Стадії процесу керівництва колективом

Суть процесу керівництва та лідерства

Шляхи вдосконалення керівництва колективом.

Стилі керівництва та типи менеджерів.

Методи управління: сутність та склад

Суть процесу керівництва та лідерства.

7.2 Поняття авторитету керівника, види та складові авторитету

Центральною фігурою в менеджменті будь-якої організації є менеджер-керівник, який керує нею, або окремим її підрозділом. Процес керівництва с неодмінного умовою функціонування організації.

R Керівництво— це цілеспрямований вплив осіб, наділених функціями й компетенцією керівників, на колективи, тобто взаємодія керівників і виконавців.

Керівництво — не лише необхідний, але й основний елемент процесу управління. Зміст процесу керівництва розкривається через його функції: планування, організацію, контроль, мотивацію й виховання. Перші чотири розкривають зміст процесу керівництва в системі „керівник – виробництво”, а остання — одну з важливих сторін керівництва — формування особистості у сфері трудової діяльності.

Цікавим є розподіл затрат робочого часу лінійними керівниками різних рівнів управління на основні функції керівництва. Витрати часу на розробку різних планів зменшуються в міру зниження рівня управління. Функція організації вимагає порівняно однакової уваги з боку керівників усіх рівнів управління. Основне навантаження щодо реалізації функції контролю припадає на вищу та середню ланку управління. Реалізація функції стимулювання здійснюється на низових рівнях, рівнозначно як І функції виховання.

ü визначення цілей, які повинні бути досягнуті за певний відрізок часу;

ü інформування колективу про завдання, методи їхнього виконання, ресурси тощо;

ü проведення аналітичної роботи з метою вивчення резервів підвищення ефективності трудової діяльності колективу.

Таким чином, враховуючи зміст основних стадій керівництва, можна сказати, що керівництво — це процес неперервного обміну інформацією між його суб'єктом та об'єктом із метою впливу один на одного, тобто це "робота з людьми".

R Лідерство - це здатність індивіда впливати па інших людей з метою досягнення деяких цілей.

В останні роки з’явилося багато публікацій про відмінності між управлінням і керівництвом. І менеджмент, і лідерство однаково важливі для організацій. Так як правило керувати випливає з організаційної структури, воно сприяє стабільності, порядку й вирішенню проблем всередині організації. З Іншої сторони, право лідерства витікає з таких особистих якостей індивідів, як зацікавленість, цілі та цінності й сприяє розвитку бачення перспектив, креативності й змін в організації. На рис. 9.1 перераховані різні якості, які властиві керівникам і менеджерам, хоча необхідно пам'ятати, що деякі індивіди володіють і тими й іншими.

Важливе значення в менеджменті має співвідношення керівництва та лідерства. Лідерство має місце у всіх сферах професійної діяльності керівника будь-якого рангу. Менеджер, займаючи певну посаду на відповідному рівні управління, стає формальним лідером колективу, оскільки отримує повноваження керувати ним. Однак, він може й не бути дійсним лідером колективу, якщо не володітиме відповідними якостями. У такому випадку

- чітко виконувати обіцянки, дані колективу чи окремим працівникам.

Отже, в основі керівництва лежать такі категорії менеджменту, як лідерство, вплив та влада.

R Лідерство — це здатність впливати па окремих працівників та їхні групи з метою зосередження зусиль па досягненні цілей організації.

R Вплив — це будь-яка поведінка одного індивіда, яка вносить зміни в поведінку іншого індивіда.

Уміння змінити стан речей - основна властивість керівника. А змінювати його раніше від Інших с ознакою творчої особистості

Перший закон керівництва Джея

Сильне та ефективне керівництво сприяє створенню атмосфери участі та колективної підтримки цілей діяльності організації, в якій її члени отримують стимул для усунення перепон і досягнення максимальних результатів,

R Влада – це можливість впливати на поведінку інших людей згідно певних повноважень.

Джерело влади знаходиться не в людях, що її мають чи віддають накази, а у прийнятні чи неприйнятті влади підлеглими.

Ч.Бернард

Методи управління, сутність та склад.

Методи менеджменту показують, якими практичними засобами реалізувати його закономірності і принципи під час діяльності підприємства. Теорія і практика менеджменту виробила багато методів. Класифікація методів менеджменту дає можливість глибше зрозуміти їх суть. Вміння застосувати той чи інший метод менеджменту для конкретної виробничої ситуації - це мистецтво управління.

Класифікація методів менеджменту

В соціальних системах управління - це складний і динамічний процес, який здійснюється людьми для досягнення поставлених цілей. Нехай нам відома мета. Треба ж ще знати найефективніші шляхи і методи їх досягнення, тобто виникає питання: «Як найбільш раціонально досягнути мети?».

Ми сказали «методи досягнення». Що таке метод? Методом називають прийом або сукупність прийомів в якій-небудь сфері людської діяльності, способи досягнення якоїсь мети, шляхи вирішення якогось завдання.

R Методи менеджменту - це сукупність способів і прийомів впливу на колектив працівників та окремих виконавців з метою досягнення цілей організації та ефективного виконання її місії.

Методи менеджменту покликані забезпечити високу ефективність діяльності колективів, їх злагоджену роботу, сприяти максимальній мобілізації творчої активності кожного його члена, забезпечити своєчасну і дієву ліквідацію відхилень від накресленої програми дій. Це відрізняє методи менеджменту від технічних і технологічних методів управління, які використовуються в процесі вирішення виробничо-господарських завдань.

Якщо ми прагнемо називати щось методом, то це повинно бути способом дії згідно з і основним положенням.

І. Кант

Методи менеджменту є засобом практичної реалізації вимог об'єктивних економічних законів розвитку суспільства і відповідних їм закономірностей і принципів менеджменту. Вони багатогранні, неперервно розвиваються і удосконалюються на основі критичного аналізу практики і експериментів.

Методів менеджменту є дуже багато, але всіх їх можна класифікувати на такі три групи:

Ø економічні;

Ø організаційно-розпорядчі;

Ø соціально-психологічні.

Методи менеджменту взаємопов'язані, отже цей поділ цілком умовний. Наприклад техніко-економічний план (економічний метод) починає впливати на працівників організації після того, як він затверджений наказом директора (розпорядчі методи). При цьому можливі зміни у складі працівників (соціально - психологічні методи), викликані необхідністю виконання цього плану. Тому на практиці застосування конкретного методу має комплексний характер.

Економічні методи менеджменту

Економічні методи менеджменту реалізуються через об'єктивні економічні й кони і інтереси, які властиві конкретному способу виробництва.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Ключові поняття та терміни	\|	В. Вільсон

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.013 сек.