Місце та роль життєвих психологічних знань.

Життєві психологічні знання накопичуються та використовуються людиною у повсякденному житті. Їх достовірність перевіряється в особистісному досвіді. Життєва психологія – це узагальнення повсякденних психологічних знань людини.

Джерелом життєвої психології є не тільки власний досвід людини, але й досвід інших людей. Багаторазово знаходячи підтвердження в досвіді великої кількості людей, знання такого роду фіксуються в усній народній творчості у вигляді приказок. Важливий критерій істинності знань життєвої психології – її правдивість.

Люди обмінюються такими знаннями один з одним, передають їх із покоління в покоління на протязі всієї людської історії. Зміст життєвої психології втілюється в народних обрядах, традиціях, повір”ях, в приказках, в афоризмах народної мудрості, в казках та піснях. Казкові персонажі часто втілюють певні психологічні типи та характери людей. Життєві спостереження видатних людей, в силу їх мудрості та здібності до узагальнення, також являють велику цінність ( книга Д.Карнегі).

Особливостями знань в сфері життєвої психології є конкретність та практичність, що робить ці знання привабливими для використання при вивченні психології. Життєва психологія завжди характеризує поведінку, думки та почуття людей в якихось конкретних, хоча і типових ситуаціях.

Ці знання також характеризуються доступністю викладу та наочністю, що приваблює і викладачів психології, і студентів. Для знань життєвої психології характерна опора на життєвий досвід та здоровий глузд. З одного боку, це надає їм додаткову вагу, а з іншого – робить їх недостатньо доказовими. Життєву психологію іноді називають донауковою, підкреслюючи тим самим її недоліки по відношенню до наукових психологічних знань. Як писала Ю.Б.Гіппенрейтер, «відношення наукової та життєвої психології подібні відношенням Антея та Землі; перша торкається другої, бере з неї силу». Але опорою для викладацької діяльності має бути наукова та практична психології.

В останні роки, коли виріс інтерес людей до психологічних знань, виникла нова сфера психології – «поп-психологія», яка характеризується як спрощена психологія для масового читача. Психологія стала частиною культури, в тому числі масової культури. Наведемо типові назви книг такого роду: «Зроби себе щасливим», «Як досягти успіху в житті», «Не давіть мені на психіку». Не слід змішувати такі книги з науково-популярними психологічними знаннями, які, на відміну від них, являють собою популяризацію результатів наукових досліджень.

3. Психологічні знання у мистецтві.

Джерелом психологічних знань можуть також служити різні твори мистецтва: твори художньої літератури, образотворчого та музичного мистецтва, театру та кіно. В них зафіксовано велику кількість людських доль та реальних психологічних проблем. Це свого роду «експериментальні ситуації», які створило саме життя або творча уява письменника, художника, музиканта, драматурга, режисера. Такі ситуації важко, а іноді і неможливо відтворити в межах наукової психології.

Пріоритетне значення в зображенні людини в мистецтві належить художній літературі. Існує поділ письменників на філософів – Л.М.Толстой, Г.Гессе; соціологів – О. де Бальзак, Е Золя; психологів – Ф.М.Достоєвський, Ф Кафка. Цей розподіл підкреслює особливі акценти в творчості конкретних письменників. Проте у всіх випадках усвідомлення людської психології в творах мистецтва досягається завдяки художнього зображення людського життя.

Психологічні знання в мистецтві носять образний характер. Мистецтво використовує художній образ як особливий спосіб цілісного уявлення людини. В ньому в конкретно-чуттєвій формі виражаються цінності, думки, уявлення, відношення, емоції, дії. Письменники, актори, поети, художники відображають типові особливості внутрішнього світу (психології) людей в сюжетах, образах, діях героїв.

Оскільки психологічні знання в мистецтві виражаються в образах, вони носять описовий характер. Вони не прагнуть до пояснень (на відміну від науки), а тільки відображають, до речі у формі, яка доступна тільки безпосередньому переживанню. Тому в межах вивчення психології вони можуть носити тільки додатковий ілюстративний характер.

Психологічні знання в мистецтві фрагментарні. Як правило, вони не претендують на системність в описі психічного життя людей. Викласти систематизовані знання про людину в мистецтві неможливо, оскільки подібної системи просто не існує. Але фрагменти, які описуються, мають особливе значення та переконливість.

Емоційність – ще одна характерна риса психологічних знань в мистецтві. Без емоцій мистецтво не існує. Твори мистецтва існують не для раціонального вивчення або практичного використання, а для співпереживання.

Головний критерій істинності психологічних знань в мистецтві – прийняття та впізнання образів читачем, глядачем, слухачем. Ці знання являють собою велику цінність. Для більшості людей твори живопису, художні твори, театральні постановки та кінофільми є основним способом пізнання внутрішнього світу людини.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Тема №11 Технологія розробки навчального курсу з психології.	\|	Ірраціональна психологія.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.