Створення національних олімпійських комітетів, їх мети і завдання.

НАЦІОНАЛЬНІ ОЛІМПІЙСЬКІ КОМІТЕТИ (НОК) ТА ЇХ РОЛЬ У ЗМІЦНЕННІ МІЖНАРОДНОГО ОЛІМПІЙСЬКОГО РУХУ.

Національні олімпійські комітети, одночасно з МОК і міжнародними спортивними федераціями, є найважливішими структурами в міжнародній системі олімпійського спорту.

Перші національні олімпійські комітети (НОК) були визнані МОК ще у кінці XIX ст. - в період підготовки до Ігор I Олімпіади, у тому числі НОК Греції і НОК Франції - в 1894 р., НОК Австралії, НОК Австрії, НОК Угорщини, НОК США - в 1895 р., НОК Чилі - в 1896 р. і так далі.

Усі п'ять континентів уперше були представлені на Іграх V Олімпіади 1912 р. в Стокгольмі (зокрема, першою азіатською країною на Олімпійских іграх стала Японія). Російський олімпійський комітет був визнаний МОК в 1911 р., а припинив свою діяльність в 1917 р. У період між Першою і Другою світовими війнами (1918-1939 гт.) МОК були визнані національні олімпійські комітети низки країн Латинської Америки (Аргентини, Бразилії, Уругваю, Еквадору, Панами, Мексики, Колумбії, Болівії, Коста-Ріки та ін.), НОК таких європейських країн, як Іспанія, Польща і Мальта, НОК такої ази-атской країни, як Філіппіни, і т. д.

Олімпійський комітет СРСР був визнаний МОК в 1951 р. і функціонував до розпаду Союзу, що стався в грудні 1991 р. Після Другої світової війни на території Німеччини утворилися (1949 р.) дві держави ФРН і ГДР. Національний олімпійський комітет ФРН був визнаний МОК в 1950 р., а Національний олімпійський комітет ГДР - в 1955 р. тимчасово (за умови, що спортсмени ГДР будуть брати участь в Олімпійських іграх у складі Об'єднаної німецької команди разом із спортсменами ФРН, що і відбувалося па Іграх в 1956, 1960 і 1964 рр.). У 1968 р. НОК ГДР був визнаний МОК остаточно.

У параграфі 4 правила 29 підкреслено, що керівництво країни або інша влада не можуть призначати членів НОК. Проте НОК може, на свою думку, прийняти рішення про обрання як своїх членів представників цієї влади. Що стосується процедури визнання НОК МОКом, то вона викладена в офіційному роз'ясненні 1 до правил 28 і 29 Олімпійської хартії. Національна спортивна організація, що є кандидатом на визнання в якості НОК, повинна подати в МОК заявку, що демонструє, що організація-кандидат відповідає усім необхідним умовам Олімпійської хартії. Національні олімпійські комітети володіють винятковим повноваженням представляти свої країни на Олімпійських іграх і на регіональних, континентальних і світових комплексних змаганнях, що проводяться під патронатом МОК (параграф 3 правила 28 Олімпійської хартії).

Крім того, відповідно до того ж параграфу правила 28, кожен НОК зобов'язаний брати участь в Іграх Олімпіади, посилаючи туди спортсменів своєї країни. Виключення в цьому відношенні останніми роками були дуже рідкісними, по суті поодинокими: в Іграх XXVIII Олімпіади 2004г. у Афінах не брав участь НОК Джібуті (держави в Африці), а на Іграх XXIX Олімпіади 2008 р. в Пекіні серед їх учасників не було делегації НОК Брунея (держави в Азії).

Національні олімпійські комітети, згідно параграфу 4 правила 28 Олімпійської хартії, мають виняткове повноваження у виборі і призначенні міста у відповідній країні, котре може виставити свою кандидатуру для організації Олімпійських ігор. Відповідно до параграфа 5 правила 28, НОК в цілях виконання своїх завдань можуть співпрацювати з урядовими або неурядовими органами, з якими НОК повинні розвивати гармонійні стосунки. Проте НОК не повинні брати участь в будь-якій діяльності, що суперечить Олімпійській хартії. У параграфі 6 правила 28 сказано, що НОК повинні зберігати свою автономію і протидіяти якому-небудь тиску, включаючи політичне, юридичне, релігійне, економічне та ін., яке могло б перешкодити їм виконувати Олімпійську хартію. У параграфі 7 правила 28 перераховані права, які мають НОК:

· зазначати, ідентифікувати себе і називати національними олімпійськими комітетами;

· відправляти спортсменів, офіційних осіб і інших осіб команди своєї країни на Олімпійські ігри відповідно до Олімпійської хартії;

· використовувати допомогу "Олімпійської солідарності";

· користуватися деякою олімпійською власністю - під контролем МОК;

· брати участь в діяльності, яка регулюється або знаходиться під патронатом МОК, включаючи регіональні Ігри;

· входити в асоціації НОК, визнані МОК;

· формувати пропозиції, адресовані в МОК - відносно Олімпійської хартії і олімпійського руху, включаючи організацію Олімпійських ігор;

· висловлювати свою думку з приводу кандидатур на організацію Олімпійських ігор;

· брати участь, по пропозиції МОК в деяльності комісій МОК;

· співпрацювати в підготовці олімпійських конгресів;

· користуватися іншими правами, які НОК надають Олімпійська хартія і МОК.

