповідальність медичних працівників.
10. Адміністративні правопорушення та адміністративні стягнення.
11. Американський стандартний код для обміну інформацією ASCII.
12. Аналіз юридичних складів злочинів, що пов’язані з порушенням чинних на транспорті правил та в пошкоджені магістральних трубопроводів

Переглядів: 1222