МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Захворювання вен.Найчастіше – варикозна хвороба. Характеризується розширенням сітки поверхневих вен нижніх кінцівок. Серед численних причин 1 місце займають причини що сповільнюють відтік крові з вен нижніх кінцівок, що призводить до їх розширення і таким чином до недостатності клапанного апарату, спочатку поверхневих, а потім і до комунікантних вен. Клінічні ознаки: За форою розширення розрізняють такі типи варикозного розширення вен. 1) циліндричний 2) мішкоподібний 3) змієподібний 4) розсипний 5) змішаний. Стадії хронічної венозної недостатності. І стадія – набряк дистальних відділів кінцівки під кінець дня, який зникає після нічного відпочинку, судомами литкових м’язів уночі. ІІ стадія – до вищевказаних симптомів приєднується затвердіння і гіперпігментація шкіри (колір стає бурим, темнокоричневим). ІІІ стадія – в ділянці гомілки з’являються різної величини виразки, перебіг часто ускладнюється бешихою, тромбофлебітами, мікробною екземою. Для уточнення діагнозу проводять проби на прохідність глибоких вен. Проба Броді-Троянова-Тренделенбурга проводить для визначення стану клапанів поверхневих вен. Проба Пратта – визначення локалізації недостатності комунікативних вен. Проба Дельбе-Пертеса (маршова) для визначення прохідності глибоких вен.
ТЕМА: «ДОГЛЯД ЗА ХВОРИМИ З ЧЕРЕПНО-МОЗКОВОЮ ТРАВМОЮ, ЗАХВОРЮВАННЯМИ ШИЇ, ТРАХЕЇ, СТРАВОХОДУ» Черепномозкова травма – це механічне пошкодження черепа, головного мозку, його оболонок. ЧМТ займає 18-20% з усіх травм. 10-12% - випадків закінчуються смертю 19% інвалідністю 47% зниженням працездатності. Це зумовлено особливостями анатомічної будови і нейрофізіологічними процесами, що проходять у головному спинному мозку внаслідок їх пошкодження. ЧМТ поділяють на закриті і відкриті. До закритої: струс (commotion cerebri), забій (contusion cerebri), стиснення г.м. (compresio cerebri), такий поділ є умовним (в більшості випадків виникає поєднання ушкодження мозку з переломами черепа). При всіх ЧМТ виникає особлива і швидка реакція мозкової тканини на травму, яка проявляється: 1) порушенням кровообігу 2) підвищення внутрішньочерепного венозного тиску 3) розвитком мозкового набряку та набуханням мозкової речовини. Ознаки ЧМТ ділять на загальні та місцеві. Загальні – втрата або приглушеність свідомості, головний біль, запаморочення, нудоту, блювання, брадикардію. Місцеві (вогнищеві) – параліч, афазію, порушення чутливості відповідних ділянок тіла, зору, слуху. Струс г.м. – загальномозкове пошкодження, що розвивається при дії на череп значної сили. Як правила при струсі ч.м. пошкоджень кісток черепа не спостерігають. Дія короткого і сильного удару за законами гідродинаміки проводить до надзвичайного хвильового коливання тканин г.м. і його різних складових частин (ліквор, кров). При струсі цілісність мозкової тканини не порушується, ознак виникає зміна кровообігу в тканині мозку у вигляді короткочасного спазму судин, наступним їх розширенням, венозним застоєм, яка призводить до набряку мозку, його оболонок і утворення дрібних діапедезних точкових крововиливів у його білу і сіру речовину. Основними ознаками є: 1) втрата свідомості (від декількох хвилин до декількох годин або діб) 2) ретроградна амнезія М.б. блювання, блідість обличчя, дихання поверхневе також м.б. психомоторне збудження. Розрізняють 3 ступені струсу мозку: 1) Легкий – короткочасна втрата свідомості, запаморочення, головний біль, нудота, тахікардія. Поступово на протязі декількох хвилин ці симптоми минають. 2) Середній - більш тривала втрата свідомості, пам’яті, психомоторним збудженням, ознаки Іст. і брадикардія, звуження зіниць, зниження рефлексів. 3) Тяжкий – тривала втрата свідомості і пам’яті, виражене збудження, блідість шкірних покривів, брадикардія знижується або відсутність рефлексів, зниженням зіниць. Лікування ліжковий режим 7-10 днів лікувальні заходи, спрямовані на зменшення набряку і набухання мозку. Забій г.м. – виникає внаслідок травми і руйнування окремих його ділянок. Вона може бути в корі, підкірковому шарі, мозкових оболонках. Особливо небезпечні забій мозкового стовбура, мозочка, мозкових шлуночків. Клінічні ознаки: розвиваються гостро і нагадують тяжкий ступінь струсу г.м. Основні ознаки: втрата свідомості. Залежно від клінічного перебігу розрізняють два типи забою г.м. 1) сприятливий (після проходження загальномозкових знак залишаються вогнищеві ознаки, які поступово зникають) 2) несприятливий ( на фоні деякого покращення стану хворого настає його погіршення за рахунок розвитку вогнищевих і наростання загальномозкових однак). Лікування проводять за тією ж схемою я к і при струсі г.м. Стиснення г.м. виникає внаслідок внутрішньочерепного крововиливу 1) епідурального (під тверду м. оболонку) 2) субдурального (під тверду м. оболонку) 3) субарахноїдального (під м’яку м. оболонку) 4) інтрацеребрального (при гіпертонічній хворобі). Клінічні ознаки своєрідні інколи розвиваються через декілька годин після «світлого проміжку». Тривалість «світлого проміжку» залежить від локалізації кровотечі. - епідуральна гематома (від 1 до 48 годин) - субдуральна і субарахноїдальні до декількох діб Після цього з’являються ознаки стиснення мозку: сильний головний біль, блювання, збудження, галюцинації, марення. З часом втрата свідомості. Читайте також:
|
||||||||
|