У офіційному роз'ясненні 2 до правила 28 Олімпійської хартії перераховані завдання, що виконують НОК. Вони складають, організовують і керують своїми делегаціями на Олімпійських іграх і на регіональних, континентальних і світових комплексних спортивних змаганнях, що проводяться під патронатом МОК, приймають рішення про подачу заявок на спортсменів, представлених відповідними національними спортивними федераціями, причому цей відбір грунтується не лише на спортивних досягненнях спортсмена, але також і на його здатності служити прикладом для молодих спортсменів його країни. Національні олімпійські комітети забезпечують екіпіровку, транспортування і розміщення членів їх делегацій, укладають відповідні страхові контракти на випадок смерті, отримання інвалідності, хвороби, медичних і фармацептичних витрат. НОК несуть відповідальність за поведінку членів своїх делегацій. Національні олімпійські комітети володіють правом і повноваженнями на визначення одягу, уніформи і екіпіровки, використовуваних членами їх делегації на Олімпійських іграх і на усіх пов'язаних з ними змаганнях і церемоніях. Ці виняткові повноваження не поширюються на спеціальну екіпіровку, що використовують спортсмени їх делегації під час спортивних змагань.

Найменування НОК повинно відповідати територіальним межам і традиціям його країни і повинно бути затверджено МОК. МОК не вимагає уніфікації назв НОК. Вони в різних країнах називаються по-різному: наприклад, Національний олімпійський комітет України, Олімпійський комітет Росії, у Великобританії - Британська олімпійська ассоціація, в Німеччині - Німецький олімпійський спортивний союз і т. д.

Членами НОК є національні спортивні федерації, що займаються специфічною реальною спортивною діяльністю у своїй країні і на міжнародному рівні, зокрема, організовують і беруть участь в змаганнях і здійснюють тренувальні програми для спортсменів. НОК не повинен визнавати більш за одну національну спортивну федерацію (НСФ) для кожного виду спорту, що курується відповідною міжнародною спортивною федерацією (МСФ). Такі національні спортивніе федерації або вибрані ними представники повинні складати голосуючу більшість НОК і його виконавчого органу. До складу НОК повинні входити не менше п'яти національних спортивних федерацій, що куруються міжнародними спортивними федераціями по видах спорту, що включені в програму Олімпійських ігор.

Національний олімпійський комітет проводить генеральну асамблею своїх членів не рідше за один раз в рік (відповідно до статуту НОК). До порядку денного генеральної асамблеї НОК повинні включатися щорічні звіти про виконану роботу і звіти про фінансовий стан, а також, у разі потреби, вибори посадовців і членів виконавчого органу НОК. Посадові особи і члени виконавчого органу вибираються відповідно до статуту національного олімпійського комітету на термін, що не перевищує чотири роки, і можуть обиратися повторно. Члени НОК, за винятком професійних спортивних керівників, не повинні приймати ніякого виду компенсацій або грошових винагород, пов'язаних з послугами з боку члена НОК або з виконанням ним своїх зобовязань. Члени НОК можуть отримувати грошову компенсацію за проїзд, розміщення і інші виправдані витрати при виконанні своїх службових обов'язків. Правилом 32 Олімпійської хартії встановлено, що прапор, емблема і гімн, прийняті НОК для використання у своїй діяльності, включаючи Олімпійські ігри, мають бути затверджені виконкомом МОК.

Міжнародний олімпійський комітет допомагає НОК виконувати їх місію, використовуючи свої особисті підрозділи і "Олімпійську солідарність". МОК рекомендує національним олімпійським комітетам регулярно (по можливості щорічно) організовувати у своїх країнах Олімпійський день або Олімпійський тиждень з метою популяризації олімпійського руху, включати у свою діяльність пропаганду культури і мистецтва в області спорту і олімпізму, брати участь в програмах "Олімпійській солідарності", знаходити джерело фінансування - тими способами, які сумісні з фундаментальними принципами олімпізму.

У разі порушення Олімпійської хартії, Всесвітнього антидопінгового кодексу і будь-якого іншого нормативного акту, сесією МОК або виконкомом МОК, відповідно до параграфа 14 правила 23 Олімпійської хартії, відносно національного олімпійського комітету можуть бути застосовані такі заходи і санкції, як тимчасове усунення (вирішує виконком МОК), тимчасове позбавлення визнання (вирішує виконком МОК), остаточне позбавлення визнання (вирішує сесія МОК), відміна права організовувати сесію МОК або Олімпійський конгрес (вирішує сесія МОК).

Окрім заходів і санкцій, передбачених у разі порушення Олімпійської хартії, МОК може прийняти усі необхідні заходи для захисту олімпійського руху в країні того або іншого НОК (а саме - припинення або позбавлення визнання такого національного олімпійського комітету), якщо діючі в цій країні конституція, законодавство або інші нормативні акти або будь-який акт урядового органу або любої іншої організації заважають діяльності НОК або формуванню і вираженню його волі.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
МІЖНАРОДНІ СПОРТИВНІ ФЕДЕРАЦІЇ (МСФ).	\|	МІЖНАРОДНА ОЛІМПІЙСЬКА АКАДЕМІЯ, ОЛІМПІЙСЬКИЙ МУЗЕЙ.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.014 сек.