Вплив екології на онкозахворювання

Переважна більшість канцерогенних хімічних сполук в довкіллі мають антропогенне походження, їх поява пов'язана з діяльністю людини.

Всі існуючі природні і штучні хімічні речовини фіксовані Міжнародним агентством по вивченню раку (МАВР,1982), залежно від ступеня небезпеки для людини запропоновано ділити на три категорії:

· канцерогенні для людини речовини і їх процеси виробництва;

· ймовірно канцерогенні речовини і підгрупи сполук з високим і низьким ступенем вірогідності;

· сумнівно канцерогенні речовини та групи сполук, які через нестачу даних неможливо класифікувати.

У практичному плані така класифікація дає підставу для встановлення пріоритетності проведення профілактичних заходів і необхідності санітарного нагляду за продажем всіх продуктів харчування в умовах ринкової системи, що повсюдно розширюється.

Таким чином вплив екологічних проблем на зростання числа ракових захворювань однозначний, а протоонкогени є першими "мішенями" ініціації хімічного канцерогенезу, до того ж локалізація, латентний період і характер генетичних змін залежить, перш за все, від хімічного складу канцерогену.

У промислово-розвинених країнах близько 80% випадків захворювань населення єнаслідком дії на організм людини забрудненого навколишнього середовища.

Дані токсикологічного прогнозу свідчать про те, що висока концентрація важких металів в повітрі зон проживання стане одним з найбільш небезпечних екзогенних забруднювачів, завдаючи більшої шкоди здоров'ю людини, ніж відходи атомних електростанцій і органічні ксенобіотики.

Встановлено, що при рівнях забруднень навколишнього середовища, близьких до гранично допустимих концентрацій, імунна система людини піддається значному навантаженню. При збільшенні негативних антропогенних дій, в результаті яких концентрація шкідливих речовин збільшується у декілька разів, зростає кількість дітей з важкими формами хронічних захворювань.

Збільшується кількість випадків складної і поєднаної форм патології. Пригноблення імунобіологічної активності організму людини унаслідок дії промислових токсинів може призводити до імунодефіциту та підвищеного ризику виникнення онкологічних захворювань.

Одним із найнебезпечніших наслідків опромінення є утворення вільних радикалів ОН або НО₂ з наявної у тканинах води. Ці радикали мають високу реактивність і можуть розщеплювати багато органічних речовин, у тому числі і нуклеїнові кислоти.

Встановлено, що для людини дозою рентгенівських і гамма-променів, яка подвоює кількість природних мутацій, є доза 0,5—1,5 Гр (50—150 рад.).

При всіх недоліках сучасної оцінки рентгенівського ефекту не залишається сумнівів у серйозності генетичних наслідків, яких можна чекати у випадку неконтрольованого підвищення радіоактивного фону навколишнього середовища. Небезпека подальшого випробування атомної і водневої зброї очевидна. Водночас використання атомної енергії у генетиці і селекції дозволить створити нові методи отримання змін спадкової інформації рослин, тварин і мікроорганізмів, глибше зрозуміти процеси генетичної адаптації організмів.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Теорія канцерогенезу на основі експресії онкогенів	\|	Методи досліджень онкомутантів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.